65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"20" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2862/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Басюк Т.В. в порядку самопредставництва;
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карто», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: державного підприємства «Одеський морський торговельний порт», про стягнення 763 122,30 грн, -
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (далі по тексту - РВ ФДМ України) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карто» (далі по тексту - ТОВ «Транс-Карто») про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 576 437,32 грн, неустойки у розмірі 170 695,07 грн, пені у розмірі 15 989,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №209840911937 від 04.10.2019 в частині сплати орендної плати, а також несвоєчасним поверненням об'єкта оренди після закінчення строку дії договору, що стало підставою для нарахування відповідачу неустойки.
Ухвалою від 28.07.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження із залученням до участі у справу в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» (далі по тексту - ДП «ОМТП»).
ТОВ «Транс-Карто», яким не було виконано обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», було повідомлено про розгляд судом даної справи шляхом направлення всіх ухвал суду на адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 65.
Проте направлені на адресу відповідача поштові повідомлення були повернуті до суду з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ТОВ «Транс-Карто» про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
ДП «ОМТП», якому всі ухвали суду були доставлені до його зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», не скористалося наданим законом правом на участь свого представника у даному судовому процесі, письмові пояснення щодо заявленого Фондом позову до суду від третьої особи також не надходили.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.
04.10.2019 між РВ ФДМ України (Орендодавець) та ТОВ «Транс-Карто» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №209840911937, відповідно до п. 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: верхню складську площадку (інв. №060161), загальною площею 2 400,00 кв. м. за адресою: м. Одеса, Митна площа, що перебуває на балансі ДП «ОМТП», вартість якої визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2019 та становить 4 470 000,00 грн.
Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, №209840911937 від 04.10.2019 був підписаний також ДП «ОМТП» як Балансоутримувачем майна.
Згідно з п. 2.1 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання. Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, який діє з моменту підписання його сторонами (п. 10.1 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019).
04.10.2019 між ДП «ОМТП», РВ ФДМ України та ТОВ «Транс-Карто» було підписано акт приймання - передавання державного нерухомого майна до договору оренди №209840911937 від 04.10.2019, згідно якого відповідачу було передано у користування верхню складську площадку (інв. № 060161), загальною площею 2 400,00 кв. м, за адресою: м. Одеса. Митна площа, 1/1.
17.12.2020 між РВ ФДМ України (Орендодавець) та ТОВ «Транс-Карто» (Орендар) та за участю ДП «ОМТП» (Балансоутримувач) було укладено нотаріально посвідчений договір №1 про внесення змін до договору оренди №209840911937 від 04.10.2019, яким вирішено викласти договір оренди в новій редакції.
В розділі I (Умови) договору оренди від 04.10.2019 передбачено, що об'єктом оренди за цим договором є верхня складська площадка (№060161), загальною площею 2 400,00 кв. м., за адресою: м Одеса, Митна площа, 1/1, та перебуває на балансі ДП «ОМТП»; місячна орендна плата визначена на підставі абзацу 4 ч. 7 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та становить 57 332,74 грн в місяць без податку на додану вартість; строк дії договору - 5 років до 03.10.2024; співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладення договору - Балансоутримувачу 30% суми орендної плати, державному бюджету - 70% суми орендної плати.
Відповідно до п. 3.1 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.
Згідно з п. 3.2 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 Орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством) щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
Орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Балансоутримувача. Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом з податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати (п. 3.3 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019).
За змістом п. п. 3.8, 3.10 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 на суму заборгованості Орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати. Припинення договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Якщо Орендар не повертає майно після отримання від Балансоутримувача примірників акта повернення з оренди орендованого майна, Орендар сплачує до державного бюджету неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожний день користування майном після дати припинення цього договору (п. 4.4 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019).
Положеннями п. 12.7 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 передбачені випадки, за настання яких договір може бути достроково припинений на вимогу Орендодавця.
Згідно з абз. 3 п. 12.8 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 договір вважається припиненим на п'ятий робочий день після надіслання Орендодавцем або Балансоутримувачем Орендарю листа про дострокове припинення цього договору. Орендодавець надсилає Орендарю лист про дострокове припинення цього договору електронною поштою, а також поштовим відправленням із повідомленням про вручення і описом вкладення за адресою місцезнаходження Орендаря, а також за адресою орендованого майна. Дата дострокового припинення цього договору на вимогу Орендодавця встановлюється на підставі штемпеля поштового відділення на поштовому відправленні Орендодавця.
Відповідно до п. 12.12 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 майно вважається поверненим Орендодавцю/Балансоутримувачу з моменту підписання Балансоутримувачем та Орендарем акта повернення з оренди орендованого майна.
Листами від 24.01.2023, від 08.09.2023, від 15.09.2023, від 19.09.2023 РВ ФДМ України просило сплатити заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди №209840911937 від 04.10.2019, розмір якої на дату направлення останнього листа становив 452 785,99 грн. Зазначені листи були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами з описом вкладення.
Листом від 06.11.2023 РВ ФДМ України повідомило відповідача про розірвання договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 в односторонньому порядку, який слід вважати розірваним з моменту, визначеному п. 12.8 договору, а також просило сплатити заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 511 469,55 грн та пеню у розмірі 19 519,92 грн. Вказаний лист також був направлений на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом з описом вкладення.
16.11.2023 РВ ФДМ України було видано наказ №1130 «Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди №209840911937 від 04.10.2019», згідно з яким позивачем було наказано припинити чинність договору з 14.11.2023.
Листом від 24.11.2023 ДП «ОМТП» направило на адресу відповідача акти повернення з оренди об'єкта за договором оренди №209840911937 від 04.10.2019.
Листом №49 від 14.12.2023 ТОВ «Транс-Карто» повідомляло ДП «ОМТП» та РВ ФДМ України про неможливість здійснення виробничої діяльності згідно свого профілю та використання об'єкта оренди з 24.02.2022. Посилаючись на зазначену обставину, відповідач просив застосувати норми абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.02.2022 та вважати об'єкт оренди повернутим з 14.11.2023.
Листом від 14.12.2023 ДП «ОМТП» повідомило РВ ФДМ України про повернення поштового відправлення, яким на адресу відповідача були направлені акти повернення об'єкта оренди, неврученими. Водночас третя особа повідомила, що листом №49 від 14.12.2023 ТОВ «Транс-Карто» просило застосувати норми абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.02.2022 та вважати об'єкт оренди повернутим з 14.11.2023.
12.01.2024 ДП «ОМТП» та РВ ФДМ України було складено акт повернення з оренди об'єкта оренди, відповідно до якого Балансоутримувач засвідчив отримання від Орендаря орендованого майна. До вказаного акту позивачем та третьою особою було складено додаток (анкету про стан майна і розрахунків за договором), згідно з яким заборгованість ТОВ «Транс-Карто» зі сплати орендної плати до державного бюджету становить 567 700,34 грн, розмір нарахованої пені 15 989,91 грн; заборгованість зі сплати орендної плати перед Балансоутримувачем становить 385 662,64 грн. Слід зазначити, що акт повернення з оренди об'єкта оренди від 12.01.2024 був підписаний за відсутності представника ТОВ «Транс-Карто».
Листом від 27.09.2024 РВ ФДМ України просило ТОВ «Транс-Карто» сплатити заборгованість за договором оренди №209840911937 від 04.10.2019 у розмірі 562 700,34 грн, а також сплатити пеню у розмірі 15 989,91 грн та неустойку у розмірі 170 695,07 грн.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого РВ ФДМ України позову є вимоги про стягнення з ТОВ «Транс-Карто» заборгованості з орендної плати у розмірі 576 437,32 грн, неустойки у розмірі 170 695,07 грн, пені у розмірі 15 989,91 грн, які були заявлені до стягнення з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди №209840911937 від 04.10.2019.
27.12.2019 набув чинності Закон України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 (далі по тексту - Закон України «Про оренду державного та комунального майна»), який згідно п. 1 Прикінцевих та перехідних положень був введений в дію з 01.02.2020.
Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Особливості найму (оренди) державного і комунального майна встановлюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019, який набрав чинності 27.12.2019 та був введений в дію 01.02.2020.
Згідно із ч. ч. 1, 3-4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов, тобто у розмірі 57 332,74 грн за базовий місяць, на яку має здійснюватися нарахування податку на додану вартість. При цьому ТОВ «Транс-Карто» має сплачувати 70% суми орендної плати до державного бюджету щомісяця до 15 числа, що настає за поточним місяцем оренди.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що РВ ФДМ України реалізувало право на розірвання договору оренди в односторонньому порядку, повідомивши відповідача про розірвання договору листом від 06.11.2023 та видавши в подальшому наказ №1130 від 16.11.2023 про розірвання договору з 14.11.2023.
Водночас згідно даного суду розрахунку суми надходжень зі сплати орендної плати з 12.11.2019 та до дати закінчення строку дії договору відповідач мав сплатити до державного бюджету орендну плату у загальному розмірі 1 702 099,43 грн, яку відповідач сплатив частково на суму 1 125 662,11 грн, а, отже, сума заборгованості зі сплати орендної плати перед бюджетом становить 576 437,32 грн.
Відсутність в матеріалах справи доказів сплати орендної плати до припинення дії договору оренди №209840911937 від 04.10.2019 дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого РВ ФДМ України позову в цій частині вимог шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Транс-Карто» заборгованості у розмірі 576 437,32 грн.
З посиланням на приписи п. 3.8 договору оренди №209840911937 від 04.10.2019, а також приписи чинного законодавства позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 15 989,91 грн, яка була нарахована на заборгованість зі сплати орендної плати протягом періоду з 15.02.2023 по 15.08.2023.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені протягом періоду з 15.02.2023 по 15.08.2023 суд, в першу чергу, зазначає, що розмір пені за вказаний період згідно розрахунку позивача становить 25 724,30 грн. Враховуючи відсутність у суду повноважень виходити за межі заявлених позовних вимог, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявлених РВ ФДМ України вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з відповідача пені у розмірі 15 989,91 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У розумінні загальних та спеціальних норм права, санкція (неустойка) яка передбачена статтею 785 ЦК є мірою відповідальності, визначеною законодавцем за неправомірне користування майном після припинення договору. З огляду на те, що зазначена міра відповідальності застосовується до триваючого правопорушення (неповернення майна орендодавцю), санкція також має характер тривалості у часі (зобов'язання сплатити подвійну плату за користування річчю за весь час неправомірного користування майном). Відтак, зазначена санкція (неустойка), як така, що визначена спеціальною нормою права має певні особливості у застосуванні в порівнянні з іншими штрафними санкціями, які охоплюються загальними визначеннями статті 230 ГК України та ст. 549 ЦК України (такі висновки наведено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19).
Договір оренди №209840911937 від 04.10.2019 був розірваний в односторонньому порядку за ініціативою РВ ФДМ України з 14.11.2023, а, отже, ТОВ «Транс-Карто» було зобов'язане повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі.
ДП «ОМТП» направляло на адресу відповідача акти повернення з оренди об'єкта за договором оренди №209840911937 від 04.10.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Проте вказаний акт відповідачем підписаний не був у зв'язку з чим РВ ФДМ України та ДП «ОМТП» підписали 12.01.2024 акт повернення з оренди об'єкта оренди за відсутності відповідача.
Листом №49 від 14.12.2023 ТОВ «Транс-Карто» повідомляло ДП «ОМТП» та РВ ФДМ України про неможливість здійснення виробничої діяльності згідно свого профілю та використання об'єкта оренди з 24.02.2022. Посилаючись на зазначену обставину, відповідач просив застосувати норми абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.02.2022 та вважати об'єкт оренди повернутим з 14.11.2023.
Відповідно до абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.02.2022 (в редакції чинній на дату складення листа №49) якщо сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту настання однієї з таких подій: отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору; отримання обласною військовою адміністрацією за місцезнаходженням орендованого майна заяви орендаря про дострокове припинення договору, якщо майно перебуває на визначеній території і за умови, що договір оренди не містить інформації про електронну пошту сторін, а за місцезнаходженням орендодавця відсутня можливість вручення листа.
В матеріалах справи відсутні докази неможливості направлення ТОВ «Транс-Карто» свого представника для підписання акта повернення об'єкта оренди до м. Одеса у листопаді-грудні 2023 року у зв'язку з чим господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.02.2022.
З посиланням на приписи ст. 785 ЦК України РВ ФДМ України було нараховано ТОВ «Транс-Карто» неустойку у розмірі подвійної орендної плати 170 695,07 грн за прострочення повернення об'єкта оренди після розірвання договору за ініціативою РВ ФДМ України.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки у розмір подвійної орендної плати за час прострочення повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору оренди №209840911937 від 04.10.2019, суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, що має наслідком задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку про необхідність задоволення заявлених Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях позовних вимог шляхом присудження до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карто» заборгованості з орендної плати у розмірі 576 437,32 грн, неустойки у розмірі 170 695,07 грн, пені у розмірі 15 989,91 грн.
Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 9 157,47 грн покладаються судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
При цьому суд повертає позивачу з державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 2 257,55 грн (у зв'язку з необхідністю застосування до даного позову коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карто» /69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 65; ідентифікаційний код 42813535/ до державного бюджету України (отримувач - ГУК в Од.обл./ м.Одеса/22080300, код отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA778999980313010094000015744) заборгованість з орендної плати у розмірі 576 437,32 грн /п'ятсот сімдесят шість тисяч чотириста тридцять сім грн 32 коп./, неустойку у розмірі 170 695,07 грн /сто сімдесят тисяч шістсот дев'яносто п'ять грн 07 коп./, пеню у розмірі 15 989,91 грн /п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять грн 91 коп./.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Карто» /69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 65; ідентифікаційний код 42813535/ на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях /65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15; ідентифікаційний код 43015722/ судовий збір у розмірі 9 157,47 грн /дев'ять тисяч сто п'ятдесят сім грн 47 коп./.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях /65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 15; ідентифікаційний код 43015722/ судовий збір у розмірі 2 257,55 грн /дві тисячі двісті п'ятдесят сім грн 55 коп./, сплачений згідно платіжної інструкції №498 від 04.06.2025.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 30 жовтня 2025 р.
Суддя С.П. Желєзна