65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5378/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до відповідача - фізичної особи-підприємця Пилипчук Володимира Арсентійовича
про стягнення 80458,69 грн
Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" через підсистему Електронний суд подало позовну заяву до фізичної особи-підприємця Пилипчук Володимира Арсентійовича про стягнення 80458,69грн заборгованості за договором від 01.10.2020 № 103 про надання послуги з постачання теплової енергії за період листопад - грудень 2021 року, січень - березень та грудень 2022 року, січень - березень та листопад - грудень 2023 року, січень - березень 2024 року.
Ухвалою від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів, заперечень - протягом п'яти днів з отримання відповіді на відзив.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване місцезнаходження відповідача м. Херсон вул. Фрітаун 80, корп. 1, кв. 59; електронна пошта відповідача vladimerpiripcuk@gmail.com, яка є відповідно його офіційною електронною адресою.
Суд 17.12.2024 направив ухвалу про відкриття провадження відповідачу на електронну пошту відповідача vladimerpiripcuk@gmail.com, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронної скриньки.
Відповідно до п. 2) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
У постанові від 07.07.2022 у справі № 120/4298/21-а Верховний Суд зазначив, що відповідно до п. 5.8 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затв. рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
До того ж, відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи 17.12.2024.
Відповідач 17.12.2024 через сайт суду надіслав відзив шляхом заповнення форми "Електронне звернення громадян", зазначивши контактний E-mail autospectr.kherson@meta.ua. Так, він зазначив, що з 24.02.2022 і до цього часу він виїхав з м. Херсона і не проживає через воєнний стан і неможливість займатись підприємницькою діяльністю. Через окупацію міста до 11.11.2022, а в даний час - через постійні обстріли, магазин по пр. Текстильників 7, кв. 14, не працює, вікна і двері зашиті. По закінченню воєнного стану це питання обіцяє вирішити як прибуде в м. Херсон. Крім того, він зазначає, що є пенсіонером та ВПО.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 165 ГПК України відзив підписується відповідачем або його представником.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
З огляду на викладене, відзив має бути підписаний власноручно в паперовій формі або має бути підписаний електронним підписом, що дасть можливість ідентифікувати особу, яка підписала його.
Подання відзиву шляхом заповнення форми "Електронне звернення громадян" на сайті суду не містить підпису, тому не дає змоги ідентифікувати чи дійсно його направив ФОП Пилипчук Володимир Арсентійович.
До того ж, форма "Електронне звернення громадян" створене на сайті суду для того, щоб громадяни мали можливість звернутись до суду з зауваженнями, пропозиціями, заявами чи скаргами, проханнями чи вимогами відповідно до Закону України "Про звернення громадян".
Так, згідно ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Але відзив не є зверненням громадян, а є процесуальним документом, подання якого передбачено Господарським процесуальним кодексом України.
І на сайті суду в розділі "Електронне звернення громадян" зазначено, що якщо звернення стосується вчинення процесуальних дій, пов'язаних з судовим провадженням, які передбачають здійснення ідентифікації заявника, то рекомендовано направляти таке звернення через Електронний кабінет Електронного суду.
До того ж, суд враховує, що відповідачем не надано жодного документального обгрунтування обставин, на які він посилається.
Ухвалою від 13.02.2025 суд зупинив провадження у справі до розгляду справи №908/1162/23.
Постановою Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 залишено без змін постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, якою було відмовлено в задоволенні позову.
З огляду на викладене, суд ухвалою від 17.10.2025 поновив провадження у справі.
Суд направив ухвалу від 17.10.2025 відповідачу 20.10.2025 на офіційну електронну пошту, аналогічно як вже зазначено вище.
17.10.2025 позивач подав через підсистему Електронний суд додаткові пояснення, в яких наполягає на задоволенні позову.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі за текстом - позивач), є юридичною особою, яка відповідно до Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, виробництво комунальних послуг з централізованого опалення. На виконання своєї мети заявник здійснює постачання теплової енергії до будинків, приміщень, будівель, споруд тощо.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 17.02.2003 (а.с. 15-16) Пилипчук Володимир Арсентійович є власником квартири АДРЕСА_1 .
01.10.2020 між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (виконавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Пилипчук Володимиром Арсентійовичем (споживач, відповідач) укладено договір № 103 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі за текстом - Договір), відповідно до умов якого (п. 1), Позивач зобов'язується надавати Відповідачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", спожитої у будинку та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача,
- обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку,
- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
За наявності у будинку індивідуального теплового пункту, що належить власнику (співвласникам) будинку та якщо виконавця послуги з постачання гарячої води не визначено, до обсягу спожитої послуги входить обсяг теплової енергії, що надійшов до індивідуального теплового пункту, витраченої на приготування гарячої води.
Згідно з п. 2 договору опалення здійснюється за адресою: м. Херсон пр. Текстильників 7, кв. 14, опалювальною площею приміщення будівлі - 1278,97 кв. м, теплове навантаження будівлі 0,05244 Гкал/год, опалювальна площа відповідача - 49,7 кв м.
В п. 5 договору зазначено, що будівля обладнана тепловим лічильником SKS-3 заводський номер 015439.
Згідно з п. 15 договору у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв. наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315, з урахуванням середнього обсягу споживання теплової енергії протягом опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 9 Договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на:
1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами;
2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами;
3) ліквідацію наслідків аварії.
Таким чином, позивач зобов'язаний надавати відповідачу послуги з постачання теплової енергії протягом опалювального періоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
До того ж, статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 6) ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Таким чином, відсутність відповідача в м. Херсоні та в приміщенні магазину не є підставою для звільнення від сплати за послугу постачання теплової енергії.
Крім того, відповідно до п. 54, 55 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі, несвоєчасно або надання послуги неналежної якості споживач має право викликати виконавця або його представника для проведення перевірки кількості та/або якості наданої послуги. Оформлення претензій споживачів здійснюється в порядку, передбаченому статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Оформлення претензій споживачів у багатоквартирному будинку здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених статтею 28 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". За результатами перевірки якості надання послуги складається акт-претензія відповідно до Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1145.
Отже, в разі, якщо послуга з постачання теплової енергії не надавалась споживачу, то він мав здійснити дії в порядку п. 54, 55 Правил надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідачем не надано суду доказів того, що послуга з постачання теплової енергії йому не надавалась.
Щодо постачання позивачем теплової енергії відповідачу у березні 2022 року під час окупації м. Херсона.
Позивач в своїх поясненнях зазначає, що незважаючи на окупацію м. Херсона з 01.03.2022 влада м. Херсона, зокрема міська рада та міський голова Колихаєв І., продовжувала працювати, як і позивач продовжував надавати послуги теплопостачання споживачам м. Херсона.
Пунктом 8 Правил постачання теплової енергії, затв. постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, передбачено, що рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.
Пунктом 7) ч. 3 ст. 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування належить прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами.
На сайті Херсонської міської ради міститься інформація про те, що Виконавчим комітетом Херсонської міської ради було прийнято рішення № 117 від 25.03.2022 року про закінчення опалювального періоду 2021/2022 року для Херсонської міської територіальної громади https://miskrada-ks.gov.ua/news/opaliuvalnyj-sezon-u-khersonskij-hromadi-zakinchuietsia-31-bereznia/.
Згідно інформації з інтернету окупанти 25.04.2022 захопили приміщення Херсонської міської ради https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/25/7342048/. Російські окупанти 26.04.2022 у Херсоні представили так званих «нових» голову ОДА та мерії - ними стали Володимир Сальдо та Олександр Кобец https://www.slovoidilo.ua/2022/04/26/novyna/suspilstvo/okupanty-predstavyly-novyx-kerivnykiv-xersonskoyi-oda-ta-meriyi.
Отже, у позивача були відсутні підстави не надавати послуги теплопостачання відповідачу у березні 2022 року.
26.04.2022 набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022, яким затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року.
До цього Переліку станом на 25.04.2022 було включено і Херсонську міську територіальну громаду.
В цьому Переліку не зазначено конкретно, які території є окупованими, а в яких бойові дії.
В подальшому цей Перелік втратив чинність, оскільки 27.12.2022 набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
В цьому переліку зазначено, що Херсонська міська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації з 01.03.2022 до 11.11.2022, з 11.11.2022 до 01.05.2023 є територією можливих бойових дій, а з 01.05.2023 - територія активних бойових дій.
Далі, цей Перелік також втратив чинність, оскільки 20.03.2025 набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
В цьому Переліку зазначено, що Херсонська міська територіальна громада перебувала в тимчасовій окупації з 01.03.2022 до 11.11.2022, з 11.11.2022 до 01.05.2023 є територією можливих бойових дій, а з 01.05.2023 є територією активних бойових дій.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції станом на 01.03.2022 - початок окупації міста Херсон) тимчасово окупованою територією визначається:
1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;
3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.
2. Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.
3. На адміністративній межі між тимчасово окупованою територією та іншою територією України запроваджується тимчасовий прикордонний контроль.
Статтею 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції станом на 01.03.2022 - початок окупації міста Херсон) на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.
Лише 20.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України», яким було внесено зміни до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме:
1. Статтю 1 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Дата початку тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України".
2. У статті 3:
у частині першій:
пункт 3 викласти в такій редакції:
"3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України";
доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1, 2 і 3 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією, передбаченою пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті, та іншою територією України збігається із суходільним адміністративним кордоном між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю.
Адміністративна межа між тимчасово окупованою територією, передбаченою пунктом 3 частини першої цієї статті, та іншою територією України визначається рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України".
3. Частину третю статті 4 доповнити абзацом другим такого змісту:
"В умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію указом Президента України".
Статтю 13-1 доповнити новою частиною першою такого змісту:
"1. Положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями".
У зв'язку з цим частини першу - п'яту вважати відповідно частинами другою - шостою.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.
Так, Верховний Суд зазначив (п. 7.25, 7.26) «Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України») правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
Враховуючи викладене, об'єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".»
З огляду на викладене, загальновідомим є факт окупації м. Херсона з 01.03.2022.
Однак, Господарський суд Одеської області, розглядаючи справу № 916/5378/24 враховує, що в ній інші обставини, ніж ті, які встановлені у справі № 908/1162/23.
Так, у справі № 908/1162/23 досліджувалось постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІМК" (м. Миколаїв) електроенергії Комунальному некомерційному підприємству "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області у листопаді-грудні 2022 року. Приміщення цієї лікарні розташоване в окупованому з 25.02.2022 місті Мелітополь.
В постанові Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 було встановлено, що лікарня була захоплена росіянами, «з 01.08.2022 КНП «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» ММР ЗО здійснює свою діяльність та виконує свої функції на території міста Запоріжжя»
В даній справі № 916/5378/24 відповідач не змінював свого місцезнаходження, яке відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як зазначено вище, залишається в м. Херсоні.
У справі № 908/1162/23 інший період постачання до окупованого міста - листопад-грудень 2022 року.
Крім того, у постанові апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 було встановлено, що «На теперішній час у місті Мелітополь представниками окупаційної влади за підтримки військових формувань Російської Федерації захоплені усі адміністративні будівлі установ, організацій, закладів, підприємств, що підпорядковані Мелітопольській міській раді Запорізькій області та її виконавчому комітету, у т.ч. будівлі КНП «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» ММР ЗО.
05.01.2023 Томаківський районний суд Дніпропетровської області у справі №331/2927/22 (1-кп/195/2/23) розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Томаківка в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082020000342 від 11.04.2022 стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 .
Суд встановив, що в період часу з 24 лютого 2022 року по теперішній час, громадянин України ОСОБА_2 , займаючи посаду медичного директора у Комунальному некомерційному підприємстві «Територіальне медичне об'єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО), розташованому за адресою: Запорізька область, місто Мелітополь, проспект Богдана Хмельницького, будинок №46/9, на тимчасово окупованій збройними силами російської федерації території України, маючи умисел на сприяння окупаційній владі держави-агресора російської федерації та незаконному зайнятті посади директора вказаного підприємства, добровільно, попередньо узгодивши з представниками окупаційної влади, висунув власну кандидатуру та обійняв посаду директора КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО. Після чого, усунув чинного директора ОСОБА_3 від виконання покладених на неї головою Мелітопольської міської ради функцій та став виконувати функції директора КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО.
Всупереч законодавству України про охорону здоров'я, статуту КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО, правил та норм охорони праці, посадових інструкцій, службових наказів та розпоряджень директора КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО, громадянин України ОСОБА_2 незаконно, добровільно зайняв посаду директора у закладі, який відноситься до окупаційної адміністрації держави- агресора, а саме КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО, окрім того усунув чинного директора та почав виконувати його функції, які пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, призначення та звільнення персоналу з займаних посад, встановлення на власний розсуд розмір премій та заробітної плати підлеглим, розпорядження місцевими бюджетними коштами, виділеними для функціонування КНП «ТМО «БЛІМЛ та ШМД» ММР ЗО, розподіленням гуманітарної допомоги тощо.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані судом, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України добровільне зайняття громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно- господарських функцій в окупаційній адміністрації держави- агресора.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що працює директором КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги ММР. Та пояснила, що знайома з обвинуваченим, ОСОБА_2 особисто, оскільки він раніше до окупації Мелітополя працював завідуючим приймальним відділенням дитячої лікарні, потім він працював медичним директором КНП ТМО БЛІМЛ та ШМД, хоча директором вказаного медичного закладу була ОСОБА_3 . Після вторгнення РФ в Україну, а саме до м. Мелітополя окупаційна влада призначила ОСОБА_4 головним лікарем Запорізької обласної лікарні. Під час окупації обвинувачений допомагав окупаційній владі, зокрема облаштовував госпіталь для російських військових та забезпечував їх ліками.
Томаківський районний суд Дніпропетровської області оголосив вирок та ухвалив ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України та призначити покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 10 (десять) років з конфіскацією усього належного йому майна на користь держави.
Строк покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_2 .
Вирок ОСОБА_2 Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05.01.23 справі №331/2927/22 (1-кп/195/2/23) набрав силу 06.02.2023.
Отже, у справі № 908/1162/23 є вирок у кримінальній справі, який підтверджує захоплення лікарні окупантами.
В справі № 916/5378/24, яка розглядається, суду не надано доказів того, що у березні 2022 року квартиру відповідача № 14 в будинку № 7 по проспекту Текстильників в м. Херсоні було захоплено окупантами.
Також суду не надано доказів розірвання укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії від 01.10.2020.
Крім того, суд враховує, що позивач надавав теплопостачання відповідачу в межах одного міста Херсона, і переміщення теплової енергії на окуповану територію або з окупованої території не було в розумінні ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відповідно до п. 35 договору, ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Згідно з п. 37 договору, рахунки на оплату наданої послуги формуються позивачем та не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, подаються відповідачу на паперовому носії. Рахунок на оплату надається не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Пунктом 38 договору передбачено, що відповідач здійснює оплату послуг щомісяця не пізніше 31 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Відповідно до п. 40 договору, відповідач під час здійснення оплати зазначає розрахунковий період, за який вона здійснюється та призначення платежу (оплата послуги, пені, штрафів). У разі коли відповідачем не визначено розрахунковий період позивач має право зарахувати платіж у рахунок заборгованості за минулі розрахункові періоди.
Пунктами 55, 56 договору передбачено, що договір діє з моменту укладення і діє до 31.12.2020. Якщо за місяць до закінчення строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій про відмову від договору, то договір є продовженим на черговий річний строк.
Згідно з п. 13 договору обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. Одиниця виміру - гігакалорія (Гкал).
Позивач просить стягнути з відповідача 80458,69грн заборгованості за період з листопада 2021 року по березень 2024 року.
Так, позивачем надано розрахунок суми боргу.
Листопад 2021 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 0,67 Гкал.
Тариф на теплову енергію 3352,46 грн. за 1 Гкал.
0,67 Гкал * 3352,46 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 2246,15 грн.
Грудень 2021 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 0,96 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
0,96 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 4895,10 грн.
У зв'язку підвищення вартості природного газу у відповідності до Постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 проведено донарахування в розмірі 2613,17 грн. (4895,10 грн. + 2613,17 грн. = 7508,27 грн.)
Січень 2022 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 1,44 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
1,44 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 7342,66 грн.
У зв'язку підвищення вартості природного газу у відповідності до Постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 проведено донарахування в розмірі 4376,22 грн. (7342,66 грн. + 4376,22 грн. = 11718,88 грн.)
Лютий 2022 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 0,97 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
0,97 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 4946,09 грн.
У зв'язку підвищення вартості природного газу у відповідності до Постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 проведено донарахування в розмірі 2947,87 грн. (4947,09 грн + 2947,87 грн = 7893,96 грн.)
Березень 2022 року спожито теплової енергії в приміщенні Боржника: 1,08 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
1,08 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 5506,99 грн.
У зв'язку підвищення вартості природного газу у відповідності до Постанови КМУ №1209 від 10.11.2021 проведено донарахування в розмірі 2246,86 грн. (5506,99 грн. + 2246,86 грн. = 7753,85 грн.)
Грудень 2022 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 1,08 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
1,08 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 5506,99 грн.
Січень 2023 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 1,19 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
1,19 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 6067,88 грн.
Лютий 2023 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 0,89 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
0,89 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 4538,17 грн.
Березень 2023 року спожито теплової енергії в приміщенні Боржника: 0,85 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5099.06 грн. за 1 Гкал.
0,85 Гкал * 5099.06 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 4334,21 грн.
Листопад 2023 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 0,35 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5450.08 грн. за 1 Гкал.
0,35 Гкал * 5450.08 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 1907,53 грн.
Грудень 2023 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 0,92 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5450.08 грн. за 1 Гкал.
0,92 Гкал * 5450.08 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 5014,07 грн.
Січень 2024 року спожито теплової енергії в приміщеннях Боржника: 1,07 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5450.08 грн. за 1 Гкал.
1,07 Гкал * 5450.08 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 5831,58 грн.
Лютий 2024 року спожито теплової енергії в приміщенні Боржника: 1,00 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5450.08 грн. за 1 Гкал.
1,00 Гкал * 5450.08 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 5450,08 грн.
Березень 2024 року спожито теплової енергії в приміщенні Боржника: 0,86 Гкал.
Тариф на теплову енергію 5450.08 грн. за 1 Гкал.
0,86 Гкал * 5450.08 грн. за 1 Гкал = (вартість спожитої послуги) 4687,07 грн.
Таким чином, загальна нарахована сума вартості послуг становить 80 458,69 грн.
Крім того, позивачем до позову додано докази надсилання відповідачу вимоги про сплату заборгованості, акта звірки розрахунків, рахунків за теплову енергію та актів виконаних робіт супровідним листом від 23.07.2024 № 03-1/1248.
На підтвердження надсилання позивачем надано опис вкладення, чека та поштової накладної від 23.07.2024.
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуги теплопостачання надано довідку про наявність послуги опалення за листопад 2023, звіти про показання теплового лічильника, розрахунки теплової енергії в буд. № 7 по пр. Текстильників, акт обстеження лічильника від 16.01.2024; розрахунок спожитої відповідачем теплової енергії, рахунки та акти виконаних послуг за спірний період; рішення про встановлення тарифів у спірний період та накази позивача про введення коригуючих коефіцієнтів у зв'язку із зміною ціни газу у зв'язку з прийняттям постанов КМУ "Деякі питання нарахування плати за теплову енергію у зв'язку із зміною ціни газу".
Відповідно до статті 1 Закону "Про теплопостачання" тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.
Суд зауважує, що на час зазначеного позивачем періоду постачання теплової енергії був чинний Господарський кодекс України.
Господарським кодексом України, Законом "Про ціни та ціноутворення", іншими законодавчими актами встановлено, що у Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Доказів перерахування боргу в сумі 80458,69грн відповідачем не надано станом на день розгляду спору, тому позовні вимоги про стягнення 80458,69 грн основного боргу підлягають задоволенню в повному розмірі.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
При цьому суд враховує наступне.
За подання даного позову позивач мав сплатити відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 3028 грн. Але враховуючи, що позов подано через Електронний суд, то відповідно до цього Закону до судового збору застосовується коефіцієнт 0,8, тобто має бути сплачено 0,8*3028=2422,40грн.
Згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Позивачем додано до позовної заяви копію платіжної інструкції № 8 від 30.08.2024 про сплату 242,24 грн судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до відомостей програми "Діловодство", яка функціонує в господарських судах України, та Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.11.2024 № 916/3856/24 скасовано судовий наказ від 09.09.2024 про стягнення з ФОП Пилипчука Володимира Арсентійовича на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" 80458,69 грн. заборгованості та 242,24 грн. судового збору.
Також позивачем надано суду копію платіжної інструкції № 82 від 06.12.2024 про сплату 2180,20 грн судового збору.
Отже, всього позивачем сплачено 2422,40 грн судового збору.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пилипчук Володимира Арсентійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код 00131771, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1) 80458,69грн заборгованості та 2422,40грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03 листопада 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова