Справа № 136/1229/25
провадження № 2/136/433/25
(заочне)
03 листопада 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Шпортун С.В.
за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю» «ГЛОБАЛ СПЛІТ» (далі по тексту - ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», позивач) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач), обґрунтовуючи підставність позовних вимог тим, що 21.04.2021 року між Акціонерним товариством «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (далі - Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1/4108182, відповідно до умов якого сторони узгодили, що банк надає Позичальнику кредит в сумі 30554,65 грн., строком на 24 місяці(в) - з 21.04.2021 року до 20.04.2023 року (включно), зі сплатою відсотків за його користування та комісійної винагороди, а також узгоджено відповідальність за неналежне виконання умов договору, кредит надається позичальнику на споживчі потреби.
23.01.2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір факторингу №3-2023 за умовами якого клієнт відступив фактору, право вимоги за Кредитним договором № 1/4108182 від 21.04.2021, отож ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набув прав вимоги до відповідача за вказаним договором.
Позивач у позові зазначає, що АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» свої зобов'язання перед відповідачем за Договором виконав повністю та надав грошові кошти в обумовленому Договором розмірі, тоді як відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо своєчасного повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконував та допустив заборгованість, яка станом на 04.06.2025 становить 22 637,10 грн. та складається з основної заборгованості - 18 097,60 грн.; заборгованість за відсотками - 2,15 грн, прострочена заборгованість за комісією - 4 537,35 грн., яку у добровільному порядку новому кредитору відповідач не погашає, наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження за позовною заявою, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У визначений судом строк відповідач заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у заяві, що адресував суду, просив про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про час і місце розгляду справи за адресою зареєстрованого місця проживання, в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань щодо поважності причин неявки чи розгляду справи у його відсутність до суду не направив, судовий виклики повернуто повторно до суду за відомостями Укрпошти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, та ч.2, 4, 6, 7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв'язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, відмовою адресата від одержання, тощо, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомленим про розгляд справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності сторін спору на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, про що було постановлено протокольну ухвалу 03.11.2025.
Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що відповідно до паспортних документів №000920832, який виданий 31.08.2017 (а.с.68) наданих позивачем до справи, ОСОБА_1 виявив намір на отримання кредиту, у зв'язку з чим 21.04.2021 звернувся до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» із анкетою-заявою на отримання споживчого кредиту (а.с.11).
21.04.2021 між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/4108182 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку (а.с.60), предметом якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит та відкрити поточний картковий рахунок, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити кошти за користування ним відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.1. договору, банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 30 554,65 грн. строком на 24 місяці - з 21.04.2021 до 20.04.2023, а позичальник повертати кредит щомісячно, в число місяця, визначене орієнтовним графіком платежів по кредиту.
Відповідно до п.1.2 договору, кредит надається позичальнику на споживчі потреби, в тому числі на придбання товарів/отримання послуг згідно рахунку-фактури №2978 від 21.04.2021.
Відповідно до п. 1.3 договору, позичальник доручає банку перерахувати частину кредиту у сумі 28 689.81 грн. на поточний рахунок торговельної організації - партнера Банку, зазначеного у Рахунку - фактурі.
Відповідно до підпунктів 1.4.1-1.4.2 пункту 1.4. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 0.01% річних (фіксована процентна ставка) за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором; комісійну винагороду одноразово - комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 6.50% від суми, зазначеної в п. 1.3. Договору; щомісячно - за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) в розмірі 0.99 % в місяць від суми, зазначеної в п. 1.1. Договору.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості №UA303006140000029091000603745 в Банку.
Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору (а.с.61), сторони узгодили Графік платежів за кредитним договором та його розміри.
Судом встановлено, що договір та додані до нього документи було підписано ОСОБА_1 особисто, зазначено документи, що посвідчують особу № НОМЕР_1 виданий 31.08.2017.
На підтвердження узгодження вищевказаних умов кредитного Договору позивачем надано до позову Паспорт споживчого кредиту, у якому до позичальника доведено істотні умови договору (а.с.12,13).
Згідно та листа - підтвердження про видачу кредиту та товару (а.с.14), банк зобов'язався перерахувати кредитні кошти відповідно до кредитного договору від 21.04.2021 за № 1/4108182 в сумі 28989,81 грн. відповідно до товарно чеку за товар - скутер.
Факт перерахування відповідачеві коштів обумовлених договору 21.04.2021 підтверджено Виписками по особовому рахунку (а.с.21-30), відповідно до яких встановлено, що 22.04.2021 згідно умов кредитного договору № 1/4108182 було перераховано грошові кошти в розмірі 28689, 81 грн. на рахунки ФОП ОСОБА_2 та 1864,84 грн. на рахунки ОСОБА_1 .
Виписка по рахунку згідно Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 №578/5, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі в підтвердження передачі грошових коштів позивачем відповідачеві.
23.01.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СПЛІТ», укладено договір №3-2023 про відступлення права вимоги, відповідно до п. 2.1. Договору, внаслідок передачі (відступлення) Прав Вимоги за цим Договором, Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами. Відступлення Первісного кредитора здійснюється шляхом купівлі Новим кредитором Права вимоги, Новий кредитор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржників на виконання вимоги. Права Вимоги переходять до Нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотного викупу (а.с.36-39).
26.01.2023 згідно Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги (а.с.91-101) було передано права вимоги за кредитним договором №1/4108182 від 21.04.2021 року стосовно відповідача ОСОБА_1 якого зазначено за №303.
26.01.2023 року АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено повідомлення відповідачеві про те, що 26.01.2023 року відбулось відступлення прав вимоги за договором №3-2023 від 23.01.2023 р. до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», яке набуло право вимоги згідно кредитного договору №1/4108182 (а.с.21).
Частиною першою та третьою статті 512 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 тощо).
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договору факторингу від 23.01.2023, позивач ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» набув права вимоги до відповідача в обсязі та на умовах укладених відповідно до договору №1/4108182 від 21.04.2021.
Відповідно до розрахунку ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» заборгованості відповідача станом на 04.06.2025 (а.с.45) становить 22 637,10 грн., яка складається з основної заборгованості - 18 097,60 грн.; заборгованість за відсотками - 2,15 грн, прострочена заборгованість за комісією - 4 537,35 грн.
Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року, справа № 129/1033/13-ц).
У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц вказано, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.
Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає, що позивач у цій справі довів належними і допустимими доказами факт укладення між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 кредитного договору 21.04.2021, надання позичальнику кредитних коштів на споживчі потреби, зокрема придбання товару, тобто виконання належним чином обов'язків банка, та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, порушення умов виконання зобов'язання, що підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом вище доказів.
Відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів, а також факт неналежного виконання зобов'язань перед банком, в тому числі не спростовано розмір заборгованості, заявленої до стягнення позивачем як новим кредитором, з яким суд погоджується, оскільки усі істотні умови були сторонами узгоджені у договорі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на нормах діючого законодавства, відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує положення Глави 8 ЦПК України.
Судом було встановлено, що позивачем при пред'явлені до суду цього позову було сплачено судовий збір відповідно до платіжного документу в розмірі 2422,40 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 525, 526, 530, 1048, 1054 ЦК України, ст. 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 280, 281 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товаристава з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 1/4108182 від 21.04.2021 у розмірі 22 637 ( двадцять дві тисячі шістсот тридцять сім) гривень 10 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаристава з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники цивільного процесу:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (вул. Жилянська, 5-Б, оф. 5, м. Київ, Київська обл., 01033, ЄДРПОУ - 41904846);
Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Суддя Світлана ШПОРТУН