Ухвала від 03.11.2025 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.11.2025м. СумиСправа № 920/1061/23(920/212/25)

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенка В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у справі № 920/1061/23(920/212/25)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда,1, код 34113412)

до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про стягнення 6424 грн 16 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.04.2025 позов задоволено повністю; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» 6424 грн 16 коп. заборгованості за послугу з постачання теплової енергії та абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 до 31.08.2024; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» 1211 грн 20 коп. судового збору; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт» 1211 грн 20 коп. судового збору.

На виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 15 липня 2025 року Господарським судом Сумської області видано накази № 920/1061/23(920/212/25) від 04.08.2025.

28.10.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просять суд поновити та продовжити строк подання та розгляду клопотання; визнати виконавця Мукореза О.Л. порушником та скасувати вчинені ним дії; зобов'язати виконавця пред'явити та надати доказ пред'явлення виконавчого документа на момент списання коштів; надати інформацію про набуття повноважень представником ОСОБА_3 від юридичної особи - стягувача ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» та документів, які підтверджують відповідні компетенції діяльності згідно з п. 4 ст. 16 «Про виконавче провадження»; постановити про самовідвід виконавця Мукореза О.Л. через порушення законодавства; зобов'язати повернути виконавцем кошти Шиман А.Г. та ОСОБА_1 та сплатити моральну і фізичну шкоду у розмірі 10000,00 грн; зобов'язати стягувача інформувати про свої дії учасників справи та діяти згідно законодавства; надати змогу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 самостійно сплатити необхідні відрахування постанови Північного апеляційного господарського суду; визнати повне припинення надання будь-яких послуг та усіх договірних, недоговірних відносин між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ТОВ «ШП «Харківенергоремонт».

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст. 339-1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Заявники фактично оскаржують дії приватного виконавця, які вони вважають такими, що порушують їхні права.

Тому подане заявниками клопотання по суті є скаргою на дії приватного виконавця, бо ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вважають їх незаконними.

Згідно з п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (ч. 2 ст. 341 ГПК України).

Вирішення питання щодо поновлення цього строку перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який згідно зі ст. 341 ГПК України за заявою скаржника може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, вирішуючи це питання, суд у світлі конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку. Однак при цьому суд зауважує, що можливість поновлення цього строку не є необмеженою, оскільки право доступу до суду не є абсолютним, і відхилення від принципу правової визначеності (певності), який включає й дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata), що закріплені у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можливе лише за виняткових обставин, особливо, коли це стосується процедури перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду за нововиявленими обставинами.

Тому при розгляді питання про поновлення строку на звернення із скаргою суди мають особливо прискіпливо розглядати обставини пропуску строку, встановленого законом для вчинення відповідних дій, і обов'язково враховувати поведінку скаржника щодо вжиття ним заходів щодо подання своєчасно та належним чином оформленої скарги.

Разом з тим законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено заявником, та чи підлягає він поновленню. Тому, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, для чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, підстави пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений законом процесуальний строк подання заяви. Тому тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

За твердженнями скаржників, зважаючи на той факт, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» зі сторони приватного виконавця Мукореза О.Л. постанова про відкриття виконавчого провадження не надсилалась, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не мали можливості для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та оскаржити їх у встановлений законом строк.

Крім того в прохальній частині клопотання заявники просять суд поновити та продовжити строк подання та розгляду клопотання, посилаючись на форс-мажорні обставини, а саме масштабні обстріли та тривалу відсутність електроенергії.

Суд відзначає, що скаржниками до поданого клопотання додано відповідь приватного виконавця Мукореза О.Л. від 09.10.2025 за вих. № 14622 на клопотання ОСОБА_1 від 09.09.2025.

З означеної відповіді вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 79009663 від 04.09.2025 була направлена на адресу боржників зазначену у виконавчому документі рекомендованим листом з ідентифікатором 4000300187158, згідно даних АТ «Укрпошта» відправлення вручено 09.09.2025.

Згідно з відстеженням трекінгу рекомендованих відправлень АТ «Укрпошта» відправлення 4000300187158 вручене 09.09.2025.

Зі змісту поданого клопотання вбачається, що заявники нічим не обгрунтовують поважність пропуску строку.

Доводи скаржників не приймаються до уваги, оскільки останні отримали документи про відкриття виконавчого провадження та мали право звернутися зі скаргою до суду у десятиденний строку після отримання постанови, проте звернулися лише 23.10.2025, тобто через 1,5 місяці після отримання постанови, про що свідчить відмітка на поштовому відправленні АТ «Укрпошта».

Відповідно до ст. 74 ГПК України обов'язок доказування поважності причин пропуску процесуальних строків та подача заяви про їх поновлення покладається на зацікавлену сторону.

При зверненні до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність приватного виконавця, саме на скаржника покладається обов'язок доведення наявності непереборних обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.

Таким чином, надані докази не відповідають критерію достовірності, належності та достатності на підтвердження заявленого клопотання щодо поважності пропуску строку на подання скарги, скаржниками не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами поважності причин пропуску строку для подання скарги на дії та бездіяльність приватного виконавця.

Інші докази в обгрунтування причин пропуску строку подання скарги скаржниками не надано.

Поряд із цим, скаржниками також не дотримано вимог, передбачених п. 5 ч. 3 ст. 340 ГПК України, зокрема: не вказано ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; дату, коли заявники дізналися про порушення їхніх прав.

Господарський суд Сумської області відзначає, що скаржники 30.09.2025 зверталися до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця Мукореза О.Л.

Ухвалою від 01.10.2025 суд повернув клопотання (вх. № 5212 від 30.09.2025) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 без розгляду в зв'язку з тим, що клопотання не містило ідентифікатору для повного доступу до інформації про виконавче провадження, переліку документів та інших матеріалів, що додаються до скарги, даних про дату, коли заявники дізналися про порушення їхніх прав унаслідок дій чи бездіяльності приватного виконавця Мукореза О.Л., що свідчило про невідповідність вимогам ч. 3 ст. 340 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 340 ГПК України суд, установивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

У скарзі заявники зазначають, що жодного документа, у тому числі ідентифікатора, на момент подання клопотання не мали, проте у клопотанні зазначались номери виконавчих проваджень.

Скаржники помилково вважають, що номер виконавчого провадження є ідентифікатором. Насправді, ідентифікатор доступу - це унікальний спеціальний код, який складається з комбінації 12 цифр і букв та міститься в постанові про відкриття виконавчого провадження (для сторін виконавчого провадження) за текстом та у верхньому лівому куті постанови. За допомогою ідентифікатора забезпечується повноцінний доступ до виконавчого провадження.

Номер виконавчого провадження та ідентифікатор доступу - це різні речі, хоча обидва знаходяться в одному документі.

Суд наголошує на імперативній вимозі закону, яка міститься у пункті 5 частини 3 статті 340 ГПК України щодо обов'язкового елемента скарги - ідентифікатора для повного доступу до інформації про виконавче провадження. Проте, як вбачається зі змісту скарги та додатків до неї скарга не містить вказаної інформації.

Таким чином, подана вдруге до суду скарга містить ті самі недоліки, наявність яких перешкоджає прийняттю її до розгляду.

Тому суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою щодо оскарження дій та бездіяльності приватного виконавця.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що подана ОСОБА_2 і ОСОБА_1 скарга на дії та бездіяльність приватного виконавця підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поновлення строку на подання скарги відмовити.

2. Скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на дії та бездіяльність приватного виконавця залишити без розгляду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, що встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Оскільки 30 та 31 жовтня 2025 року суддя Яковенко В.В. перебував у відпустці, ухвала підписана 03.11.2025.

Суддя В.В. Яковенко