номер провадження справи 34/151/25
03.11.2025 Справа № 908/2704/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/2704/25
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг», ідентифікаціний код юридичної особи 39433769 (вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, 03040)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)
про стягнення 22 702 грн 43 коп.
До Господарського суду Запорізької області 28.08.2025 через систему «Елекронний суд» надійшов позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 22 702,43 грн, з яких: частка не виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 643,30 грн; інфляційні втрати в розмірі 3009,53 грн; пеня в розмірі 10224,11 грн; 3 % річних в розмірі 825,49 грн; витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.08.2025 справу № 908/2704/25 передано на розгляд судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, 03.09.2025 суд ухвалив прийняти справу № 908/2704/25 до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позивач та відповідач отримали вказану ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі 03.09.2025.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення сторін, у т.ч. відповідача про відкриття провадження у даній справі. Суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відзив на адресу суду від відповідача не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
03.11.2025 судом ухвалено рішення у даній справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
28.02.2022 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю транспортного засобу "SKODA OCTAVIA" д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) та транспортного засобу "TOYOTA SOLARA" д.н.з. НОМЕР_3 .
Внаслідок Події транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а їх власникам було завдано матеріальних збитків.
Водії транспортних засобів, причетних до ДТП, керуючись п. 2.11 Правил дорожнього руху України та п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» спільно склали Повідомлення про дорожньо- транспортну пригоду (Європротокол), відповідно до якого водій транспортного засобу "SKODA OCTAVIA" д.н.з. НОМЕР_1 (vin-code НОМЕР_2 ) є винним у настанні вищевказаної ДТП.
Відповідно до інформації з Централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "SKODA OCTAVIA" д.н.з. НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 ) на дату настання ДТП одночасно була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (надалі - Позивач) за полісом № EP-205798770 та в ТДВ «СК «КРЕДО» (надалі - Відповідач) за полісом № ЕР-202975390.
02.03.2022 Позивач направив Відповідачу повідомлення про настання події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вищевказане повідомлення було направлено на офіційну електронну адресу Відповідача credo@credo.zp.ua.
22.04.2022 Позивач, на виконання пп. «в» п. 3.2 ст. 3 Порядку, направив Відповідачу про повідомлення про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування (не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення). Вищевказане повідомлення було направлено на офіційну електронну адресу Відповідача credo@credo.zp.ua.
06.06.2022 Позивач, керуючись положеннями Порядку, звернувся до Відповідача з заявою на виплату частки страхового відшкодування (вих. # 37376/1 від 06.06.2022).
Станом на дату подання даної позовної заяви Відповідачем не виплачено страхового відшкодування на користь Позивача.
На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг» 22 702,43 грн, з яких: частка не виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8643,30 грн; інфляційні втрати в розмірі 3009,53 грн; пеня в розмірі 10.224,11 грн; 3 % річних в розмірі 825,49 грн було предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "SKODA OCTAVIA" д.н.з. НОМЕР_1 (vincode НОМЕР_2 ) на дату настання ДТП одночасно була забезпечена в ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» (надалі - Позивач) за полісом № EP-205798770 та в ТДВ «СК «КРЕДО» (надалі - Відповідач) за полісом № ЕР-202975390.
Таким чином, вищевказана ДТП є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому правовідносини між страховими компаніями регулюються положеннями Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 3.1. Порядку Страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним Внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (не залежно від наявності інших Внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом 1961 заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до п. 4.1. Порядку відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву.
Відповідно до ч. 2 ст. 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Станом на дату настання ДТП відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулювалися Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV).
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону № 1961-IV відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до ремонтної калькуляції № 37376 від 12.04. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "TOYOTA SOLARA" д.н.з. НОМЕР_3 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без урахування ПДВ, склала 57 713, 41 грн.
Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону № 1961-IV Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до заяви про виплату страхового відшкодування між власником транспортного засобу "TOYOTA SOLARA" д.н.з. НОМЕР_3 (потерпілою особою) та Позивачем було узгоджено розмір страхового відшкодування в сумі 40 000,00 грн. Також вищевказаною заявою погоджено здійснення Страховиком виплати страхового відшкодування згідно цієї Згоди в зазначеному в ній розмірі є повним виконанням Страховиком своїх зобов'язань перед Заявником щодо означеного страхового випадку та підтверджує, що страховий випадок вважається повністю врегульованим та Заявник не матиме жодних претензій до Страховика стосовно означенного страхового випадку; розмір (сума) страхового відшкодування Страховиком та Заявником взаємно погоджено; Страховик і Заявник досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи.
На підставі заяви про виплату страхового відшкодування, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на користь потерпілої особи в розмірі 40 000,00 грн.
Відповідно пп. «а» п. 3.2 ст. 3 Порядку Страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома Внутрішніми договори страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку.
02.03.2022 Позивач, на виконання пп. «а» п. 3.2 ст. 3 Порядку, направив Відповідачу повідомлення про настання події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вищевказане повідомлення було направлено на офіційну електронну адресу Відповідача credo@credo.zp.ua.
Відповідно до пп. «в» п. 3.2. ст. 3 Порядку Страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома Внутрішніми договори страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші Внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі дні до дати її проведення.
22.04.2022 Позивач, на виконання пп. «в» п. 3.2 ст. 3 Порядку, направив Відповідачу повідомлення про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування (не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення). Вищевказане повідомлення було направлено на офіційну електронну адресу Відповідача credo@credo.zp.ua.
Таким чином, Позивач своєчасно, відповідно до вимог пп. «а» та пп. «в» п. 3.2 ст. 3 Порядку, здійснив повідомлення Відповідача про повідомлення: про настання події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок); про повідомлення про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування (не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення).
Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Порядку Страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не перевищує сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону 1961 має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування.
Для реалізації зазначеного у цьому пункті права страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив страхове відшкодування, має подати заяви про страхове відшкодування до решти зазначених страховиків.
Відповідно до п. 5.3. ст. 5 Порядку Страховик за Внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
Відповідно до п. 5.4. Порядку невиконання страховиком пункту 5.3 цієї статті є порушенням цього Порядку.
06.06.2022 Позивач, керуючись положеннями Порядку, звернувся до Відповідача з заявою на виплату частки страхового відшкодування (вих. # 37376/1 від 06.06.2022).
Вищевказана заява була підписана кваліфікованим електронним підписом відповідно до положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронні довірчі послуги» та направлена на офіційну електронну адресу Відповідача credo@credo.zp.ua.
Відповідач не здійснив виплату частки страхового відшкодування на користь Позивача.
Протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 № 500/2021 було ухвалено Внести зміни до пункту 5.2 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який затверджено протоколом Президії МТСБУ від 26.02.2020 № 464/2020.
Відповідно до п. 5.2. Порядку Розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від кожного з інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) за формулою: Ск = (Св - Сш/Кс) / (Кс-1) - Ф, де Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика; Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
Св - розмір розмір виплаченого заявником страхового відшкодування складає 40 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією;
Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку складає 57 713,41 грн, що підтверджується ремонтною калькуляцією № 37376 від 12.04.2022;
Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку складає 2, що підтверджується витягами з бази даних ЦБД МТСБУ;
Ф - розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування складає 2 500,00 грн, що підтверджується витягом з Централізованої бази даних МТСБУ про поліс ЕР-202975390.
Отже, розмір належної частки компенсації страхового відшкодування: Ск = (40 000,00 - 57 713,41 / 2) / 1 - 2 500,00 = 8 643,30 грн.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем здійснено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 22.06.2022 по 27.08.2025.
Судом перевірено відповідні розрахунки Позивача та визнано правомірними вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 10 224 грн 11 коп. пені, 3 009,53 грн інфляційних втрат та 1 008,48 грн 3% річних.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
В позовній заяві позивачем заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7300,00 грн.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
16.07.2025 року між Позивчаем та ФОП, Адвокатом Войціховським А.В. укладено Договір про надання професійної правничої допомоги.
27.08.2025 сторонами Договору складений акт надання послуг № 37376 на суму 7 300 грн 00 коп.
Розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020р. у справі № 640/18402/19 та від 20.01.2021 р. у справі № 357/11023/18).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.
Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг.
Матеріалами справи підтверджується надання відповідних послуг адвокатом Войціховським А.В.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
В судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанов об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Викладена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 08.04.2020 у справі №908/2685/19.
У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що заявлена до стягнення сума витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 7 300,00 грн не є завищеною, відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру таких витрат.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7 300,00 грн витрат на правову допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ідентифікаційний код юридичної особи 13622789 (вул. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Оберіг», ідентифікаціний код юридичної особи 39433769 (вул. Васильківська, буд. 14, м. Київ, 03040) 8 643 (вісім тисяч шістсот сорок три) грн 30 коп. страхового відшкодування 3 009 (три тисячі дев'ять) грн 53 коп. інфляційних втрат, 10 224 (десять тисяч двісті двадцять чотири) грн 11 коп. пені, 825 (вісімсот двадцять п'ять) грн 49 коп. 3% річних, 7 300 (сім тисяч триста) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 03.11.2025.
Суддя А.О. Науменко