ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 910/9467/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захаров" (08621, Київська області, Васильківський район, село Кожухівка, вулиця Першотравнева, будинок 1)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" (01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12)
простягнення 89 706 грн 83 коп.
Представники сторін: не викликались
30.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Захаров" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" про стягнення 89 706 грн 83 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладених сторонами договорів на перевезення вантажів від 09.04.2025 № 1 та № 2, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 87 210 грн 00 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позивачем нараховано 752 грн 63 коп. 3 % річних та 1 744 грн 20 коп. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/9467/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Станом на 03.11.2025 відповідачем вимог ухвали суду від 28.07.2025, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 04.08.2025, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
09.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захаров" (перевізник за договором, відповідач у справі) укладено договір на перевезення вантажів № 1, відповідно до умов якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу за маршрутом с. Мусійки (Київська обл.) - м. Ізмаїл (Одеська обл.), назва вантажу: соя, вага:25-26 т, вартість перевезення та порядок оплати: 1 140 грн з ПДВ за тонну/на вивантаженні, дата навантаження: 09.04.2025, строк доставки вантажу:11.04.2025, автомобіль: DAF НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 .
09.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захаров" (перевізник за договором, відповідач у справі) укладено договір на перевезення вантажів № 2, відповідно до умов якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу за маршрутом с. Мусійки (Київська обл.) - м. Ізмаїл (Одеська обл.), назва вантажу: соя, вага:25-26 т, вартість перевезення та порядок оплати: 1 140 грн з ПДВ за тонну/на вивантаженні, дата навантаження: 09.04.2025, строк доставки вантажу:11.04.2025, автомобіль: Сканія НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 .
15.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" (замовник за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захаров" (перевізник за договором, відповідач у справі) укладено договір на перевезення вантажів № 3, відповідно до умов якого замовник доручає, а перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу за маршрутом с. Мусійки (Київська обл.) - м. Ізмаїл (Одеська обл.), назва вантажу: соя, вага:25-26 т, вартість перевезення та порядок оплати: 1 140 грн з ПДВ за тонну/на вивантаженні, дата навантаження: 15.04.2025, строк доставки вантажу:16.04.2025, автомобіль: МАН НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 .
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором транспортного експедирування.
Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 930 Цивільного кодексу України договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Статтею 931 Цивільного кодексу України визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договорів на перевезення вантажів від 09.04.2025 № 2, від 09.04.2025 № 2 та від 15.04.2025 № 3 було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 87 210 грн 00 коп. Крім того, за неналежне виконання зобов'язань позивачем нараховано 1 744 грн 20 коп. інфляційних втрат та 752 грн 63 коп. 3 % річних.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати вартості послуг за договорами на перевезення вантажів від 09.04.2025 № 2, від 09.04.2025 № 2 та від 15.04.2025 № 3, та факту наявності заборгованості за отримані послуги у розмірі 87 210 грн 00 коп., вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 744 грн 20 коп. інфляційних втрат та 752 грн 63 коп. 3 % річних, нарахованих за загальний період прострочення період з 13.04.2025 по 12.05.2025.
З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.
З огляду на вимоги статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Тобто визначаючи розмір заборгованості за договором, зокрема, в частині пені, процентів річних та інфляційних втрат суд зобов'язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок інфляційних втрат є неправильним, оскільки позивачем неправильно визначено день початку прострочення обов'язку з оплати наданих послуг за договором на перевезення вантажів від 15.04.2025 № 3.
За результатами здійсненої за допомогою інформаційно-правової системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат та процентів річних судом встановлено, що розмір останніх, перерахований судом у відповідності до приписів чинного законодавства з урахуванням визначеного судом початку періоду прострочення, перерахований судом в межах визначеного судом періоду прострочення, становить 427 грн 68 коп. процентів річних та 1 545 грн 85 коп. втрат від інфляції, а отже є меншим, нараховано та заявлено до стягнення позивачем, тому позовні вимоги в частині стягнення процентів річних та втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню в сумах, визначених судом, а саме 427 грн 68 коп. процентів річних та 1 545 грн 85 коп. втрат від інфляції.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, ст.ст. 76-79, ст. 86, ст. 123, ст. 129, ст.ст. 232-233, ст.ст. 237- 238, ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Ойл" (01042, місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, ідентифікаційний код 45091449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Захаров" (08621, Київська область, Васильківський район, село Кожухівка, вулиця Першотравнева, будинок 1, ідентифікаційний код 37704925) заборгованість у розмірі 87 210 (вісімдесят сім тисяч двісті десять) грн 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 545 (одна тисяча п'ятсот сорок п'ять) грн 85 коп., 3 % річних в розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн 68 коп., судовий збір у розмірі 3 010 (три тисячі десять) грн 34 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Н.Плотницька