Рішення від 22.10.2025 по справі 908/2404/22

номер провадження справи 27/170/22-3/110/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2025 Справа №908/2404/22

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (65058 м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34252469)

до відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336)

за участю Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України,

про стягнення 31 161 091,68 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Гранкіна Анна Володимирівна (в режимі відеоконференції), адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №003290 від 16.05.2018, довіреність № 1810-Юр.1 від 18.10.2024;

від відповідача: Лянгасова Юлія Алімівна (в режимі відеоконференції), самопредставництво юридичної особи, посадова інструкція №7/4 від 04.04.2023, наказ №5-П від 25.01.2022;

прокурор: Стешенко Віталій Євгенович (в залі суду) - службове посвідчення №07593 від 01.03.2023;

від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України - не з'явився.

РУХ СПРАВИ.

До Господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ «Автомагістраль-Південь» з позовом до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (найменування змінено на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області) про стягнення боргу в сумі 31 161 091,68 грн за договором капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) від 25.06.2021 №213-21.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 у справі №908/2404/22 позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася прокуратура в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, в якій просила рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення у справі №908/2404/22, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

За результатами апеляційного перегляду справи №908/2404/22 Центральний апеляційний господарський суду постановою від 18.02.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 залишив без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, прокуратура звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.05.2025 касаційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України задоволено частково; рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у справі №908/2404/22 скасовано, справу №908/2404/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2025 справу №908/2404/22 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 30.06.2025 прийнято справу №908/2404/22 до свого провадження; присвоєно справі номер провадження 3/110/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 29.07.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.

08.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшов відзив, відповідно до якого прокурор просить відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» у повному обсязі; вирішити питання про поворот виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023; покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» понесені Запорізькою обласною прокуратурою витрати на сплату судового збору у цій справі на загальну суму 1 448 990,81 грн.

14.07.2025 до суду від відповідача Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області надійшли письмові пояснення по суті спору у справі №908/2404/22

24.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України надійшли пояснення по справі.

25.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» надійшли письмові пояснення по справі

28.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» надійшло клопотання про закриття провадження у справі №908/2404/22.

29.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від заступника керівника Запорізької обласної прокуратури надійшло заперечення про закриття провадження у справі та відзив/пояснення у справі № 908/2404/22.

Ухвалою суду від 29.07.2025 продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів та відкладено підготовче засідання до 03.09.2025 о 10:00 год.

02.09.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про поновлення строків на подання доказів, приєднання доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.09.2025 суд долучив до матеріалів справи докази подані позивачем 02.09.2025 та відмовив у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/2404/22 до судового розгляду по суті на 15.09.2025 о 14:00 год.

У судовому засіданні 15.09.2025 було оголошено перерву до 23.09.2025 о 14:00 год.

22.09.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 23.09.2025 оголошено перерву до 13.10.2025 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 13.10.2025 оголошено перерву до 22.10.2025 о 12:00 год

У судових засіданнях 13.10.2025 та 22.10.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 22.10.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач надав суду письмові пояснення, в яких просить задовольнити позов, та звертає увагу на такі обставини:

Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) надавалися на підпис Відповідачу в 2-х примірниках. Акти підписані лише зі сторони Позивача без зазначення дати та періоду виконання робіт, оскільки дата та місяць виконання на актах вказується безпосередньо Замовником під час їх підписання та реєстрацією в Управлінні Державної казначейської служби України в Запорізькій області. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на суму 2 000 254,56 грн (примітка суду: сума очевидно зазначена помилково) були складені на підставі виконавчої документації, в якій було зазначено період виконання робіт та їх найменування.

У відповідності до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва, який передбачає, що Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, Позивачем був складений Загальний журнал робіт по об'єкту: капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Згідно з правилами ведення будівельної документації Позивачем було складено також журнал розливу органічних в'яжучих при улаштуванні поверхневої обробки (додається до пояснень). Також Позивачем складені Акти на закриття прихованих робіт виконаних на об'єкті.

Відповідно до Актів на закриття прихованих робіт влаштування основи дорожнього одягу з щебенево-піщаної суміші ЩПС-40, обробленої цементом до марки матеріалу М-20 по об'єкту: капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731, що складалися в період з 28.08.2021 по 27.11.2021 та які були підписані представником технічного нагляду з боку відповідача - Притулою В.Т. (провідним інженером відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій Служби автомобільних доріг в Запорізькій області. Пунктом 4 Актів на закриття прихованих робіт передбачено, що відхилення від проектної документації, технології та вимог чинних нормативів відсутні.

Якість використаних під час будівництва матеріалів та асфальтобетонних сумішей також підтверджується і протоколами лабораторії з контролю якості виробництва Служби автомобільних доріг у Запорізькій області.

