65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про передачу справи на розгляд іншого суду
"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4327/25
Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 4448/25 Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм» про визнання недійсним пункту договору та стягнення 1082783,42 грн., -
Військово-медичний клінічний центр Південного регіону звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм»,в якій просить:
- визнати недійсним пункт 3.1 договору № 107 від 02.05.2025 року, укладеного між Військово-медичним клінічним центром Південного регіону та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм», у частині включення до ціни договору податку на додану вартість у розмірі 851228 грн.;
- стягнути 1082783,42 грн., з яких: зайво сплачений податок на додану вартість у розмірі 851228,00 грн., 3% річних у сумі 59608,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 159179,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 12768,42 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що пункт 3.1 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 107, укладеного між Військово-медичним клінічним центром Південного регіону та Товариством з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм», суперечить підпунктам 2 і 3 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції Закону України № 3019-ІХ від 10.04.2023 в частині включення до договірної ціни суми податку на додану вартість не за нульовою ставкою, з огляду на що підлягає визнанню недійсним у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість, що склав 851228,00 грн. Відтак, позивач зазначає, що сума податку на додану вартість, отримана відповідачем за товар, який підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою у розмірі 851228,00 грн. є безпідставною набутою та такою, що підлягає поверненню позивачу.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За загальними правилами, визначеними в ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається з позовної заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону відповідачем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм» (код ЄДРПОУ31807524) за адресою: 03110, м. Київ, вул. Пироговська, буд. 19, корпус 6.
Так, із наявної в матеріалах позовної заяви копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань ( відповідь № 1936212 від 27.10.2025) вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм» вказано: 03110, м. Київ, вул. Пироговська, буд. 19, корпус 6.
За таких обставин, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду за місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм», що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду міста Києва.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов'язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у справі “Устименко проти України» (заява N 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Сокуренко і Стригун проти України» від 20.07.2006 (заяви N 29458/04, N 29465/04) зазначив, що фраза “встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування “суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Така ж позиція наведена Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі “Zand v. Austria», де крім цього вказано, що поняття “суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
З огляду на викладене, суд вважає, що матеріали позовної заяви Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм» про визнання недійсним пункту договору та стягнення 1082783,42 грн. підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Керуючись п.п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
суд -
Позовну заяву Військово-медичного клінічного центру Південного регіону до Товариства з обмеженою відповідальністю “Альянс Фарм» про визнання недійсним пункту договору та стягнення 1082783,42 грн. передати для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя В.С. Петров