Справа № 127/28754/25
Провадження № 2-о/127/516/25
23 жовтня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Воробйова В.В.,
за участю: секретаря Врублевської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з його батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 під час захисту України у складі Збройних Сил України.
В обґрунтування заяви зазначив, що з моменту народження та до дня загибелі батька він постійно проживав разом із ним за однією адресою, вів спільне господарство, вони були пов'язані спільним побутом, матеріально підтримували один одного, здійснювали спільні витрати, зокрема оплачували комунальні послуги та купували товари для спільного користування.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України він разом із батьком добровільно вступили до лав Збройних Сил України. ІНФОРМАЦІЯ_4 його батько загинув під час виконання бойового завдання.
Після смерті батька заявник звернувся до комісії Міністерства оборони України з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року, однак Комісія повернула матеріали для доопрацювання, вказавши на необхідність підтвердження спільного проживання з загиблим військовослужбовцем документами або рішенням суду.
У зв'язку з цим та тим, що вони з батьком проживали в одному домогосподарстві, спільно користувались майном, мали взаємні обов'язки та піклувались один про одного, інших родичів у загиблого не залишилось, заявник просить суд встановити факт проживання його, ОСОБА_1 , однією сім'єю з його батьком, ОСОБА_2 , у тому числі на день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою суду від 23.09.2025 прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі.
Заявницею подано до суду заяву про розгляд її заяви без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі. заяву підтримав у повному обсязі.
Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_5 , в судове засідання не з'явилося, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв або клопотань, пояснень/заперечень на заяву ОСОБА_1 не надало.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст. 223, 240 ЦПК України, суд прийшов до висновку про проведення судового засідання у їх відсутності.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Суд дослідив надані та витребувані докази і встановив таке.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім'єю, коли цей факт не пов'язаний із подальшим вирішенням спору про право.
Відповідно до частини першої статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З наданого суду свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 29.06.1998 року вбачається, що батьком заявника є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с 12). Цей документ підтверджує родинні відносини між заявником і померлим, що є первинною підставою для визначення заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Із наданого свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.07.2022 року встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок загибелі під час захисту Батьківщини (а.с 21) Цей документ підтверджує факт смерті військовослужбовця у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Згідно з витягом з протоколу Комісії Міністерства оборони України з питань призначення і виплати одноразової грошової допомоги, подані заявником матеріали були повернуті для доопрацювання, зокрема через відсутність документів або судового рішення, які підтверджують спільне проживання з загиблим військовослужбовцем (а.с. 17).
Наведене вище підтверджує юридичну необхідність встановлення в судовому порядку факту проживання заявника однією сім'єю з батьком, оскільки без нього заявник позбавлений можливості отримати передбачену законом грошову допомогу.
До заяви долучено письмові пояснення сусідів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які зазначають, що заявник і його батько постійно проживали разом у одному будинку, вели спільне господарство, спільно утримували житло, купували побутову техніку, здійснювали ремонт, спільно сплачували за комунальні послуги (а.с. 3,4,5, 18, 19).
Свідки також підтвердили, що заявник та його батько підтримували родинні стосунки, дбали один про одного, і що після смерті матері заявник залишився проживати з батьком до моменту його загибелі.
Суд визнає ці пояснення послідовними, логічними, взаємно узгодженими та такими, що підтверджуються іншими письмовими доказами.
З наданого свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що після смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1 . Цей документ свідчить, що інших спадкоємців (дітей, подружжя, батьків) у померлого немає, що додатково підтверджує тісний сімейний зв'язок між заявником та загиблим (а.с 15-16).
Крім того, до матеріалів справи долучено копії квитанцій про оплату комунальних послуг за житловий будинок, де спільно проживали заявник і його батько. У квитанціях зазначено платника - ОСОБА_2 , а також відображено, що кошти на оплату надходили з банківського рахунку, яким користувався заявник. (а.с. 22-24).
Цей доказ свідчить про спільне користування житлом, ведення спільного бюджету та наявність спільного побуту.
Отже, судом встановлено, що заявник проживав з батьком у будинку за адресою: АДРЕСА_1 з дитинства до дня його загибелі, що також підтверджується довідкою Квартального комітету «Набережний - 1» (а.с 11).
Після повномасштабного вторгнення обидва добровільно пішли до війська. Вони мали спільний побут, харчувались разом, здійснювали покупки для дому, спільно утримували житло. Після загибелі батька саме він займався похованням, а також оформленням спадкових документів.
Суд оцінює ці пояснення як достовірні, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.
Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному й безпосередньому дослідженні доказів у справі.
Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують, що: заявник ОСОБА_1 постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_2 ; вони були пов'язані спільним побутом і взаємною матеріальною підтримкою; до дня смерті останнього - фактично утворювали сім'ю у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України; інших членів сім'ї або спадкоємців у загиблого не було.
Згідно з п. 1, 6, ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами та належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народженням цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 зазначив, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У постанові від 18.01.2024 року в справі №560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05.06.2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24.04.2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08.05.2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з батьком ОСОБА_2 , у тому числі на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується наявними у справі доказами, які було досліджено та матеріалами спадкової справи, а також письмовими поясненнями свідків.
Встановлення зазначеного факту має юридичне значення, оскільки надає заявнику можливість звернутися до Міністерства оборони України з метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об'єктивне підтвердження, суд вважає, що вимога заявника про встановлення факту її спільного проживання разом з батьком на день його смерті є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
На підставі зазначеного, статей 9, 10, 12, 13, 258-259, 264, 265, 315, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , за участю ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в тому числі на день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 03.11.2025 року.
Суддя: