65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2034/25
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд 9; код ЄДРПОУ 37856467)
до відповідача - Комунального підприємства теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» (65481, Одеська обл., м. Південне, Старомиколаївське шосе, буд. 8; код ЄДРПОУ 26134519)
про стягнення 281 290,81 грн;
представники сторін:
від позивача - Григораш К. М. (в режимі відеоконференції),
від відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» (далі - позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 4 036 036,09 грн, з яких: 3 754 745,28 грн основного боргу; 215 840,28 грн пені; 21 184,19 грн 3% річних; 44 266,34 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 155 від 23.11.2023 (далі - Договір) в частині повної та своєчасної сплати заборгованості спожиту відповідачем електричну енергію. Вказує, що при здійсненні постачання Товариством та споживання Підприємством електричної енергії за Договором, сторонами було реалізовано порядок постачання, за яким позивач здійснював виставлення актів приймання-передачі електричної енергії та рахунків-фактур по завершенню розрахункового місяця за фактично спожиту електричну енергію, а відповідач у свою чергу оплачував вартість фактично спожитої електричної енергії. Зазначає, що відповідач не здійснював відповідно до 3.4. Договору направлення позивачеві заявок на заплановані обсяги купівлі електричної енергії у розрахунковому періоді та оплату частинами (1/6 від вартості замовленого обсягу) відповідно до порядку, визначеному у розділі «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції. Звертає увагу, що підписані Товариством Акти прийому-передачі електричної енергії та рахунки-фактури направлялись на електронну пошту відповідача, а також шляхом направлення простих поштових листів АТ «Укрпошта» без рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Стверджує, що станом на дату подання позовної заяви у відповідача наявна заборгованість по Договору у розмірі 3 754 745,28 грн та що останній не повернув позивачу підписаних примірників актів за березень 2025 року та квітень 2025 року. Зауважує, що відповідач не здійснив оплату електричної енергії згідно акту прийому-передачі електроенергії (за січень 2025 року) та рахунку-фактури № 155/1 від 31.01.2025 в розмірі 2 002 548,96 грн, а також згідно акту прийому-передачі електроенергії (за березень 2025 року) та рахунку-фактури № 155/3 від 28.02.2025 в розмірі 1 752 196,32 грн, у зв'язку з чим порушив порядок проведення розрахунків, а саме вимоги п.п. 5.7, 6.2. Договору та комерційної пропозиції. За порушення відповідачем строків розрахунків позивач, керуючись умовами комерційної пропозиції № 4/10-23 (Додаток №2 до Договору), нарахував та заявив до стягнення пеню за період з 23.11.2024 по 22.05.2025 у розмірі 215 840,28 грн, а також 21 184,19 грн 3% річних та 44 266,34 грн інфляційних втрат.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання (вх. № 16630/25 від 26.05.2025) про витребування доказів, в якому просив витребувати у відповідача:
1) оригінал підписаного сторонами Акту прийому-передачі електроенергії від 31.03.2025 за березень на суму 1 752 196,36 грн з ПДВ;
2) оригінал підписаного сторонами Акту прийому-передачі електроенергії від 30.04.2025 за квітень на суму 53 954,98 грн з ПДВ.
Ухвалою від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2034/25, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2025, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у відповідача оригінали або належним чином засвідчені копії підписаних сторонами Акту прийому-передачі електроенергії від 31.03.2025 за березень на суму 1 752 196,36 грн з ПДВ та Акту прийому-передачі електроенергії від 30.04.2025 за квітень на суму 53 954,98 грн з ПДВ.
26.06.2025 представник позивача подав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 27.06.2025.
30.06.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання.
02.07.2025 суд постановив протокольну ухвалу, якою задовольнив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та призначив наступне судове засідання на 21.07.2025
17.07.2025 до суду надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яку суд задовольнив ухвалою від 17.07.2025.
