Вирок від 31.10.2025 по справі 149/691/20

Справа № 149/691/20

Провадження №1-кп/132/24/25

Вирок

Іменем України

31 жовтня 2025 року місто КАЛИНІВКА

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020330000456 від 04 грудня 2019 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Орлівка Ренійського району Одеської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого двох малолітніх дітей, непрацевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

представника потерпілої особи - ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого - ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_12 - у ніч з 25.03.2019 року на 26.03.2019 року (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), за попередньою змовою в групі, із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), використовуючи для пересування транспортний засіб марки (моделі) «Mercedes Sprinter», іноземний номерний знак « НОМЕР_1 », та транспортний засіб марки (моделі) «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », прибули до території ФГ «Велес АРС», розташованої за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, та маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їх діями не спостерігають сторонні особи, проникли на охоронювану територію зазначеного фермерського господарства, де вподальшому проникли до складського приміщення, розташованого на цій же території. Перебуваючи всередині складського приміщення, ОСОБА_12 разом із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), відчинивши клямки дерев'яної брами приміщення, що виходить за межі території ФГ «Велес АРС», отримали доступ до речей, що знаходились у цьому складському приміщенні, та можливість незаконно обернути вказані речі на свою користь. Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на крадіжку чужого майна, з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_12 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), завантажили в транспортний засіб «Mercedes Sprinter», іноземний номерний знак « НОМЕР_1 », наступне майно: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, становить 2723,00 грн., на загальну суму 62629,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, становить 1618,00 грн., на загальну суму 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, становить 2723,00 грн., на загальну суму 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання №1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, становить 4532,00 грн., на загальну суму 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, становить 4235,00 грн., на загальну суму 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, становить 5200,00 грн., на загальну суму 436800,00 грн., після чого із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, а саме 26.03.2019 року близько 09год.20хв. використовуючи послуги логістичної компанії ТОВ «Ін-Тайм», з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, будинок № 3, відправили викрадене насіння кукурудзи та соняшнику до відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Вокзальна, 1, на ім'я одержувача ОСОБА_13 . Своїми протиправними діями, ОСОБА_12 спільно із особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двома особами чоловічої статі (анкетні дані яких органом досудового розслідування не встановлені), заподіяли ФГ «Велес АРС» матеріальної шкоди на загальну суму 1165052,00 грн., що підтверджується актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 26.03.2019 року.

Обвинувачений ОСОБА_12 в судовому засіданні при розгляді вказаної справи, свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, від надання пояснень відмовився на підставі ст.63 Конституції України.

Суд критично оцінює позицію обвинуваченого ОСОБА_12 , який заперечує свою причетність до вчинення даного кримінального правопорушення (злочину), оскільки його позиція не узгоджується з матеріалами кримінального провадження та спростовується сукупністю наявних у справі доказів. При цьому, не визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_12 , суд розцінює, як намагання уникнення ним відповідальності за скоєне.

Винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, підтверджується наступними доказами:

Представник потерпілої особи - ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що є головою ФГ «Велес АРС», яке в складському приміщенні в селі Куманівці, зберігає насіння (зерно), зокрема соняшнику та кукурудзи, наявність якого провірялося кожного дня. Так, в березні 2019 року було виявлено крадіжку насіння соняшнику та кукурудзи, про що повідомлено в орган Національної поліції. Викрадене насіння соняшнику та кукурудзи було придбане у ПП «Поділля-Агрохімсервіс», та на момент вчинення кримінального правопорушення зберігалося безпосередньо в складському приміщенні ФГ «Велес АРС», на підтвердження чого органу досудового розслідування були надані всі підтверджуючі документи. Після того, як насіння соняшнику та кукурудзи було віднайдено, він його оглядав, та встановив, що це майно належить саме ФГ «Велес АРС», оскільки об'єм викраденого та його маркування відповідало документації. Після повернення насіння соняшнику та кукурудзи, воно було використане за належністю. Цивільний позов господарством не заявлений, оскільки насіння було повернуто. Обвинуваченого просить суворо не карати.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомив, що під час роботи в ТОВ «Ін-Тайм», а саме у відділенні міста Бердичів Житомирської області, зранку (точного числа та року не пам'ятає), до відділення на транспортних засобах приїхали декілька осіб (більше 2-ох) із вантажем великого об'єму. Запам'ятав цей випадок тому, що у такому великому об'ємі лише один раз оформлювався такий вантаж за його роботи в цьому товаристві. Він як оператор, бачив цей вантаж через вікно, який був у мішках, та його оформлював в офісному приміщенні. Особа, яка оформлювала вантаж, зазначила свої контактні дані, зокрема телефон, та контактні дані одержувача цього вантажу, які він вніс у декларацію, при цьому, документи, які посвідчували особу, не провіряв. Осіб, які доставили вантаж та його оформлювали, він впізнав під час досудового розслідування по фотознімках. Окрім цього, вони були зафіксовані на відеокамери, якими було обладнане відділення.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні повідомив, що під час роботи у відділенні № 2 ТОВ «Ін-Тайм», що розташоване у місті Бердичів Житомирської області, до нього підійшов раніше невідомий йому чоловік з приводу відправки вантажу великого об'єму (понад 50 мішків зерна), на що він порадив йому звернутися до відділення № 1, яке займалося відправкою великогабаритних вантажів.

При викладені показів (пояснень) представника потерпілої особи та свідків суд враховує, що положеннями КПК України не передбачено обов'язку суду дослівно викладати показання потерпілої особи та свідків, таке джерело доказів відображається судом у тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.12.2022 року у справі № 754/10882/17 (провадження № 51-1223км22).

З урахуванням цього, покази (пояснення) представника потерпілої особи та свідків відображені без зайвої деталізації, а саме містять сутнісну (змістовну) їх складову.

Від допиту свідків обвинувачення: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , прокурор ОСОБА_21 відмовилася з огляду на те, що дані особи не були свідками вчинення кримінального правопорушення, а тому їм не відомі обставини, що підлягають доказуванню під час даного кримінального провадження. З цієї ж самої підстави, обвинувачений та його захисник підтримали позицію прокурора та вважали недоцільним виклик та допит вищезазначених свідків, а тому на підставі ухвали Калинівського районного суду Вінницької області, постановленій у протокольній формі та зафіксованій у відповідному журналі судового засідання, дана відмова прокурора прийнята судом та визнано недоцільним допит свідків обвинувачення: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 під час розгляду даного кримінального провадження.

Свідок ОСОБА_22 згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00047072493, наданого 19.09.2024 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Сенькове Куп'янського району Харківської області, а тому його присутність під час судового розгляду не була забезпечена стороною обвинувачення з об'єктивних причин.

Свідок ОСОБА_23 відповідно до листа військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України від 15.11.2024 року № 1288/179/1/1/68/1590/пс, призваний 26.03.2024 року на військову службу під час мобілізації на особливий період, яку проходить у військовій частині НОМЕР_4 , а тому його присутність під час судового розгляду також не була забезпечена стороною обвинувачення з об'єктивних причин.

Відсутність свідка ОСОБА_23 не впливає на можливість встановлення судом обставин, що підлягають доказуванню під час цього кримінального провадження, оскільки дана особа була працівником відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Вокзальна, 1, яка надала можливість провести огляд приміщення даного відділення та видала працівнику органу досудового розслідування декларацію про прийняття вантажу № 0604 001532 від 26.03.2019 року, що задокументовано в матеріалах кримінального провадження відповідними письмовими доказами, які суд має можливість дослідити.

Крім показань (пояснень) представника потерпілої особи та свідків, які були допитані в судовому засіданні під час розгляду даного кримінального провадження, вина ОСОБА_12 також підтверджується наступними доказами:

- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування, винесеною 04.12.2019 року прокурором Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_24 , згідно якої, визначено виділити з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019020330000113 від 27.03.2019 року, матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України;

- рапортом слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 04.12.2019 року, згідно якого, після винесення 04.12.2019 року прокурором Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_24 постанови про виділення матеріалів досудового розслідування, оформлене кримінальне провадження №12019020330000456 від 04.12.2019 року, відносно ОСОБА_12 , за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України;

- рапортом інспектора-чергового СРПП № 2 Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_26 від 04.12.2019 року, згідно якого відомості за матеріалами слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 зареєстровані ЄО за № 5100 від 04.12.2019 року, та внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020330000456 від 04.12.2019 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України;

- копією заяви голови ФГ «Велес АРС» ОСОБА_14 від 26.03.2019 року, згідно якої, заявник звернувся до Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення, де повідомив, що у ніч з 25.03.2019 року на 26.03.2019 року з складського приміщення, яке знаходиться на території ФГ «Велес АРС», та розташоване за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, невідомими особами здійснено крадіжку насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків, на загальну суму 62629,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, на загальну суму 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, на загальну суму 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, на загальну суму 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, на загальну суму 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, на загальну суму 436800,00 грн., а всього заподіяно матеріального збитку на 1165052,00 грн., у зв'язку із чим, просив внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та притягнути винних осіб до відповідальності;

- копію витягу з ЄРДР за № 12019020330000113 від 26.03.2019 року, згідно якого, на підставі заяви ФГ «Велес АРС» внесено 26.03.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про те, що у ніч з 25.03.2019 року на 26.03.2019 року з складського приміщення, яке знаходиться на території ФГ «Велес АРС», та розташоване за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, невідомими особами здійснено крадіжку насіння кукурудзи та соняшнику, чим заподіяно ФГ матеріальної шкоди;

- актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей ФГ «Велес АРС» від 26.03.2019 року, згідно якого, за результатами перевірки встановлено відсутність цінностей, а саме насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків, вартість 1 мішка 2723,00 грн., на загальну суму 62629,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка 1618,00 грн., на загальну суму 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка 2723,00 грн., на загальну суму 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка 4532,00 грн., на загальну суму 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка 4235,00 грн., на загальну суму 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка 5200,00 грн., на загальну суму 436800,00 грн.;

- видатковою накладною № ПА-0001475 від 17.12.2018 року, згідно якої, ФГ «Велес АРС» на підставі договору № 17-2018 від 12.02.2018 року отримало від ПП «Поділля-Агрохімсервіс» зокрема насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 74 мішків, вартість 1 мішка (без ПДВ) 2269,17 грн., на загальну суму (з ПДВ) 201502,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка (без ПДВ) 1348,33 грн., на загальну суму (з ПДВ) 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка (без ПДВ) 2269,17 грн., на загальну суму (з ПДВ) 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка (без ПДВ) 3776,67 грн., на загальну суму (з ПДВ) 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка (без ПДВ) 3529,17 грн., на загальну суму (з ПДВ) 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка (без ПДВ) 4333,33 грн., на загальну суму 436800,00 грн.;

- специфікацією № 3 до договору поставки на умовах розстрочення платежів №17-2018 від 12.02.2018 року, згідно якої, ПП «Поділля-Агрохімсервіс» на виконання укладеного із ФГ «Велес АРС» Договору поставки, визначив 17.12.2018 року поставити ФГ наступний товар: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 74 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 2723,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 201502,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 1618,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 2723,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 4532,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка з ПДВ) 4235,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 5200,00 грн., на загальну суму 436800,00 грн.;

- протоколом випробування № 245-18, затвердженим 11.10.2018 року заступником начальника Вінницької обласної філії ДП «Державного центру сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» ОСОБА_27 ; протоколом випробувань по визначенню посівних якостей насіння № 322, складеним 28.10.2018 року ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія»; протоколом випробувань по визначенню посівних якостей насіння № 357, складеним 12.11.2018 року ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія»; протоколом випробувань по визначенню посівних якостей насіння № 360, складеним 12.11.2018 року ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія»; протоколом випробувань по визначенню посівних якостей насіння № 373, складеним 15.11.2018 року ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія»; протоколом випробувань по визначенню посівних якостей насіння № 389, складеним 06.12.2018 року ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія»; протоколом випробувань по визначенню посівних якостей насіння № 392, складеним 09.12.2018 року ДУ «Вінницька обласна фітосанітарна лабораторія», згідно яких, по якості насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт»; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П»; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто»; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер); насіння соняшника сорту «N4HM411»; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», відповідає вимогам стандарту ДСТУ;

- договором відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року, згідно якого ПП «Поділля-Агрохімсервіс», як «Зберігач товару» взяв на себе зобов'язання за плату зберігати продукцію виробничо-технічного призначення (товар), передані йому ФГ «Велес АРС», як «Товаровласником», і повернути товар у цілковитій схоронності;

- актом здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, згідно якого, ФГ «Велес АРС», як «Товаровласник», передав, а ПП «Поділля-Агрохімсервіс», як «Зберігач товару», прийняв у відповідальне зберігання матеріальні цінності, а саме насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 74 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 2723,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 201502,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 1618,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 2723,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 4532,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка з ПДВ) 4235,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 5200,00 грн., на загальну суму 436800,00 грн., які повернув Товаровласнику відповідно до Актів здачі-приймання товару з відповідального зберігання від 15.02.2019 року;

- протоколом огляду, складеним 26.03.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого, за письмовим дозволом власника складського приміщення, яке знаходиться на території ФГ «Велес АРС», та розташоване за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, а саме голови ФГ «Велес АРС» ОСОБА_14 , був проведений огляд складського приміщення та прилеглої до неї території, в ході якого виявлено відсутність викраденого насіння кукурудзи та соняшника, а також виявлені сліди кримінального правопорушення, сліди взуття, протектора транспортного засобу;

- протоколом огляду місця події, складеним 30.03.2019 року заступником начальника СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 , згідно якого, за письмовим дозволом начальника відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм» ОСОБА_23 , був проведений огляд відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Вокзальна, 1, в ході якого виявлено та вилучено насіння кукурудзи та соняшника, а саме: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, які надійшли з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3. Дане насіння кукурудзи та соняшника відповідно до постанови заступника начальника слідчого відділу Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 31.03.2019 року, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні;

- декларацією про прийняття вантажу № 0604 001532 від 26.03.2019 року, та протоколом огляду, складеним 30.03.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно яких, вантаж: назва вантажу: палетний прайс, 6 місць, вагою 4527,99кг., об'ємом 9,552м3, відправлений за видом перевезення «Склад-Склад», з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3, до відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Вокзальна, 1. Відправник вантажу під час оформлення декларації зазначив свій контактний номер НОМЕР_5 . Дана декларація про прийняття вантажу відповідно до постанови слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 30.03.2019 року, визнана речовим доказом в кримінальному провадженні;

- протоколом огляду місця події, складеним 02.04.2019 року заступником начальника СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 , згідно якого, проведений огляд палет із насінням кукурудзи та соняшника, а саме: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, які знаходилися в приміщенні відділення № 6 ТОВ «Ін-Тайм», розташованому за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Вокзальна, 1;

- рапортом начальника СКП Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_29 від 01.04.2019 року, згідно якого, контактний номер НОМЕР_5 , який був зазначений в декларації про прийняття вантажу № 0604 001532 від 26.03.2019 року, належить особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спільно з якою ОСОБА_12 діяв в групі за попередньою змовою;

- письмовим поясненням ОСОБА_12 , згідно якого, він підтверджує, що в його користуванні перебуває транспортний засіб марки (моделі) «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », та він знайомий з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. Окрім того, ОСОБА_12 вказує номер телефону, яким користується НОМЕР_6 ;

- письмовим поясненням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження від 29.03.2019 року, яка підтверджує, що знайома безпосередньо з ОСОБА_12 , який має транспортний засіб іноземної реєстрації, на якому вони їздять на заробітки по території України. Він має в своєму користуванні телефон з номером НОМЕР_7 ;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складеним 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_22 впізнав особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка 26.03.2019 року відправляла вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складеним 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, яка 26.03.2019 року відправляла вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3;

- рапортом начальника СКП Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_29 від 01.04.2019 року, згідно якого, в ході проведення оперативного супроводження кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_12 користується абонентським номером мобільного зв'язку НОМЕР_8 з ІМЕІ НОМЕР_9 , та номером НОМЕР_10 з ІМЕІ НОМЕР_11 ;

- рапортом начальника СКП Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_29 від 01.04.2019 року, згідно якого, в ході проведення оперативного супроводження кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_12 має в своєму користуванні транспортний засіб марки (моделі) «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », який використовував під час вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складеним 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_12 , який 26.03.2019 року відправляв вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складеним 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_12 , який 26.03.2019 року відправляв вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3;

- протоколом огляду, складеним 11.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого, на території ФГ «Велес АРС», розташованому за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, було оглянуте майно, а саме насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, яке повернуто власнику на зберігання під зберігальну розписку після скасування арешту майна ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 08.04.2019 року у справі №149/894/19 (номер провадження 1-кс/149/301/19);

- аналітичною довідкою про опрацювання номерної інформації, отриманої від операторів мобільного зв'язку, складеною 10.05.2019 року заступником начальника Управління оперативно-технічних заходів ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_31 , згідно якої, в результаті опрацювання інформації про зв'язок з урахування місця вчинення злочину, прилеглої території (моніторинг) від операторів мобільного зв'язку, а також інформації про з'єднання абонентських номерів НОМЕР_7 /яким користувалась особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження/, НОМЕР_6, НОМЕР_12 /якими користувався ОСОБА_12 /, отриманих на виконання ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 03.04.2019 року у справі № 149/862/19 (номер провадження 1-кс/149/286/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_32 від 04.04.2019 року у справі № 149/860/19 (номер провадження 1-кс/149/284/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_32 від 04.04.2019 року у справі № 149/861/19 (номер провадження 1-кс/149/285/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 08.04.2019 року у справі № 149/902/19 (номер провадження 1-кс/149/306/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 08.04.2019 року у справі № 149/904/19 (номер провадження 1-кс/149/308/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_32 від 08.04.2019 року у справі № 149/905/19 (номер провадження 1-кс/149/309/19), встановлено, що в період часу вчинення кримінального правопорушення, номери операторів мобільного зв'язку, яким користувалися ОСОБА_12 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зафіксовані в межах базових станцій Вінницької області (місто Хмільник та села Уланів). Ці ж самі номери операторів мобільного зв'язку зафіксовані і в межах базових станцій міста Бердичів Житомирської області, під час розвантаження вантажу у відділенні № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованому за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3. Крім цього, під час оформлення вантажу у відділенні № 1 ТОВ «Ін-Тайм», зафіксоване спілкування номеру оператора мобільного зв'язку, яким користувалася особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, із номером оператора мобільного зв'язку (067) 164-49-65, який був зазначений у декларації про прийняття вантажу № 0604 001532 від 26.03.2019 року, як отримувач вантажу, який перебував в межах базових станцій міста Дніпро Дніпропетровської області;

- відеозаписами та протоколом огляду, складеним 10.05.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого, під час огляду відеозаписів, які надані ТОВ «Бердичівське автотранспортне підприємство 11837» згідно супровідного листа б/н від 30.03.2019 року (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 30.03.2019 року про визнання речовим доказом); ФОП ОСОБА_33 згідно супровідного листа б/н від 01.04.2019 року (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 01.04.2019 року про визнання речовим доказом); Хмільницьким ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області згідно супровідного листа № 3901 від 03.04.2019 року (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 03.04.2019 року про визнання речовим доказом); виконавчим комітетом Бердичівської міської ради Житомирської області згідно супровідного листа №476 від 03.04.2019 року (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 03.04.2019 року про визнання речовим доказом); ТОВ «Ін-Тайм» згідно супровідного листа № 202 від 25.04.2019 року (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 25.04.2019 року про визнання речовим доказом), встановлено хронологію подій, які відбувались в ніч з 25.03.2019 року на 26.03.2019 року. Так, на вказаних відеозаписах чітко зафіксовано зокрема маршрут транспортного засобу марки (моделі) «Mercedes Sprinter», який заїхавши та вподальшому виїхавши із села Куманівці, проїхав через місто Хмільник, село Уланів, та дістався міста Бердичів Житомирської області, де зафіксований його номерний знак « НОМЕР_1 ». Даний автомобіль та інший транспортний засіб «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », який за ним слідом рухався, під'їхали до відділення ТОВ «Ін-Тайм», де зупинились. До офісного приміщення відділення ТОВ «Ін-Тайм» прослідували особи, які ззовні схожі на особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_12 , обличчя яких чітко зафіксовані на відеозаписах, які надають можливість їх ідентифікувати. Після залишення офісного приміщення, ОСОБА_12 разом із невідомим чоловіком, відчинили праву створку задніх дверей автомобіля марки (моделі) «Mercedes Sprinter», з якого починається розвантаження вантажу. При розвантаженні, на мішках наявні зображення соняшнику та кукурудзи та позначки виробника;

- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування, винесеною 24.03.2020 року начальником Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури Вінницької області молодшим радником ОСОБА_34 , згідно якої, виділено з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019020330000456 від 04.12.2019 року, матеріали досудового розслідування щодо вчинення двома невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові «Про виконання судами законодавства і постанов Пленуму Верхового суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року № 5 (пункт 16) зазначив, що суду належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, підсудних, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (стаття 84 КПК України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 94 КПК України, суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів (стаття 85 КПК України).

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення (стаття 86 КПК України).

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини (частина 1 статті 87 КПК України).

Визнаватися допустимими і використовуватися як доказ в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Кримінальний процесуальний закон не дає вичерпного переліку підстав, за наявності яких докази мають визнаватися недопустимими, натомість надає право суду вирішувати питання їх допустимості чи недопустимості у порядку, передбаченому статтею 89 КПК України.

Частиною першою статті 87 КПК України передбачено, що ключовою умовою для визнання доказів недопустимими є їх отримання внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Щодо існування підстав для визнання доказів недопустимими, судам необхідно у кожному конкретному кримінальному провадженні з'ясувати, до яких наслідків порушення вимог кримінального процесуального закону призвели і чи є ці наслідки незворотними (тобто такими, що не можуть бути усунені під час судового розгляду).

Щодо показів (пояснень) представника потерпілої особи та свідків

В рамках кримінального провадження, судом безпосередньо досліджені покази (пояснення) представника потерпілої особи та свідків.

Ці покази є процесуальними джерелами доказів, у розумінні статті 84 КПК України.

Даних передбачених частиною другою статті 96 КПК України, обвинуваченим ОСОБА_12 та його захисником - адвокатом ОСОБА_35 , для доведення недостовірності показань (пояснень) представника потерпілої особи та свідків, як-то показання, документи, які підтверджують їх репутацію, зокрема, щодо засудження їх за завідомо неправдиві показання, обман, шахрайство або інші діяння, що підтверджують нечесність останніх, надано не було.

Зокрема, свідки перед їх допитом в суді, були поінформовані про їх права та обов'язки, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, склали присягу, згідно якої зобов'язалися говорити суду правду і лише правду, з огляд на що, при відсутності обставин, передбачених статтею 87 КПК України, та даних, визначених частиною другою статті 96 цього Кодексу, на переконання суду, відсутні правові підстави для визнання їх показів неналежними та недопустимими щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які вони повідомили у суді так, як сприймали і розуміли їх.

Також, суд ураховує той факт, що відповідно до статті 95 КПК України, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок зобов'язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, а експерт - слідчому судді та суду в установленому цим Кодексом порядку.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Висновок або думка особи, яка дає показання, можуть визнаватися судом доказом, лише якщо такий висновок або думка корисні для ясного розуміння показань (їх частини) і ґрунтуються на спеціальних знаннях в розумінні статті 101 цього Кодексу.

Даючи покази (пояснення) у судовому засіданні, представник потерпілої особи та свідки повідомили суду виключно ті факти та обставини, очевидцями яких вони були безпосередньо.

Покази (пояснення) представника потерпілої особи та свідків узгоджуються між собою, та не суперечать іншим доказам, наведеним у цьому вироці.

Тому у суду відсутні підстави визнавати такі свідчення недопустимими доказами.

Щодо протоколів огляду

Відповідно до статті 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп'ютерних даних. Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов'язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно частини першої статті 104 КПК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведення процесуальної дії фіксуються у протоколі.

Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки, якими можуть бути, зокрема, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп'ютерних даних та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (стаття 105 КПК України).

Наявними у справі протоколами оглядів підтверджується, що дані огляди проведені з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, та вони проведені з дотриманням вимог діючого законодавства.

Щодо протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 228 КПК України, перед тим, як пред'явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Згідно частини шостої статті 228 КПК України, за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання.

Жодних імперативних вимог щодо пред'явлення для впізнання виключно безпосередньо самої особи, а не її фотознімків законодавством не передбачено, так само як і обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками.

Дана позиція, висловлена Верховним Судом у постановах Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 06.02.2020 року у справі № 442/6175/18 (провадження № 51-5164км19), Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 10.11.2022 року у справі № 226/471/20 (провадження № 51-4458км21), від 10.02.2022 року у справі № 523/8553/16-к (провадження № 51-4224км21), від 02.05.2023 року у справі № 750/5546/21 (провадження № 51-3908км22), від 18.05.2023 року у справі № 335/1807/15-к (провадження № 51-3621км22), Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 02.02.2022 року у справі № 754/2710/20 (провадження № 51-3404км21), від 19.08.2022 року у справі № 203/14/20 (провадження № 51-1025км22), від 17.10.2022 року у справі №127/13109/19 (провадження № 51-2112км21), від 30.11.2022 року у справі № 149/1259/17 (провадження № 51-2626км22).

За приписами статті 40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійний у своїй процесуальній діяльності і уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом, з дотриманням порядку їх здійснення.

З огляду на те, що закон не встановлює обов'язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками, слідчий самостійно, з урахуванням усіх обставин визначає спосіб проведення впізнання особи. Наявність у слідчого реальної можливості провести впізнання особи сама по собі не унеможливлює прийняття та реалізацію слідчим рішення про проведення впізнання за фотознімками.

Стороною обвинувачення надано суду в якості доказів зокрема протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складений 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_12 , який 26.03.2019 року відправляв вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3, та протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складений 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_12 , який 26.03.2019 року відправляв вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3.

Вказана слідча дія проводиться не тільки задля отримання (збирання) доказів, а й з метою перевірки вже отриманих в ході досудового розслідування фактичних даних, зокрема, показань свідка.

Із змісту протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що свідки чітко вказали на ОСОБА_12 , як на особу, яка причетна до вчинення цього кримінального правопорушення.

Хід і результати даної слідчої дії, оформлено відповідно до приписів статті 104 КПК України, з урахуванням особливостей, установлених у статті 228 цього Кодексу. Таким чином, орган досудового розслідування дотримався вимог статей 223, 228 КПК України.

Щодо постанов про виділення матеріалів досудового розслідування

Відповідно до частини 3 статті 217 КПК України, у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Згідно частини 4 статті 217 КПК України, матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

За частинами 5, 6 статті 217 КПК України, рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.

З урахуванням встановлених у справі обставин, прокурор реалізував своє право, передбачене ч.5 ст.217 КПК України, а відтак він діяв в межах та у спосіб, визначений процесуальним законом.

Будь-яких даних про те, що зазначені дії можуть негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, матеріали кримінального провадження не містять.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними та допустимими, такими, що не протирічать один одному, приймає їх та приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.

Відповідно до частини першої статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення в стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Виходячи з принципу диспозитивності, зазначеного у статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. При цьому, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом. Таким чином, сторона, зацікавлена у розгляді та вирішенні певного питання, має порушити його перед судом і на відповідній стадії провадження.

Під час судового провадження, суд дотримуючись вимог статей 10, 22 КПК України, створив всі необхідні та належні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Так, відповідно до принципів диспозитивності, змагальності сторін та свободи подання ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, обвинувачений та його захисник мали можливість для з'ясування обставин, що мають значення для даного кримінального провадження, реалізувати права, передбачені статтею 42 КПК України, зокрема вимагати виклику і допиту свідків захисту; збирати і подавати суду докази.

Доводи (твердження) обвинуваченого ОСОБА_12 про його непричетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, суперечать встановленим судом обставинам та вищевказаним доказам.

Дані твердження обвинуваченого ОСОБА_12 спростовані наступними доказами, зокрема:

- письмовим поясненням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження від 29.03.2019 року, яка підтверджує, що знайома безпосередньо з ОСОБА_12 , який має транспортний засіб іноземної реєстрації, на якому вони їздять на заробітки по території України. Він має телефон в своєму користуванні з номером НОМЕР_7 ;

- рапортом начальника СКП Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_29 від 01.04.2019 року, згідно якого, в ході проведення оперативного супроводження кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_12 має в своєму користуванні транспортний засіб марки (моделі) «Opel Vectra», іноземний номерний знак « НОМЕР_2 », який використовував під час вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складеним 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_12 , який 26.03.2019 року відправляв вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складеним 03.04.2019 року слідчим СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_25 , згідно якого свідок ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_12 , який 26.03.2019 року відправляв вантаж із вмістом насіння з відділення № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованого за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3;

- аналітичною довідкою про опрацювання номерної інформації, отриманої від операторів мобільного зв'язку, складеною 10.05.2019 року заступником начальника Управління оперативно-технічних заходів ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_31 , згідно якої, в результаті опрацювання інформації про зв'язок з урахування місця вчинення злочину, прилеглої території (моніторинг) від операторів мобільного зв'язку, а також інформації про з'єднання абонентських номерів НОМЕР_7 /яким користувалась особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження/, НОМЕР_6, НОМЕР_12 /якими користувався ОСОБА_12 /, отриманих на виконання ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 03.04.2019 року у справі № 149/862/19 (номер провадження 1-кс/149/286/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_32 від 04.04.2019 року у справі № 149/860/19 (номер провадження 1-кс/149/284/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_32 від 04.04.2019 року у справі № 149/861/19 (номер провадження 1-кс/149/285/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 08.04.2019 року у справі № 149/902/19 (номер провадження 1-кс/149/306/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 08.04.2019 року у справі № 149/904/19 (номер провадження 1-кс/149/308/19); ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_32 від 08.04.2019 року у справі № 149/905/19 (номер провадження 1-кс/149/309/19), встановлено, що в період часу вчинення кримінального правопорушення, номери операторів мобільного зв'язку, яким користувалися ОСОБА_12 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зафіксовані в межах базових станцій Вінницької області (місто Хмільник та села Уланів). Ці ж самі номери операторів мобільного зв'язку зафіксовані і в межах базових станцій міста Бердичів Житомирської області, під час відвантаження вантажу у відділенні № 1 ТОВ «Ін-Тайм», розташованому за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Привокзальна, 3. Крім цього, під час оформлення вантажу у відділенні № 1 ТОВ «Ін-Тайм», зафіксоване спілкування номеру оператора мобільного зв'язку, яким користувалася особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, із номером оператора мобільного зв'язку (067) 164-49-65, який був зазначений у декларації про прийняття вантажу № 0604 001532 від 26.03.2019 року, як отримувач вантажу, який перебував в межах базових станцій міста Дніпро Дніпропетровської області;

Суд звертає увагу та те, що висновки суду можуть ґрунтуватися не на одному чи кількох прямих доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, за якими встановлено особу та характер дій обвинуваченого, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

З огляду на наявність сукупності всіх вищенаведених судом доказів, поза розумним сумнівом доведено винуватість ОСОБА_12 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

У пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» № 10 від 06.11.2009 року визначено, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об'єкту злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися у будь-якій формі - усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Таку домовленість (або змову) може бути досягнуто лише шляхом обміну інформацією між учасниками і лише до моменту виконання його об'єктивної сторони. Хоча інформація може бути виражена не лише у вербальній формі, але й жестами та діями, але у будь-якому разі має бути доведено, що до початку вчинення злочину такий обмін інформацією відбувся, без чого не можна вважати, що між учасниками досягнуто домовленості (тобто змови).

Таким чином, будь-який обмін інформацією (вербальний чи невербальний) має не залишати сумнівів у тому, що між учасниками спілкування досягнуто домовленості про вчинення певного злочину.

З наданої стороною обвинувачення сукупності доказів вбачається спільний прямий умисел в діях ОСОБА_12 , особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та двох осіб чоловічої статі, анкетні дані яких досудовим розслідуванням не встановлені, у вчиненні даного кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, а також корисливий мотив та мета злочину.

Щодо доводів сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення місця вчинення кримінального правопорушення

Так, захисник - адвокат ОСОБА_36 посилається на Договір відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року, та Акт здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, згідно яких ФГ «Велес АРС», як «Товаровласник», передало ПП «Поділля-Агрохімсервіс», як «Зберігачу товару», насіння кукурудзи та соняшнику на зберігання до 30.03.2019 року, яке відповідно до умов вищезазначеного договору повинно зберігатися за місцезнаходженням ПП «Поділля-Агрохімсервіс», тобто в селищі Вапнярка Томашпільського району Вінницької області, а тому останнє не могло перебувати в ніч з 25.03.2019 року на 26.03.2019 року в складському приміщенні ФГ «Велес АРС» за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, та відповідно не могло з цього місця бути викрадене.

Проте, дані твердження адвоката ОСОБА_37 спростовуються наступним.

Дійсно, після придбання ФГ «Велес АРС» у ПП «Поділля-Агрохімсервіс» насіння кукурудзи та соняшника, а саме: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 74 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, - 17.12.2018 року відповідно до умов Договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року, та Акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року, було передане на строк до 30.03.2019 року на відповідальне зберігання ПП «Поділля-Агрохімсервіс».

За положеннями пп.3.2.6 п.3 Договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року, Зберігач товару зобов'язаний повернути Товар протягом трьох діб, на першу письмову вимогу Товаровласника, навіть якщо строк його зберігання не закінчився.

Як зазначив представник потерпілої особи - голова ФГ «Велес АРС» ОСОБА_14 в судовому засіданні, Товар був повернутий Товаровласнику за декілька тижнів до його викрадення зі складського приміщення фермерського господарства.

Дані пояснення підтверджуються Актами здачі-приймання товару з відповідального зберігання від 15.02.2019 року, а також Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ФГ «Велес АРС» села Куманівці (зерносклад) від 26.03.2019 року, відповідно до яких, на момент інвентаризації цінностей, яка проводилась 01.03.2019 року, тобто станом на 01.03.2019 року в складському приміщенні ФГ «Велес АРС», розташованому за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30, перебувало насіння кукурудзи та соняшника, а саме: зокрема насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 74 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків.

З урахуванням вищенаведеного, а також встановлених обставин у даній справі, поза розумним сумнівом доведено, що насіння кукурудзи та соняшника було викрадене саме із складського приміщення ФГ «Велес АРС», розташованого за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, село Куманівці, вулиця Гагаріна, 30.

Щодо відсутності експертного висновку про визначення загального розміру матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням

Положеннями частини 2 статті 242 КПК України передбачено перелік випадків, коли слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року (справа № 420/1667/18, провадження № 51-10433кмо18), обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об'єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч.1 ст.242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч.2 цієї норми.

Імперативність п.6 ч.2 ст.242 КПК України у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження № 12019020330000456 від 04.12.2019 року, розмір завданої ФГ «Велес АРС» шкоди орган досудового розслідування та суд установив на підставі видаткової накладної № ПА-0001475 від 17.12.2018 року; а також похідних документів: специфікації № 3 до Договору поставки на умовах розстрочення платежів № 17-2018 від 12.02.2018 року; договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року; акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року; акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей на ФГ «Велес АРС» від 26.03.2019 року, долучених прокурором у судовому засіданні на підтвердження розміру матеріальних збитків, згідно яких, вартість зокрема насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 74 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 2723,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 201502,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 1618,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 192542,00 грн.; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 2723,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 81690,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 4532,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 285516,00 грн.; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків, вартість 1 мішка з ПДВ) 4235,00 грн., на загальну суму (з ПДВ) 105875,00 грн.; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, вартість 1 мішка (з ПДВ) 5200,00 грн., на загальну суму 436800,00 грн.

Шляхом проведення простих арифметичних розрахунків встановлений розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням:

насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт»: вартість 1 мішка згідно договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року - 2723,00 грн. х кількість викрадених мішків цього насіння 23 штук (2723,00 грн. х 23 штук) = 62629,00 грн.

+ насіння кукурудзи сорту «Мас 47П»: вартість 1 мішка згідно договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року - 1618,00 грн. х кількість викрадених мішків цього насіння 119 штук (1618,00 грн. х 119 штук) = 192542,00 грн.

+ насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто»: вартість 1 мішка згідно договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року - 2723,00 грн. х кількість викрадених мішків цього насіння 30 штук (2723,00 грн. х 30 штук) = 81690,00 грн.

+ насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер): вартість 1 мішка згідно договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року - 4532,00 грн. х кількість викрадених мішків цього насіння 63 штук (4532,00 грн. х 63 штук) = 285516,00 грн.

+ насіння соняшника сорту «N4HM411»: вартість 1 мішка згідно договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року - 4235,00 грн. х кількість викрадених мішків цього насіння 25 штук (4235,00 грн. х 25 штук) = 105875,00 грн.

+ насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)»: вартість 1 мішка згідно договору відповідального зберігання № 1 від 17.12.2018 року та акту здачі-приймання товару на відповідальне зберігання від 17.12.2018 року 5200,00 грн. х кількість викрадених мішків цього насіння 84 штук (5200,00 грн. х 84 штук) = 436800,00 грн.

Всього: 62629,00 грн. + 192542,00 грн. + 81690,00 грн. + 285516,00 грн. + 105875,00 грн. + 436800,00 грн. = 1165052грн.00коп.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що потерпіла сторона надала належні документи, що підтверджують розмір завданої шкоди, а підстав проводити експертизу на установлення вартості викраденого насіння кукурудзи та соняшнику в цьому кримінальному провадженні не має, суд правомірно присилається на дані, що містяться у наданих документах, у формулюванні обвинувачення, визначеного судом доведеним. Надані суду докази отримано у передбачений процесуальним законом спосіб, вони відповідають вимогам статей 84, 85, 86 КПК України, і підстав вважати їх неналежними та недопустимими не має.

Відповідно до положень статті 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Обвинувальний вирок може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.

Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Цей стандарт у кримінальному провадженні, на думку суду було дотримано.

Дослідивши всебічно і об'єктивно усі обставини кримінального провадження, судом не було виявлено таких обставин, яким би версія обвинувачення не надала розумного пояснення або які би свідчили про можливість іншої версії інкримінованої події.

Сторона обвинувачення змогла довести в суді встановлені під час досудового розслідування обставини, які підлягають доказуванню, а також формулювання обвинувачення, яке прокурор уважав установленим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведені повністю, а його дії за ч.5 ст.185 КК України, а саме у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, яке поєднане з проникненням до сховища, вчинене в особливо великих розмірах , правильно кваліфіковані органом досудового розслідування.

Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За роз'ясненнями, викладеними у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особи винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

З матеріалів кримінального провадження № 12019020330000456 від 04.12.2019 року слідує, що ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Орлівка Ренійського району Одеської області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, одружений, має двох малолітніх дітей: ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , офіційно непрацевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; має задовільний стан здоров'я, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується задовільно.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , що передбачені статтею 66 КК України, органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12 , що передбачені статтею 67 КК України, органом досудового розслідування та судом не встановлено.

Відповідно до статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого . Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами . Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно статті 51 КК України, до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань: 1) штраф; 2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 2-1) позбавлення державної нагороди України; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 4) громадські роботи; 5) виправні роботи; 6) службові обмеження для військовослужбовців; 7) конфіскація майна; 7-1) пробаційний нагляд; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.

За частинами 1, 2 статті 52 КК України, основними покараннями є громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, пробаційний нагляд, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України, конфіскація майна.

За одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом (частина 4 статті 52 КК України).

Санкція частини 5 статті 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Покарання у виді позбавлення волі, відповідно до положень статті 63 КК України, полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу. Позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п'ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Покарання у виді конфіскації майна, за статтею 59 КК України, полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині.

Первинним етапом повинна бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду і розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.03.2020 року по справі №290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.

З урахуванням наведеного, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його наслідків, особи обвинуваченого, способу його життя, беручи до уваги відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, позицію представника потерпілої особи, яка просила застосувати до обвинуваченого покарання згідно вимог закону, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_12 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, а саме у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Судом враховано, що ОСОБА_12 під час проведення досудового розслідування та судового розгляду, своєї вини у вчиненні даного кримінального правопрушення не визнав взагалі, навіть під тиском беззаперечних на те доказів, категорично стверджував про свою невинуватість, просячи його виправдати. Вказане свідчить про відсутність у ОСОБА_12 щирого каяття та засудження своїх дій. Відсутність у нього бажання усвідомити значущість вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), на переконання суду, виступає перешкодою у його подальшому виправленні. Таким чином, поведінка ОСОБА_12 як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду, свідчить виключно про його намагання уникнути відповідальності за скоєне, а не про його виправлення та перевиховання.

Призначаючи основне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років, яке необхідно відбувати реально, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Вимога додержувати справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, які згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.

Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п'ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення).

Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03) (рішення Конституційного Суду від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).

Визначений захід примусу, на переконання суду, відповідає вимогам справедливості при призначенні покарання і відображає співмірність злочину та кари, та здатний внести корективи в соціально-психологічні властивості ОСОБА_12 , нейтралізувати негативні настанови та змусити його додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Визначене судом покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Підстав для застосування до ОСОБА_12 положень ст.69 КК України суд не вбачає виходячи з наступних підстав:

За положеннями частини 1 статті 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7 роз'яснено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (стаття 69 КК України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

У постанові від 03 лютого 2021 року (справа № 629/2739/18) Верховний Суд звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

Верховний Суд роз'яснив, що при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Покарання як захід примусу застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, та полягає в передбаченому законом порядку позбавленні чи обмеженні прав і свобод засудженого. Тому при призначенні покарання суд повинен суворо дотримуватися засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання (стаття 50 КК України).

Прояв індивідуалізації покарання полягає у призначенні винній особі конкретного виду і розміру міри державного примусу, який повинен бути співмірним характеру вчинених нею дій, їх небезпечності й даним про її особу, а також відповідати його ознакам і цілям, що сформульовані у статті 50 КК України. Пропорційність покарання цим складовим є проявом справедливості як однієї з основоположних засад кримінального провадження.

Підлягають також врахуванню такі об'єктивні та суб'єктивні чинники як, зокрема, цінність тих суспільних відносин, на які посягає винний, тяжкість наслідків (їх характер і обсяг), спосіб посягання, форма й ступінь вини, мотиви і цілі при вчиненні кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Покарання призначається за кримінальне правопорушення, однак застосовується до конкретної особи, тому врахування судом даних, які всебічно характеризують особу винного, також є гарантією призначення справедливого покарання й умовою досягнення мети, яка перед ним поставлена. Таке врахування припускає з'ясування і оцінку судом не лише тих властивостей, рис, якостей і особливостей особи винного, які пов'язані із вчиненим кримінальним правопорушенням, а й інших даних, які його всебічно характеризують.

Згідно з положеннями статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання, й тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_12 вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Як зазначено судом вище, застосування положень частини 1 статті 69 КК України можливе, якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони (1) можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; і (2) вони істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Тобто суд, посилаючись при призначенні покарання на положення статті 69 КК України, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.

Вік обвинуваченого ОСОБА_12 , його вперше притягнення до кримінальної відповідальності, сімейний стан, наявність малолітніх дітей, неперебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, задовільне характеризування за місцем проживання, не є обставинами, що пом'якшують покарання, а є характеризуючими його особу даними, які з урахуванням інших обставин встановлених у даній справі, зокрема з урахуванням повернутого викраденого майна потерпілій особі, були враховані судом при обранні йому строку основного покарання у наближеному до мінімальних меж, установлених у санкції ч.5 ст.185 КК України.

В матеріалах даної справи відсутні відомості про наявність будь-яких обставин, які б істотно знижували ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та які б вказували на їх зв'язок з вчиненим злочином і чому вони та в який спосіб істотно знизили його тяжкість, що було б підставою для застосування положень статті 69 КК України у даному випадку.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15.02.2023 року у справі № 130/1208/21 (провадження № 51-1271км22), позиція потерпілих, щодо призначення покарання, хоча і може бути врахована судом при призначенні покарання, однак не є вирішальною в цьому питанні.

У постанові Верховного Суду від 08.07.2021 року у справі № 607/18721/19 (провадження № 51-918км21) зазначено, що позиція потерпілої особи щодо визначення винному виду та розміру покарання й можливості звільнення від його відбування є не процесуальною вимогою, а думкою потерпілого, яка може бути врахована в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність. Також така висловлена позиція не обмежує потерпілого у можливостях подальшого оскарження до суду вищого рівня законності й обґрунтованості вироку у частині вирішення вказаних питань, у тому числі щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через суворість.

Відповідно до частини 9 статті 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Згідно частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12019020330000456 від 04.12.2019 року, в кримінальному провадженні № 12019020330000113 від 27.03.2019 року визнані речовими доказами: насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків (постанова заступника начальника СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_28 від 31.03.2019 року); декларація про прийняття вантажу (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 30.03.2019 року); оптичний диск із відеозаписами, наданий ТОВ «Бердичівське автотранспортне господарство» (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 30.03.2019 року); оптичний диск із відеозаписами, наданий ФОП ОСОБА_33 (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 01.04.2019 року); оптичний диск із відеозаписами, наданий Бердичівською міською радою Вінницької області (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 03.04.2019 року); оптичний диск із відеозаписами, наданий Хмільницьким ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 03.04.2019 року); оптичний диск із відеозаписами, наданий ТОВ «Ін-Тайм» (постанова слідчого СВ Хмільницького ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_25 від 25.04.2019 року).

Арешт, який був накладений на насіння кукурудзи сорту «ЕС Брильянт», у кількості 23 мішків; насіння кукурудзи сорту «Мас 47П», у кількості 119 мішків; насіння кукурудзи сорту «ЕС Москіто», у кількості 30 мішків; насіння соняшника сорту «НК Бріо (Круізер), у кількості 63 мішків; насіння соняшника сорту «N4HM411», у кількості 25 мішків; насіння соняшника сорту «НК Конді (Круізер)», у кількості 84 мішків, ухвалою слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 01.04.2019 року у справі № 149/838/19 (номер провадження 1-кс/149/281/19), згідно ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_30 від 08.04.2019 року у справі № 149/894/19 (номер провадження 1-кс/149/301/19), був скасований.

Оскільки зазначені речові докази є також доказами у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019020330000113 від 27.03.2019 року, відносно ОСОБА_40 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження (справа № 149/3139/19), розгляд якого на даний час ще не завершено, а тому питання про долю речових доказів, які були надані суду, повинне бути вирішене під час ухвалення судового рішення, яким закінчиться розгляд кримінального провадження № 12019020330000113 від 27.03.2019 року.

Статтею 48 КВК України передбачено, що суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося. Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно статті 49 КВК України, конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов'язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядження конфіскованим майном та майном, яке не підлягає реалізації, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За пунктом 1 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 року № 985, реалізація майна, конфіскованого за рішенням суду і переданого органам державної виконавчої служби, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, в разі визнання особи винуватою у резолютивній частині вироку, з-поміж іншого, зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили; рішення про залік досудового тримання під вартою.

З матеріалів даного кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_12 на підставі ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_41 від 23.03.2020 року у справі № 149/615/20 (номер провадження 1-кс/149/197/20), був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, із правом внесення застави у розмірі 315300грн.00коп. На виконання цієї ухвали, ОСОБА_12 був затриманий 23.03.2020 року (протокол затримання від 23.03.2020 року). У зв'язку із внесенням 24.03.2020 року застави у розмірі 315300грн.00коп. (лист начальника ІТТ № 6 ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_42 від 24.03.2020 року за вих.№ 73/45/01-2020), ОСОБА_12 був звільнений з-під варти 24.03.2020 року. На момент ухвалення цього вироку, щодо ОСОБА_12 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави.

Згідно частини 5 статті 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

З урахуванням наведеного, на підставі ч.5 ст.72 КК України, у строк покарання ОСОБА_12 необхідно зарахувати строк його попереднього ув'язнення за період з 23.03.2020 року по 24.03.2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_12 згідно ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_41 від 23.03.2020 року у справі № 149/615/20 (номер провадження 1-кс/149/197/20), до набрання вироком законної сили, необхідно залишити без змін.

Оскільки фактичне виконання судового рішення, яким особу засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі, починається з моменту затримання особи на виконання вироку суду, а тому в резолютивній частині вироку необхідно вказати, що початок строку відбування покарання стосовно ОСОБА_12 , необхідно рахувати з моменту затримання особи на виконання вироку.

Частиною 11 статті 182 КПК України визначено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з листа начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області ОСОБА_43 від 24.03.2020 року № 04-28/777, відповідно до квитанції № 0113123103 від 24.03.2020 року, на депозитний рахунок управління надійшли грошові кошти в сумі 17300грн.00коп., внесені ОСОБА_44 ; згідно квитанції № 30525979-1 від 24.03.2020 року грошові кошти в сумі 149000грн.00коп., внесені ОСОБА_44 , та відповідно до квитанції №ПН485 від 24.03.2020 року грошові кошти в сумі 149000грн.00коп., внесені ОСОБА_44 , як застава за ОСОБА_12 на загальну суму 315300грн.00коп.

З урахуванням вимог закону, застава у розмірі 315300грн.00коп., внесена ОСОБА_44 згідно квитанції № 0113123103 від 24.03.2020 року, квитанції №30525979-1 від 24.03.2020 року, квитанції № ПН485 від 24.03.2020 року, на відповідний депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили, слід повернути заставодавцю ОСОБА_45 .

Відповідно до частин 1, 2 статті 374 КПК України, вирок суду складається зокрема зі вступної частини, у якій зазначаються дата та місце його ухвалення.

Згідно роз'яснень викладених в узагальнені Верховного Суду України від 01.08.2004 року «Про якість складання й оформлення судових рішень у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення», суди повинні керуватися положенням про те, що датою постановлення вироку є день його підписання складом суду, незалежно від тривалості часу, протягом якого відбувалася нарада суддів, а місцем його постановлення - місто чи інший населений пункт, де це фактично мало місце.

Оскільки днем підписання вироку є 31 жовтня 2025 року, то датою його постановлення є саме цей день.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

На підставі частини 5 статті 72 КК України, зарахувати ОСОБА_12 в строк призначеного основного покарання строк його попереднього ув'язнення за період з 23 березня 2020 року по 24 березня 2020 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Початок строку відбування основного покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_12 на виконання вироку.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_12 згідно ухвали слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_41 від 23.03.2020 року у справі № 149/615/20 (номер провадження 1-кс/149/197/20), до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Заставу у розмірі 315300грн.00коп., внесену ОСОБА_44 згідно квитанції № 0113123103 від 24.03.2020 року, квитанції № 30525979-1 від 24.03.2020 року, квитанції № ПН485 від 24.03.2020 року, на відповідний депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області, після набрання вироком законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_45 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Роз'яснити засудженому, що він має право подати та/або заявити клопотання про помилування, про ознайомлення із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копію цього вироку негайно після його проголошення вручити під розписку засудженому та прокурору.

Суддя

Попередній документ

131455860

Наступний документ

131455862

Інформація про рішення:

№ рішення:	131455861
№ справи:	149/691/20
Дата рішення:	31.10.2025
Дата публікації:	04.11.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Калинівський районний суд Вінницької області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (02.12.2025)
Дата надходження:	06.07.2020

Розклад засідань:

Минулі засідання (69)

10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2025 11:52	Калинівський районний суд Вінницької області
09.04.2020 11:30	Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
13.04.2020 11:30	Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області
31.08.2020 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
08.09.2020 16:00	Калинівський районний суд Вінницької області
11.09.2020 13:00	Калинівський районний суд Вінницької області
06.10.2020 13:00	Калинівський районний суд Вінницької області
26.10.2020 10:30	Калинівський районний суд Вінницької області
09.11.2020 09:30	Калинівський районний суд Вінницької області
19.11.2020 16:15	Калинівський районний суд Вінницької області
30.11.2020 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
10.12.2020 13:00	Калинівський районний суд Вінницької області
28.01.2021 10:30	Калинівський районний суд Вінницької області
22.02.2021 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
16.03.2021 10:30	Калинівський районний суд Вінницької області
17.05.2021 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
01.07.2021 01:40	Калинівський районний суд Вінницької області
01.07.2021 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
06.09.2021 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
01.10.2021 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
08.11.2021 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
20.12.2021 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
08.02.2022 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
16.03.2022 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
19.09.2022 13:00	Калинівський районний суд Вінницької області
02.11.2022 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
30.11.2022 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
30.01.2023 15:00	Калинівський районний суд Вінницької області
14.03.2023 09:00	Калинівський районний суд Вінницької області
18.04.2023 13:30	Калинівський районний суд Вінницької області
01.06.2023 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
12.07.2023 15:00	Калинівський районний суд Вінницької області
21.08.2023 11:30	Калинівський районний суд Вінницької області
26.09.2023 13:30	Калинівський районний суд Вінницької області
04.10.2023 10:30	Калинівський районний суд Вінницької області
05.12.2023 13:00	Калинівський районний суд Вінницької області
18.01.2024 15:00	Калинівський районний суд Вінницької області
13.03.2024 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
11.04.2024 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
29.04.2024 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
27.05.2024 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
27.06.2024 16:00	Калинівський районний суд Вінницької області
12.08.2024 15:30	Калинівський районний суд Вінницької області
20.09.2024 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
18.10.2024 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
03.12.2024 11:30	Калинівський районний суд Вінницької області
10.01.2025 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
11.02.2025 14:00	Калинівський районний суд Вінницької області
27.03.2025 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
29.04.2025 16:00	Калинівський районний суд Вінницької області
16.05.2025 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
23.05.2025 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
13.06.2025 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
17.06.2025 09:30	Калинівський районний суд Вінницької області
18.06.2025 09:30	Калинівський районний суд Вінницької області
18.06.2025 13:00	Калинівський районний суд Вінницької області
21.07.2025 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
22.09.2025 11:00	Калинівський районний суд Вінницької області
27.10.2025 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області
31.10.2025 10:00	Калинівський районний суд Вінницької області