03.11.2025 Єдиний унікальний номер судової справи: 150/661/24
Номер провадження: 2/150/290/25
03 листопада 2025 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Суперсона С.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву судді Суперсона С.П. про самовідвід, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій,-
В провадженні судді Суперсона С.П. перебуває цивільна спарва за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій.
Головуючий суддя вбачає підстави для самовідводу, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.
Позивачем у поданих по справі заявах неодноразово висловлюються свої суб'єктивні судження щодо судді та прийнятих ним рішень, некоректні та неприпустимі висловлювання.
Так, у тексті заяви від 12 грудня 2024 року позивач висловлюючись щодо головуючого судді використовує вислови наступного змісту : «нечесне та несумлінне виконання суддею добровільно взятих на себе обов'язків судді», «прийняття незаконних рішень та вчинення незаконних дій під час виконання добровільно взятих на себе службових та посадових обов'язків, - як оселедців в бочці в пеклі вже напаковано, Богом»; «попереджає про те, що у судді ще є можливість без втручання суду апеляційної інстанції та Вищої Ради Правосуддя України, усвідомити своє неправильне рішення та задоволити клопотання про звільнення від сплати судового збору».
У тексті заяви-клопотання від 13 січня 2025 року позивач повторює свої вислови, зазначені у заяві від 12 грудня 2024 року та додатково попереджає про кримінальну відповідальність відповідно до статей 364, 366, 375, 396 КК України, за зловживання суддею службовим становищем, внесення суддею до офіційних документів недостовірної інформації, постановлення та ухвалення суддею завідомо неправосудних ухвал чи рішень суду з метою приховати неправомірні дії та бездіяльність інших посадових осіб органу державної влади.
У тексті заяви від 22 вересня 2025 року позивач зазначає вислови наступного змісту: «Бог знеславленим не буває, що посіє людина (суддя ОСОБА_2 ), те і пожне, вона сама (сам суддя Суперсон С.П.), та її нащадки ( та нащадки судді Суперсон С.П.), до третього, до четвертого покоління.».
З огляду на вказані обставини, поведінку позивача у справі, спосіб її спілкування із судом впродовж усього часу перебування справи у провадженні суду, не можуть не привести до сумнівів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України судом вирішено провести розгляд заяви головуючого судді про самовідвід без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У пункті 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно зі статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і, відповідно до статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства (далі - Конвенція) кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обовязків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначив, що Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Таким чином, можна стверджувати, що «судом, встановленим законом» (пункт 1 ст. 6 Конвенції) не вважається суд, який розглядає справу, не дивлячись на наявність підстав для заявлення самовідводу.
Зазначене узгоджується також з положеннями ст.39 ЦПК України, згідно якої, за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Враховуючи доводи поданої заяви про самовідвід судді, з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини суд вбачає підстави для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЦПК України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 36-41, 353ЦПК України, суд, -
Задоволити заяву про самовідвід головуючого судді Суперсона С.П. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій.
Передати справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій, до канцелярії суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу без участі судді Суперсона С.П. в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН