Справа № 132/2842/25
2-ві/132/1/25
про відвід судді
31 жовтня 2025 року м. Калинівка
Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши заяву від 23.10.2025 представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глеби Павла Олександровича про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка Ігоря Васильовича від розгляду цивільної справи № 132/2842/25 (провадження №2-др/132/7/25) за заявою ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах представником - Глебою П.О., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 132/2842/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Калинівського районного суду Вінницької області засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 24.10.2025 надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глеби Павла Олександровича про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка Ігоря Васильовича від розгляду цивільної справи № 132/2842/25 (провадження №2-др/132/7/25) за заявою ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах представником - Глебою П.О., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 132/2842/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
За результатами розгляду вказаної заяви про відвід судді ухвалою Калинівського районного суду Вінницької області від 29.10.2025 під головуванням судді Павленка І.В. постановлено визнати заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глеби Павла Олександровича, про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка І.В. від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Глеба Павло Олександрович, про ухвалення додаткового рішення у справі № 132/2842/25, - необґрунтованою. Передати заяву про відвід на розгляд іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Після чого заяву про відвід судді згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 передано на розгляд судді Карнауху Н.П.
Згідно із положеннями ч.ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку про можливість вирішення заяви про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Як вбачається із поданої заяви про відвід, представник позивача вважає, що наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді Павленка І.В., з таких підстав.
Калинівським районним судом Вінницької області 02.10.2025 винесено рішення про справі № 132/2842/25. Згідно із цим судовим рішенням позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено в повному обсязі. Копія вказаного судового рішення (повного тексту судового рішення) отримана представником Крук Н.В. у підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС 21.10.2025.
Разом з тим, вказаним рішенням не вирішено в повному обсязі питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу. Відтак, адвокатом Глеба П.О. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі. Судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначено суддею Павленко І.В. на 11 год. 30 хв. 29 жовтня 2025 року.
Однак, проаналізувавши відомості про головуючого суддю по справі, беручи до уваги наявні в матеріалах справи відомості про представника відповідача по справі, адвокат Глеба П.О. вважає, що у даному випадку мають місце обставини, передбачені пунктом п'ятим частини першої статті 36 ЦПК України, а саме такі, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, що має наслідком наявність підстав для відводу головуючого судді. В ході розгляду справи № 132/2842/25 відповідач по справі - Крук М.І. будь яких документів по суті справи не подав, в судове засідання не з'явився. Разом з тим в матеріалах справи міститься заява адвоката Ференець Оксани Юріївни, яка діє в інтересах відповідача по справі, про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.
Однак вивчивши матеріали вказаної заяви вбачається, що адвокатом Ференець О.Ю. не надано суду будь-яких підтверджень наявності повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 у Калинівському районному суді Вінницької області в межах розгляду вказаної справи. Проте, не дивлячись на вказані недоліки, вказану заяву було долучено до матеріалів справи № 132/2842/25 а посилання на неї міститься в судовому рішенні від 02.10.2025.
Додатковим там найважливішим фактором на переконання адвоката Глеба П.О. є отримана із загальнодоступних джерел в мережі інтернет інформація про те, що Ференець О.Ю. раніше працювала помічником судді у Калинівському районному суді Вінницької області, а саме помічником головуючого судді по справі Павленко І.В.
В ухвалі від 29.10.2025 у справі № 132/2842/25 (провадження №2-др/132/7/25) Калинівський районний суд Вінницької області, серед іншого, виснував, що участь в розгляді даної справи представника ОСОБА_2 - адвоката Ференець О.Ю., яка раніше працювала помічником судді Павленка І.В., з урахуванням часу, який пройшов з моменту її звільнення (більше одного року), не може свідчити про те, що суддя може бути упередженим під час розгляду справи. Про обставини можливої упередженості або необ'єктивності судді під час розгляду справи можуть свідчити наступні фактори: перебування судді та сторони по справі в сімейних, дружніх чи інших позаслужбових стосунках. Проте вказані факти відсутні. Також, в матеріалах справи за № 132/2842/25 наявні всі необхідні підтверджуючі повноваження на представництво інтересів ОСОБА_2 у Калинівському районному суді Вінницької області в межах розгляду вказаної справи - адвоката Ференць О.Ю. Матеріали не містять жодних доказів, що суддя має будь-яку заінтересованість (окрім процесуальної) у вирішенні справи та ухвалення рішення, відповідно до ст. 263 ЦПК України. Також матеріали справи не містять переконливих доказів, що суддя під час здійснення провадження виявляв поведінку, що б свідчила про його упередженість або необ'єктивність.
Вивчивши доводи поданої заяви про відвід та матеріали цивільної справи, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно пунктів 2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XХ чергового з'їзду суддів України 18.09.2024, встановлено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
В контексті розгляду вищенаведених обставин, необхідно зауважити, що можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відвід судді є процесуальним інститутом, спрямованим на усунення судді від участі у розгляді справи за умови існування обставин, що виключають його участь у ньому.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Суддя звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді, а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, при оцінці безсторонності суду розмежовується суб'єктивний та об'єктивний аспекти, суб'єктивний відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, а об'єктивний визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Стосовно об'єктивної складової неупередженості суддів, то у справі «Фей проти Австрії», суд вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як зазначено в Бангалорських принципах поведінки суддів об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому, суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, оскільки «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суддя підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Як вбачається із поданої заяви про відвід судді Павленка І.В. представник позивача покликається на те, що представник відповідача у справі - адвокат Ференець Оксана Юріївна раніше працювала помічником судді Павленка І.В., а тому ця обставина унеможливить об'єктивний розгляд справи цим суддею.
При оцінці цих доводів, окрім наведеного вище, суддя враховує, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 157 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.
Таким чином, помічник судді - це особа, з якою суддя тісно співпрацює, має службові, іноді, й довірчі відносини. За таких обставин, з позиції зовнішнього спостерігача, можуть виникнути обґрунтовані сумніви в об'єктивності та безсторонності судді, що розглядає справу, якщо у справі бере участь представник (адвокат, прокурор, інша особа), який раніше був його помічником.
Виходячи з наведеного, суддя вбачає, що у представника позивача, який ініціював даний судовий процес, з'явились сумніви щодо неупередженості, безсторонності судді, що не може бути спростовано.
З урахуванням вищевикладеного, з метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді Павленка І.В. при розгляді цивільної справи № 132/2842/25 (провадження №2-др/132/7/25) за заявою ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах представником - Глебою П.О., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 132/2842/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а також забезпечення довіри учасників справи, та не допущення того, щоб у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді, суддя вважає за можливе задовольнити заявлений відвід саме з цих підстав.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 30, 41, 259-261 ЦПК України, суддя,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Глеби Павла Олександровича про відвід судді Калинівського районного суду Вінницької області Павленка Ігоря Васильовича від розгляду цивільної справи № 132/2842/25 (провадження №2-др/132/7/25) за заявою ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах представником - Глебою П.О., про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 132/2842/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Відвести суддю Калинівського районного суду Вінницької області Павленка Ігоря Васильовича від розгляду цивільної справи № 132/2842/25 (провадження №2-др/132/7/25) за заявою ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах представником - ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 132/2842/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Матеріали цивільної справи передати до канцелярії суду, для повторного її автоматизованого розподілу між суддями Калинівського районного суду Вінницької області, у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.П. Карнаух