Справа № 147/1946/25
Провадження № 2-н/147/49/25
про відмову у видачі судового наказу
03 листопада 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Борейко О. Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
28 жовтня 2025 року до Тростянецького районного суду Вінницької області в порядку наказного провадження надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , у розмірі заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вимог ст.165 ЦПК України, судом здійснено запит щодо надання інформації про місце проживання (перебування) боржника.
Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №1945862 від 29.10.2025, встановлено, що місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі наказу, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України вбачається, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами, щодо яких відсутній спір або про його наявність невідомо заявнику.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, а саме, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 183 СК України - той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї четверті, …, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України вбачається, що до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У заяві про видачу судового наказу заявник просить видати судовий наказ про стягнення аліментів. На підтвердження спільного проживання заявниці з дитиною надано витяги з реєстрів територіальних громад щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 та дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, адреса реєстрації дитини збігається із адресою реєстрації боржника, а не стяггувача.
Водночас, на підтвердження підстав для видачі судового наказу, передбачених ч.3 ст. 184 СК України, заявник доказів того, що вона проживає разом із неповнолітньою дитиною та остання знаходиться на її утриманні не надає. Тому твердження ОСОБА_1 , що вона проживає разом з дитиною і дочка перебуває на її утриманні, не є доведеним, беззаперечним фактом та потребує додаткового з'ясування, що порушує загальний принцип наказного провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи викладені вище обставини, не вбачається підстав для видачі судового наказу, оскільки зміст заяви з додатками не відповідає вимогам процесуального закону, що позбавляє суд ухвалити безспірне рішення у виді судового наказу, який до того ж оскарженню чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.163, ст. 165 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявниці, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Суддя О.Г. Борейко