79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.10.2025 Справа № 914/1014/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали
заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком», м. Київ
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 914/1014/24
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком», м. Київ
про встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту та зобов'язання вчинити дії.
за участю представників сторін:
від позивача: Бухеник І.Б.
від відповідача: Хитрук Н.І. (в режимі відеоконференції)
ПРОЦЕС.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про встановлення безстрокового оплатного земельного сервітуту та зобов'язання вчинити дії.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Рішенням суду від 15.10.2025 у задоволенні заявлених позовних вимог - відмовлено.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» відповідачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№4395/25), у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на свою користь 39 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу.
Ухвалою від 23.10.2025 суд прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (вх.№4395/25 від 20.10.2025) про ухвалення додаткового рішення та призначив судове засідання на 29.10.2025.
29.10.2025 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 28.10.2025) від представника позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№28654/25).
У судове засідання 29.10.2025 з'явилися представники сторін. Представник заявника (відповідача) вимоги за поданою заявою підтримував у повному обсязі. Представник позивача просив суд при ухваленні додаткового судового рішення зменшити розмір витрат на правову правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши надані сторонами суду докази, які мають значення для розгляду заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
У судовому засіданні суд ухвалив додаткове рішення та відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив скорочене судове рішення, повідомивши про орієнтований час складення його повного тексту.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи позивача.
У заяві про ухвалення додаткового рішення відповідач повідомляє про те, що 15.10.2025 Господарським судом Львівської області прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» було відмовлено повністю.
Враховуючи, що у відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» зазначало про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 40500,00 грн, що будуть понесені ним під час розгляду цієї справи у судовому порядку, а у судовому засіданні 15.10.2025 представником відповідача повідомлено суд про намір подати відповідну заяву про стягнення таких витрат з позивача на користь відповідача відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, відповідач просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» на свою користь витрати на професійну правову допомогу в розмірі 39000,00 грн.
Аргументи відповідача.
29.10.2025 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№28654/25). У згаданому клопотанні Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» не погоджується із заявленою до стягнення сумою у розмірі 39000,00 грн витрат, понесених відповідачем на правничу (правову) допомогу під час розгляду цієї справи зважаючи на те, що такий розмір є завищеним та неспівмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, обсягом цих послуг, а також часом, витраченим на надання.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
16.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (надалі - замовник, відповідач) та адвокатом Хитрук Наталією Ігорівною (надалі - адвокат, представник відповідача) укладено договір на надання правової допомоги (надалі - договір) №16/04/2024-1 за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу у обсягах, визначених додатками до цього договору.
23.04.2025 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до договору від 16.04.2024.
Відповідно до п. 1 зазначеної додаткової угоди клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання здійснювати представництво клієнта в господарських судах у справі № 914/1014/24 за позовом Акціонерного товариства «Українська Залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання внести відомості про нього.
Згідно до п. 3 додаткової угоди гонорар адвоката становить 2000,00 грн. за годину надання послуг адвокатом, окрім випадків, визначених п. 4 цієї додаткової угоди.
Водночас згідно до п. 5 додаткової угоди сторони погодили, що вартість участі у кожному судовому засіданні у справі становить 2 500,00 гривень. Плата за участь у судовому засіданні стягується не залежно від того чи фактично відбулось судове засідання у справі, окрім випадків, якщо таке засідання не відбулось із вини адвоката.
16.10.2025 між товариством та адвокатом було підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 26 за результатами розгляду справи, а також додаток № 1 до акту приймання-передачі, яким затверджено розрахунок розміру винагороди адвоката.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг та додатку до нього адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги правової допомоги:
- підготовка відзиву на позовну заяву у справі № 914/1014/24 за позовом Акціонерного товариства «Українська Залізниця» в особі Регіональної Філії «Львівська Залізниця» АТ «Укрзалізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком»;
- підготовка заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву у справі № 914/1014/24;
- підготовка письмових пояснень у справі № 914/1014/24 від 06.06.2024 року (відповідь на клопотання Акціонерного товариства «Українська Залізниця» про долучення доказів);
- підготовка письмових пояснень у справі № 914/1014/24 від 09.12.2024 року (відповідь на клопотання Акціонерного товариства «Українська Залізниця» про долучення доказів та проведення судової експертизи);
- підготовка додаткових пояснень у справі № 914/1014/24 від 06.08.2025 року, від 15.09.2025 року, від 06.10.2025 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 22.05.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 19.06.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 17.07.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 07.08.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 11.09.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 16.10.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 13.11.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 11.12.2024 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 17.09.2025 року;
- участь у судовому засіданні по справі № 914/1014/24, що відбулось 15.10.2025 року.
Загальна вартість послуг, наданих адвокатом Хитрук Наталією Ігорівною Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» становить 39000 грн.
Платіжна інструкція № 4981 від 16 жовтня 2025 року підтверджує факт оплати послуг.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої, другої статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві заначив про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, який він очікує понести під час розгляду цієї справи у Господарському суді Львівської області у розмірі 40500,00 грн, що складаються з витрат на професійну правничу (правову) допомогу, надану адвокатом Товариству з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком».
Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу та кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (статті 16, 126 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
За приписами п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» та адвокатом Хитрук Наталією Ігорівною укладено договір на надання правової допомоги від 16.04.2024.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Таким чином, адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 року, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Як було встановлено судом, пунктом 3 додаткової угоди сторонами узгоджено, що гонорар адвоката становить 2000,00 грн. за годину надання послуг, крім випадків, визначених п. 5 додаткової угоди. А згідно п. 5 додаткової угоди сторони погодили, що вартість участі у кожному судовому засіданні у справі становить 2 500,00 гривень. Плата за участь у судовому засіданні стягується не залежно від того чи фактично відбулось судове засідання у справі, окрім випадків, якщо таке засідання не відбулось із вини адвоката.
Як наслідок, між сторонами було підписано акт приймання-передачі та додаток до акту приймання-передачі, де було деталізовано кожний з видів наданих адвокатських послуг загальна вартість яких складає 39000,00 грн.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Слід зазначити, що юридична особа самостійно вирішує питання про вибір свого представника у господарському суді. Держава гарантує такій особі відшкодування судових витрат на юридичні послуги, що надаються лише адвокатом. Витрати юридичної особи на надані їй у господарському судочинстві послуги адвоката відшкодовуються в порядку, встановленому процесуальним законом.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд повідомляє наступне.
Згадане клопотання Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» ґрунтується безпосередньо на тому, що у провадженні судових інстанцій перебували та продовжують перебувати також інші справи у подібних правовідносинах за позовами позивача до відповідача про встановлення земельного сервітуту та зобов'язання вчинити реєстраційні дії (справи: № 914/972/24, № 914/1014/24№ № 921/314/24, № 921/315/24, № 921/316/24, № 909/459/24, № 909/460/24,№ № 909/457/24, № 907/407/24, № 907/408/24, № 907/409/24). Предмети позовів у зазначених справах та у справі № 914/1014/24 є подібними і відрізняються лише за об'єктом - земельною ділянкою відносно якої пред'явлено вимогу, тоді як підстави позову є однаковими. Аналіз змісту судових рішень свідчить про те, що правова позиція ТОВ «Євротранстелеком» у зазначених справах та у справі № 914/1014/24 є сформованою, не змінною по суті та коригується лише відносно до фактичних обставин справи.
У зв'язку із цим, на думку позивача, підготовка відзиву, заперечення, інших процесуальних документів, збір та подання доказів, опрацювання нормативно-правових актів та судової практики, а також підготовка до судових засідань не вимагали для представника відповідача значних затрат часу, а сама справа з урахуванням її типовості у правовідносинах сторін не є складною для представництва інтересів відповідача. Більше того, у таких справах інтереси відповідача представляв один і той самий адвокат, що і у даній справі Хитрук Н.І.
Тому, на думку позивача, заявлений обсяг наданих послуг на професійну правничу допомогу, зокрема щодо часу для підготовки заяв по суті справи та інших процесуальних документів на загальну суму 14 000,00 грн вважає завищеним та необ'єктивним по відношенню до категорії цієї справи та сталості правової позиції відповідача.
Крім того, заявлений обсяг та вартість наданих послуг на професійну правничу допомогу щодо участі у судових засіданнях на загальну суму 25 000,00 грн, за твердженням позивача, є також завищеним, необ'єктивним та непропорційним, враховуючи, що згідно із протоколами судових засідань підсистеми ВКЗ, тривалість відеоконференцій за участі представника відповідача була незначною, зокрема у засіданнях: 22.05.2024 - з 10:44 год до 10:51 год (7 хвилин); 07.08.2024 - з 14:46 год до 14:56 год (10 хвилин); 16.10.2024 - з 15:30 год до 16:00 год (30 хвилин); 13.11.2024 - з 14:41 год до 14:44 год (3 хвилини); 11.12.2024 - з 13:30 год до 14:05 год (35 хвилин); 17.09.2025 - з 11:56 год до 12:09 год (13 хвилин); 15.10.2025 - з 13:49 год до 14:07 год (18 хвилин).
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується власним розсудом, який повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказами і доводам, що наводяться сторонами у справі, тобто суд не може діяти на корить будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро/об'єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив'язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об'єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зазначила про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»(заява №19336/04).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19).
Така ж правова позиція випливає з інших рішень Європейського суду з прав людини, зокрема, у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, з урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм ст. 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Отже, суд зазначає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
При цьому суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює вказані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону у справі (відповідача).
Таким чином, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Зазначене є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з іншої сторони. Відповідний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18.
Дослідивши надані сторонами документи на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, врахувавши доводи заяви позивача про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи критерії співмірності, реальності, розумності та пропорційності розміру судових витрат до характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, складність справи та сталість правової позиції ТОВ «Євротранстелеком» при вирішенні аналогічних спорів, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що зумовлює часткове задоволення клопотання ТОВ «Євротранстелеком» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу та, відповідно, стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ТОВ «Євротранстелеком» вказаних витрат у розмірі 20 000,00 грн.
Аналогічна правова позиція щодо стягнення витрат на правову допомогу міститься у додаткові постанові Касаційного господарського суду у складі колегії суддів Верховного суду від 06.08.2025 у справі № 914/972/24.
Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (вх.№4395/25 від 20.10.2025) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» (03680, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» (01030, місто Київ, вулиця В. Липинського, будинок 5; ідентифікаційний код 31731686) 20 000,00 грн судових витрат на професійну правову допомогу, понесених у зв'язку із розглядом справи №914/1014/24.
3. У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротранстелеком» щодо покладення на Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Львівська залізниця» витрат на професійну правничу (правову) допомогу адвоката - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складене та підписане 03.11.2025.
Суддя Гоменюк З.П.