Справа № 138/1704/25
Провадження №:2/138/913/25
03 листопада 2025 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
25.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.06.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №743652560 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами договору відповідачу було надано кредит у сумі 8800 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість у сумі 41392,56 грн. 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого було продовжено відповідно до Додаткової угоди. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, зокрема і право вимоги до відповідача за кредитним договором №743652560 31.07.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01. Відповідно до умов вказаного договору від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 41392,56 грн. за вказаним вище кредитним договором. 29.05.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №743652560. Разом з тим, після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором ОСОБА_1 не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попередніх кредиторів. За таких підстав позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним договором в загальній сумі 41392,56 грн. та судові витрати.
Ухвалою судді Могилів-Подільського міськрайонного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено сторонам порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання, направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами.
Ухвалою суду від 30.09.2025 витребувано докази.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника. Відповідач, належним чином повідомлена про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, правом подання відзиву на позовну заяву не скористалась, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не подавала.
Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції, яка діяла на момент укладання кредитного договору) визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що 30.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії №743652560, який підписано відповідачем електронним підписом відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV7MK56, який був надісланий на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Отже, Договір був укладений в електронній формі, який відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Відповідно до Довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" відповідачем заявка на кредит подана 30.06.2023 о 10:08, договір відправлений позичальнику 30 червня 2023 року. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): Одноразовий ідентифікатор MNV7MK56 відправвлено позичальнику 30.06.2023 10:09:58 на номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 30.06.2023 10:10:37, перерахування грошових коштів позичальнику 30.06.2023 10:10:41.
Позичальник має можливість завантажити собі на персональний комп'ютер проект договору (оферту) в електронному вигляді, як це передбачено абз. 2 ч. 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, Товариством генерується та відправляється, на номер телефону, вказаний позичальником в заявці на кредит, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується позичальником для підписання електронного договору.
Введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме - акцептом в розумінні ч. 3 п. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію".
У разі вчинення дій спрямованих на прийняття оферти, Позичальник повідомляється про те, що Товариством ініційовано грошовий переказ за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаного Позичальником в Заявці на кредит.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправляє на електронну адресу, вказану Позичальником у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та з вкладеним в нього примірником договору.
Отже, інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства роз'яснюється Позичальнику, що у разі його згоди з офертою Товариства, необхідно ввести одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства і відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі та натиснути кнопку "ТАК", що одночасно є підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, як і було зроблено відповідачем.
Тобто, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіну і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 не був би укладений.
Кредитний договір №743652560 від 30 червня 2023 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 договору кредитної лінії в електронній формі.
Згідно з п. 14.2 вказаного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8800,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалась повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 2.1 Договору).
Згідно з п. 7.1 -7.3 Договору, рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 15.07.2023, а саме протягом 15 (п'ятнадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. В обов'язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 30.07.2028.
Пунктами 8.1 -8.4 Договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче: протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначають наступним чином: за період від дати видачі Кредиту до 15.07.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 383,25 (триста вісімдесят три цілих двадцять п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,05 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка); у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 15.07.2023 проценти нараховуються за ставкою 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п'ять десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процента ставка). Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Крім того, 30.06.2023 відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписано Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт», яким передбачено тип кредиту - кредитна лінія, ліміт кредиту від 8800 грн., строк кредитування до 1857 днів (Дисконтний період 15 днів, з можливістю продовження), розмір процентної ставки (Дисконтна процентна ставка: 3,65% - 766,50% Індивідуальна процентна ставка: 383,25 - 766,50% Базова процентна ставка: 766,50% Після закінчення Дисконтного періоду: 1087,70%), порядок повернення кредиту: основна сума кредиту повертається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення, проценти за користування Кредитом виплачуються в кінці Дисконтного періоду, а у разі користування Кредитом понад встановлений строк Дисконтного періоду, кожного дня користування Кредитом.
Як вбачається зі змісту заявки на отримання грошових коштів в кредит від 30.06.2023 відповідач для отримання кредиту зазначила номер карти 4441-11XX-XXXX-4672.
Кредитодавцем, на виконання умов договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 8800,00 грн. шляхом перерахунку на зазначену відповідачем банківську картку № 4441-11XX-XXXX-4672, що підтверджується платіжним дорученням від 30.06.2023.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, АТ «Універсал Банк» надіслано до суду за вих. № БТ/Е-16035 від 22.10.2025 повідомлення, відповідно до якого, на ім'я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та в період з 30.06.2025 по 05.07.2023 на вказану платіжну картку були зараховані кошти в сумі 8800,00 грн.
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене вище та положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, натомість погодила зі своєї сторони всі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. При цьому, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу нею на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Договору кредитної лінії №743652560 від 30.06.2023 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Також, судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №743652560 від 30.06.2023.
Відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Розділом 4 зазначеного вище договору регламентовано порядок відступлення права вимоги, згідно п. 4.1. право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.
Відповідно до Додаткової угоди №19 до вказаного договору, згідно з якою строк дії договору закінчується 31.12.2020 р., але у будь-якому разі до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором, та копії Додаткової угоди №26 до вказаного договору, якою текст договору викладено у новій редакції.
Крім того, 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. 31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
На підтвердження факту виконання вказаного договору позивачем надано Витяг з Реєстру прав вимог № 244 від 15.08.2023 за яким від Первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. Та для підтвердження факту передачі грошових коштів у розпорядження (фінансування) Первісного кредитора зі сторони ТОВ «Таліон Пліюс» згідно Договору факторингу 1 саме за відступлення права вимоги у обсязі кредитних договорів, які зазначені у Реєстрі прав вимоги № 244 від 15.08.2023 до Договору факторингу 1 (до якого також входило відступлення права вимоги щодо заборгованості Відповідача по Кредитному договору) до позовної заяви додано Акт звірки взаємних розрахунків та Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги.
Крім того, 31 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №743652560 від 30.06.2023, що підтверджується реєстром прав вимоги №1 від 31 липня 2024 року та платіжною інструкцією № 7075 від 05 серпня 2024 року про оплату за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №1 від 31.07.2024 та Договору факторингу №31/0724-01 від 31.07.2024 року.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е.
Відповідно до Реєстру боржників від 29.05.2025 до Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 41 392,56 грн, яка складається із 8 800,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу та 32592,56 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Доказів, які б свідчили про визнання недійними вказаних вище договорів у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.
З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі № 607/11746/17).
Таким чином, копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами переходу права вимоги у спірних правовідносинах.
Згідно зі ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Отже, суд встановив, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним вище кредитним договором до боржника ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашала заборгованість за кредитним договором, а тому станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем згідно розрахунку заборгованості становить 41392,56 грн, яка складається із 8800,00 грн заборгованості за основною сумою боргу та 32 592,56 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам, що вбачається із розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та розрахунку ТОВ «Таліон Плюс».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161 гс19) зазначено, що: "визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду".
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Разом з тим, відповідач відзив на позовну заяву не подавала та не надала власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які б підтверджували повернення позичальником кредиту у розмірі та строки, передбачені кредитним договором, та які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано строковий кредит в розмірі 8800 грн. строком до 30.07.2028, зі сплатою процентів в розмірі 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, але відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.
Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Ейс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Також представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 7000 грн.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Водночас принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 суд зазначив, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд встановив, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 29/05/25-01 від 29.05.2025 ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатське бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тараненка А.І., домовились, що адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.1 отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.
Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до Договору (Додаток № 1 до цього Договору) (пункт 3.3 Договору).
Зокрема, підписаною сторонами 30.05.2025 Додатковою угодою № 25770738029 до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 адвокатське бюро зобов'язалось надати юридичну допомогу з питань, що відносяться до юрисдикції судів загальної юрисдикції по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 743652560 від 30.06.2023, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025 до договору № №29/05/25-01 від 29.05.2025 сторони погодили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 743652560 від 30.06.2023 - витрачено 2 год., вартість 5000 грн.; вивчення матеріалів справи - витрачено 2 год., вартість 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника - витрачено 1 год, вартість 500 грн.; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника - витрачено 1 год, вартість 500 грн. Всього вартість послуг складає 7000 грн.
При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та доведення їх неспівмірності не скористалась.
Таким чином, враховуючи положення ч. 6 ст. 137 ЦПК України, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами,суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн., які поніс позивач у зв'язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а тому вони підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 12, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 3 ч. 1 п. 3, 512, 514, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 629, 1049 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 12, 76-81, 128 ч. 11, 137, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 247 ч. 2, 259 ч. 1, 2, 263-265, 289 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 743652560 від 30 червня 2023 року у сумі 41392 (сорок одна тисяча триста дев'яносто дві) грн. 56 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у виді судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», місце знаходження: Харківське шосе, 19 офіс 2005, м. Київ, 02090, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42986956.
Представник позивача: адвокат Тараненко Артем Ігорович, адреса для листування: вул. Юрія Поправки, 6 офіс 21, м. Київ, 02094, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Т.Ю. Холодова