Справа № 127/9527/18
Провадження 2/127/1644/18
03 листопада 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку письмового провадження зауваження ОСОБА_1 на протокол судового засідання, -
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Тульчинської міської ради Вінницької області про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Тульчинської міської ради Вінницької області про визначення місця проживання дитини.
27.10.2025 у вищевказаній справі було ухвалено рішення.
31.10.2025 відповідачем по первісному позову/позивачем по зустрічному позову подані зауваження на протокол судового засідання від 27.10.2025. Так, відповідач по первісному позову/позивач по зустрічному позову просить змінити п. 82 протоколу судового засідання на: «Прошу внести до протоколу судового засідання заперечення на дії головуючого, в зв'язку з порушенням процедури проведення судових дебатів. Після заслуховування позиції Органу опіки та піклування суддя одразу пішла до нарадчої кімнати виносити рішення, позбавивши мене можливості спростувати позицію інших учасників справи. Отримати дозвіл суду не перебиваючи учасників справи було неможливо. Таким чином суддею було порушено вимогу ст. 242 п. 7 ЦПК України, згідно якої: з дозволу суду промовці можуть обмінятися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.»
Згідно із ч. 1 ст. ст. 249 ЦПК України учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.
У відповідності до ч. 4 ст. 249 ЦПК України зауваження щодо протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.
Дослідивши подані зауваження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зауважень до протоколу судового засідання від 27.10.2025, виходячи з наступного.
Ведення запису судового процесу є елементом принципу гласності і відкритості судового процесу, що передбачений ч. 14 і ч. 15 ст. 7 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 14 і ч. 15 ст. 7 ЦПК України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
У відповідності до ст. 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:
1) рік, місяць, число і місце судового засідання;
2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання;
3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;
4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;
5) назва процесуальної дії;
6) час вчинення процесуальної дії;
7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати;
8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи. Під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
Згідно із ч. 4 ст. 247 ЦПК України технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи.
Процесуальними гарантіями законності та об'єктивності технічного запису судового засідання і протоколу судового засідання є право осіб, які беруть участь у справі, ознайомитися з технічним записом та протоколом.
Неповнота запису - це не відображення в записі усіх обставин, що відбувалися в судовому засіданні, а також відсутність відомостей, передбачених процесуальним законом. Неповнота може бути зумовлена несвоєчасним записом, неправильним використанням записуючого комплексу, випадковим знищенням частини запису.
Неправильність запису - це відображення відомостей не в тій послідовності та не в тому порядку, в якій передбачає закон чи запис відомостей, які не відповідають дійсності. Наприклад, неправильний запис прізвищ учасників процесу (коли пояснення одного учасника фіксуються як пояснення іншого), помилка в даті запису тощо.
Суд, ознайомившись із звукозаписом судового засідання та протоколом, дійшов висновку про відсутність неповноти та неправильності записів у протоколі судового засідання від 27.10.2025. Протокол судового засідання відповідає вимогам ст. 248 ЦПК України. При цьому суд зазначає, що Конституцією України встановлено у числі основних засад судочинства повне фіксування його технічними засобами.
Фіксування судового засідання є важливою гарантією його законності і дозволяє відтворити весь або частини процесу.
Фіксування судового процесу технічними засобами - технічний запис судового засідання за допомогою комплексу з фіксування судового процесу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання. Саме фонограма судового засідання в повній мірі відображає хід судового засідання, усі репліки, пояснення та твердження учасників судового процесу.
За таких обставин, фіксування процесу полягає у сукупності цих двох засобів фіксування: протокол судового засідання відображає у хронологічному порядку процесуальні дії, які проводилися у судовому засіданні, а технічний запис містить інформацію про їх зміст.
Фіксація судового процесу у справі № 127/9527/18, який відбувався в режимі відеоконференції, здійснювалася за допомогою засобів підсистеми ЄСІТС, запис судового засідання відображає зафіксовані в повному обсязі всі пояснення, доводи та клопотання учасників справи. Звукозапис та протокол судового засідання не підлягає будь-яким змінам або ж доповненням та здійснюється автоматично. Інформація, що вноситься до протоколу судового засідання, має містити наступні графи: порядковий номер дії; час її вчинення; назва дії, яка вчиняється; дійова особа, яка вчиняє дію та «інші відомості».
Протокол судового засідання - це документ технічного характеру, який не дає можливості скласти уявлення про те, як саме відбувалося судове засідання, хто та що запитав або відповів, оскільки з цією метою проводиться аудіозапис.
Протокол судового засідання відіграє допоміжну роль, оскільки дозволяє орієнтуватися при відшукуванні потрібного фрагмента аудіозапису судового засідання для прослуховування, він не є повним стенографічним відображенням перебігу судового процесу, як то передбачали старі редакції ЦПК України в у мовах відсутності комп'ютеризації суспільного життя та судочинства, коли фіксування судового засідання здійснювалося лише протоколом шляхом здійснення записів на аркушах паперу кульковою ручкою.
У зауваженнях відповідача по первісному позову/позивача по зустрічному позову фактично висловлено незгоду з діями головуючого, що не може вважатися зауваженням у розумінні ст. 249 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що після виступу учасників справи в судових дебатах із промовами, промовці не просили у суду дозволу обмінятися репліками, що підтверджується звукозаписом судового засідання та протоколом. Відповідно, підстави пропонувати відповідачу скористатись правом останньої репліки, у відповідності до положень ч. 7 ст. 242 ЦПК України, були відсутні.
Також суд зауважує, що після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні, а не «одразу пішла до нарадчої кімнати». Інститут нарадчої кімнати було скасовано, зокрема, в цивільному процесі Законом № 4173-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень», який набрав чинності 08.02.2025.
Суд зауважує, що забезпечення повної деталізації в протоколі судового засідання усіх, без виключень, фраз учасників судового процесу, є об'єктивно неможливою за нормального перебігу судового розгляду, дискусій у судовому засіданні, реплік та зауважень, а також з врахуванням механічного введення записів в протоколі.
Тому, саме з метою забезпечення повної фіксації судового засідання та подій, які відбуваються під час судового розгляду, і здійснюється звукозапис судового засідання.
Оскільки, при веденні протоколу судового засідання дотримані норми процесуального закону, які регламентують ведення протоколу судового засідання, то відсутні підстави для врахування зауважень до протоколу судового засідання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 249 ЦПК України розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх.
З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та відхиляє зауваження до протоколу судового засідання від 27.10.2025.
Керуючись ст.ст. 247-249, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_3 до протоколу судового засідання, яке відбулося 27 жовтня 2025 року у цивільній справі № 127/9527/18 - відхилити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду складена 03.11.2025.
Суддя