Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4927/25
Номер провадження 2/299/1759/25
31.10.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., за участю секретаря Стрижак О.М. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивач приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Стойка Світлана Миколаївна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом,
03.10.2025 р. позивач звернулася в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідо позивача ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1 .
За своє життя ОСОБА_3 залишив заповіт, яким все своє майно заповів позивачці. Заповіт складено 27.06.2014 року, посвідчено секретарем виконавчого комітету Великокопанської сільської ради за реєстровим №71
До складу спадщини ОСОБА_3 ввійшло наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Для оформлення спадщини позивач звернувлася до нотаріальної контори, але отримала відмову, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
В судове засідання позивач не з'явилася, представник позивачка, адвокат Бора Ю.В. направив до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримав і просив такі задоволити.
Відповідачка до суду не з'явилася, проте надала письмову заяву, в якій просила слухати справу у її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечила.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивач приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Стойка С.М. в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує прав та інтересів інших осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивачка ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідо позивача ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було АДРЕСА_1 .
За своє життя ОСОБА_3 залишив заповіт, яким все своє майно заповів позивачці. Заповіт складено 27.06.2014 року, посвідчено секретарем виконвчого комітету Великокопанської сільської ради за реєстровим №71
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 15.06.1985 року, свідоцтвом про шлюб позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 29.04.2017 року (зміна прізвища), свідоцтвом про народження відповідачки ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 23.03.1964 року, свідоцтвом про укладення шлюбу відповідачки серії НОМЕР_4 від 21.05.1983 року (зміна прізвища).
До складу спадщини ОСОБА_3 ввійшло наступне майно: житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Місцем відкриття спадщини є с.Велика Копаня Берегівського району. Вказана обставина підтверджується довідкою Виноградівської міської ради від 18.09.2025 року №20.3-07/310.
Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Покійному діду позивача на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
За прийняттям спадщини у встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України шестимісячний строк позивач звернулася до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойка С.М. Такий факт підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 24.01.2017 року №46522885. Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно приватним нотаріусом Стойка С.М. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті спадкодавця віднайти документовані матеріали, які посвідчують належність йому майнових прав, не вдалося. Відповідач (мати позивача, дочка спадкодавця) у свою чергу категорично заперечує перебування у її розпорядженні документів такого характеру.
Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку. Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1233 ЦК України (Поняття заповіту), визначено - «1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті».
Стаття 1235 (Право заповідача на призначення спадкоємців цього ж кодексу - «1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин».
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 11.09.2025 року №207 дані про нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні. Позивачем замовлено проведення технічної інвентаризації спадкового житлового будинку. За інформацією БТІ, що підтверджується довідкою від 24.09.2025 року №729, цей об'єкт нерухомості будівництвом завершений, рахується за покійним ОСОБА_3 на підставі довідки Виноградівської міської ради від 12.09.2025 року №20.3-07/302.
Згідно положень п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали. Спадковий будинок зведено 1983 року.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон №475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
На підставі ст.ст. 392, 1218, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , набуте в порядку спадкування за заповітом після смерті діда, ОСОБА_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГоловуючийНадопта А. А.