17.07.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 101-103), згідно якого просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію мотивує необґрунтованістю заявлених до стягнення сум, помилковістю доводів позивача щодо підтвердження актами прийому-передачі спірної заборгованості за електричну енергію, відсутністю погодження сторонами ціни електричної енергії, незгодою із проведеним позивачем розрахунком штрафних санкцій. Відповідач також просить поновити процесуальний строк на подання відзиву, а також на подання витребуваних судом актів прийому-передачі електроенергії від 31.03.2025 за березень на суму 1 752 196,36 грн та від 30.04.2025 за квітень на суму 53 954,98 грн, копії яких додано до відзиву.
Протокольною ухвалою від 21.07.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 15.09.2025, залучив відзив до матеріалів справи, встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив - до 15.08.2025, а відповідачу - для подання заперечень - до 05.09.2025.
12.08.2025 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 116-119), де представник позивача виклав наступні контраргументи проти позиції відповідача:
- розрахунок заборгованості та штрафних санкцій за порушення відповідачем грошових зобов'язань було здійснено на підставі умов укладеного між сторонами Договору з додатками, підписаних сторонами актів приймання-передачі, виставлених позивачем рахунків-фактур, а також платіжних інструкцій про здійснені відповідачем оплати;
- інформація, викладена у розрахунках та у вищевказаних документах, є достовірною, в повній мірі деталізованою та обґрунтованою;
- відповідач вказує про відсутність обґрунтування розміру сум, що заявляються до стягнення, однак зі свого боку не надає жодних доказів на спростування запропонованих позивачем розрахунків, зокрема, але не виключно контррозрахунків;
- на виконання умов Договору та додатків до нього позивач у виставлених ним актах приймання-передачі електричної енергії та рахунках-фактурах зазначав ціну (тариф) електричної енергії;
- наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі електричної енергії та рахунки фактури містять інформацію щодо обсягу поставленої позивачем та спожитої відповідачем у розрахунковий період електричної енергії, ціни (тарифу) за 1кВт*год, а також загальної суми що підлягає сплаті;
- всі акти приймання-передачі електричної енергії за весь період дії Договору та постачання електричної енергії підписані обома сторонами, а отже сторонами погоджено визначені актами та рахунками обсяги та ціна поставленої електричної енергії;
- недотримання сторонами з вини відповідача способу оплати, визначеного Комерційною пропозицією (Додаток №2 до Договору), та реалізація способу оплати, передбаченого умовами Договору, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення строків оплати.
12.09.2025 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив суд закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 3 754 745,28 грн основної заборгованості. Заяву мотивовано відсутністю предмета спору у відповідній частині, оскільки 14.08.2025 відповідач перерахував позивачу грошові кошти у загальному розмірі 3 754 745,28 грн у якості оплати за електричну енергію за січень та березень 2025 року згідно Договору № 155 від 23.11.2023. У цій же заяві позивач просив суд повернути з державного бюджету суму судового збору у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовних вимог.
15.09.2025 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
Протокольною ухвалою від 15.09.2025 відкладено підготовче судове засідання на 22.09.2025.
Ухвалою від 22.09.2025 суд задовольнив заяву позивача про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 3 754 745,28 грн основної заборгованості, закрив провадження у справі у відповідній частині та повернув позивачу з державного бюджету 45 056,94 грн судового збору.
Протокольною ухвалою від 22.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.
У судовому засіданні 15.10.2025 представник позивача підтримала позовні вимоги про стягнення з відповідача 215 840,28 грн пені, 21 184,19 грн 3% річних та 44 266,34 грн інфляційних втрат.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.
15.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та в порядку ст. 219 ГПК України відклав його проголошення на 22.10.2025.
22.10.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
23.11.2023 року між Товариством як постачальником та Підприємством як споживачем укладено Договір № 155 про постачання електричної енергії (а.с. 11-14).
За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору).
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком № 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку постачальника (п. 13.1. Договору).
Додатком № 1 до Договору є заява приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яку відповідач підписав 23.11.2023 та в якій указано персоніфіковані дані споживача, а також визначено дату початку постачання - з 01.12.2023 (а.с. 15).
Додатком № 2 до Договору є підписана сторонами Комерційна пропозиція № 4/10-23 (далі - Комерційна пропозиція), яка містить в собі методику розрахунку ціни електричної енергії, спосіб оплати, терміни надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати, розмір пені за порушення строку оплати, термін дії Договору та інші умови електропостачання (а.с. 18).
Відповідно до п. 3.4. Договору щомісячно, до 20 числа місяця, що передує розрахунковому, споживач надає постачальнику заявку на заплановані обсяги купівлі електричної енергії у розрахунковому періоді.
Згідно з п. 5.1. Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.
Розділом «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:
- 1/6 від вартості замовленого обсягу кВт/годин до 01 числа поточного місяця;
- 1/6 від вартості замовленого обсягу кВт/годин до 05 числа поточного місяця;
- 1/6 від вартості замовленого обсягу кВт/годин до 10 числа поточного місяця;
- 1/6 від вартості замовленого обсягу кВт/годин до 15 числа поточного місяця;
- 1/6 від вартості замовленого обсягу кВт/годин до 20 числа поточного місяця;
- 1/6 від вартості замовленого обсягу кВт/годин до 25 числа поточного місяця;
Плановий платіж здійснюється у розмірі, який визначається за наступною формулою:
О =(Wзаяв*Ц)/6,
е Wзаяв - заявлені споживачем обсяги споживання на розрахунковий період,
Ц - прогнозована ціна (тариф), або тариф за останній розрахунковий місяць.
Оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника зазначений у Договорі або розрахункових документах.
Сума переплати/недоплати споживача, яка виникла в наслідок різниці між Ц та Цфакт визначається після завершення розрахункового періоду. Сума переплати споживача, за вибором Споживача, може бути зарахована в якості оплати наступного розрахункового періоду, або повертається постачальником на розрахунковий рахунок споживача. Сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті споживачем не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.
Згідно з п. 5.7 Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Відповідно до п. 5.8. Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається у Комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до Договору.
Підпунктом 1 п. 6.2. Договору визначено обов'язок споживача забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Відповідно до розділу «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» Комерційної пропозиції за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Позивач пояснив, що при здійсненні постачання Товариством та споживання Підприємством електричної енергії за Договором, сторонами було реалізовано порядок постачання, за яким позивач здійснював виставлення актів приймання-передачі електричної енергії та рахунків-фактур по завершенню розрахункового місяця за фактично спожиту електричну енергію, а відповідач у свою чергу оплачував вартість фактично спожитої електричної енергії.
При цьому відповідач не здійснював згідно п. 3.4. Договору направлення позивачеві заявок на заплановані обсяги купівлі електричної енергії у розрахунковому періоді та оплату частинами (1/6 від вартості замовленого обсягу) відповідно до порядку, визначеного у розділі «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції.
Як свідчать матеріали справи, в період з грудня 2023 року по квітень 2025 року позивач поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджується наступними актами прийому-передачі електроенергії:
- від 31.12.2023 на суму 1 425 473,65 грн (а.с. 29);
- від 31.01.2024 на суму 1 305 954,79 грн (а.с. 28, зворот);
- від 29.02.2024 на суму 1 119 446,58 грн (а.с. 28);
- від 31.03.2024 на суму 1 083 785,78 грн (а.с. 27, зворот);
- від 30.04.2024 на суму 36 204,13 грн (а.с. 27);
- від 31.05.2024 на суму 37 569,54 грн (а.с. 26, зворот);
- від 30.06.2024 на суму 29 283,41 грн (а.с. 26);
- від 31.07.2024 на суму 46 189,80 грн (а.с. 25, зворот);
- від 31.08.2024 на суму 48 857,05 грн (а.с. 25);
- від 30.09.2024 на суму 37 346,62 грн (а.с. 24, зворот);
- від 31.10.2024 на суму 66 191,86 грн (а.с. 24);
- від 30.11.2024 на суму 1 495 233,56 грн (а.с. 23, зворот);
- від 31.12.2024 на суму 2 059 870,86 грн (а.с. 23);
- від 31.01.2025 на суму 2 002 548,96 грн (а.с. 22, зворот);
- від 28.02.2025 на суму 933 348,72 грн (а.с. 22);
- від 28.02.2025 на суму 999 308,22 грн (а.с. 21, зворот);
- від 28.02.2025 на суму 1 932 656,94 грн (а.с. 21);
- від 31.03.2025 на суму 1 752 196,32 грн (а.с. 20, зворот; 106);
- від 30.04.2025 на суму 53 954,98 грн (а.с. 20; 107).
Позивач виставляв відповідачу наступні рахунки-фактури:
- № 155/12 від 31.12.2023 на суму 1 425 473,65 грн (а.с. 30);
- № 155/1 від 31.01.2024 на суму 1 305 954,79 грн (а.с. 30, зворот);
- № 155/2 від 29.02.2024 на суму 1 119 446,58 грн (а.с. 31);
- № 155/3 від 31.03.2024 на суму 1 083 785,78 грн (а.с. 31, зворот);
- № 155/4 від 30.04.2024 на суму 36 204,13 грн (а.с. 32);
- № 155/5 від 31.05.2024 на суму 37 569,54 грн (а.с. 32, зворот);
- № 155/6 від 30.06.2024 на суму 29 283,41 грн (а.с. 33);
- № 155/7 від 31.07.2024 на суму 46 189,80 грн (а.с. 33, зворот);
- № 155/8 від 31.08.2024 на суму 48 857,05 грн (а.с. 34);
- № 155/9 від 30.09.2024 на суму 37 346,62 грн (а.с. 34, зворот);
- № 155/10 від 31.10.2024 на суму 66 191,86 грн (а.с. 35);
- № 155/11 від 30.11.2024 на суму 1 495 233,56 грн (а.с. 35, зворот);
- № 155/12 за грудень 2024 р. на суму 1 904 766,44 грн (а.с. 36);
- № 155/12 від 31.12.2024 на суму 2 059 870,86 грн (а.с. 36, зворот);
- № 155/1 від 31.01.2025 на суму 2 002 548,96 грн (а.с. 37);
- № 155/2 від 28.02.2025 на суму 999 308,22 грн (а.с. 37, зворот);
- № 155/2/1 від 28.02.2025 на суму 933 348,72 грн (а.с. 38);
- № 155/2 від 28.02.2025 на суму 1 932 656,94 грн (а.с. 38, зворот);
- № 155/3 від 31.03.2025 на суму 1 752 196,32 грн (а.с. 39);
- № 155/4 від 30.04.2025 на суму 53 954,98 грн (а.с. 39, зворот).
Матеріалами справи підтверджується, що вищевказані акти позивач направляв відповідачу електронною поштою (а.с. 45-53).
Відповідач сплачував за поставлену позивачем електричну енергію, про що свідчать наступні платіжні інструкції:
- від 27.12.2023 на суму 500 000,00 грн (а.с. 40);
- від 15.01.2024 на суму 925 473,65 грн (а.с. 40);
- від 13.02.2024 на суму 1 305 954,79 грн (а.с. 40, зворот);
- від 11.03.2024 на суму 1 119 446,58 грн (а.с. 40, зворот);
- від 10.04.2024 на суму 1 083 785,78 грн (а.с. 41);
- від 13.05.2024 на суму 36 204,13 грн (а.с. 41);
- від 11.06.2024 на суму 37 569,54 грн (а.с. 41, зворот);
- від 12.07.2024 на суму 29 283,41 грн (а.с. 41, зворот);
- від 09.08.2024 на суму 46 189,80 грн (а.с. 42);
- від 12.09.2024 на суму 48 857,05 грн (а.с. 42);
- від 17.10.2024 на суму 37 346,62 грн (а.с. 42, зворот);
- від 18.11.2024 на суму 66 191,86 грн (а.с. 42, зворот);
- від 26.12.2024 на суму 1 495 233,56 грн (а.с. 43);
- від 26.12.2024 на суму 1 904 766,44 грн (а.с. 43);
- від 14.01.2025 на суму 155 104,42 грн (а.с. 43, зворот);
- від 13.03.2025 на суму 999 308,22 грн (а.с. 43, зворот);
- від 18.03.2025 на суму 933 348,72 грн (а.с. 44);
- від 14.05.2025 на суму 53 954,98 грн (а.с. 44).
- від 14.08.2025 на суму 1 752 196,32 грн (а.с. 129);
- від 14.08.2025 на суму 2 002 548,96 грн (а.с. 129).
Станом на час звернення із позовною заявою відповідач мав заборгованість за електричну енергію, розмір якої становив 3 754 745, 28 грн.
Після відкриття провадження у справі, відповідач 14.08.2025 сплатив на користь позивача основний борг у розмірі 3 754 745,28 грн, що стало підставою для закриття провадження у справі у відповідній частині.
На розгляді суду залишились позовні вимоги про стягнення з відповідача 215 840,28 грн пені, 21 184,19 грн 3% річних та 44 266,34 грн інфляційних втрат.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 14 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Суд встановив, що на підставі Договору № 155 від 23.11.2023 між сторонами виникли правовідносини постачання електричної енергії.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
За приписами частини першої ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди (див. постанову Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).
Як вбачається із запропонованого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, позивач нараховує їх за порушення виконання грошових зобов'язань зі сплати заборгованості за листопад 2024 року на суму 1 495 233,56 грн (період нарахування з 19.12.2024 по 26.12.2024), січень 2025 року на суму 2 002 548,96 грн (період нарахування з 19.02.2025 по 22.05.2025) та березень 2025 року на суму 1 752 196,32 грн (період нарахування з 19.04.2025 по 22.05.2025).
Перевіривши запропоновані позивачем розрахунки 21 184,19 грн 3% річних та 44 266,34 грн інфляційних втрат, суд встановив їх обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 215 840,28 грн пені суд зазначає наступне.
В силу частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В статті 549 Цивільного кодексу України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 5.8. Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається у Комерційній пропозиції, яка є додатком № 2 до Договору.
Згідно з п. 9.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Розділом «Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф» Комерційної пропозиції визначено, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши наявний у матеріалах справи розрахунок 215 840,28 грн пені, який здійснено за аналогічні періоди, що і розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат, суд вважає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідач, не погоджуючись із розрахунком штрафних санкцій, зазначає таке:
- фактично прострочення оплати електричної енергії не відбулося;
- рахунки позивача не містять вказівки на строк їх оплати;
- Договір не має зазначень про сплату рахунків до конкретної дати чи події або протягом чіткого строку;
- визначений у Комерційній пропозиції строк оплати електричної енергії не застосовується до спірних правовідносин, що фактично склалися між сторонами.
З цього приводу суд звертає увагу, що дійсно, визначений у Комерційній пропозиції строк оплати не може бути застосований, оскільки у матеріалах справи відсутні докази замовлення відповідачем обсягів електричної енергії.
Разом з тим, в п. 5.7. Договору сторони узгодили, що строк оплати рахунку не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його відповідачем, з огляду на що суд вважає, що позивачем дотримано умов Договору при здійсненні розрахунків сум, що заявлені до стягнення. Більше того, погоджена сторонами Комерційна пропозиція також визначає, що сума недоплати споживача підлягає безумовній оплаті не пізніше 5 робочих днів з дня отримання рахунку.
За ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом присудження до стягнення з відповідача на користь позивача 215 840,28 грн пені, 21 184,19 грн 3% річних, 44 266,34 грн інфляційних втрат.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» (65481, Одеська обл., м. Південне, Старомиколаївське шосе, буд. 8; код ЄДРПОУ 26134519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНЕ ПАРТНЕРСТВО» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд 9; код ЄДРПОУ 37856467) 215 840,28 грн пені, 21 184,19 грн 3% річних, 44 266,34 грн інфляційних втрат.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22 жовтня 2025 р. Повне рішення складено та підписано 31 жовтня 2025 р.
Суддя Р.В. Волков