вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа № 911/2468/24 (911/2206/25)
Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Білова М.В., розглянувши справу
за позовом арбітражного керуючого Косякевича С.О. ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Комерційна Група»
про стягнення 252 000,00 грн.
у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд"
За участі:
від позивача - Косякевич С.О.
Суть спору.
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд", на стадії ліквідаційної процедури, відкритої Постановою від 28.02.2025.
07.07.2025 ліквідатор Косякевич С.О. звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Комерційна Група" про стягнення 252 000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами аналізу банківських виписок ліквідатором встановлено наявність заборгованості по наданій банкрутом відповідачеві фінансовій допомозі в розмірі 2 300 000,00 грн. Проте, оскільки відповідачем не надано ліквідатору документів, на підставі яких здійснювались фінансові операції та не проведено розрахунок за наявною заборгованістю перед підприємством-банкрутом, ліквідатор був вимушений звернутись до суду з вказаним позовом про стягнення частини боргу - 252000,00грн.
Короткий хід справи.
Ухвалою Суду від 14.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Іншою Ухвалою від 14.07.2025 постановлено витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-Комерційна Група оригінали або належним чином засвідчені копії доказів на підставі яких отримувалась фінансова допомога від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд".
Ухвали від 14.07.2025 надсилались судом засобами поштового зв'язку, проте не були вручені та повернулися до суду за закінченням терміну зберігання, а також були отримані відповідачем в підсистемі «Електронний суд».
Також про розгляд справи повідомлявся керівник та кінцевий бенефіціарний власник відповідача шляхом надіслання Ухвали від 27.08.2025, проте поштове направлення повернулось до суду за закінченням терміну зберігання /ас.127-128/.
Від відповідача відзив не надходив.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).
У судове засідання 29.10.2025 прибув позивач, представник відповідача не прибув.
За змістом ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 29.10.2025, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 29.10.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора та дослідивши докази, Суд встановив наступне.
Обставини справи та їх правова кваліфікація.
Разом з листом від 06.11.2024 ГУ ДПС у Київській області було надано ліквідатору Дані про банківські рахунки боржника /17-19/.
Так, в АТ "Кредобанк" у боржника відкрито рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .
Разом з листом від 05.11.2024 АТ "Кредобанк" надало ліквідатору інформацію про рух коштів по рахунках боржника за період з 01.01.2020 /з дати відкриття рахунку/ по 20.10.2024 /ас.8/.
Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 , 08.10.2021 банкрутом було здійснено на користь відповідача платіж на суму 2 300 000,00 грн з призначенням платежу: «Поворотна фінансова допомога згідно Договору №14-07/10-21 від 07.10.2021» /ас.13/.
27.02.2025 ліквідатор надіслав відповідачу претензію щодо погашення заборгованості, у якій вимагав провести розрахунок за наявною заборгованістю перед банкрутом, повернувши суму наданої поворотної фінансової допомоги. У претензії вказано, що докази повернення наданої фінансової допомоги (позики) - відсутні. Також, за змістом претензії ліквідатором запропоновано надати копії документів на підставі яких здійснювались фінансові операції (докази направлення містяться в матеріалах справи) /ас.6-7
Проте, як вказує ліквідатор вимоги претензії залишились без відповіді та реагування з боку банкрута, у зв'язку з чим, був змушений звернутись до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 202 ЦК України).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Дослідивши зміст правовідносин, які виникли між банкрутом та відповідачем з приводу переказу банкрутом відповідачу 2300000,00 грн. з призначенням платежу «Поворотна фінансова допомога згідно Договору №14-07/10-21 від 07.10.2021», суд дійшов до висновку про укладення сторонами договору позики.
У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (абз 7 пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою правління НБ України №163 від 29.07.2022, платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Надавач платіжних послуг платника перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у пункті 41 розділу II цієї Інструкції, лише за зовнішніми ознаками.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику - особі, що здійснює відповідний платіж.
У п. 42 розділу ІІ Інструкції визначено, що платник має право відкликати платіжну інструкцію до моменту списання коштів з рахунку платника за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника. Порядок відкликання платіжної інструкції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.
Тобто до списання грошових коштів з рахунку платник наділений правом змінити реквізит "Призначення платежу" шляхом відкликання платіжної інструкції.
Платіжна інструкція може бути відкликана платником - під час дебетового або кредитового переказу до моменту списання коштів з рахунку платника, за умови погодження з надавачем платіжних послуг платника, а в разі ініціювання дебетового переказу - додатково, за умови погодження з отримувачем (п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги").
Відповідно до ч . 2 ст. 45 Закону України "Про платіжні послуги", після списання коштів з рахунку платника або настання дати валютування платіжної інструкції для ініціатора настає момент безвідкличності платіжної інструкції.
Тобто, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов'язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такої платіжної інструкції є неможливим. А питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаної платіжної інструкції вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку.
В матеріалах справи відсутні того, що між сторонами було узгоджено зміну реквізиту "призначення платежу".
Ухвалою від 14.07.2025 постановлено витребувати у відповідача оригінали або належним чином засвідчені копії доказів, на підставі яких отримувалась фінансова допомога від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд".
Ухвала від 14.07.2025 була отримана відповідачем 06.10.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч.10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Враховуючи ухилення відповідача від надання суду витребуваних доказів, Суд вважає доведеним факт здійснення банкрутом переказу на користь відповідача у розмірі 2300000,00 грн. та укладення між сторонами саме договору поворотної-фінансової допомоги (позики), зважаючи на призначення платежу.
За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що ліквідатор звернувся до відповідача з претензією про повернення заборгованості у сумі 2300000,00 грн, яка залишилась без відповіді та реагування з боку відповідача.
Таким чином, враховуючи дату пред'явлення ліквідатором вимоги відповідачу - 27.02.2025 та положення статті 530 ЦК України, Суд доходить до висновку, що строк повернення позикових коштів є таким, що настав.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що станом на дату ухвалення рішення обов'язок по поверненню позикових коштів у заявленому розмірі настав, але заборгованість відповідача перед банкрутом не повернута, належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована, а тому вимоги позивача про стягнення позикових коштів з відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, Господарський суд Київської області -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Комерційна Група" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" 252000,00 грн. основного боргу та 3030,00 грн судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсервісдорбуд" (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Межигірського Спаса, буд. 6; код 44231670);
Арбітражний керуючий: Косякевич Сергій Олексійович (свідоцтво від 31.01.2013 № 40; адреса: 04211, м. Київ, а/с 5; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-Комерційна Група" (03037, місто Київ, пр. Лобановського Валерія, будинок 56-Б, 56/21, квартира 8/3; код ЄДРПОУ 43805331).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 03.11.2025 року.
Суддя Т.Д. Гребенюк