вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
23 жовтня 2025 рокуСправа № 912/1469/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., за участю секретаря судового засідання Поступайло К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи №912/1469/25
за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92)
до відповідача Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41)
за участю у справі в статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватного підприємства "Станрем-250" (м. Кропивницький, вул. Тельнова Євгена, буд. 15-И),
Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради (25009, м. Кропивницький, вул. Євгена Тельнова, 28)
про скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку,
за участю представників:
від прокурора - Мороз В.С., посвідчення №075368 від 01.03.2023,
від позивача - участі не брали,
від відповідача - Люненко І.А., посвідчення №0221 від 03.11.2023,
від третіх осіб - участі не брали,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, - Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), в якій прокурор просить скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028, площею 0,0795 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028, площею 0,0795 га, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради із закриттям розділу; стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 6 056 грн.
На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка, яка перебуває у комунальній власності Кропивницької міської ради, розташована на землях території Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк" та віднесена до земель житлової та громадської забудови, що призвело до незаконної зміни цільового призначення земель та виділення із площі земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Прокурор вважає, що державна реєстрація такої земельної ділянки та вчинені щодо земельної ділянки дії є незаконними і підлягають скасуванню з припиненням реєстрації всіх речових прав.
Ухвалою від 24.06.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1469/25, ухвалив справу №912/1469/25 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 22.07.2025.
10.07.2025 до господарського суду від відповідача надійшов відзив від 10.07.2025 на позовну заяву, в якому відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та просить, в разі задоволення позовних вимог, застосувати частину 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та пункт 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" і здійснити повернення 50 відсотків сплаченого судового збору позивачу з Державного бюджету України.
22.07.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від Приватного підприємства "Станрем-250" надійшла заява від 22.07.2025 про вступ у справу в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Протокольною ухвалою від 22.07.2025 суд відклав підготовче засідання до 26.08.2025.
Ухвалою від 26.08.2025 господарський суд заяву від 22.07.2025 Приватного підприємства "Станрем-250" про вступ у справу в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача задовольнив; залучив до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "Станрем-250"; залучив до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Комунальне підприємство "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради"; запропонував третім особам подати суду пояснення щодо позову з доказами надіслання (надання) пояснень іншим учасникам справи; зобов'язав прокурора і відповідача не пізніше трьох днів з дня отримання цієї ухвали направити третім особам копії позовної заяви з додатками та відзиву на позовну заяву відповідно та надати до засідання суду докази такого направлення з урахуванням положень статті 42 ГПК України; розгляд справи у підготовчому засіданні відклав до 11.09.2025.
11.09.2025 від Приватного підприємства "Станрем-250" надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог прокурора. Приватне підприємство "Станрем-250" заперечує проти позовних вимог прокурора, вважаючи їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Третя особа зазначає, що є правонаступником ТОВ "Будекспорт" у частині права власності на кафе "Глорія", розташоване на спірній земельній ділянці, та посилається на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" згоди власника землі на розроблення проекту її відведення. Посилаючись на рішення Кіровоградської міської ради № 416, третя особа зазначає, що відповідну земельну ділянку передано їй в оренду для розміщення кафе "Глорія". Третя особа вказує, що має бути одним із відповідачів за цим позовом, та звертає увагу суду на те, що позивач безпідставно пропустив строк позовної давності, визначений статтею 257 Цивільного кодексу України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Протокольною ухвалою від 11.09.2025 суд відклав підготовче засідання до 23.09.2025.
18.09.2025 від прокурора надійшла письмова позиція щодо пояснень третьої особи.
Від позивача письмова позиція щодо позовних вимог до суду не надходила. Ухвала про відкриття провадження у справі вручена позивачу 25.06.2025 доставленням в Електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" (а.с. 122).
Від третьої особи - Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради пояснень до суду не надходило. Ухвала від 26.08.2025 вручена третій особі засобами поштового зв'язку 02.09.2025 (а.с. 191).
Ухвалою від 23.09.2025 суд закрив підготовче провадження у справі №912/1469/25 та призначив до розгляду по суті на 14.10.2025.
У судовому засіданні 14.10.2025 прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги визнав у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.
Позивач та треті особи в судове засідання 14.10.2025 представників не направили, про дату, час і місце його проведення були належно повідомлені врученням ухвали про закриття підготовчого провадження її доставленням в Електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд" та засобами поштового зв'язку відповідно (а.с. 247, 243, 248).
У судовому засіданні 14.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 23.10.2025.
23.10.2025 суд ухвалив рішення у справі та проголосив його вступну та резолютивну частини.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зокрема, дослідивши пояснення учасників справи, наведені в заявах по суті справи, заслухавши прокурора і представника відповідача в судовому засіданні, повно, безпосередньо і всебічно дослідивши наявні у справі докази, суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.
На території міста Кропивницький розташований Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк" (далі - Парк-пам'ятка), який входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області.
Рішенням № 233 від 09.06.1971 "Про оголошення пам'ятками природи місцевого значення зелених насаджень та водних джерел" (пункт 1) виконком Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих погодився з пропозицією обласної інспекції по охороні природи про оголошення Кіровоградського дендропарку пам'яткою природи місцевого значення (а.с. 35).
Надалі рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих №213 від 06.06.1972 "Про віднесення пам'яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об'єктів" відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 "Про заходи по розширенню мережі державних заповідників і поліпшенню заповідної справи" віднесено до категорії парків-пам'яток садово-паркового мистецтва пам'ятки природи республіканського і місцевого значення, затверджені рішенням облвиконкому № 105 від 29.01.1960, № 577 від 30.12.1968 та № 233 від 09.06.1972 згідно з додатком № 1. Указаний додаток містить перелік пам'яток природи місцевого значення, що за класифікацією відносяться до заповідних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, зокрема, зазначено Кіровоградський дендропарк, площею 45 га. У короткій характеристиці вказано, що парк заснований в 1958 році (а.с. 36-38, 107-110).
Відповідно до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" рішенням Кіровоградської обласної ради від 20.12.2024 №507 "Про перейменування територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення в Кіровоградській області" Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") було перейменовано на парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва "Дендропарк".
Рішенням Кіровоградської міської ради від 31.01.2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин" затверджено акт визначення збитків, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,06 га та надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" в оренду на 49 років земельну ділянку загальною площею 0,08 га, з них 0,06 га зелених насаджень загального користування за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" та 0,02 га земель, які використовуються в комерційних цілях і перебувають у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" (з метою об'єднання земельних ділянок) під розміщення кафе "Глорія" по просп. Правди, 15-и з визначенням розміру орендної плати на рівні 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (а.с. 64).
Зазначене рішення стало підставою для укладання 16.05.2006 за № 159 договору оренди землі між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" (Орендар), за умовами якого орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 08 грудня 2006 року № 1597 "Про регулювання земельних відносин" та від 31 січня 2006 № 1691 "Про регулювання земельних відносин" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування кафе "Глорія", яке знаходиться по просп. Правди, 15-и в місті Кіровограді. Договір укладено на сорок дев'ять років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради (а.с. 65-68).
Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 травня 2006 року за № 92.
Відповідно до умов договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною 0,08 га, в тому числі по угіддях: 0,06 га зелених насаджень загального користування та 0,02 га землі, які використовуються в комерційних цілях.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.01.2014 у справі № 912/1793/13 задоволено позов Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кіровської районної у місті Кіровограді ради - до Кіровоградської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", визнано недійсним та скасовано пункт 50 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин" та визнано недійсним договір оренди землі від 16.05.2006 № 159, укладений між Кіровоградською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 травня 2006 року за № 92 (а.с. 69-73).
Господарський суд Кіровоградської області у рішенні від 17.01.2014 у справі № 912/1793/13, яке набрало законної сили 01.02.2014, встановив, що земельна ділянка знаходиться в Парку культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня в місті Кіровограді; до земель природоохоронного призначення віднесено землі під Парком ім. 50-річчя Жовтня. Встановлено порушення Кіровоградською міською радою вимог статті 150 Земельного кодексу України під час прийняття рішення №1691 від 31.01.2006.
Особливий статус земель під Парком-пам'яткою зафіксовано рішенням п'ятої сесії двадцять другого скликання Кіровоградської міської ради №46 від 28.02.1996 "Про визначення земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення", де Парк 50-річчя Жовтня віднесено до категорії земель природоохоронного призначення (а.с. 51-52).
Згідно з карткою первинного обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) України Парк-пам'ятка розташована за адресою: м. Кіровоград (натепер - м. Кропивницький), просп. Правди (натепер - вул. Євгена Тельнова), 28. Об'єкт ПЗФ створено (оголошено) рішенням Кіровоградського облвиконкому № 213 від 06.06.1972. Загальна площа об'єкта ПЗФ складає 44,2 га та 2,0455 га охоронної зони поза загальною площею. Режим охорони і використання визначено: заказний на площі 44,2 га (100 %); загальна площа об'єкта ПЗФ -44,2 га (100%) (а.с. 47-49).
26.03.2008 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано паспорт території (об'єкту) природно-заповідного фонду України № МПП 1-564 та видано охоронне зобов'язання № МПП 1-564 на об'єкт - Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня", площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, створений рішенням Кіровоградського облвиконкому від 06.06.1972 № 213, що перебуває у віданні Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку", та передано зазначений об'єкт під охорону землекористувача - Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку". В додатку до охоронного зобов'язання вказано перелік заборон, що розповсюджуються на територію парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Зокрема, проведення господарської і підприємницької діяльності без попереднього погодження з місцевим природоохоронним органом; будь-яке будівництво, не пов'язане з охороною та благоустроєм території парку; зміна меж відведення і надання земельних ділянок парку для потреб, не пов'язаних з цільовим призначенням; самовільне проведення гідротехнічних, земляних та інших робіт без попереднього погодження з Держуправлінням ОНПС в Кіровоградській області (а.с. 45-46, 50).
Згідно з інформацією Відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, відповідно до даних Державного земельного кадастру встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га проведена 26.05.2006 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, розробником якої є ПП "Альфа Земпроект". На цей час технічна документація щодо вказаної земельної ділянки до Відділу не передавалась та не обліковується у місцевому Фонді документації із землеустрою та оцінки земель Відділу. Відповідно до даних Державного земельного кадастру вказана земельна ділянка у 2013 році була передана в автоматичному порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (а.с. 28-31).
07.02.2023 державний реєстратор у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в ході розгляду заяви про державну реєстрацію припинення права оренди, на підставі відомостей з ДЗК зареєстрував право власності територіальної громади в особі Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га (а.с. 59-63).
Земельна ділянка за даними ДЗК відноситься до категорії земель - "землі житлової та громадської забудови", вид використання - "для обслуговування кафе "Глорія" (а.с. 74).
За такого на території парку-пам'ятки станом на день розгляду справи існує як об'єкт цивільних правовідносин земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 з віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для обслуговування кафе.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Щодо підстав представництва інтересів держави в суді прокурором.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме: у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у зв'язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.
З контексту викладеного вище рішення Конституційного Суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, із зазначенням, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, та з обґрунтуванням у позовній заяві необхідності їх захисту і зазначенням органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
У цьому випадку порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що дії з державної реєстрації спірної земельної ділянки з віднесенням її до категорії земель "землі житлової та громадської забудови", яка накладається на територію Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", призвели до незаконної зміни цільового призначення частини земель парку-пам'ятки та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави та відповідно до пункту "г" частини 1 статті 150 Земельного кодексу України віднесені до особливо цінних земель.
Охорона та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду, вказує прокурор, є пріоритетом та незмінно становить державний і суспільний інтерес. За такого, обґрунтовує прокурор, його звернення до суду з цим позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності порушених інтересів держави, які полягають у дотриманні режиму охорони та використання об'єктів природно-заповідного фонду, запобігання використанню земель природно-заповідного фонду у цілях, відмінних від заповідних, та обумовлене необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду.
Зазначені інтереси держави, у випадку підтвердження обставин їх порушення, потребують захисту.
Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. При цьому, відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У цій справі прокурор визначив Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у якості органу, який мав здійснювати захист інтересів держави.
Зобов'язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у статті 50 Конституції України, статтях 10 та 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законі України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" та інших нормативно-правових актах.
За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні, а за статтею 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За пунктом 3 Положення основними завданнями Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони земель, надр; екологічної та радіаційної безпеки; охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; збереження, відтворення і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття; раціонального використання, відтворення і охорони об'єктів тваринного та рослинного світу; формування, збереження і використання екологічної мережі.
Крім цього, за пунктом 4 Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо: збереження водно-болотних угідь; додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.
Згідно з пунктом 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до пунктів 1 та 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 №40, Інспекція є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується; повноваження Інспекції поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей; основним завданням Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей. За пунктом 2 розділу ІІ Положення до функцій Інспекції віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону земель, надр (щодо збереження водно-болотних угідь, додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні), про охорону і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (додержання режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду).
За наведених обставин суд погоджується з доводами прокурора про те, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Листом від 06.05.2025 № 51-78-5208ВИХ-25 Кропивницька окружна прокуратура Кіровоградської області звернулась до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з листом про надання інформації про вжиті заходи при здійснені державного нагляду контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства щодо об'єкту природно-заповідного фонду (ПЗФ) парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк" (а.с. 85-86).
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листом від 22.05.2025 № 3-3750-11 повідомила, що не заперечує щодо здійснення прокуратурою відповідних дій та звернення до суду в інтересах держави в особі Інспекції (а.с. 87).
