Справа № 127/25640/25
Провадження № 2/127/5520/25
03.11.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2019 року сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №63.
За час спільного проживання у сторін дітей немає.
Позивач зазначає, що сімейне життя сторін не склалося з причин, які унеможливлюють подальше спільне проживання та збереження шлюбу, сторони не підтримують шлюбні стосунки, не ведуть спільного господарства, відновлення шлюбних відносин є неможливим, що й стало підставою для звернення позивачем до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачці строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Зазначену вище ухвалу суду відповідачкою отримано 03.10.2025 року, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення.
Відповідачкою відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Судом достовірно встановлено, що 15.03.2019 р. сторони зареєстрували шлюб у Вінницькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №63.
За час спільного проживання у сторін дітей немає.
Сімейне життя між сторонами не склалось, шлюб існує формально, сторони спільно не проживають та спільного господарства не ведуть, а тому подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України.
Згідно із ст.51 Конституції України та ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно зі статтею 111СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Суд не може примушувати подружжя проживати разом, цікавитися їх приватним життям, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків, а надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду (ВС/КЦС, № 761/33261/16-ц, 26.11.18).
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Примушування до збереження шлюбних відносин не допускається.
Відповідно до ст.ст. 105, 110, 112 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України).
Згідно зі ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача, що має істотне значення для справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112, 113, 115 СК України, ст. ст. 2, 7, 12, 89, 141, 209, 247, 244, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.03.2019 року Вінницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №63.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 211,20 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП суду невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя: