ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 910/10448/25
Суддя Господарського суду міста Києва Сташків Р.Б. розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛЕНКОР ІНВЕСТМЕНТ» про забезпечення позову у межах справи №910/10448/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛЕНКОР ІНВЕСТМЕНТ»
до Товариство з обмеженою відповідальністю “НМТ»
про стягнення 2361892,17 грн
На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю “НМТ» (далі - відповідач) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛЕНКОР ІНВЕСТМЕНТ» (далі - позивач) штрафу у сумі 2361892,17 грн як плату за прострочення повернення нежитлових приміщень за договором суборенди нежитлових приміщень №02-10/2023 від 10.10.2023 за період з 31.05.2024-01.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 15.10.2025.
Ухвалою суду від 15.10.2025 підготовче судове засідання відкладено на 12.11.2025.
28.10.2025 через систему Електронний суд позивачем подано заяву про забезпечення позову.
У зв'язку із перебуванням судді Сташківа Р.Б. у відпустці станом на день подання заяви про забезпечення позову, така заява розглядається суддею у перший робочий день після виходу з відпустки.
За приписами статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статті 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд зазначає, що забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача(ів) або пов'язаних з ним(и) інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача(ів) (заявника(ів)).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду (за майновими вимогами) або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (за немайновими вимогами), що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23).
До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23).
Отже, з урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (п.18 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
На переконання суду, про обставини з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише припущення заявника не може бути беззаперечною обставиною для висновку про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, а отже і не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Проте, заявник має довести суду доцільність вжиття заходів забезпечення позову та їх співмірність із заявленими позовними вимогами.
Так, предметом позову, з яким позивач звернувся до суду, є стягнення грошових коштів, а саме 2361892,17 грн неустойки, які є штрафом за невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення орендованого майна.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову позивач зазначає, що у нього виникла необхідність просити суд забезпечити позов, оскільки сама поведінка відповідача та можливість безперешкодно вивести кошти з рахунків та реалізувати на підконтрольні особи ліквідне майно може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову.
Позивач вважає, що нігілістична поведінка відповідача, яка свідчить про нехтування правами та законними інтересами позивача та проявляється в тому, що ним не вживались дії по сплаті боргу перед позивачем, не ініційовано переговорів щодо реструктуризації сплати боргу, здійснюється ухилення від участі у розгляді даної справи, вона демонструє наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушеного права позивача.
У своїй заяві, позивач також, зазначив, що такого роду забезпечення матиме стимулюючий ефект почати переговори щодо суми боргу.
Разом з тим, позивачем не наведено та необґрунтовано жодним чином свої побоювання щодо можливого виведення відповідачем грошових коштів зі своїх банківських рахунків.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для забезпечення позову.
Викладені у заяві мотиви щодо можливої поведінки відповідача носять умовний, гіпотетичний характер і враховуючи твердження позивача у заяві, спрямовані на стимулювання сторін врегулювати спір переговорами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на Позивача.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЛЕНКОР ІНВЕСТМЕНТ» про забезпечення позову у межах справи №910/10448/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Ухвалу підписано 03.11.2025.
Суддя Р.Б. Сташків