ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 910/10618/25
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Еталон"
про стягнення 79758,90 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Без виклику учасників справи
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Еталон" про стягнення 79758,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст. 108 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито провадження у справі № 910/10618/25, вирішено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
12.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, позивач мотивує свої вимоги правом регресу, а не суброгації. Також відповідач вказує, що полісом передбачено франшизу у сумі 2600,00 грн. Крім того, подано заяву про застосування строків позовної давності.
15.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач не заперечує існування зобов'язань згідно полісу, в свою чергу позивач погоджується, що між сторонами існують правовідносини суброгації. Також позивач заперечує проти обставин пропуску ним позовної давності, оскільки, він був зупинений з 24.02.2022 до 03.09.2025.
22.09.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що воєнний стан не обмежував право позивача на звернення до суду протягом трирічного строку позовної давності.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04.09.2020 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник), вигодонабувач АТ "Креді Агріколь Банк" укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ 156620, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Toyota RAV 4", д.р.н. НОМЕР_1 .
02.09.2021 у місті Луцьку на перехресті пр.. Відродження - вул.. Писаревського відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та "Toyota RAV 4", д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.10.2021 у справі № 161/16137/21, яка набрала законної сили, водія транспортного засобу Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 02.09.2021 страхувальник, звернувся до позивача з заявою про настання випадку № 12201, що має ознаки страхового. В заяві страхувальник просив виплатити страхове відшкодування на рахунок СТО.
До матеріалів справи долучено Протокол технічного огляду КТЗ № 228818 від 03.09.2021 та ремонтну калькуляцію № 8972 від 07.09.2021, згідно яких вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Toyota RAV 4", д.р.н. НОМЕР_1 становить 79962,17 грн.
Згідно з рахунком СТО № КС000000883 від 06.09.2021 вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota RAV 4", д.р.н. НОМЕР_1 складає 79758,90 грн.
До матеріалів справи долучено страховий акт КАСКО № 8972/1 від 04.09.2021 на суму 79758,90 грн.
Позивач виплатив суму страхового відшкодування у розмірі 79758,90 грн на рахунок ТОВ "Автоконцепт", який здійснював ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням: № 00062592 від 27.09.2021 на суму 79758,90 грн.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку суброгації № 12201/8972/1 від 28.01.2022.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 13582/р від 07.12.2022, в якій зазначив, що його вимога від 28.01.2022 була отримана відповідачем 07.02.2022, проте грошові кошти сплачені не були.
Суду не було надано доказів направлення вимоги та претензії, однак, обставини їх отримання відповідачем не заперечуються.
Відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування не сплатив.
Суд відзначає, що оскільки ДТП мало місце 02.09.2021, то до правовідносин між сторонами застосовується законодавство чинне на момент виникнення правовідносин.
Відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про страхування" страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (стаття 25 Закону України "Про страхування").
Згідно із ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із Законом України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.ст.9, 22, 28, 29) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Ст. 36 зазначеного Закону передбачений порядок виплати страхового відшкодування. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника тощо.
У разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1,3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, на підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених судом обставин, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина учасника ДТП, який керував автомобілем Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.10.2021 у справі № 161/16137/21 (набрала законної сили).
Відповідно до полісу №АР/002083282, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Passat, д.р.н. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована ПрАТ "СК "Еталон".
Полісом №АР/002083282 визначено ліміт відповідальності за шкоду життю та здоров'ю у розмірі 260000,00 грн., за шкоду майну 130000,00 грн., франшизу визначено у розмірі 2600,00 грн.
Відповідно до п. 22.1, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 79758,90 грн. шляхом переказу коштів на рахунок СТО. Отже позивач поніс фактичні затрати у розмірі 79758,90 грн.
Позивач, при визначенні основної суми позовних вимог, врахував ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб (130000,00 грн), наявність вини ОСОБА_2 , проте, позивачем не було враховано розмір франшизи передбаченої полісом №АР/002083282 (2600,00 грн). З урахуванням встановленого полісом №АР/002083282 розміру франшизи, розмір позовних вимог є обгрунтованим у сумі 77158,90 грн.
Відповідач не надав суду доказів в підтвердження відсутності у нього зобов'язань сплатити визначене судом страхове відшкодування.
Що стосується заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.
Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України " Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 р. № 211 установлено з 12 березня 2020 р. на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України, зокрема, постановою від 25.04.2023 № 383 до 30.06.2023.
Згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022 розділ Прикінцевих та перехідних положень ЦК України був доповнений п. 19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Редакцією п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (набрала чинності 30.01.2024) передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набув чинності 04.09.2025.
Отже послідовно та безперервно з 12.03.2020 по 03.09.2025 строки позовної давності, як загальної так і спеціальної були продовжені на строк дії карантину, та строк дії воєнного стану. З 30.01.2024 строки позовної давності були зупинені до 03.09.2025.
Враховуючи викладені обставини, позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.
Судом було досліджено та оцінено всі доводи та заперечення сторін.
Відповідно до статей 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на вищезазначене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 8, прим. 6, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування у розмірі 77158 (сімдесят сім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 90 коп. та судовий збір у розмірі 2343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 43 коп.
3. В частині позовних вимог про стягнення страхового відшкодування у розмірі 2600,00 грн - відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко