Справа № 127/33766/25
Провадження № 1-кс/127/13208/25
Іменем України
28 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання старшого слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025020010001414 від 24.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 23.10.2025 під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці місцевості, що розташована біля пивного бару «Для Своїх» за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження віднесено накладення арешту на майно (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).
Згідно з частиною третьою статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Вінницького РУП Головного управління Національної поліції у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №№12025020010001414 від 24.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.10.2025 по спеціальній лінії «102» надійшло повідомлення про те, що близько 23:00 години по вул. 600-річчя, 19, неподалік бару «Для своїх», невідома особа, проявляючи особливу зухвалість, перебуваючи у громадському місці та діючи на очах у сторонніх осіб, пошкодила два автомобілі та нанесла тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_5 . Крім того, всупереч законним вимогам та діям громадян, які намагалися припинити хуліганські дії, ця особа спричинила тілесні ушкодження громадянці ОСОБА_6 , яка намагалася зупинити її протиправні дії.
Під час проведення огляду місця події 23.10.2025 у період з 23 год. 30 хв. по 23 год. 59 хв. на відкритій ділянці місцевості біля пивного бару «Для Своїх» за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, у присутності двох понятих було виявлено та вилучено: один слід взуття з капоту транспортного засобу «BMW»; два фото сліду взуття з транспортного засобу «MAZDA»; один слід взуття з транспортного засобу «BMW»; один фрагмент долоні з поверхні транспортного засобу «BMW»; один фрагмент долоні з поверхні транспортного засобу «MAZDA»; три фрагменти папілярних візерунків з транспортного засобу «BMW». Зазначене майно було поміщено до спеціальних пакетів, належним чином опечатано та підписано учасниками слідчої дії.
Після цього зазначені речі були вилучені та поміщені до спеціального пакета НПУ, на якому проставлено підписи учасників слідчої дії.
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12025020010001414 від 24.10.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 24.10.2025 вилучено майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 23.10.2025 під час проведення огляду місця події в період з 23 год. 30 хв. по 23 год. 59 хв. на відкритій ділянці місцевості біля пивного бару «Для Своїх», що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, а саме на: один слід взуття з капоту транспортного засобу «BMW»; два фото сліду взуття з транспортного засобу «MAZDA»; один слід взуття з транспортного засобу «BMW»; один фрагмент долоні з поверхні транспортного засобу «BMW»; один фрагмент долоні з поверхні транспортного засобу «MAZDA»; три фрагменти папілярних візерунків з транспортного засобу «BMW».
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати старшого слідчого Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя