Єдиний унікальний номер 142/798/25
Номер провадження № 3/142/455/25
Іменем України
03 листопада 2025 року с-ще Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Гринишина А.А., розглянувши матеріали, що надійшли від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Вінниця Вінницької області, громадянина України, АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_4 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - гранатометник, 1 групи інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,
за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП,-
21 жовтня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області від відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_6 старшого лейтенанта ОСОБА_1 в/ч НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ № 334128 від 03 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
Відповідно до вказаного протоколу, за прояв особистої недисциплінованості та неналежний рівень уваги під час несення служби у складі прикордонного наряду «ОКСТЗ», що виразилося у тимчасовому відволіканні від спостереження за технічними засобами охорони державного кордону в проміжок часу з 01:28:00 по 01:44:30 18.09.2025, сержант ОСОБА_3 неналежним чином виконував покладені на нього завдання з контролю за технічними засобами охорони державного кордону, перебуваючи у стані, що є несумісним з належним виконанням службових обов'язків (з високим ступенем ймовірності - перебував у стані сну, що підтверджується відеозаписом з внутрішньої камери технічного засобу охорони державного кордону. Внаслідок зазначених дій (бездіяльності) прикордонним нарядом не було забезпечено належного рівня контролю за визначеною ділянкою державного кордону України, що створило реальні передумови для можливого порушення державного кордону, втрати контролю за обстановкою та унеможливило своєчасне реагування на зміну ситуації, що призвело до порушення вимог пункту 2 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України №1261 від 19.10.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1391/27836, статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України №330/151/809/434/146 від 05.07.2011, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.07.2011 за №922/19660, підпункту 3 пункту 5 розділу II Правил етичної та доброчесної поведінки особового складу Державної прикордонної служби України, затверджених наказом МВС України №741 від 05.11.2024, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.11.2024 за №1733/43078, чим вчинив військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-18 КУпАП.
В судовому засіданні 03 листопада 2025 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, не визнав. Пояснив суду, що під час несення служби у складі прикордонного наряду «ОКСТЗ» у нічний час 18 вересня 2025 року він виконував покладені на нього обов'язки, однак через тривале перебування на посту та фізичну втому міг на певний час втратити концентрацію уваги, що могло створити враження його бездіяльності.
Зазначив, що у стані сну не перебував, завдання за маршрутом та чергуванням технічних засобів охорони кордону виконував у межах своїх повноважень, порушення вимог інструкцій та статутів не мав умислу допустити. Також наголосив, що будь-яких наслідків у вигляді порушення державного кордону чи втрати контролю за обстановкою не настало, а тому вважає, що його дії не становлять складу адміністративного правопорушення..
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-18 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 172-18 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України вчинене в умовах особливого періоду.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 глави 5 розділу II Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1261 від 19.10.2015, особовий склад прикордонних нарядів зобов'язаний постійно здійснювати спостереження за дорученою ділянкою державного кордону, бути готовим до негайного реагування на зміну обстановки та не відволікатися від виконання службових обов'язків. Відволікання від спостереження або нехтування виконанням завдань (зокрема, перебування у стані сну чи використання сторонніх засобів, не пов'язаних зі службою) є порушенням зазначених вимог.
Відповідно до статей 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці зобов'язані неухильно дотримуватися військової дисципліни, точно та своєчасно виконувати накази командирів, сумлінно виконувати службові обов'язки та виявляти пильність під час несення служби. Невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, а також порушення дисципліни розцінюються як порушення вимог Статуту.
Згідно з пунктами 2.1 та 20.1 Кодексу поведінки працівників, до функціональних обов'язків яких належить здійснення управління кордонами, затвердженого спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства фінансів України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Головного управління державної служби України №330/151/809/434/146 від 05.07.2011, працівники зобов'язані діяти компетентно, відповідально та добросовісно, дотримуватися законодавства і наказів, проявляти пильність і уважність під час виконання службових завдань. Будь-які дії чи бездіяльність, що завдають шкоди інтересам служби або держави, свідчать про порушення зазначених положень.
Крім того, підпункт 3 пункту 5 розділу II Правил етичної та доброчесної поведінки особового складу Державної прикордонної служби України, затверджених наказом МВС України №741 від 05.11.2024, вимагає від військовослужбовців дотримання службової дисципліни, відповідального ставлення до виконання службових обов'язків, виявлення пильності, самоконтролю та витримки. Недбалість, байдужість або втрата самоконтролю під час несення служби є проявами порушення етичних та дисциплінарних норм.
Разом з тим відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу виконувача обов'язків Президента України №303/2014 від 17.03.2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 № 1126-VII, на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. У зв'язку з військовою агресією російської федерації указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який було продовжено та діє по теперішній час.
Судом встановлено, що під час несення служби 18 вересня 2025 року у період з 01:28:00 по 01:44:00 ОСОБА_2 , перебуваючи у складі прикордонного наряду «ОКСТЗ» відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », фактично не здійснював належного спостереження за ділянкою державного кордону. Відповідно до матеріалів службового розслідування, встановлено, що в зазначений проміжок часу він не виконував покладених обов'язків щодо контролю за технічними засобами спостереження. Такі дії призвели до втрати контролю за обстановкою на визначеній ділянці державного кордону та створили передумови для її можливого порушення.
Суд оцінює надані матеріали як належні та допустимі докази у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку, містять об'єктивні дані щодо часу, місця та характеру порушення й узгоджуються між собою.
Таким чином суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, повністю доведена дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ПдРУ № 334128 від 03 жовтня 2025 року та доданими до нього матеріалами службового розслідування по факту можливого неналежного виконання службових обов'язків окремими військовослужбовцями відділення прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б).
Також судом досліджено наявні у матеріалах справи документи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, копію службової характеристики правопорушника, копію службової картки правопорушника, копії пояснень офіцерів відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 », копії постанов Піщанського районного суду Вінницької області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 172-18, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, копії відповідних витягів із документів служби, копію робочого зошита «Старшого зміни прикордонних нарядів» ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_5 », копію журналу спостереження, копії службових характеристик та службових карток військовослужбовців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , копію картки наказу, копію розпорядження «Про вжиття додаткових заходів з організації служби старших змін прикордонних нарядів», копію листа «Щодо можливих порушень», копії наказів про призначення та результати службового розслідування, а також копію військового квитка правопорушника, якими підтверджуються обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, та беручи до уваги характер та обставини правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 слід визнати винним у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-18 КУпАП та вважає необхідним та достатнім для виправлення останнього застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-18 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 33 - 35, 221, 245, 252, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284, 285 КУпАП, суд, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Реквізити для сплати адміністративних штрафів та інших санкцій: Отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт. Піщанка /21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858; Банк отримувача: Казначейство України; Номер рахунку (IBAN): UA778999980313030106000002890; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, його захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: