Справа № 132/2112/25
Провадження № 2-а/127/215/25
"21" жовтня 2025 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Каленяк Р.А. розглянувши в порядку спрощеного судового провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП НПУ про скасування постанови серії ЕНА № 4998638 від 17.06.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,
27.07.2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до УПП у Вінницькій області ДПП НПУ про скасування постанови серії ЕНА № 4998638 від 17.06.2025, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, з підстав її незаконності.
15 липня 2025 року суддею Калинівського районного суду Вінницької області було винесено ухвалу відповідно до якої, матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до УПП у Вінницькій області ДПП НПУ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення передана за підсудністю на розгляд до Вінницького міського суду Вінницької області.
Позов відділом прийому суду передано судді 08.08.2025.
Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11.08.2025 прийнято до розгляду цю позовну заяву та відкрито провадження за вказаним позовом. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження, з поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
17.06.2025 близько 12:00 годин під час пересування на автомобілі Мітсубіші Лансер р/н НОМЕР_1 в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області його було зупинено поліцейськими УПП ДПП НПУ у Вінницькій області. Після зупинки на вимогу поліцейський до нього підійшла рядовий взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області ОСОБА_2 і повідомила про перевищення максимально дозволеної швидкості на 46 кілометрів. Після цього до нього підійшов поліцейський, який назвався поліцейським УПП у Вінницькій області ОСОБА_3 і показав йому дисплей, приладу для вимірювання швидкості на якому було видно цифру «96» на синьому фоні. Інших доказів фото-відеофіксації йому надано не було. Після цього поліцейська ОСОБА_2 за допомогою портативного принтера роздрукувала електронну постанову ЕНА 4998638 про порушення ним ст. 122 ч. 1 КУпАП.
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що замір швидкості здійснювався поліцейським ОСОБА_3 за допомогою приладу TRUCAM, тримаючи його в руках.
Також, після того як він поставив свій підпис в графі про отримання копії постанови йому було відмовлено ОСОБА_2 у наданні одного з примірників постанови мотивуючи тим, що ОСОБА_1 відмовився поставити підпис про ознайомлення його зі змістом ст. 268 КУпАП так як з його правами почали ознайомлювати після того, як вже було роздрукована постанова.
Усі зазначені порушення прав як громадянина він зафіксував на звукофіксуючий пристрій.
На думку позивача постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
Також позивач в поданому до суду позові вказував, що інспектором грубо порушено вимоги законодавства при складанні постанови та безпідставно не враховано його пояснення щодо невинуватості у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Справи незначної складності визначаються ч. 6 ст. 12 КАС України.
Згідно із ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
25.08.2025, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. З відзиву на адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення вбачається, що під час несення служби в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.49 (с. Стрижавка) АД М-21 «Виступовичі - Житомир - Могилів-Подільський - кордон із Молдовою» 243км, 17.06.2025 року екіпажем патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008446) було виявлено порушення Правил дорожнього руху а саме, водій транспортного засобу Мітсубіші Лансер з номерним знаком НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 96 (дев'яносто шість) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 (сорок шість) км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України (фото та відео з приладу TruCam II LTI 20/20 додається).
Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Поліцейський підійшов до водія, ким виявився ОСОБА_1 , пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а) ПДР України.
Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме порушення вимог п. 12.4 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів щодо Позивача.
Поліцейська Король Г.П. винесла постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав стягнення в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, які підтверджені дослідженими доказами, відповідно та при дотриманні норм матеріального і процесуального права, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 17.06.2025 року, інспектором поліції Король Г.П., винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4998638, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Екіпажом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008446) було встановлено, порушення Правил дорожнього руху, а саме, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Мітсубіші Лансер з р/н НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 96 (дев'яносто шість) км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 46 (сорок шість) км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР - порушення швидкісного режиму в населених пунктах.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
У відповідності до п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Згідно із п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Інспектор поліції Король Г.П. представилася позивачу та відповідно до порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279 КУпАП).
Позивачу було роз'яснено суть його правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор поліції Король Г.П. винесла постанову по справі про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., відповідно до санкції статті ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Судом оглянуто відеозапис, наданий інспектором поліції, який суд вважає таким, що підтверджує порушення позивачем п. 12.4 ПДР України та вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач, аргументуючи свою позицію посилається на те, що інспектор поліції здійснював вимірювання швидкості руху було здійснено приладом із функцією фото- та відео фіксації TruCam, який знаходився в руках працівника поліції і переміщався у просторі, а не був встановлений стаціонарно, що суперечить статті 19 Конституції України та ч. 1 ст. 40 Закону України "Про національну поліцію".
Однак, як проінформовано в листі Мінекономрозвитку ДП «Всеукраїнським державним науково-виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 № 22-38/49, що прилад TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлено на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі.
До того ж, відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/33011, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 20.03.2025 та чинного до 20.03.2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI II 20/20 № ТС008446 є придатним до застосування, як у ручному так і в автоматичному режимах.
Крім того, з оглянутого відеозапису вбачається факт порушення позивачем швидкісного режиму в межах населеного пункту, що також підтверджується фотороздруківкою наданою разом із відзивом на позовну заяву. При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б спростовували обставини, викладені в оскаржуваній постанові.
Також, позивач посилається на те, що не було враховано обставини передбачені положенням ст. 33 КУпАП, а також його невинуватість у вчиненні правопорушення, однак суд відмовляючи у задоволенні позову приймає до уваги, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Частиною 3 ст. 254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері вчення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне рушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про доведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу в межах позовних вимог.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. 90, 77, 133, 227, 228, 241 - 246 КАС України, суд,
Постанову серії ЕНА № 4998638 від 17.06.2025, винесену поліцейським взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області рядовим поліції Король Ганною Павлівною, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області ДПП НПУ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департамент патрульної поліції, 21010, місто Вінниця, вулиця Ботанічна, 24.
Суддя