Справа № 757/53563/24-ц
03 листопада 2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Левченко М.О.,
розглянувши в приміщенні суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області заяву представника позивачів - адвоката Приходька Ярослава Михайловича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені та інтересах яких діє адвокат Приходько Ярослав Михайлович, до ОСОБА_3 про стягнення коштів,-
встановив :
Заочним рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 20.10.2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 22412 (двадцять дві тисячі чотириста дванадцять) грн. 57 коп. та витрати на складання звіту про оцінку транспортного засобу в розмірі 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., а разом - 27912 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 57 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовлено.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення коштів відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 23 коп.
До ухвалення рішення у справі представник позивачів - адвокат Приходько Я.М. повідомив, що докази понесених позивачами судових витрат на правничу допомогу будуть надані після ухвалення судового рішення.
24.10.2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивачів - адвоката Приходька Я.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду, в якій він просить стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу у сумі 10000 грн. 00 коп., та стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн. 00 коп.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.
За правилами ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно із п 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.
В силу ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За ч.1 ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
В силу ч.6 ст.124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Заяву про ухвалення додаткового рішення із доданими до неї доказами понесення позивачами витрат на професійну правничу допомогу, а також надіслання їх копій на адресу відповідача, було надіслано до суду через систему «Електронний суд» 24.10.2025 року, тобто в межах строку, визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пунктів 1-3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчиняти певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Принцип змагальності сторін має свої втілення, зокрема, у наведених положеннях частин п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України, виходячи з яких зменшення внаслідок неспівмірності суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
У позовній заяві представник позивачів - адвокат Приходько Я.М. зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які будуть понесені позивачами становить 15000 грн. 00 коп.
Представником позивачів - адвокатом Приходьком Я.М. на підтвердження загального розміру понесених позивачами судових витрат на правничу допомогу у сумі 15000 грн. 00 коп. було надано суду:
-свідоцтво про право на зайняття Приходьком Я.М. адвокатською діяльністю серії ЧМ №000756 (а.с.74);
-ордер на надання правничої допомоги від 11.11.2024 року серії СА №1102909 про представництво адвокатом Приходьком Я.М. інтересів ОСОБА_1 (а.с.75);
-ордер на надання правничої допомоги від 11.11.2024 року серії СА №1102909 про представництво адвокатом Приходьком Я.М. інтересів ОСОБА_2 (а.с.76);
-договір про надання адвокатської (правової) допомоги №09/24 від 09.08.2024 року, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Приходьком Я.М.;
-договір про надання адвокатської (правової) допомоги №09/24 від 09.08.2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Приходьком Я.М.;
-додаткову угоду №1 від 30.08.2024 року до договору №09/24 про надання правової допомоги від 09.08.2024 року, укладену між ОСОБА_2 та адвокатом Приходьком Я.М.;
-додаткову угоду №1 від 30.08.2024 року до договору №09/24 про надання правової допомоги від 09.08.2024 року, укладену між ОСОБА_1 та адвокатом Приходьком Я.М.;
-акт №1 виконання робіт, складений між ОСОБА_2 та адвокатом Приходьком Я.М., за змістом якого вартість виконаних робіт становить 10000 грн. 00 коп.;
-акт №1 виконання робіт, складений між ОСОБА_1 та адвокатом Приходьком Я.М., за змістом якого вартість виконаних робіт становить 5000 грн. 00 коп.;
-платіжну інструкцію про перерахування ОСОБА_2 на рахунок адвоката Приходька Я.М. оплати за правову допомогу в сумі 7537 грн. 69 коп.
За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачкою ОСОБА_2 на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, пропорційність задоволених позовних вимог в цій частині, суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Ціна позовних вимог ОСОБА_2 становить 142437 грн. 57 коп., за наслідкам розгляду справи судом стягнуто на її користь із відповідача 27912 грн. 57 коп., що становить 19, 59 % від заявлених нею позовних вимог (27912, 57 : (142437, 57 : 100).
Отже, із відповідача слід стягнути на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 1959 грн. 00 коп. (10000, 00 : 100 Х 19, 59).
Водночас, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , понесені ним витрати на правничу допомогу необхідно залишити за ним, а тому у задоволенні вимоги про стягнення із відповідача на його користь вказаних судових витрат у сумі 5000 грн. 00 коп. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.133, 141, 246, 260, 263, 270 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву представника позивачів - адвоката Приходька Ярослава Михайловича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1959 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини вимоги про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
У задоволенні вимоги про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя