Справа № 127/33659/25
Провадження № 1-кс/127/13160/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 10.10.2025, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду зі скаргою, в якій просив зобов'язати уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 10.10.2025.
Скарга мотивована тим, що 10 жовтня 2025 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницької обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Однак, станом на дату звернення до суду, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , внесені не були, витяг заявнику не надано.
На підставі викладеного, вважаючи невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , порушенням вимог чинного законодавства, останній, через захисника, звернувся до суду з даною скаргою.
В судове засідання ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 не з'явились, однак у вимогах скарги захисник просив розгляд справи провести у їх відсутність.
Вінницька обласна прокурора будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, однак 28.10.2025 прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність, у якій також просив відмовити у задоволенні скарги оскільки заява ОСОБА_4 розглянута та у відповідності до статті 216 КПК України направлена для розгляду до ТУ ДБР, розташованого у місті Києві.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність заявника скарги та представника прокуратури не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Правом на оскарження наділені, зокрема, заявник та потерпілий, чи їх представник.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 жовтня 2025 року ОСОБА_4 звернувся до Вінницької обласної прокуратури з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В заяві про вчинення кримінального правопорушення зазначалось про вчинення, на думку заявника, кримінальних правопорушень слідчим СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 та іншими слідчими які входять до складу слідчої групи, а саме начальником та слідчими СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та прокурорами Подільської окружної прокуратури міста Києва: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 у кримінальному провадженні №12025100070000878 від 01.04.2025, а також суддями Подільського районного суду міста Києва: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 під час розгляду клопотань у даному кримінальному провадженні.
Супровідним листом від 15.10.2025 вказана заява Вінницькою обласною прокуратурою направлена для розгляду до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, передбачено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. (п.п. 2 п. 1 Розділу 2 Положення)
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Як зазначили у своїй заяві ОСОБА_4 , підставою для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало те, що слідчими та прокурорами вчинено кримінальні правопорушення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025100070000878 від 01.04.2025.
Однак, суд звертає увагу на те, що оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого чи прокурора, щодо неналежного проведення досудового розслідування кримінального провадження здійснюється в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, а не шляхом внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, суд, враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_4 , вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Крім того, як зазначено вище, заявником ініціюється питання внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, в тому числі суддями Подільського районного суду міста Києва.
В цьому контексті суд звертає увагу на те, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушуються гарантії недоторканості суддів та їх незалежності у виконанні професійних обов'язків.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Конституційним Судом України в своєму рішенні у справі №2-рп/2011 від 11.03.2011 було акцентовано, що оцінка вчинених суддею процесуальних дій може здійснюватися тільки судами апеляційної чи касаційної інстанції.
Аналогічної позиції дотримується і Консультативна рада європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.
Резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї від 29 листопада та 13 грудня 1985 року схвалені основні принципи незалежності судових органів, згідно яких судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин. Не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя, і судові рішення, винесені суддями, не підлягають перегляду. Цей принцип не перешкоджає здійснюваному відповідно до закону судовому перегляду чи пом'якшенню вироків, винесених судовими органами.
Відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави.
Ознайомившись із скаргою та доданими до неї документами, суд вважає, що заява ОСОБА_4 від 10.10.2025, не є заявою про вчинення злочину, оскільки вона викладена в формі необґрунтованих та невмотивованих припущень заявника, які ґрунтуються на його безпідставних власних міркуваннях та пов'язані з незгодою з рішеннями суддів.
Разом з тим, в разі незгоди заявника із судовими рішеннями останній не позбавлений можливості оскарження їх в апеляційному порядку, а не шляхом внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 10.10.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя