адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
27.10.2025 Справа № 917/883/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., за участю представників учасників справи від позивача -Рудницька Ю.О., від відповідача- Гуйванюк Й.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №917/883/25,
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватепоенерго", вул. Комарова, 2А, м. Полтава, 36008
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення 41 320 099,09 грн збитків,
01.05.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватепоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" про стягнення збитків внаслідок бездіяльності відповідача у розмірі 41 320 099,09 грн (вх. №915/25).
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.03.2025 року по справі №917/2028/24 позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» про стягнення з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованості за квітень 2024 року в розмірі 41 320 099,09 грн., в тому числі, основний борг - 37 478 168,47 грн., три проценти річних 286 884,54 грн., пеня 2 500 710,24 грн., інфляційні втрати 1 054 335,84 грн. задоволена в повному обсязі.
31.03.2025 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» сплачено суму заборгованості, стягнуту рішенням суду разом із штрафними санкціями.
Позивач вказував, що внаслідок існування у ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» заборгованості перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», стягнутої за рішенням суду у справі № 917/688/23 та її несплати, до якої ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не мало відношення, відбулося включення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.04.2024 року до реєстру постачальника останньої надії.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не може нести відповідальності за заборгованість ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». Позивач зазначав, що фактично, в результаті бездіяльності ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», що виразилась у непроведенні розрахунків за стягнутою з нього рішенням суду заборгованістю, у вищевказаному періоді (квітень 2024 року) ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було виставлено рахунків з ціною газу постачальника останньої надії, що щодобово коливалася від 17 167,18 грн. до 24 404,86 грн. за 1000 м3.
Позивач стверджував, що ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» завдало ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» збитків в розмірі 226 686 372,94 грн., з яких ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вже понесло реальних втрат в сумі стягнутої за рішенням господарського суду Полтавської області від 19.03.2025 року по справі №917/2028/24 заборгованості за квітень 2024 року в розмірі 41 815 940,29 грн., в тому числі, основний борг - 37 478 168,47 грн., три проценти річних 286 884,54 грн., пеня 2 500 710,24 грн., інфляційні втрати 1 054 335,84 грн., судовий збір 495 841,20 грн.
На думку позивача, непроведення розрахунків ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за рішенням господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року по справі №917/688/23, вплинуло на відмову ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в укладенні договору на умовах ПСО та включення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до реєстру постачальника останньої надії, виставлення рахунків з ціною газу ПОН, що коливалася від 17 167,18 грн. до 24 404,86 грн. за 1000 м3 та стягнення рішенням суду з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» заборгованості за квітень 2024 року в загальній сумі 41 815 940,29 грн., в тому числі, основний борг - 37 478 168,47 грн., три проценти річних 286 884,54 грн., пеня 2 500 710,24 грн., інфляційні втрати 1 054 335,84 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував такими доказами (в копіях): рішення Полтавської обласної ради № 396 від 08.07.2022, рішення Полтавської обласної ради № 473 від 22.09.2022, рішення Господарського суду Полтавської області № 917/688/23 від 12.12.2023, рішення Господарського суду Полтавської області № 917/2028/24 від 19.03.2025, рішення Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022, розпорядження КМУ № 894-р від 08.10.2022, Лист ТОВ ГК Нафтогаз України №119_4.1.3-529-2024 від 04.01.2024, Лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України 1203_25_14-24 від 25.01.2024, Лист ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго № 29-17_715 від 06.02.2024, Лист ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго №03.2.07_5177 від 06.12.2023, Лист ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго №29-17_121 від 09.01.2024, Лист ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго №29-17_565 від 30.01.2024, Лист ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг 125_2_2_1 - 3228 від 10.05.2024. Лист ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг № 125_2_2_1-2338 від 08.04.2024, Лист ТОВ ГК Нафтогаз Трейдинг № 125_3_1_1-269 від 10.01.2024, Лист ТОВ Кременчуцька ТЕЦ № 01_135 від 10.01.2024, Лист ТОВ Кременчуцька ТЕЦ № 01_626 від 14.02.2024, платіжні інструкції (сплата боргу).
Відповідач у відзиві на позов (арк. справи 96-99) проти позову заперечував, вказуючи, що позов ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» про стягнення збитків у сумі 41 320 099,09грн. подано без врахування положень нормативних актів та судової практики. До позову не додано належних та допустимих доказів, що виправдовували б заявлені вимоги. Позов ґрунтується на листах (переписці) позивача з іншими юридичними особами та власному твердженні про вину ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» у зміні контрагента з постачання природного газу, а з цим - зміні умов по формуванню ціни природного газу для позивача. Відповідач вважає, що вимоги закону про необхідність доведення всіх складових відповідальності за збитки - позивач не виконав.
За твердженням відповідача, борг ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» виник не внаслідок взаємодії з позивачем і не внаслідок незаконної поведінки ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», а ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» змінило постачальника природного газу не у зв'язку з наявністю у ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» власного боргу.
На думку відповідача, матеріали справи не доводять протиправної поведінки ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» відносно позивача, а заявлені до стягнення збитки не обґрунтовуються спільною діяльністю позивача та відповідача, а виникли, як зазначає сам позивач, внаслідок окремої самостійної діяльності відповідача у періоді, що передував спірному. Поведінка відповідача не може вважатися протиправною чи незаконною в принципі, адже наявність судового рішення про стягнення боргу (справа №917/688/23) за своїм власним договором поставки природного газу свідчить про законне врегулювання спору ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» зі своїм контрагентом. ПОКВПТГ «ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО» не було стороною правочину, за яким у ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» виник власний борг. Заявлені до стягнення з ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» кошти в сумі 37 478 168,47грн. є за своєю суттю повною оплатою спожитого Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» у квітні 2024 року природного газу, а тому, огляду на визначення поняття «збиток», така вимога позивача не ґрунтується на законі.
До відзиву відповідач додав як докази (в копіях): витяг з ЄДР, Наказ МОУ №226 від 29.12.2022, статут відповідача, опис структурі власності, рішення виконкому Кременчуцької міської ради № 568 від 19.04.2019 року, Договір від 27.09.2021 з Додатками та Додатковими угодами до нього, акт про пожежу від 25.04.2022 року, наказ про припинення виробництва №114 від 26.04.2022 року, рішення виконкому Кременчуцької міської ради від 20.10.2022, постанова Верховного Суду від 29.04.2025 року у справі № 910/9976/24, лист ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» від 19.03.2024.
Інші заяви по суті не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Ухвалою від 05.05.2025 року суд залишив позовну заяву Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватепоенерго" без руху та надав строк 3 дні з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків позовної заяви.
12.05.2025 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2025 року про залишення позовної заяви без руху (з додатками) (вх. № 6295).
Ухвалою від 20.05.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі; ухвалив розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 17.06.2025 року на 10 год. 30 хв.
20.05.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якості додатку до якого було додано заяву про письмове опитування в порядку ст. 90 ГПК України (арк. справи 154). Так, відповідачем поставлені наступні питання: 1) На підставі якого договору у березні 2024 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» поставлявся природний газ від ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг»? 2) Коли і в який спосіб ПОКВПТГ «Полтаватпелоенерго» було направлено ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» проект договору постачання природного газу на квітень 2024 року?
У зв'язку з перебуванням судді Тимощенко О.М. у відпустці засідання суду 17.06.2025 року не відбулося.
Ухвалою від 21.07.2025 року суд продовжив строки підготовчого провадження на 30 днів, призначив підготовче засідання по справі № 917/883/25 на 12.08.2025 року на 09:00 год.
12.08.2025 року в підготовчому судовому засіданні судом було оголошено протокольну ухвалу про зобов'язання позивача надати відповідь на друге питання відповідача в порядку ст. 90 ГПК України та надати відповідні докази до 19.08.2025 року; також суд оголосив перерву в судовому засіданні до 28.08.2025 р. до 09:00 год.
12.08.2025 року від позивача надійшли додаткові пояснення щодо поставлених відповідачем в порядку ст. 90 ГПК України запитань (арк. справи 177-180).
15.08.2025 року від позивача додаткові пояснення щодо поставлених відповідачем в порядку ст. 90 ГПК України запитань, до яких додано копії електронного листування з ТОВ «Нафтогаз Трейдінг», листи ТОВ «Нафтогаз Трейдінг» від 14.05.2024 року та від 15.04.2024 року (арк. справи 186-199).
26.08.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 28.08.2025 р. на 09:00 (вх. №11027).
27.08.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 28.08.2025 р. на 09:00 (вх. №11072).
Ухвалою від 28.08.2025 року суд відклав підготовче засідання по справі № 917/883/25 на 11.09.2025 року на 09:00 год., ухвалив забезпечити проведення підготовчого судового засідання у справі № 917/145/25 для представників відповідача - Гуйванюк Й.Є. та Чинчик С.С. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні 11.09.2025 року за результатами підготовчого засідання суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 16.10.2025 року на 10.00 год.
В судовому засіданні 16.10.2025 року суд заслухав пояснення представників учасників справи, дослідив подані докази, після дебатів суд повідомив про перехід на стадію прийняття рішення та повідомив, що рішення суду буде оголошено 27.10.2025 року о 09.00.
27.10.2025 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз'яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
У 2022 році ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» зазнало ракетних обстрілів, що підтверджується актом про пожежу від 25.04.2022 року (арк. справи 143-144), внаслідок пошкоджень основного виробничого цеху та обладнання виробництво теплової та електричної енергії було припинено з 20 години 24.04.2022 року, що вбачається зі наказу № 114 від 26.04.2022 року «Про припинення виробництва» (арк. справи 145).
Полтавська обласна рада рішенням від 08.07.2022 року №396 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області окремого індивідуально-визначеного державного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ надала згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області окремого індивідуально- визначеного державного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ за адресою: вул. Свіштовська, 2 м.Кременчук, Полтавська область (арк. справи 7).
22 вересня 2022 року Полтавська обласна рада прийняла рішення №473 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» (арк. справи 22).
Розпорядженням КМУ від 08.10.2022 року №894-р прийнято рішення передати цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад Полтавської області ( арк. справи 51), який прийнято у спільну власність територіальних громад рішенням Полтавської обласної ради №481 від 14.10.2022 року (арк. справи 29-50).
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідальних обов'язків згідно з законодавством (арк. справи 146).
У 2023 році ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» коштів, в якості заборгованості за поставлений природний газ, а також, відсотків річних і інфляційних втрат ( справа №917/688/23).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 у справі № 917/688/23 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 42225136) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, 1,м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) 354 448 466, 24 грн. основного боргу, 55 006 303,07 інфляційних втрат, 9 843 710,27 грн. -3% річних, 939 400 грн. витрат на сплату судового збору.
Рішення суду у справі № 917/688/23 набрало законної сили 06.02.2024 року.
21.02.2024 року судом видано наказ на примусове виконання рішення суду від 12.12.2023 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2023 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до Голови Полтавської обласної ради з листом №03.2.07/5177, в якому проінформувало, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відмовляє у підписанні договору з підстав наявності боргів за природний газ попереднього виробника теплової енергії - ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» та просило сприяти у вирішенні питання передачі ЦМК у державну власність.
04.01.2024 року ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у листі №119/4.1.3- 529-2024 повідомило позивача про те, що в разі потрапляння в Реєстр постачальника останньої надії (ПОН) вартість газу може становити в середньому близько 28 000,00 грн. за 1 000 м3, та рекомендувало позивачу укласти договір постачання природного газу з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на умовах, визначених Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 812 від 19.07.2022.
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» направило на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» лист від 10.01.2024 року №125/3/1/1-269, в якому ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» проінформувало, що станом на 10.01.2024 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» має заборгованість за природний газ перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за договором від 27.09.2021 року №8345-НГТ-24 в сумі 341 837 466,70 грн.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (за результатами розгляду звернення позивача) листом від 25.01.2024 року №1203/25/14-24 звернулося до Голови Правління АТ «НАК «Нафтогаз України» з проханням у сприянні в укладенні ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» договору постачання природного газу на умовах ПСО.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з листом від 30.01.2024 року №29-17/565, в якому проінформувало відповідача, що ТОВ «ГПК «Нафтогаз Трейдинг» повідомило підприємству, що станом на 01.01.2024 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» має заборгованість за природний газ перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в розмірі 341 837 466,70 грн. за договором від 27.09.2021 року №8345- НГТ-24 і розгляне питання укладення договору постачання природного газу виключно після врегулювання питання переведення боргу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ». У зв'язку з наведеним, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» змушене погодитись на часткове переведення боргу за спожитий природний газ ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» в сумі 250 000 000,00 грн. на комунальне підприємство з огляду на що направило на адресу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» проект договору переведення боргу.
06.02.2024 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» знову звернулося до ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з листом №29-17/715, в якому зазначило про те, що забезпечення опалювального сезону 2023/2024 опинилось у залежності від укладення договору на постачання природного газу, а тому, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» змушене погодитись на переведення боргу за спожитий природний газ ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» на комунальне підприємство. ТОВ «ГПК «Нафтогаз Трейдинг» повідомило, що станом на 01.01.2024 року ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» має заборгованість за природний газ перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в розмірі 341 837 466,70 грн., з огляду на що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» направляє на адресу ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» перелік документів для укладення договору переведення боргу.
Листом від 14.02.2024 року №01/626 на адресу позивача ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» повідомила, що сума боргових зобов'язань, яка рахується за Товариством з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання склала 1 018 922,92 тис. грн. основного боргу (341 837,47 тис.грн. - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», 677 084,73 тис. грн. - АТ «НАК «Нафтогаз України»). З огляду на зазначене, ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» вважала за доцільне передати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» боргові зобов'язання в повному обсязі. Також було зазначено про звернення за погодженням про укладення цього договору до вищого органу управління.
08.04.2024 на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надійшов лист ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», в якому вказано, що оскільки питання передачі частини обладнання цілісного майнового комплексу «Кременчуцька ТЕЦ» для подальшого газопостачання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» залишається неврегульованим, у Товариства відсутня можливість постачати природний газ Споживачу на умовах постанови КМУ від 19.07.2022 № 812. Таким чином, з 01.03.2024 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» споживає природній газ з ресурсів останньої надії.
Листом від 15.04.2024 № 29-17/2297 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» повідомило ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» про намір придбавати природний газ (в міжопалювальний період) з 01.04.2024 до 31.08.2024 для потреб споживачів категорії «населення», «бюджетні організації», «інші споживачі» в умовах покладення на відповідача спеціальних обов'язків та відповідно до Постанови № 812, а також надано перелік документів, які, за твердженням позивача, були необхідні для укладення нового договору на постачання
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» листом від 10.05.2024 року №125/2/2/1-3228 проінформувало Полтавську обласну раду, Полтавську обласну військову адміністрацію, Кременчуцьку міську раду, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», ТОВ «Кременчуцьку ТЕЦ» про те, що з 01.04.2024 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» споживає газ з ресурсів постачальника останньої надії та запропонувало врегулювати питання передачі частини обладнання ЦМК ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» та подальшого погашення відповідної заборгованості зазначеного товариства за отримані енергоносії
Позивач вказував, що включення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» з 01.04.2024 року до реєстру постачальника останньої надії відбулось внаслідок існування у ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» заборгованості перед ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та її несплати, до якої ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не мало відношення. В результаті бездіяльності ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», що виразилась у непроведенні розрахунків за стягнутою з нього рішенням суду заборгованістю (справа 917/688/23 ), у вищевказаному періоді (квітень 2024 року) ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» було виставлено рахунків з ціною газу постачальника останньої надії, що подобово коливалася від 17 167,18 грн. до 24 404,86 грн. за 1000 м3.
Матеріали справи свідчать, що у 2024 році Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва (справа №910/9976/24) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») про:
- визнання протиправними дій відповідача по виключенню позивача з реєстру постачальників ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на інформаційній платформі Оператора ГТС з 01.04.2024;
- визнання за позивачем права на споживання природного газу в обсягах Обсяг І (фіксований) 9 167,01734 тис. куб. м. та Обсяг ІІІ (фіксований) 319,67700 тис. куб. м. у період квітень-серпень 2024 року газу, а також починаючи з 01.09.2024 від постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на умовах, визначених Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 812 від 19.07.2022 (далі - Положення);
- визнання укладеним між позивачем та відповідачем з 01.04.2024 договору постачання природного газу в редакції позивача, що направлений відповідачу листом від 26.07.2024;
- зобов'язання відповідача внести зміни до реєстру споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» шляхом включення позивача як споживача з 01.04.2024 до реєстру постачальників ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Позов був обґрунтований тим, що протягом перших трьох місяців 2024 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» визнавало обов'язок по постачанню природного газу на адресу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на умовах Положення. Проте, не дивлячись на той факт, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» перебувало в реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості згідно з Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств централізованого водопостачання та водовідведення» (лист Міністерства розвитку громад та територій України від 02.02.2022 № 8/10.1/512-22, повідомлення про включення до Реєстру), ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдінг» не було забезпечено реєстрацію постачальником Споживача до 15.04.2024, як це визначено договором від 29.03.2024 № 6705-ТКЕ(23)-24, а поставив обов'язок укладення договору постачання природного газу з позивачем у залежність від погашення заборгованості ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» за отримані останнім енергоносії.
26.07.2024 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вимушене було через програмне забезпечення «M.E.Doc» направити до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» підписаний зі своєї сторони договір постачання природного газу на період квітень-серпень 2024 року.
ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» листом від 02.08.2024 відмовило в укладенні даного договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 у справі № 910/9976/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та постановою Верховного Суду від 29.04.2025 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.
Відмовляючи у позовних вимогах ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у справі №910/9976/24 суди враховували, що:
- під час розгляду даної справи позивачем не доведено, що ним до 01.04.2024 у порядку ст. 641 ЦК України та ст.ст. 180-181 ГК України надсилалась відповідачу (ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг») пропозиція щодо укладення договору постачання природного газу, яка була прийнята останнім. Отже, враховуючи зазначене у відповідача відсутній обов'язок, укладення з позивачем договору постачання природнього газу відповідно до п. 4 Положення.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812, на яку посилається позивач, є підзаконним нормативним актом, а отже, договір між позивачем не може бути обов'язковим для укладання в судовому порядку. Наявність вказаної постанови не позбавляє виробників теплової енергії, яким є зокрема, й позивач, права обирати іншого постачальника природного газу.
- ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» не визначено «постачальником останньої надії» у порядку, встановленому ЗУ «Про ринок природного газу», оскільки таким постачальником є ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.20203 № 793-р). Суд дійшов висновку про те, що, обов'язковість укладення договору постачання природного газу для відповідача прямою вказівкою закону не визначена.
- Щодо доводів «Полтаватеплоенерго» про те, що в силу п. 4 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 812 від 19.07.2022, на ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» покладені спеціальні обов'язки щодо забезпечення постачання природного газу на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення, за договорами з виробниками теплової енергії, а саме виробниками теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору, отримують послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), а відтак, на думку позивача, відповідач зобов'язаний був укласти з позивачем договір з 01.04.2024, суди вважали необґрунтованим, оскільки, зазначеним пунктом 5 Положення, зокрема, передбачено, що у разі коли відповідно до цього пункту договір постачання природного газу не був укладений виробником теплової енергії або ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» було припинено постачання природного газу згідно з укладеним відповідно до цього пункту договором, вважається, що в такого споживача відсутній постачальник із спеціальними обов'язками, на якого Кабінетом Міністрів України в установленому порядку покладені обов'язки постачати природний газ.
Суд також встановив, що у 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна Компанія “Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (справа №917/2028/24), у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за поставлений природний газ у квітні 2024 року в загальній сумі 41 320 099,09 грн, в тому числі: основний борг в розмірі 37 478 168,47 грн; 3 % річних у розмірі 286 884,54 грн, пеню у розмірі 2 500 710,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 054 335,84 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого природного газу на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником “останньої надії», типову форму якого затверджено постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 19.03.2025 у справі № 917/2028/24 позов задоволено.
Стягнуто з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, Полтавська область, місто Полтава, вулиця Польська, будинок, 2А, ЄДРПОУ 03338030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна Компанія “Нафтогаз України» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ЄДРПОУ 4012145237) 37 478 168,47 грн основного боргу; 286 884,54 грн - 3 % річних; 2 500 710,24 грн - пені; 1 054 335,84 грн - інфляційних втрат, 495 841,20 грн судового збору.
Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд у справі №917/2028/24 виходив з того, що:
- оскільки згідно з інформаційною платформою Оператора ГРМ (як споживача природного газу) у відповідача були відсутні постачальники природного газу на підставі укладеного договору (не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників), то відповідно до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС такого споживача Оператором ГРМ було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстр споживачів постачальника “останньої надії», тобто позивача і і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
- в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XQ0000ХAK0U00A (відповідач) був закріплений за постачальником “останньої надії» ТОВ “ГК “Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) (позивач)) у т. ч. у період з 01.04.2024 по 30.04.2024 і обсяг природного газу, використаний відповідачем у вказаний період та внесений до алокації позивача як постачальника “останньої надії» ТОВ “ГК “Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить з 01.04.2024 по 30.04.2024 1 964,90100 тис. м куб.;
- факт включення відповідача до реєстру споживачів позивача як постачальника “останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля позивача, як постачальника “останньої надії», підтверджується листом оператора ГТС від 12.09.2024 № ТОВВИХ-24-14025 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000ХAK0U00A та Довідкою форми 10, видною ТОВ “ПОЛТАВАГАЗ».
- позивач здійснив нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС;
- з 01.11.2021 по 25.01.2022 позивач поставив відповідачеві природний газ на суму 40 478 168,47 грн за період квітень 2024 року, в той час як відповідач здійснив оплату вартості спожитого газу у рамках вказаного Договору частково на суму 3 000 000 грн., отже, заборгованість відповідача за спожитий природній газ за квітень 2024 року складає 37 478 168,47 грн., яку відповідачем сплачено не було, а тому позовна вимога про її стягнення з відповідача підлягає задоволенню;
- наданий позивачем розрахунок пені здійснений правильно, відповідно до вимог статті 232 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення 2 510 710,24 грн пені підлягає задоволенню;
- перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку, що розмір та період нарахування є обґрунтованими, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 054 335,84 грн інфляційних та 286 884,54 грн 3 % річних від простроченої суми за період 01.06.2024 - 31.08.2024 підлягає задоволенню.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 року у справі №917/2028/24 рішення господарського суду Полтавської області від 19.03.2025 у справі № 917/2028/24 залишено без змін.
Позивач стверджував, що ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» завдало ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» збитків в розмірі 226 686 372,94 грн., з яких ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» вже понесло реальних втрат в сумі стягнутої за рішенням господарського суду Полтавської області від 19.03.2025 року по справі №917/2028/24 заборгованості за квітень 2024 року в розмірі 41 815 940,29 грн., в тому числі, основний борг - 37 478 168,47 грн., три проценти річних 286 884,54 грн., пеня 2 500 710,24 грн., інфляційні втрати 1 054 335,84 грн., судовий збір 495 841,20 грн., які і просив суд стягнути з відповідача як збитки.
4. Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно з положеннями статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого права.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 ГК України ( тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Отже, заявляючи до стягнення збитки, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).
Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України.
Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Отже, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).
Позивач в якості розрахунку суми збитків просить суд стягнути на його користь з відповідача 41 815 940,29 грн., що складається з суми, стягнутої за рішенням суду у справі № 917/2028/24 з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України».
Так, у справі № 917/2028/24 з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» була стягнута заборгованість за поставлений саме позивачу природний газ у квітні 2024 року в загальній сумі 41 320 099,09 грн, в тому числі: основний борг в розмірі 37 478 168,47 грн; 3 % річних у розмірі 286 884,54 грн, пеню у розмірі 2 500 710,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 054 335,84 грн.
Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» суди у справі №917/2028/24 встановили, що 30.09.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України (постачальник) та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» (споживач) уклали Типовий Договір постачання природного газу постачальником останньої надії № 2501, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2025. За період з 01.11.2021 по 25.01.2022 позивач поставив відповідачеві природний газ на суму 40 478 168,47 грн за період квітень 2024 року, в той час як відповідач здійснив оплату вартості спожитого газу у рамках вказаного Договору частково на суму 3 000 000 грн. Отже, заборгованість відповідача, яка підлягає стягненню з відповідача за спожитий природній газ за квітень 2024 року складає 37 478 168,47 грн.
Позивачем не обґрунтовано розмір збитків в сумі 37 478 168,47 грн. (сума основного боргу позивача за договором з оплати поставленого природного газу на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником останньої надії) з урахуванням того, що газ поставлявся ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для виробництва теплової енергії для постачання споживачам, яка оплачувалась такими споживачами за відповідними тарифами, в тому числі зі сплатою штрафних санкцій у випадку порушення строків оплати.
Обґрунтовуючи суму збитків позивач обмежився лише твердженням про те, що ці суми були стягнуті з нього за рішення суду.
Суд враховує, що стягнуті судовим рішенням у справі №917/2028/24 з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» 286 884,54 грн 3 % річних, 2 500 710,24 грн. пені, 1 054 335,84 грн. інфляційних втрат нараховані та стягнуті за порушення договірних зобов'язань щодо оплати спожитого природного газу саме з боку ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», а не ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Чому вказані суми штрафних санкцій мають бути покладені на ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» позивач не обґрунтував.
Суд також критично оцінює твердження позивача про те, що саме неправомірна бездіяльність відповідача, що виражена у непроведенні розрахунків ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за рішенням господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 року по справі №917/688/23, вплинула на відмову ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в укладенні договору на умовах ПСО та включення ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до реєстру постачальника останньої надії, оскільки ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» поставило у залежність укладення договору з поставки природного газу із позивачем від погашення заборгованості ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Така позиція ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» жодним чином не залежала від волевиявлення ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Дійсно, матеріалами справи підтверджується, що рішенням господарського суду Полтавської області від 12.12.2023 у справі № 917/688/23 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 354 448 466, 24 грн. основного боргу, 55 006 303,07 інфляційних втрат, 9 843 710,27 грн. -3% річних, 939 400 грн. витрат на сплату судового збору.
Рішення суду у справі № 917/688/23 набрало законної сили 06.02.2024 року.
21.02.2024 року судом видано наказ на примусове виконання рішення суду від 12.12.2023 року.
Відповідач у відзиві вказав, що наказ до виконання не пред'явлено. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
На думку суду у даній справі відсутня вина відповідача у заявлених позивачем збитках, а також об'єктивна можливість у останнього здійснити оплату боргу за рішенням суду у справі № 917/688/23. Так, у 2022 році ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» зазнало ракетних обстрілів, що підтверджується актом про пожежу від 25.04.2022 року, внаслідок пошкоджень основного виробничого цеху та обладнання виробництво теплової та електричної енергії було припинено з 20 години 24.04.2022 року, що вбачається зі наказу № 114 від 26.04.2022 року «Про припинення виробництва».
Полтавська обласна рада рішенням від 08.07.2022 року №396 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області окремого індивідуально-визначеного державного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ надала згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області окремого індивідуально- визначеного державного майна (групи інвентарних об'єктів) Кременчуцької ТЕЦ за адресою: вул. Свіштовська, 2 м.Кременчук, Полтавська область.
22 вересня 2022 року Полтавська обласна рада прийняла рішення №473 «Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ».
Розпорядженням КМУ від 08.10.2022 року №894-р прийнято рішення передати цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад Полтавської області, який прийнято у спільну власність територіальних громад рішенням Полтавської обласної ради №481 від 14.10.2022 року.
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерел Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідальних обов'язків згідно з законодавством у відповідності до Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 року.
У листі від 30.01.2024 року на адресу відповідача позивач погоджувався на часткове переведення на Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" боргу за спожитий відповідачем газ в сумі 250 млн грн.
З листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від 10.05.2024 року вбачається, що Полтавська обласна рада листом від 11.04.2024 року №01-38/812/38/1519 повідомила товариство про те, що розгляне питання про переведення боргу з Кременчуцької ТЕЦ на Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" відповідно до статті 22 Закону України «Про теплопостачання».
На даний час триває процедура передачі цілісного майнового комплексу Кременчуцької ТЕЦ зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області, ця процедура є тривалою у часі та знаходиться поза межами впливу з боку відповідача та не залежать від волевиявлення останнього.
Наведене свідчить про відсутність вини відповідача, фактично відповідач, як і позивач, є заручниками ситуації, що склалася, однак наведене не є підставою для твердження про протиправність бездіяльності відповідача та покладення на нього збитків.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: реального розміру та заподіяння збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками у заявленій у позові сумі, а також вини відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
5. Судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України.
Зокрема: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про відмову у задоволенні позову, витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 129,232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Повне рішення складено і підписано 03.11.2025 року
Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України. Апеляційна скарга подається в порядку та строки, встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Суддя Тимощенко О.М.