Листом від 26.05.2025 № 51-78-6089ВИХ-25 прокуратура повідомила Інспекцію про підготовлену позовну заяву до Кропивницької міської ради про скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 (а.с. 90-91).
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) самостійно з позовом до суду не зверталася, чим допустила бездіяльність.
За такого прокурор дотримався законодавчих положень щодо порядку прокурорського представництва в суді.
Щодо спору між сторонами по суті суд зазначає таке.
Статтями 13 та 14 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а за статтею 50 кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Згідно з преамбулою Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. А відтак, законодавство України охороняє природно-заповідний фонд як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною.
За статтею 43 Земельного кодексу України та частиною 1 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Як слідує зі статті 44 Земельного кодексу України, до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Частиною 2 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення.
При цьому, за статтею 25 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
З огляду на наведені положення, землі природно-заповідного фонду набувають такого статусу внаслідок прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про оголошення/створення території та/або об'єкту природно-заповідного фонду.
Суд установив, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих №213 від 06.06.1972 "Про віднесення пам'яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об'єктів" відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР №43 від 28.01.1972 "Про заходи по розширенню мережі державних заповідників і поліпшенню заповідної справи" віднесено до категорії парків-пам'яток садово-паркового мистецтва пам'ятки природи республіканського і місцевого значення, затверджені рішенням облвиконкому №105 від 29.01.1960, №577 від 30.12.1968 та №233 від 09.06.1972 згідно з додатком. Вказаний додаток містить перелік пам'яток природи місцевого значення, що по класифікації відноситься до заповідних парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, зокрема й Кіровоградський дендропарк, площею 45га.
З моменту створення як об'єкту природно-заповідного фонду Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк" набув особливого, виключного статусу та віднесений до земель природоохоронного призначення.
Як зазначалося вище, відповідно до статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об'єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.
Водночас за частиною 3 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Положеннями статті 5 Закону України "Про екологічну мережу України" визначено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.
Отже, з урахуванням наведеного, території та об'єкти природно-заповідного фонду, зокрема, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, до яких відноситься і Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", наділені важливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Згідно з частинами 2 та 4 статті 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.
Як убачається з матеріалів справи, з метою охорони та дотримання встановленого режиму відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" складено охоронне зобов'язання від 26.03.2008 № МПП 1-564, яким КП "Парк культури і відпочинку" передано під охорону та дотримання встановленого режиму територію парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва "50 років Жовтня", загальною площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га. В охоронному зобов'язанні зазначено, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження - ст. 38 Закону України "Про природно - заповідний фонд". На території парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва забороняється, зокрема зміна меж, відведення і надання земельних ділянок парку для потреб, не пов'язаних з цільовим призначенням.
Одночасно, відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Разом з тим, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028, яка сформована в межах території об'єкта природно-заповідного фонду, за рахунок особливо цінних земель, 26.05.2006 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням - 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
07.02.2023 на підставі відомостей з ДЗК зареєстровано в особі Кропивницької міської ради.
Статтею 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються, серед іншого, на категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
За частинами 1 та 2 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 150 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення віднесено до особливо цінних земель.
За приписами частин 6 та 7 статті 20 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0037, зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, об'єктів, пов'язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах «а» і «б» частини першої статті 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Будь-яких прийнятих у передбаченому законодавством порядку рішень про зміну цільового призначення частини земель парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва значення "Дендропарк" на землі житлової та громадської забудови матеріали справи не містять.
У справі №912/1793/13 встановлені фактичні обставини, що мають преюдиційне значення для розгляду цієї справи. Зокрема, що спірна земельна ділянка знаходиться на території об'єкту природно-заповідного фонду та відноситься до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.
Згідно з частинами 4, 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
З огляду на викладене, при формуванні та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028, площею 0,0795 га, як земельної ділянки житловї та громадської забудови не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", чим порушено, зокрема, статті 19, 20, 43-45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також статті 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
За таких обставин відсутні підстави для державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га, розташованої в межах Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", як земельної ділянки житлової та громадської забудови. Цільове призначення спірної земельної ділянки фактично змінено за вказаних вище обставин, тим самим створено перешкоди у користуванні частиною Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк" за призначенням та забезпеченні збереження унікальної екосистеми.
При формуванні та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га як землі житлової та громадської забудови не враховано, що спірна земельної ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк".
За такого суд погоджується з доводами прокурора про те, що дії з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,0795 га кадастровий номер 3510100000:37:309:0028, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, та прав на таку земельну ділянку, яка накладається на територію Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", призвели до незаконної зміни цільового призначення частини земель Парку-пам'ятки та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави та у відповідності до пункту "г" частини 1 статті 150 Земельного кодексу України віднесені до особливо цінних земель.
Прокурор для відновлення порушених прав та інтересів держави просить скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради на зазначену земельну ділянку.
Суд виходить з такого.
За частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.
За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки і набуття нею статусу об'єкта цивільних прав пов'язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Відповідно до частини 13 статті 79-1 Земельного кодексу України та частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Суд враховує, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га з віднесенням її до категорії земель житлової та громадської забудови не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона розташована в межах Парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", що в силу статей 43 та 44 Земельного кодексу України свідчить про її належність в частині накладення/перетину меж до категорії земель природно-заповідного фонду.
Наявність відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га, яка накладається на землі природно-заповідного фонду, як земельної ділянки з цільовим призначенням 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у Державному земельному кадастрі порушує принципи об'єктивності, достовірності, повноти його відомостей, визначені статтею 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр".
За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
За визначенням, наведеним в пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 3 статті 26 вказаного Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв'язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід'ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.
Отже, для відновлення становища, що існувало до порушення, необхідним є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що, у свою чергу, відповідно до частини 10 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
З огляду на наявні обставини справи, задоволення вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та припинення і скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Кропивницької міської ради на спірну земельну ділянку забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави у сфері охорони та збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, державного контролю за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду і природоохоронного законодавства, управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Наведені в поясненнях від 11.09.2025 аргументи третьої особи, Приватного підприємства "Станрем-250", обґрунтованості позовних вимог не спростовують, ураховуючи доведеність належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.
Пояснення третьої особи не містять заперечень проти належності земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.
Доводи про отримання попереднім власником кафе, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", згоди власника земельної ділянки на розроблення проекту відведення землі суд не приймає, оскільки рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку, однак отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлювальним актом (див. пункт 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 380/624/16-ц).
Договір, яким спірну земельну ділянку було передано в оренду ТОВ "Будекспорт", визнаний недійсним в судовому порядку. Відповідне судове рішення набрало законної сили, про що зазначено вище за текстом цього рішення.
Посилання на рішення Кіровоградської міської ради від 14.06.2016 № 416 "Про перехід права користування земельними ділянками по вул. Євгена Тельнова (просп. Правди)", у пункті 8 якого йдеться про передачу ПП "Станрем-250" спірної земельної ділянки в оренду, суд відхиляє, ураховуючи відсутність у матеріалах справи доказів наявності укладеного, такого що діє станом на дату розгляду справи, договору оренди земельної ділянки та, відповідно, зареєстрованого права оренди.
Посилання третьої особи на те, що відповідний позов мав заявлятися також до неї та до КП "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, суд не приймає, оскільки позовна заява не містить позовних вимог, звернутих до Приватного підприємства "Станрем-250" та КП "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у місті Кропивницькому ради.
Щодо аргументів третьої особи про застосування позовної давності, суд зазначає, що за частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Третя особа не є стороною спору.
Водночас суд зауважує, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення (див. пункт 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, пункт 49 постанови Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17).
Як уже зазначалось, відповідач визнав позовні вимоги та погодився з правовими підставами позову.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46, частин 1, 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач має право відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За результатами розгляду справи по суті суд дійшов переконання, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, в тому числі осіб, які залучені до участі в цій справі як треті особи.
На підставі вищенаведеного в сукупності, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Кропивницької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028 площею 0,0795 га, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради на цю земельну ділянку, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Разом з цим, частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, 50 % судового збору у розмірі 3 028,00 грн мають бути покладені на відповідача, а інші 50 % судового збору у розмірі 3 028,00 грн підлягають поверненню Кіровоградській обласній прокуратурі з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 130, 185, 191, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028, площею 0,0795 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.
Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0028, площею 0,0795 га, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) із закриттям розділу.
Стягнути з Кропивницької міської ради (25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 26241020) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, просп. Європейський, 4, ідентифікаційний код 02910025) 3 028,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, р/р UA178999980313161206083011567, код класифікації доходів бюджету 22030101) Кіровоградській обласній прокуратурі (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 02910025) 3 028,00 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №1019 від 08.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, Кіровоградської обласної прокуратури, Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Кропивницької міської ради, Приватного підприємства "Станрем-250", Комунальному підприємству "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-2018" Фортечної районної у м. Кропивницькому ради" (вул. Євгена Тельнова, 28, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009).
Повне рішення складено 03.11.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна