29 жовтня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/574/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до відповідача: Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів"
про стягнення 68 415,60 грн заборгованості за надання послуги зберігання об'єктів у смузі відведення, 496,92 грн відшкодування земельного податку, 7 774,67 грн пені.
за участі представника позивача: Тригуб О.О., довіреність.
Суть справи:
Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява АТ "Українська залізниця" до Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 68 415,60 грн заборгованості за надання послуги зберігання об'єктів у смузі відведення, 496,92 грн відшкодування земельного податку, 7 774,67 грн пені.
Судом відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих у судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на те, що його контрагентом не виконано належним чином умови договору №Л/ДН-2-20-2-ДНЮ-П від 15.01.2020 в частині повної оплати наданих послуг, через що в останнього виникла заборгованість, сума якої, з врахуванням пені, заявлена до стягнення у судовому порядку.
В свою чергу, відповідач в судове засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у встановленому процесуальним законодавством порядку. Зокрема, наявне в матеріалах справи поштове повідомлення повернулось з відміткою поштового відділення про те, що "адресат відсутній за вказаною адресою" .
Досліджуючи питання обізнаності про розгляд даного спору відповідачем суд враховує, що порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 01.03.2023 по справі №910/18543/21, від 06.06.2023 по справі №922/3604/21.
Таким чином, судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення Державного підприємства про час, місце та дату розгляду справи. Тому наявні підстави стверджувати, що відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому суд зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, з метою дотримання розумних строків вирішення цього спору, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов та неявка його представника у судові засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Відтак, за положеннями ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст.251 ГПК України суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Справа розглядалась з технічною фіксацією (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 222 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Між АТ "Українська залізниця", Регіональна філія "Львівська залізниця" (Сторона 1) та ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України (Сторона 2) 15.01.2020 було укладено договір №Л/ДН-2-20-2-ДНЮ-П про зберігання об'єктів/вантажів в смузі відведення залізниці (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого Сторона 1 надає Стороні 2 послугу зі зберігання лебідки електричної типу ЛМ-3-60 (масою 0,98т, площею 1,8м2), лебідки електричної типу ЛM-3.2-250 (масою 1,04 т, площею 1,95 м2), навантажувального пристрою №1 для завантаження зернових вантажів (масою 14,5 т, площа платформи під пристроєм 74,4м2), навантажувального пристрою №2 для завантаження зернових вантажів (масою 2,10 т, площа опор під пристроєм 29,70 м2) (далі - об'єкти/вантажі) в смузі відведення залізниці на території залізничної станції Білобожниця.
Для зберігання об'єктів/вантажів Сторона 2 використовує земельну ділянку смуги відведення залізниці загальною площею 107,85 м2 відповідно до схеми розташування, яка додається до Договору та є його невід'ємною частиною (додаток №1). Сторона 2 приймає та оплачує вказані послуги згідно умов передбачених даною угодою.
За умовами, що викладені у п.2.3.2 Договору, Сторона 2 зобов'язалась вчасно сплачувати Стороні 1 плату за надання послуги зберігання об'єктів/вантажів з врахуванням діючого у розрахунковий період корегуючого коефіцієнта за ставками згідно п.2.1 розділу 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, а також відшкодувати земельний податок за користування земельною ділянкою згідно діючого законодавства у відповідності до протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору (додаток №2) та надані додаткові послуги.
У п. 3.1 Договору обумовлено, що за надання послуги зберігання об'єктів/вантажу Сторона 2 здійснює оплату Стороні 1 в такому порядку, розмірах та строки:
- оплата послуги зберігання об'єктів/вантажів здійснюється стороною 2 на умовах 100% попередньої оплати за загальну масу об'єктів/вантажів, що зберігаються за наступний місяць до 10 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця": р/р НОМЕР_1 в AT "Ощадбанк" МФО 300465, ЄДРПОУ 40081279. Нарахування та стягнення плати проводиться станцією по накопичувальних картках форми ФДУ-92 (п. 3.1.1 Договору) ;
- по відшкодуванню земельного податку за користування земельною ділянкою Сторона 2 здійснює оплату Стороні 1 в розмірі визначеному Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 2), шляхом перерахування коштів у розмірі 100% вартості на розрахунковий рахунок філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця": Ідентифікаційний код філії: 40081279; Банк одержувача: AT "Ощадбанк"; Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання: НОМЕР_2 . Нарахування та стягнення плати проводиться станцією по накопичувальних картках форми ФДУ-92 (п. 3.1.2 Договору).
За домовленостями, що викладені у п. 3.2. Договору, вартість послуги за зберігання об'єктів/вантажу може змінюватись у зв'язку із зміною корегуючого коефіцієнту до Збірника тарифів на підставі окремих наказів Міністерства інфраструктури України. Додаткова угода про такі зміни вартості послуг при цьому сторонами не укладається.
Вартість відшкодування земельного податку змінюється в залежності від розміру земельного податку (п. 3.3 Договору ).
Згідно з п.п.8.1., 8.2 спірна угода вступає в дію з моменту її підписання сторонами і діє до 31.03.2020, а в частині розрахунків з 01.01.2020 до повного виконання зобов'язань. Договір вважається кожного року продовжений ще на один рік, якщо за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить вимогу про його припинення.
Учасниками цього спору також було укладено Додаток №1, а саме схему розташування земельної ділянки смуги відведення залізниці площею 107,85 кв.м. на станції Білобожниця, яку використовує ДП "Чортківський комбінат хлібопродуктів" Державного агентства резерву України для зберігання 2 навантажувальних пристроїв та 2 лебідок електричних.
Окрім того, контрагентами підписано Протокол узгодження договірної ціни, відповідно до якого вартість відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на станції Білобожниця площею 107,85 м2 за місяць становить 2,64 (з ПДВ).
Як стверджує позивач, на виконання досягнутих домовленостей ним надано послуги зберігання за період з вересня 2024 по серпень 2025 на загальну суму 68 415,60 грн, що підтверджується накопичувальними картками форми ФДУ-92:
- №10099009 від 10.09.2024 на суму 4 720,51 грн;
- №10109010 від 10.10.2024 на суму 4 876, 71 грн;
- №10119011 від 10.11.2024 на суму 4 720,51 грн;
- №10129012 від 10.12.2024 на суму 4 876,71 грн;
- №10019001 від 10.01.2025 на суму 4 876,71 грн;
- №10029002 від 10.02.2025 на суму 4 408,11 грн;
- №10039003 від 10.03.2025 на суму 4 876,71 грн;
- №10049006 від 10.04.2025 на суму 4 720,51 грн;
- №10059007 від 10.05.2025 на суму 4 876,71 грн;
- №10069008 від 10.06.2025 на суму 4 720,51 грн;
- №10079009 від 10.07.2025 на суму 4 876,71 грн;
- №10089010 від 10.08.2025 на суму 4 876,71 грн;
- №10099009 від 10.09.2025 на суму 4 720,51 грн.
Долучені до матеріалів справи копії накопичувальних карток за період з вересня 2024 року до серпня 2025 року містять підпис лише працівника станції, а підписи працівника вантажовласника на них відсутні, про що складено відповідні акти загальної форми (форми ГУ-23): №9 від 10.09.2024, №10 від 10.10.2024, №11 від 10.11.2024, №12 від 10.12.2024, №1 від 10.01.2025, №2 від 10.02.2025, №3 від 10.03.2025, №46 від 10.04.2025, №59 від 10.05.2025, №60 від 10.06.2025, №61 від 10.07.2025, №62 від 10.08.2025. У перелічених актах зазначено, що представник ДП "Чортківський КХП" не з'явився для підпису відповідних накопичувальних карток.
Однак, як стверджує позивач, відповідач не сплатив за надані послуги зберігання, які надані з вересня 2024 по серпень 2025 в розмірі 68 415,60 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію б/н та б/д, відповідь на яку не отримано.
Відтак, невиконання відповідачем договірних слугувало підставою для звернення його контрагента до суду з відповідним позовом.
Дослідивши подані докази та наведені обґрунтування суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 509,526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 11 ЦК України закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Спір у даній справі виник, зокрема, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині внесення плати за надані послуги зберігання.
Відповідно до частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з частиною 1 статті 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Частиною першою статті 946 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.
За приписами частини 1 статті 947 Цивільного кодексу України витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання.
У спірних правовідносинах контрагенти домовилися розмір плати за зберігання визначати за тарифами, встановленими у п.2.1. розділу ІІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317. За приписами даного Збірника, розмір цієї плати складає 1,6 грн за одну тонну - при зберіганні на відкритих складах вантажів, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн, та порожніх власних контейнерів - за масу тари, округлену до повних тонн.
Як вже зазначалось вище, відповідно до п.3.1.1 Договору оплата послуги зберігання об'єктів/вантажів мала б бути проведена Стороною 2 на умовах 100% попередньої оплати за загальну масу об'єктів/вантажів, що зберігаються за наступний місяць до 10 числа поточного місяця.
Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк оплата послуги зберігання об'єктів/вантажів за період з вересня 2024 року по серпень 2025 року є таким, що настав.
За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 68 415,60 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Також позивачем нараховано Державному підприємству суму відшкодування земельного податку за період з вересня 2024 року по серпень 2025 року в розмірі 496,92 грн.
Так, в силу ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72, пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з п. 3.1.2 Договору , за користування земельною ділянкою Сторона 2 здійснює відшкодування Стороні 1 земельного податку в розмірі визначеному Протоколом узгодження договірної ціни (додаток 2), шляхом перерахування коштів у розмірі 100% вартості на розрахунковий рахунок філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця": Ідентифікаційний код філії: 40081279; Банк одержувача: AT "Ощадбанк"; Поточний рахунок зі спеціальним режимом використання: НОМЕР_2 . Нарахування та стягнення плати проводиться станцією по накопичувальних картках форми ФДУ-92.
Відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (додатку до договору) вартість відшкодування земельного податку за користування земельною ділянкою регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Укрзалізниця" на станції Білобожниця площею 107,85 м2 за місяць становить 2,64 грн (з ПДВ).
За таких обставин, сума належного до відшкодування земельного податку становить 496,92 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Поряд з цим, за змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п.4.4 Договору сторонами обумовлено, що за несвоєчасне або не в повному обсязі перерахування платежів у термін, передбачений п. 3.1 Договору Сторона 2 сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожний день прострочення (включаючи день оплати). До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність один рік. Сплата пені не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань за цим договором.
Згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання договірних умов відповідачу нарахована пеня за період з 11.10.2024 по 02.09.2025 на загальну суму 7 774,67 грн.
Проаналізувавши наведений позивачем розрахунок позовних вимог в частині стягнення пені окремо по кожній накопичувальній картці, враховуючи дату виникнення боргу, дату оплати (враховуючи, що день оплати 10.11.2024, 10.05.2025, 10.08.2025 припали на вихідні дні), період існування заборгованості та розмір, провівши відповідний перерахунок, суд вважає, що стягненню підлягає пеня у розмірі 7 639,21 грн. В решті позову в цій частині слід відмовити за необґрунтованістю.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Суд зазначає, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі перед тим судом, який розглядає справу та надає цьому доказу юридично значущу оцінку.
При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 79, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Державного підприємства "Чортківський комбінат хлібопродуктів" (вул. Білецька, буд. 2А, м. Чортків, Тернопільська область, 48501, ідентифікаційний код 00956187) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 40075815) 68 415 (шістдесят вісім тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 60 коп заборгованості за надання послуги зберігання об'єктів у смузі відведення, 496 (чотириста дев'яносто шість) грн 92 коп. відшкодування земельного податку, 7 639 (сім тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 21 коп. пені та 2 418 (дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 12 коп. в повернення сплаченого судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення 03.11.2025.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко