вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/794/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., за участю секретаря судового засідання Ярощук О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури (вулиця Княгині Ольги, 36, Здолбунів, Рівненська область, 35700; код ЄДРПОУ 0291007725)
в інтересах держави в особі
позивача Острозької міської ради (вул. Героїв Майдану, 4, м. Острог, Рівненський район, Рівненська область, 35800; код ЄДРПОУ 05391005)
до відповідача Приватного підприємства "Астра" (вул. Центральна (хутір Прогрес), 164, с. Грозів, Острозька територіальна громада, Рівненський район, Рівненська область, 35863; код ЄДРПОУ 13973112)
про стягнення 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів
у судове засідання з'явилися:
- від прокуратури: Безпалов Андрій Васильович;
- від позивача: не з'явився;
- від відповідача: не з'явився;
25 серпня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Рівненської області надійшов позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Острозької міської ради до відповідача Приватного підприємства "Астра" про стягнення 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 без правовстановлюючих документів.
Прокурор зазначає, що несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою та неоформлення речового права на ділянку є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування, своєчасного і в повному обсязі надходження доходів до бюджетів усіх рівнів з метою їх подальшого використання для забезпечення завдань і функцій держави й місцевого самоврядування.
Ухвалою від 01.09.2025 позовну заяву залишено без руху. Встановлено Здолбунівській окружній прокуратурі строк та спосіб на усунення недоліків позовної заяви.
Прокуратура усунула недоліки позовної заяви в межах процесуального строку, встановленого судом.
Ухвалою від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/794/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 14.10.2025. Визначено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - 10 днів з дня вручення даної ухвали. Запропоновано сторонам подати заяви по суті спору та встановлено процесуальні строки для подання таких заяв. Повідомлено Приватне підприємство "Астра" про наявність у нього обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
06 жовтня 2025 року від представника Приватного підприємства "Астра" надійшов відзив.
09 жовтня 2025 року від Здолбунівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.
14 жовтня 2025 року судом встановлено, що позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання. Також судом було встановлено, що Приватне підприємство "Астра" станом на 14.10.2025 не має в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами зареєстрованого електронного кабінету. Натомість, відзив подано представником відповідача Мокрицькою Лесею Ярославівною яка є адвокатом, що не виключає необхідності реєстрації самого Приватного підприємства "Астра" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Враховуючи те, що у відзиві відсутні відомості про наявність у Приватного підприємства "Астра" електронного кабінету, а також з огляду на те що Приватне підприємство "Астра" не має зареєстрованого електронного кабінету, - відтак суд дійшов висновку, що відзив не оформлений належним чином, а тому підстави для його прийняття та розгляду справи із його урахуванням відсутні.
Ухвалою від 14.10.2025 відзив Приватного підприємства "Астра" з доданими документами повернуто без розгляду. Повторно повідомлено Приватне підприємство "Астра" про наявність у нього обов'язку зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами. Оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи № 918/794/25 по суті на 28.10.2025 в тому числі з метою забезпечення надання можливості відповідачу у справі скористатися правами, передбаченими ГПК України. Роз'яснено відповідачеві, що Приватне підприємства "Астра" не позбавлене права взяти участь у судовому засіданні при розгляді даної справи 28.10.2025 та надати пояснення по суті спору.
Однак, 28.10.2025 Приватне підприємство "Астра" не забезпечило явку свого уповноваженого представника у судове засідання. Причини неявки відповідач суду не повідомив.
Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення 23.10.2025 поштового відправлення (ухвали від 14.10.2025) за трек-номером R067021447665 за адресою його місця реєстрації.
Позивач скористався правом, передбаченим ч. 3 ст. 196 ГПК України та подав 06.10.2025 заяву про розгляд справи без участі представника Острозької міської ради. Згідно з ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов'язковою та з огляду на наявність вказаної заяви позивача, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.
Ухвалою від 15.09.2025 встановлено відповідачу строк на подання відзиву всіх доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності) - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Оскільки відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 19.09.2025, - відтак строк на подання відзиву тривав до 06.10.2025 включно з урахуванням вихідних днів та наріз сплинув.
Як видно із матеріалів справи, після того як судом було повернуто відзив без розгляду і роз'яснено відповідачеві, що Приватне підприємства "Астра" не позбавлене права взяти участь у судовому засіданні при розгляді даної справи 28.10.2025 та надати пояснення по суті спору, - жодних пояснень по суті спору відповідач не надав, клопотань про відкладення чи про розгляд справи без його участі суду не подавав, у судове засідання не з'явився, не скористався процесуальним правом на подання будь-яких усних заперечень проти позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідач Приватне підприємство "Астра" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, приватне підприємство «Астра» зареєстроване за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.
ПП "АСТРА" зареєстровано як юридична особа з 25.11.1991.
Із матеріалів справи видно, що 03.01.1992 між кооперативом «Промінь» в особі директора Беги Т.Я. (продавець) та ПП «Астра» в особі директора Кошевського В.Р. (покупець) було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - бази у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.
ПП "АСТРА" сплатило за вказане майно для кооперативу "Промінь" кошти платіжним дорученням №4 від 22.01.1992 та отримало його згідно акта прийомки-передачі від 27.01.1992.
На момент укладення договору - станом на 03.01.1992 не існувало загальнообов'язкової процедури державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 94 ЦК УРСР, кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.
Таким чином, відповідач ПП «Астра» у січні 1992 року набуло у власність об'єкт незавершеного будівництва - базу у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.
У подальшому 18.02.2003 між відповідачем в особі директора Беги Т.Я. (продавець) та Кибкало Галиною Єреміївною (РНОКПП НОМЕР_1 ) (покупець) укладено договір купівлі продажу об'єкта незавершеного будівництва - виробничо-адміністративно- побутової будівлі у с. Прогрес Острозького району Рівненської області.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі № 3- 2008 від 04.02.2008 визнано договір купівлі-продажу від 18.02.2003 об'єкта незавершеного будівництва - виробничо-адміністративно-побутової будівлі у с. Прогрес Острозького району Рівненської області дійсним та таким, що не потребує нотаріального посвідчення, визнано право власності на виробничо-адміністративно-побутову будівлю у с. Прогрес Острозького району Рівненської області за Кибкало Г.Є.
На підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі № 3-2008 від 04.02.2008 здійснено 03.10.2008 державну реєстрацію за Кибкало Г.Є. права приватної власності на об'єкт нерухомого майна - виробничо- адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Рішенням виконавчого комітету Грем'яцької сільської ради № 76 від 25.09.2008 «Про присвоєння поштової адреси на виробничо-адміністративно-побутову будівлю в с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164» означеному об'єкту нерухомого майна присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013, за позовом ПП «Астра» до Кибкало Г.Є., реєстраційної служби Острозького районного управління юстиції в Рівненській області, комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" про зобов'язання звільнити об'єкт незавершеного будівництва та заборону чинити перешкоди в користуванні майном, скасування державної реєстрації права власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю, - скасовано державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Таким чином, за результатами розгляду спору у справі № 567/686/13-ц ПП «Астра» повернуло у власність виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Означеним рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013, за позовом ПП «Астра» до Кибкало Г.Є., встановлено, що Кибкало Г.Є. було завершено будівництво виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозького району Рівненської області - до готовності.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачав повноваження БТІ на здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти незвершеного будівництва.
Таким чином, виробничо-адміністративно-побутова будівля за адресою: АДРЕСА_1 є завершеним будівництвом об'єктом.
КП «Рівненське обласне БТІ» Рівненської обласної ради 03.10.2008 здійснено державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на об'єкт завершеного будівництва - вказану виробничо-адміністративно-побутову будівлю, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20450945 від 03.10.2008.
Тобто з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20450945 КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" видно, що право власності на виробничо-адміністративно-побутову будівлю, зареєстровано за Кибкало Г.Є. на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Рівненській товарній біржі від 04.02.2008.
Однак у зв'язку із тим, що рішенням Острозького районного суду від 18.09.2013 у справі № 567/686/13-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04.12.2013 скасовано державну реєстрацію права приватної власності Кибкало Г.Є. на виробничо-адміністративно-побутову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , - то право власності виробничо-адміністративно-побутову будівлю повернулося до ПП «Астра», як за особою, що правомірно набула його у власність ще у 1992 році на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.1992 та акта приймання-передачі від 27.01.1992. Суд робить такий висновок на підставі того, що скасування державної реєстрації не призводить до "зникнення" права власності як такого, а відновлює становище, що існувало до незаконної реєстрації, тобто об'єкт не залишається "безхазяйним", а повертається у власність особи, за якою воно було зареєстроване до моменту порушення права.
