ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
03.11.2025Справа № 910/13251/25
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 (м. Київ)
до ОСОБА_2 (м. Київ)
про зміну або розірвання договору
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач), в якому позивач просить суд змінити або розірвати договір оренди нерухомого майна від 15.07.2021, укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 статті 4 ГПК України на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, мають право юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Частиною 3 ст. 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування сторін, зокрема: вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців).
Водночас у поданій до суду позовній заяві позивач визначив сторін спору (себе та відповідача), у якості фізичних осіб без зазначення статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Хоча зі змісту позову вбачається, що сторони спору є суб'єктами господарювання, а договір оренди нерухомого майна від 15.07.2021 - укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
Отже позивачу необхідно визначитися зі статусом сторін у даній справі.
Також згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Проте, у порушення вказаної норми, позивач не визначив конкретний предмет позову та конкретний спосіб захисту його прав, а заявив одночасно вимоги: або про зміну договору оренди нерухомого майна від 15.07.2021 або про розірвання цього договору, які є альтернативними та мають різні правові наслідки. При цьому суд не вправі на власний росуд вирішити (вибрати) спосіб захисту прав позивача та вирішити за нього, якими будуть його вимоги у позові.
У той же час, позовні вимоги повинні бути конкретними, а не абстрактними чи умовними, та повинні містити способи захисту прав та інтересів позивача, що відповідають закону або договору.
Також позовні вимоги ОСОБА_1 не містять обґрунтувань, у чому саме полягає протиправність дій відповідача та яким чином вони порушують права чи інтереси позивача.
Отже заявнику необхідно уточнити предмет позову та надати його належне правове обгрунтування.
Крім того, пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Особа, яка звертається з позовом до суду, зобов'язана до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч. 1 ст. 172 ГПК України).
Водночас встановлено, що до позовної заяви позивач не долучив доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, або доказів направлення відповідачу матеріалів позову у паперовій формі листом з описом вкладення, оскільки у відповідача відсутній обов'язок реєструватися в ЄСІТС.
Далі, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру.
Таким чином позивач за одну немайнову вимогу повинен був сплатити судовий збір у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 422,40 грн.
У якості доказу сплати судового збору позивач надав копію квитанції № 8783-2451-2650-1497 від 26.10.2025 на суму 1000,00 грн, яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Отже позивачу потрібно доплатити судовий збір у сумі 1422,40 грн.
При цьому слід зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів, є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну або розірвання договору залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.