адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
03.11.2025 Справа № 917/1489/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О. М., при секретарі судового засіданні Сьомкіній А. В., розглянувши справу №917/1489/25
за позовною заявою Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39801
до Приватного підприємства "Автоклуб "Імідж", проспект Героїв Дніпра, 81, кв. 19, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39800
про стягнення 101 570,01 грн заборгованості
Без виклику учасників справи
встановив:
1. Суть спору.
Даний спір виник через невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, що виникли за договорами про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
2. Обставини справи.
Предметом господарської діяльності позивача, Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні, згідно з пунктом 2.2 його Статуту є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, надання послуг споживачам міста Горішні Плавні з централізованого постачання гарячої води та опалення, укладення договорів із споживачами на постачання теплової енергії і гарячої води.
Позивач є виконавцем житлово-комунальної послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води згідно з частиною 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189 від 09.11.2017 року зі змінами та доповненнями.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, відповідач орендує нежитлове приміщення за адресою: вул. Гірників, 5, м. Горішні Плавні Полтавської області, площею 130,92 кв.м., у тому числі підвал - 130,92 кв.м., про що свідчать копії Розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 17.04.2020 року за №75-р "Про впорядкування питань оренди нерухомого майна", а також договору оренди нерухомого майна № 30 від 27.05.2020 р. (далі - договір оренди) з актом приймання-передачі приміщення в користування орендаря до договору оренди нерухомого майна №30 від 27.05.2020 року та додатковими угодами до договору оренди №1 та №2 (а. с. 32 - 38).
Згідно п. 5.2.18 Договору оренди орендар зобов'язаний в місячний термін після укладення цього договору укласти самостійно договору, які стосуються експлуатації орендованих приміщень: договори про надання житлово-комунальних послуг з надавачем відповідної житлово-комунальної послуги (комунальним підприємством, управителем), про участь у витратах на утримання спільного майна багатоквартирного будинку з управителем, про участь у витратах на управління багатоквартирним будинком, експлуатацію з управителем.
Позивач вказує, що відповідач починаючи з 27.05.2020 року по теперішній час не звертався до Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавні з пропозицією щодо укладення відповідного договору про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води.
01.05.2021 року, набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" яким були внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема до ст. 13, якими передбачене запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
У зв'язку з цим позивач - Виконавець послуг опублікував індивідуальні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води на своєму офіційному вебсайті 01.10.2021 року.
За умовами п. 1 Індивідуальних договорів про надання послуг від 01 листопада 2021 (далі - Індивідуальні договори; а. с. 13 - 20) вони являються публічними договорами приєднання, які встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Відповідно до п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 виконавець (позивач) зобов'язався надавати послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу у строки і на умовах, що визначені договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та складається з обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо, частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загально будинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно п. 5 індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води від 01.11.2021 виконавець (позивач) зобов'язався надавати послугу відповідної якості, а споживач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Мотодика розподілу).
Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Крім цього, відповідно до умов Індивідуальних договорів:
- виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 33 Індивідуальних договорів);
- споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом , що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу ( п. 34 Індивідуальних договорів);
- у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0.01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу (п. 45 Індивідуальних договорів).
КВП "Теплоенерго" м. Горішні Плавні забезпечує послугами з постачання тепловою енергії на опалення та постачання гарячої води, зокрема житловий будинок № 5 по вул. Гірників в м. Горішні Плавні Полтавської області, в якому знаходиться орендоване відповідачем нежитлове приміщення.
Так, житловий будинок №5 по вул. Гірників, м. Горішні Плавні Полтавської області обладнано вузлом комерційного обліку теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується копією акту приймання вузла обліку теплової енергії від 30.09.2021 року та від 13.10.2021 (а. с. 78).
Також на підтвердження забезпечення послугами з теплопостачання вказаного будинку позивачем надано копії актів готовності до опалювального періоду від 20.06.2022, 13.07.2023, 12.07.2024 (а. с. 39-41).
Крім цього, в матеріалах справи наявні розпорядження міського голови Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про початок опалювального сезону 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024, 2024-2025 та про відключення опалення у вказаних опалювальних сезонах (а. с. 42-50).
Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що постачаються позивачем у справі.
Відповідач, Приватне підприємство "Автоклуб "Імідж", не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та відповідно з 01.10.2021 року не звертався до позивача щодо укладення відповідного договору.
Таким чином на теперішній час між позивачем та відповідачем діючими вважаються вищевказані Індивідуальні договори.
Відповідач має розподільний вузол обліку теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, що підтверджується актами приймання вузла обліку теплової енергії від 08.08.2019 року та від 22.09.2023 року, та актами зняття показників теплового лічильника (а. с. 95 - 102).
Загальна площа орендованого нежитлового приміщення відповідача складає 130,92 кв.м., опалювальна площа складає 130,92 кв.м., тобто система опалення та гарячого водопостачання в нежитловому приміщенні є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання житлового будинку, в якому воно розташоване.
Нарахування відповідачу вартості спожитої ним теплової енергії здійснювалося з врахуванням актів зняття показів теплових лічильників (а. с. 84 - 90, 95-102) та площі приміщення, яке орендує відповідач.
На підставі здійснених позивачем розрахунків споживання тепла за показниками теплових лічильників (а. с. 79 - 83, 93, 94, 103, 104) позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату (а. с. 61 - 77).
За період листопад 2021р. - квітень 2025р. нарахування і розрахунки за теплову енергію здійснювалися здійснювались за послугу з постачання теплової енергії, за теплову енергію на загальнобудинкові потреби опалення, за теплову енергію на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за надання послуг з постачання гарячої води на підставі індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
З наданих позивачем доказів вбачається, що надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води здійснювалося за тарифами, затвердженими рішеннями Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради:
- з листопада 2021 року по вересень 2023 року - за рішенням № 293 від 26.10.2021;
- з жовтня 2023 року по вересень 2024 року - за рішенням № 213 від 12.09.2023;
- з вересня 2024 року по квітень 2025 року - за рішенням № 254 від 13.08.2024 (а. с. 50-55).
На виконання умов договорів позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату послуг теплопостачання (а. с. 61 - 77), які або були отримані представником відповідачем особисто, або направлялися відповідачу засобами поштового зв'язку (140-152).
Так, за період листопад 2021 р. - квітень 2025 р. включно позивач нарахував відповідачу за постачання теплової енергії та абонентську плату на загальну суму 131 553,39 грн (а. с. 6-9), а відповідач в свою чергу сплатив лише 34 355,78 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями (а. с. 105 - 107).
Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 97 197,61 грн, яка підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів її погашення відповідачем.
Станом на момент розгляду справи судом, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію та за гаряче водопостачання до приміщення, яке він орендує, а також заборгованість з плати за абонентське обслуговування залишилася не погашеною.
Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, який розглядається у даній справі.
3. Стислий виклад позиції позивача. Заяви, клопотання позивача.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в сумі 97 197,61 грн.
Крім цього, за прострочення грошових зобов'язань позивач також просить стягнути з відповідача 249,78 грн пені, 3 420,63 грн інфляційних та 701,99 грн 3% річних.
Юридичними підставами позову є статті 530 ЦК України, а також 610, 611, 625 та 901 ЦК України.
Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання умов договорів по оплаті вартості спожитої теплової енергії та гарячої води.
4. Стислий виклад позиції відповідача. Заяви, клопотання позивача.
Відповідач своїм правом на надання відзиву у справі не скористався.
5. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання суду відзиву на позов (15 днів з дня вручення цієї ухвали) і заперечень (5 днів з дати отримання відповіді на відзив), а позивачу - для подання відповіді на відзив (10 днів з дня отримання відзиву).
Позивач отримав ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 05.08.2025 о 12:18 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Оскільки відповідач не має електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС, копія ухвали від 05.08.2025 року була направлялася на адресу місцезнаходження відповідача - проспект Героїв Дніпра, 81, кв. 19, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39800, яка повернулась до суду 26.08.2025 року без вручення з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 23.08.2025 року).
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день про ставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 05.08.2025 року є 23.08.2025 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Після дослідження матеріалів справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи встановлені ГПК України строків, суд ухвалив рішення з огляду на таке.
6. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що питаннями, на які суд має дати відповідь для правильного вирішення спору є питання:
- чи порушені відповідачем умови договорів на теплопостачання? Якщо умови договорів порушені, які правові наслідки для нього настають?
У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
Мотивувальна частина
7. Висновок суду про обґрунтованість позовних вимог.
Розглянувши матеріали даної справи та доводи позивача, господарський суд приходить до висновку про те, що взаємовідносини між сторонами спору з 01.11.2021 регулюються Індивідуальними договорами про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830.
Так, відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 № 2189 "Про житлово-комунальні послуги" (надалі - Закон).
Відповідно до статей 5, 12 цього Закону, до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема - послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).
У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такий договір вважається укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги (ч. 5 ст. 13 Закону).
Так, з обставин справи вбачається, що тексти Індивідуальних договорів було розміщено на офіційному сайті позивача (п. 2.5. цього рішення).
Зазначені Індивідуальні договори є публічними договорами приєднання, які встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та гарячої води індивідуальному споживачу.
Ці договори укладаються сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Дані договори є публічними договорами приєднання, які набирають чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному сайті http://teplo-hp.in.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті підприємства (п. 1-3 Індивідуальних Договорів).
Враховуючи викладене, слід зазначити, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору, в тому числі, шляхом розміщення інформації чи документу у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису (ст. 641 ЦК України).
Отже, враховуючи факт опублікування текстів договорів на власному офіційному веб-сайті, суд приходить до висновку, що позивач зробив офіційну пропозицію про укладення Індивідуальних договорів.
Водночас, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ст. 642 ЦК України).
В свою чергу, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послугу, факт отримання послуги (п. 4 Індивідуальних Договорів).
Таке ж положення містить п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022).
Отже, належними обставинами на підтвердження укладення відповідного договору мають бути будь-які з перелічених дій: підписана споживачем (боржником) заява-приєднання, сплата рахунку за надані послуги чи факт отримання послуги.
Крім того, відповідно до п. п. 17, 19, 20 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (надалі - Правила ПКТЕ), для обліку, відпуску та споживання теплової енергії застосовуються прилади комерційного обліку, що відповідають вимогам законодавства про метрологію і метрологічну діяльність. Після технічного огляду вузла обліку теплопостачальна організація видає акт про його прийняття в експлуатацію.
Споживач за показами вузла обліку визначає обсяг спожитої теплової енергії та параметри теплоносія і заносить ці дані до журналу обліку споживання теплової енергії. Облік обсягу споживання теплової енергії і параметрів теплоносія ведеться на межі балансової належності теплових мереж теплопостачальної організації та споживача або за домовленістю сторін в іншому місці.
Так, з огляду на відсутність в матеріалах даної справи будь-яких доказів, що підтверджують подання відповідачем заяви-приєднання, та, водночас, враховуючи обставини справи, зокрема:
- забезпечення позивачем багатоквартирного будинку за адресою: місто Горішні Плавні, вул. Гірників, 5, тепловою енергією від системи централізованого теплопостачання;
- ведення позивачем обліку теплової енергії у вказаному будинку та в опалювальному спірному приміщенні відповідача;
- здійснення відповідачем часткової оплати виставлених йому рахунків за споживання теплоенергії,
суд приходить до висновку про доведеність факту приєднання відповідачем до Індивідуальних договорів.
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається факт отримання відповідачем послуг за період з листопада 2021 року по квітень 2025 року по Індивідуальних договорах на загальну суму 131 553,39 грн.
В свою чергу відповідач сплатив лише 34 355,78 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 97 197,61 грн.
Так, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Щодо Індивідуальних договорів, то ними погоджено здійснення споживачем оплати за надані послуги (в т. ч. абонентської плати) щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (п. 2.6.3. цього рішення).
Враховуючи відсутність будь-яких доказів з боку відповідача на підтвердження оплати заборгованості у розмірі 97 197,61 грн, суд приходить до висновків про порушення відповідачем умов Індивідуальних договорів.
Таким чином, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає саме ця сума основного боргу.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Зокрема, на підставі ст. 230 ГК України, п. 45 індивідуальних договорів, позивачем нарахована пеня в розмірі в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення в розмірі 249,78 грн на грошові зобов'язання червня 2024 рок у - квітня 2025 року (загальний період нарахування з 01.08.2024 по 22.07.2025, розрахунок пені додано до матеріалів позовної заяви); згідно ст. 625 ЦК України у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати за відпущену теплову енергію та отримання послуги гарячого водопостачання позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 701,99 грн на грошові зобов'язання з січня 2024 року по квітень 2025 року (загальний період нарахування з 01.03.2024 року по 22.07.2025 року) та втрати від інфляційних процесів в розмірі 3 420,63 грн на грошові зобов'язання з січня 2024 року по квітень 2025 року (загальний період нарахування з березня 2024 року по липень 2025 року (розрахунки 3 % річних та інфляційних додано до матеріалів позовної заяви).
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення 3 % річних суд звертає увагу на наступне.
Перевірка правильності розрахунку 3 % річних здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 5 ст. 254 ЦК України рередбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Споживач здійснює оплату за спірними індивідуальними договорами щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу ( п. 34 Індивідуальних договорів).
З наданого розрахунку 3% річних вбачається, що позивач починає нараховувати проценти на прострочену заборгованість:
- за лютий 2024 року - з 01.04.2024 року, однак оскільки 31.03.2024 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.04.2024 року;
- за травень 2024 року - з 01.07.2024 року, однак оскільки 30.06.2024 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.07.2024 року;
- за липень 2024 року - з 02.09.2024 року, однак оскільки 31.08.2024 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.09.2024 року;
- за жовтень 2024 року - з 02.12.2024 року, однак оскільки 30.11.2024 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.12.2024 року;
- за квітень 2025 року - з 02.06.2025 року, однак оскільки 31.05.2025 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.06.2025 року.
Таким чином, позивачем невірно вказано початки нарахувань 3% річних на заборгованість за березень лютий 2024 року, травень 2024 року, липень 2024 року, жовтень 2024 року та квітень 2025 року, оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу на той момент ще не настали.
Однак, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд дійшов висновку, що їх розмір становить 702,59 грн, тоді як позивач просить стягнути - 701,99 грн.
Відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення у вказаному вище періоді 3% річних, розмір яких є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий їх розмір (701,99 грн) підлягає стягненню з відповідача.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат окремо за кожним спірним актом приймання-передачі послуг з урахуванням здійснених проплат (грошові зобов'язання з січня 2024 року по квітень 2025 року), суд встановив, що є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення 2 790,57 грн інфляційних втрат. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат (630,06 грн) суд відмовляє.
Так, згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Такий же розмір пені встановлено за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пунктів 45 Індивідуальних договорів, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0.01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, суд встановив, що позивач допустив аналогічну помилку при визначені початку прострочення заборгованості, що і в розрахунках 3% річних.
При цьому, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача 249,78 грн пені вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 97 197,61 грн основної заборгованості, 249,78 грн пені, 701,99 грн 3 % річних та 2 790,57 грн втрат від інфляційних процесів підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позов задоволенню не підлягає (відмовлено у стягненні 630,06 грн інфляційних втрат).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 231, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Автоклуб "Імідж" (проспект Героїв Дніпра, 81, кв. 19, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36191026) на користь Комунального виробничого підприємства "Теплоенерго" м. Горішні Плавн (вул. Молодіжна, 8, м. Горішні Плавні, Кременчуцький район, Полтавська область, 39801, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13940951, рахунок НОМЕР_1 АБ "Укргазбанк", МФО 320478, № пл. ПДВ 139408516029) 97 197,61 грн основного боргу, 249,78 грн пені, 701,99 грн 3% річних, 2 790,57 грн інфляційних втрат та 3009,22 грн витрат на сплату судового збору.
Видати накази з набранням чинності цим рішенням.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення складено та підписано 03.11.2025 року.
Суддя О. М. Тимощенко
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.