Справа 127/33373/25
Провадження 1-кс/127/13057/25
30 жовтня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області скаргу ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СВ ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк в рамках кримінального провадження № 12025020040000443 внесеного до ЄРДР 03.07.2025, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СВ ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк в рамках кримінального провадження № 12025020040000443 внесеного до ЄРДР 03.07.2025.
Скарга мотивована тим, що на думку заявника існують підстави змінити правову кваліфікацію кримінального провадження № 12025020040000443 внесеного до ЄРДР 03.07.2025 з ст. 128 КК України на ст. 122 КК України, а тому ОСОБА_3 просила слідчого суддю скаргу задовольнити та провести перевірку фактів та вжити необхідних заходів щодо притягнення винних до відповідальності.
В судове засідання заявник не з'явилась, про дату час та місце розгляду скарги була повідомлена неодноразово, завчасно та належним чином, про причини неприбуття суд не повідомила.
Представник ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, завчасно надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, додатково надав слідчому судді письмові матеріали з яких вбачається, що кримінальне провадження № 12025020040000443 внесене до ЄРДР 03.07.2025 на даний час скеровано до Вінницького міського суду Вінницької області для розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за відсутності фіксації процесу технічними засобами.
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до ст. 24 КПК України це право гарантується кожному.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Відповідно до ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчим суддею з матеріалів скарги встановлено, що заявник оскаржує бездіяльність уповноваженої особи СВ ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк в рамках кримінального провадження № 12025020040000443 внесеного до ЄРДР 03.07.2025.
Разом з цим, у судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт у зазначеному провадженні перебуває на розгляді у Вінницькому міському суді Вінницької області, тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020040000443 внесеному до ЄРДР 03.07.2025 завершено.
Згідно п. 5 ст. 3 Кримінального процесуального Кодексу України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Як вбачається з положень КПК України (Глава 26), особи можуть звернутися до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора на стадії досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Тобто досудове розслідування завершується з моменту вручення підозрюваному та захисникові повідомлення про завершення досудового розслідування, яке має на меті офіційне затвердження права підозрюваного та його захисника на практичний доступ до матеріалів кримінального провадження, та складання і вручення обвинувального акту.
Згідно з ч. 8 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.
З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження завершено, кримінальне провадження направлено до суду, а слідчий суддя, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, вирішує скарги під час досудового провадження, тому слідчий суддя дійшов висновку, що подана скарга є необґрунтованою та недоведеною.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Вищенаведена норма кримінально - процесуального закону свідчить, що КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, які може прийняти слідчий суддя під час розгляду скарги, в порядку ст. 303 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскільки на час розгляду справи досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020040000443 внесеному до ЄРДР 03.07.2025, в рамках якого заявник оскаржує бездіяльність уповноваженої особи СВ ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, завершено, а тому оскарження будь-яких процесуальних дій, рішень на стадії досудового розслідування є неможливим, а отже скарга заявника, задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 306, 307, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноваженої особи СВ ВП №2 ВРУП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк в рамках кримінального провадження № 12025020040000443 внесеного до ЄРДР 03.07.2025 - відмовити.
Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя