ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 756/1480/23
Суддя Господарського суду міста Києва Курдельчук І.Д. дослідивши матеріали позовної заяви (13473/25 від 30.10.2025), ОСОБА_1 , рнокппНОМЕР_1, АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг», код34480657, просп. Степана Бандери,9 корп.6, Київ, 04073 про визнання зобов'язання виконаним, визнання стягнення коштів неправомірним та зобов'язання повернути кошти, без повідомлення (виклику) учасників справи
01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулась з указаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг» в якому просила:
- визнати зобов'язання по договору фінансового лізингу № L1036-08/07, укладеному 28 серпня 2007 року між ТОВ «Райффайзен Лізинг» та померлим ОСОБА_2 , виконаним на дату його смерті у повному обсязі, з перевищенням у 14 разів;
- визнати протиправним та неправомірним стягнення коштів у розмірі 116 677,32 грн з позивачки на користь ТОВ «Райффайзен Лізинг»;
- зобов'язати ТОВ «Райффайзен Лізинг» повернути ОСОБА_1 незаконно стягнуті з неї кошти у розмірі 116 677,32 грн.
Позивач посилаюсь на незадовільний майновий стан клопотала про звільнення від сплати судового збору.
Позов мотивований тим, що 28 серпня 2007 року між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 укладений договір фінансового лізингу № L1036-08/07, за умовами якого останній отримав у лізинг друкарське майно вартістю 732 250 грн та зобов'язався сплачувати лізингові платежі згідно графіку платежів у розмірі 13 103,80 грн щомісячно протягом 60 місяців.
На виконання умов договору суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 сплачений авансовий платіж у розмірі 183 062,50 грн.
ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, не сплативши перший лізинговий платіж. Після його смерті позивач, як один зі спадкоємців, подала заяву про прийняття спадщини після смерті сина. Проте, внаслідок накладеного арешту на майно померлого, спадкоємці отримати свідоцтва про право на спадщину не змогли.
Разом з тим, відповідачем розірваний договір фінансового лізингу з померлим ОСОБА_3 , та повернуто надане у лізинг майно.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач зверталась до суду за захистом своїх порушених прав.
ЩОДО СУДОВИХ РІШЕНЬ, ЯКІ НАБРАЛИ законної СИЛИ при вирішенні СПІРНИХ правовідносин та відповідно до відомостей наведених у судовому рішенні суду касаційної інстанції:
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 14 листопада 2011 року на її користь з відповідача була стягнута 1/2 частина сплачених померлим сином коштів в якості авансу у сумі 91 530,25 грн.
Проте Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 12.03.2012, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.10.2012, скасовано рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 14.11.2011 та ухвалено нове, яким у задоволенні позовних вимог.
У подальшому а здійснено поворот виконання рішення.
З її пенсії з 2014 року по 2022 рік здійснювалося відрахування суми 91 530,25 грн у розмірі 20 % отримуваної пенсії. Також, з неї додатково виконавчою службою стягуються витрати за виготовлення звіту про оцінку майна у розмірі 15 600 грн.
Загалом за вказаний час Шевченківським ВДВС Полтавської області з неї було стягнуто 116 677,32 грн, а саме: 91 530,25 грн заборгованості, виконавчий збір у розмірі 9161,57 грн, витрати виконавчого провадження у розмірі 300 грн, а також витрати за виготовлення звіту про оцінку майна у розмірі 15 600 грн.
Оскільки лізингове майно було повернуто відповідачу, а його вартість включена до розрахунку щомісячних лізингових платежів, вважає, що відповідачу слід компенсувати тільки орендну плату за 1,5 місяці користування лізинговим майном у розмірі 6 406,50 грн, а тому з неї підлягало стягненню тільки 3 203,25 грн, беручи до уваги, що позивачу у спадковому майні належить 1/2 частина.
ЩОДО СУДОВИХ РІШЕНЬ, які набрали законної сили при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до відомостей наведених у судовому рішенні суду касаційної інстанції:
Згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.2013, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Підставою для відмови в задоволенні позову стало те, що у зв'язку з припинення договору фінансового лізингу між двома суб'єктами господарської діяльності ТОВ «Райффайзен лізинг Аваль» та СПД ОСОБА_3 , права та обов'язки за вищезазначеним договором не входять до складу спадщини, оскільки вони нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, як суб'єкта підприємницької діяльності.
Згідно рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14.04.2014, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним. Відмовляючи у задоволенні позову суд прийшов до висновку, що права позивачів як спадкоємців не були порушені, а виконавчий напис вчинений 21.01.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І. є дійсним.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 31.08.2015 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права володіння майном. Рішення мотивовано тим, що раніше сплачені платежі за договором фінансового лізингу не повертаються, оскільки припинились зобов'язання фінансового лізингу у зв'язку з смертю ОСОБА_3 , внесені ОСОБА_3 кошти не є спадковим майном.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.03.2016 відмовлено за безпідставністю у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання договору фінансового лізингу припиненим та стягнення (повернення) безпідставно набутого майна.
Згідно відповіді Головного управління ПФУ в Полтавській області від 21.01.2022, з пенсії позивача відповідно до постанови Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) проводились стягнення боргу у розмірі 86113,72 грн. на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та виконавчого збору у розмірі 8804,03 на користь Шевченківського ВДВС у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у виконавчому провадженні №39847709. Відрахування припинені з 01.03.2021 за вимогою державного виконавця у зв'язку з повним виконанням постанови. З 01.03.2021 відповідно до постанови у виконавчому провадженні №64201491 від 28.01.2021 розпочато стягнення боргу у сумі 8218,53 грн. Відрахування здійснюються у розмірі 20% пенсії, утримано 7252,95 грн., залишок - 965,58 грн.
Згідно відповіді Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 25.01.2021, станом на 25.01.2021 заборгованість у розмірі 91615,75 грн. утримана в повному обсязі з пенсійних виплат та за рахунок коштів отриманих від реалізації рухомого майна, виконавчий збір та витрати виконавчого провадження стягнуто в повному обсязі. З боржника стягуються додаткові витрати за виготовлення звіту про оцінку у розмірі 15600 грн., станом на 25.01.2021 залишок нестягнутих додаткових витрат становить 7381,47 грн.
Позивач зверталась до суду в порядку окремого позовного провадження із заявою про встановлення факту, що пенсія не є спадковим майном, визнання дій Шевченківського ВДВС Полтавського міського управління юстиції про стягнення коштів з пенсії протиправними, зупинення протиправних стягнень та повернення незаконно стягнених коштів.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави 21.03.2019 у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_6 було відмовлено з посиланням на те, що заявлені вимоги містять спір про право.
ЩОДО ВИРІШЕННЯ СПОРУ У ДАНІЙ СПРАВІ.
Справу розглянуто за правилами цивільного судочинства.
Рішенням Оболонського районного м. Києва від 05 червня 2023 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Райффайзен Лізинг» про визнання зобов'язання виконаним залишені без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 24 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Оболонського районного м. Києва від 05 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року скасовано. Провадження у справі № 756/1480/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Райффайзен Лізинг» про визнання зобов'язання виконаним закрито. Повідомлено позивача , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.
Крім того, позивачка заявляла, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах за умови, що договір лізингу не був розірваний лізингодавцем в односторонньому порядку, а був розірваний смертю лізингоодержувача, який умови договору фінансового лізингу за життя не порушив.
У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про направлення справи до Господарського суду міста Києва.
У разі надходження до суду справи, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, після закриття провадження Верховним Судом чи судом апеляційної інстанції в порядку цивільного чи адміністративного судочинства, суд перевіряє наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог господарського процесуального закону, чинного на дату подання позовної заяви.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" визначено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 2684,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За розгляд позовної заяви майнового характеру позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову (116 677,32*1,5% = 1750,15, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто 2684, 00 грн
За розгляд позовної заяви немайнового характеру позивач повинна сплатити судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн. кожен (2684*2), що становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Позивачем пред'явлено три позовні вимоги, з яких дві немайнового і одна майнового характеру.
За таких обставин розмір судового збору має скласти по 2684,00 грн за кожну немайнову вимогу і 2684,00 грн. за майнову, а загалом 8052,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Матеріали позовної заяви містять клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, з якого вбачається, що позивач просить звільнити її від сплати судового збору у зв'язку скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п7 ст. 176 ГПК України в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.
Законом «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним;
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах з предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням. Так, умови, визначені в пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Щодо третьої умови, визначеної в пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливості її застосування за суб'єктом застосування, у той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Ураховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, КГС ВС в постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20 зауважив, що умови, визначені в пункті 1 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу.
Суд враховує положення о статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,практику щодо застосування статті 6 Конвенції, наведену, зокрема, у рішеннях ЄСПЛ у справах «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (Georgel and Georgeta Stoicescu v. Romania), «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111) , «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Із відомостей які містить позовна заява і клопотання та додані докази Полтавського об'єднаного управлінні ПФУ в Полтавській обл., Відомості ДРФОПП про джерела і суми доходу та довідки ЖЕО№2 Потлавської МР, вбачається, що позивачка станом на час пред'явлення позову перебувала на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській обл. і отримувала пенсію за віком, інших доходів не мала, проживала одинокою, сума її пенсії за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 склала 43415,88 грн.
Відкриваючи провадження у справі Оболонський районний суд м. Києва клопотання задовольнив, звільнив позивачку від сплати судового збору.
Таким чином, дослідивши матеріали позовної заяви із доданими до неї документами суддя дійшов висновку, в тому числі слідуючи правилу правової визначеності, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Керуючись ст 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 12, 42 , 46, 176, 177, 234. 247 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1.1Клопотання ОСОБА_1 , рнокппНОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.
1.2Звільнити ОСОБА_1 , рнокппНОМЕР_1 від сплати судового збору за її позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» про визнання зобов'язання виконаним, визнання стягнення коштів неправомірним та зобов'язання повернути кошти, без
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Звільнити
3. Розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.
4. Підготовче засідання призначити на 04.12.25 о 14:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 5 .
5. Визначити строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді.
6. Заяви по суті справи та з процесуальних питань необхідно подавати у Електронній чи письмовій формі з доказами надсилання/вручення іншим учасникам справи у визначені даною ухвалою та ГПК України строки.
7. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом укладення мирової угоди, проведення позасудового врегулювання спору шляхом медіації або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді.
8. Повідомити учасників справи, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
8.1. Повідомити учасників справи про подання до суду заяв/клопотань окремим документом з доказами надсилання/вручення іншим учасникам справи.
8.2. Повідомити учасників справи, що додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи можуть бути подані учасником справи з дозволу суду (ч. 5 ст. 161 ГПК України).
8.3. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.
8.4. Повідомити учасників справи про можливість відповідно до вимог ст. 197 ГПК України брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою програми захищеного відеоконференцзв'язку із судом «ВКЗ» (vkz.court.gov.ua) у порядку статті 197 ГПК України.
9. Повідомити учасників справи про дату, час і місце засідання.
Ухвала набрала законної сили 03.11.2025 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ігор Курдельчук