Попри те, що відомості в реєстрі досі не приведено у відповідність, тобто фактично в Державному реєстрі речових прав право власності все ще значиться за Кибкало Г.Є., - однак фактично правомірним власником виробничо-адміністративно-побутової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 є ПП «Астра», що є наслідком набрання рішенням у справі № 567/686/13-ц законної сили. Те, що об'єкт нерухомості продовжує бути зареєстрованим за Кибкало Г.Є., свідчить не про наявність у неї дійсного права власності, а про невиконання державним реєстратором судового рішення у справі № 567/686/13-ц.
Судом також встановлено, що належний ПП «Астра» на праві власності об'єкт нерухомості (виробничо-адміністративно-побутова будівля) розміщений на земельній ділянці площею 0,1685 га з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012.
Вказана земельна ділянка належить до комунальної власності Острозької міської ради.
Рішенням сесії Острозької міської ради № 925 від 24.02.2023 «Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді» ПП «Астра» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років площею 0,17 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Рішенням сесії Острозької міської ради № 1107 від 30.06.2023 «Про розгляд заяв громадян, клопотань підприємств, установ, організацій про вилучення та надання земельних ділянок в Острозькій міській територіальній громаді» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 в оренду строком на 49 років площею 0,1685 га в с. Грозів Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Також вирішено передати вказану земельну ділянку в оренду ПП «Астра» строком на 49 років (пп. б п.15.2 рішення), встановлено орендну плату в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (пп. в п.15.2 рішення).
Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видно, що на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.03.2023, внесені 05.05.2023 відомості про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1685 га, кадастровий номер 5624282800:02:004:0012, місце розташування - с. Грозів, вул. Центральна Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Однак, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, - за ПП «Астра» не зареєстровані речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, на якій розміщений належний відповідачу на праві власності об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до інформації Острозької міської ради № вих-3456/01-17-25 від 15.07.2025, ПП «Астра» використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 без правовстановлюючих документів, з ним не укладались Острозькою міською радою договори оренди чи купівлі-продажу цієї земельної ділянки. У 2023-2025 роках ПП «Астра» не здійснювало сплату орендних платежів, земельного податку, відшкодування за користування вказаною земельною ділянкою.
Таким чином, відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, на якій розміщений належний йому об'єкт нерухомого майна. ПП «Астра» є власником нерухомого майна, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.
Враховуючи викладене, ПП «Астра», як фактичний користувач земельної ділянки комунальної власності, на якій розміщений належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегло у себе кошти у вигляді орендної плати, які мало сплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Правовий механізм переходу права на землю, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення.
Згідно з ч. 4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті. Волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається.
Як вбачається із положень ст. 120 ЗК України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Водночас, за змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Зважаючи на ці положення, власник нерухомого майна не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Таким чином, володіння ПП «Астра» належною йому на праві власності будівлею, яка розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, свідчить про фактичне користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна, належний ПП «Астра».
При цьому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно, у ПП «Астра» виник обов'язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата» за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата (пункт 14.1 статті 14 ПК України).
Таким чином, право користування спірною земельною ділянкою комунальної власності може реалізовуватись ПП «Астра» виключно через право оренди.
Відповідно до інформацій Острозької міської ради № вих-3456/01-17-25 від 15.07.2025 та ГУ ДПС у Рівненській області № 4229/5/17-00-24-03-05 від 20.06.2025, ПП «Астра» упродовж 2023-2025 років не сплачувало до бюджету Острозької міської ради орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 ЗК України та положень статті 1212 ЦК України слідує, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Відповідно до положень ст. 83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Розглядаючи спір у даній справі суд враховує, що Острозька міська рада зареєструвала за собою право власності у Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 лише 26.11.2024 (реєстраційний номер об'єкта 3054448656242, відомості внесено до реєстру 02.12.2024), однак у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 сформульовано такий правовий висновок:
(1) За загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з уведенням 01.01.2002 у дію нового ЗК України. При цьому відсутність державної реєстрації речового права на земельну ділянку після 01.01.2013 не впливає на наявність права комунальної власності на неї;
(2) З дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими;
(3) Нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не є підставою для звільнення набувача права власності на будівлю або споруду від обов'язку сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташований такий об'єкт нерухомості.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.11.2024 у справі № 915/767/21.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га є Острозька міська рада.
Частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Ураховуючи те, що у спірних правовідносинах Острозька міська рада безспірно є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за адресою: с. Грозів, вул. Центральна (хутір Прогрес), 164 Острозької ТГ Рівненського району Рівненської області, орган місцевого самоврядування має повноваження на захист свого права на землю, тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням викладеного, а саме враховуючи встановлений судом факт, що ПП «Астра» оформляло документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012, суд встановив, що місцевий бюджет упродовж тривалого часу недоотримує кошти у вигляді орендної плати за користування даною земельною ділянкою, чим заподіюється значна шкода інтересам територіальної громади. Зазначені кошти підлягають стягненню з ПП «Астра» на користь Острозької міської ради.
Відповідно до Положення про порядок встановлення ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Острозької міської територіальної громади, затвердженого рішенням сесії Острозької міської ради № 1348 від 24.11.2023 (зі змінами, внесеними рішеннями сесії Острозької міської ради № 1510 від 29.03.2024, № 1921 від 29.11.2024), у 2024-2025 роках встановлено ставку орендної плати для фізичних осіб за користування земельною ділянкою з цільовим призначенням 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею до 1 га у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012: станом на 2024 рік - 240 600, 56 грн.; станом на 2025 рік - 269 364, 09 грн.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20 та Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 вказали, що як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
При цьому законодавство не обмежує можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру. Належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України.
У справі № 905/979/20 Верховний Суд підтвердив раніше висловлені правові висновки про те, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (правова позиція з постанов Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).
У даній справі № 918/794/25 прокурором долучено до позовної заяви витяги із технічної документації № НВ-9954542172024 від 12.11.2024 та № НВ-9965603552025 від 03.06.2025 з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012.
Судом встановлено, що період користування відповідачем без належної правової підстави земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташована йому будівля, - як мінімум із 04.12.2013 (дата набрання рішенням у справі № 567/686/13-ц законної сили).
В той час прокуратура просить суд стягнути з відповідача суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки) за період із 01.01.2024 до 31.07.2025.
За вказаний період розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га становить:
- за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 - 28 872, 07 грн. (240 600, 56 грн. х 12%:100);
- за період з 01.01.2025 до 31.07.2025 - 18 774, 31 грн. (269 364, 09 грн. х 12%:100):365дн. х 212дн).
Таким чином, згідно з проведеним розрахунком, який є обґрунтованим, загальний розмір недоотриманого Острозькою міською радою доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5624282800:02:004:0012 площею 0,1685 га за період з 01.01.2024 до 31.07.2025 складає 47 646, 38 грн., які ПП «Астра» зберегло у вигляді несплаченої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З аналізу змісту норм статей 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Судом встановлено із матеріалів справи усі три вказані ознаки. Так, відповідач дійсно зберіг у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати, що мала бути сплачена за володіння і користування земельною ділянкою. Набуте відповідачем нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, є нерозривно пов'язане з цією земельною ділянкою. Тому набуття відповідачем права власності на будівлю автоматично призвело до фактичного набуття ним і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташована ця будівля.
Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
Також, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою відповідно до ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки.
Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно в даному випадку відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю тощо.
Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, оскільки власником вказаної земельної ділянки є територіальна громада в особі Острозької міської ради.
Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Так, п. 21 рішення Європейського суду з прав людини «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У даних правовідносинах неотримані від оренди землі кошти підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправданого очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права комунальної власності територіальної громади.
З огляду на викладене, ПП «Астра» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (позивача) зберегло у себе кошти, які мало заплатити за користування нею, зобов'язане повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/473/19.
Зважаючи на те, що відповідач, як власник нерухомого майна, користується земельною ділянкою комунальної власності без достатньої правової підстави, відповідно до положень ст. ст. 1212-1214 ЦК України, кошти, у вигляді несплаченої орендної плати, підлягають стягненню з ПП «Астра» на користь Острозької міської ради.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивач.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Так, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначав, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п'ятої Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом) (пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).
Предметом вимог Прокурора у даній справі є стягнення з ПП "Астра" як власника об'єкта нерухомості, що знаходяться на земельній ділянці, яка є комунальною власністю, безпідставно збережених коштів за безоплатне користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частиною 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, законні інтереси Острозької міської ради може бути поновлено шляхом стягнення безпідставно збережених коштів.
Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).
З контексту рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99, враховуючи положення чинного законодавства, убачається, що прояв порушення інтересів держави визначається прокурором самостійно з урахуванням суспільного інтересу. Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб'єктів цивільних правовідносин.
У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18.
Статтями 14 Конституції України та 373 ЦК України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Статтею 13 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з п. «а» ч. 2 ст. 83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Плата за землю, яка є складовою податку на майно (ст. 265 ПК України), відповідно до вимог ст. 10 ПК України, ч.1 ст. 64 БК України належить до доходів загального фонду бюджетів міст, сільських, селищних бюджетів, у зв'язку з чим, кошти за безоплатне використання земельної ділянки у вигляді неотриманої орендної плати за землю підлягають перерахуванню на рахунок Острозької міської ради.
Оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебуває у власності відповідача, Острозька міська рада позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.
Таким чином, територіальна громада в особі Острозької міської ради є власником земельної ділянки та отримувачем коштів - орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається до суду з позовом саме в інтересах Острозької міської ради.
Здолбунівською окружною прокуратурою направлено на адресу Острозької міської ради лист за № 54/2-609вих-25 від 11.07.2025, яким повідомлено про факт користування ПП «Астра» земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів.
У той же час, згідно з інформацією Острозької міської ради вих-3457/01-17-25 від 15.07.2025, останньою не вживались заходи щодо стягнення з ПП «Астра» безпідставно збережених коштів у судовому порядку, а також орган місцевого самоврядування просить Здолбунівську окружну прокуратуру вжити відповідних заходів.
Отже, незважаючи на те, що саме Острозька міська рада зацікавлена в отриманні коштів за оренду землі, розпорядником якої вона є, з метою їх подальшого використання на потреби територіального громади, будучи обізнаною про необхідність захисту інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, вона не вжила жодних заходів для стягнення з ПП «Астра» безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18 (п. 35), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (п. 76), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп. 8.17) і № 922/1830/19 (пп. 7.2). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (п. 27), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (п. 81), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (пп 8.18) і № 922/1830/19 (пп 7.3)).
У п. 55 постанови від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі.
При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (постанова Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18).
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор, вважаючи, що діями (бездіяльністю) відповідача порушуються державні інтереси, має не тільки законне право, а й обов'язок здійснити захист таких інтересів, обравши при цьому один із способів захисту, передбачених процесуальним Законом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15).
Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду.
Позиція щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку бездіяльності уповноважених на здійснення функцій держави органів закріплена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.
Отже, факт незвернення Острозькою міською радою до суду з відповідним позовом, свідчить про неналежне виконання нею своїх повноважень та нездійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Несплата фактичним землекористувачем орендної плати за використання земель грубо порушує інтереси держави, оскільки спричиняє ненадходження до бюджету визначених земельним та податковим законодавством коштів, а тому має наслідком недофінансування бюджету та неможливість реалізації місцевих програм, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення цього позову.
Враховуючи викладене, Здолбунівська окружна прокуратура, згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», правомірно звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Острозької міської ради до ПП «Астра» про стягнення безпідставно збережених коштів в сумі 47 646, 38 грн.
Прокурор обґрунтовано повважав, що орган, уповноважений на виконання функцій держави - Острозька міська рада не здійснює захист інтересів держави на належному рівні.
З огляду на предмет та підстави заявленого позову, прокурором належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У відповідності до п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з 1 майновою вимогою у сумі 47 646 грн 38 коп.
Враховуючи положення Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви з майновими вимогами у розмірі 47 646 грн 38 коп. - судовий збір становить 3 028 грн 00 коп.
Законом 2147 до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підп. «б» підпункту 1 п. 17 § 1 розділу 4).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи через підсистему «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта 0,8. (Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22, Провадження № 12-26гс22).
За таких обставин, враховуючи, що позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", відповідно Рівненська обласна прокуратура правомірно сплатила судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. (згідно з платіжною інструкцією № 1681 від 21.08.2025), так як у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 3 028 грн 00 коп.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп, сплачені Рівненською обласною прокуратурою покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 185, 191, 192, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Острозької міської ради до відповідача Приватного підприємства "Астра" про стягнення 47 646 грн 38 коп. безпідставно збережених коштів задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Астра" (вул. Центральна (хутір Прогрес), 164, с. Грозів, Острозька територіальна громада, Рівненський район, Рівненська область, 35863; код ЄДРПОУ 13973112) на користь Острозької міської ради (вул. Героїв Майдану, 4, м. Острог, Рівненський район, Рівненська область, 35800; код ЄДРПОУ 05391005) 47 646 (сорок сім тисяч шістсот сорок шість) грн 38 коп. безпідставно збережених коштів.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Астра" (вул. Центральна (хутір Прогрес), 164, с. Грозів, Острозька територіальна громада, Рівненський район, Рівненська область, 35863; код ЄДРПОУ 13973112) на користь Рівненської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910077, юридична адреса: вул. 16 Липня, 52, м. Рівне, 33028, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане "03" листопада 2025 року.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя І.О. Пашкевич