Отже, якість та обсяги робіт таких видів робіт, що виконував позивач за договором №213-21 від 25.06.2021 на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731, підтверджується вищезазначеними документами.

Відповідно до маршрутних листів службових поїздок в межах ділянок, які обслуговуються, наданих замовником (відповідачем), провідним інженером відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій Служби автомобільних доріг в Запорізькій області Притулою В.Т. протягом жовтня-листопада 2021 року здійснювалось обстеження автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ та проводився контроль робіт, що виконувались на вищезазначеній автомобільній дорозі, здійснювався контроль якості.

Висновком за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №25-93/ СД від 18.06.2025 було проведено дослідження об'єкту: «Капітальний ремонт а/д державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343 - км 442+731», відповідно до якого судовим експертом досліджувались документи та матеріали, що надавались позивачем у справі №908/2404/2022.

Відповідно до висновку експерта: Обсяги фактично виконаних робіт та їх вартість відповідають первинній звітній документації, що вказані в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 31 161 091,68 грн умовам договору №213-21 від 25 червня 2021 року, який був укладений між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (код ЄДПОУ 34252469) та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 25891336) по об'єкту: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) та виконавчій документації, що міститься в матеріалах справи.

Якість виконаних робіт, що вказані в формах КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 31 161 091,68 грн, підтверджується протоколами випробувань лабораторії з контролю якості виробництва Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та протоколами випробувальної лабораторії ТОВ «Автомагістраль-Південь», паспортам на матеріали, сертифікатами відповідності, що містяться в матеріалах справи, умовам договору № 213-21 від 25 червня 2021 року.

29.11.2022 відповідач надав відповідь на лист позивача вих.№22/1264, в якому повідомив, що станом на 15.11.2022 загальний журнал виконання робіт, акти на закриття прихованих робіт та інша виконавча документація були повернуті ТОВ «Автомагістраль-Південь», в тому числі і по об'єкту: «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731».

Таким чином відповідач був ознайомлений з записами, що містяться в журналі виконання робіт, повернув журнал без зауважень, що відповідно до ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва, є підтвердженням відсутності відхилень від вимог технологічної та нормативної документації в ході виконання робіт. Так, 8.4.2 вищевказаного ДБН зазначено, що операційний контроль будівельних процесів (технологічних операцій) здійснюється за регламентом в ході виконання будівельних робіт і забезпечує своєчасне виявлення дефектів для вжиття заходів щодо їх усунення. П. 8.4.2.1. ДБН А.3.1-5:2016 передбачено, що результати операційного контролю заносяться до загального журналу робіт.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши в письмових поясненнях, що Договірні відносини за Договором № 213-21 від 25.06.2021 припинені 30.06.2024. Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2023 у справі № 908/2404/22 фактично виконано ще у 2024 році. Платіжною інструкцією № 32 від 08.04.2024 з відповідача стягнуто 31 161 091,68 грн. Судові витрати зі сплати судового збору ТОВ «Автомагістраль-Південь» не стягувались.

Щодо заявлених у справі позовних вимог вказав, що відповідач не визнавав виконання позивачем будівельних робіт на заявлену суму, а під час судових засідань ним було підтверджено узагальнене виконання робіт, так як позивач дійсно виконував роботи за Договором, за які перераховувалися кошти на рахунок позивача.

Надані позивачем Акти приймання не підписані відповідачем та не містять дату або періоду виконання робіт.

У працівників/повноважних спеціалістів відповідача на час надання позивачем Актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та на сьогоднішній день відсутня можливість для виїзду на об'єкт виконання робіт для огляду будівельного майданчика з метою засвідчення виконаних робіт та їх обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.

Тож підтвердити якість та відповідність виконаних робіт державним стандартам, будівельним нормам та іншим нормативно-правовим актам, тендерній та проектній документації об'єкту, а також встановлення, що виконані роботи відповідають затвердженій проектній документації, є неможливим, внаслідок недоступності об'єкта виконання робіт у зв'язку з його окупацією.

У свою чергу підписання Актів без підтвердження якості виконаних робіт, їх належного виконання та відповідності обсягів виконаних робіт, суперечить діючому законодавству.

Відмови відповідача у підписанні Актів є обґрунтованими. Відповідач без перевірки, огляду об'єкту виконання робіт не може надати зауваження до якості, або кількості робіт які були виконані Позивачем.

В основу висновку Верховного Суду у постанові від 09.07.2024 у справі №908/2400/22, яка є аналогічною з даною справою, з яким погоджується відповідач, покладено висновки щодо недоведеності належними та допустимими доказами реального виконання підрядних робіт на території, яка є тимчасово окупованою, та зумовлену цим обґрунтовану відмову відповідача у їх прийнятті та необґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості за такі роботи.

Також відповідач зазначив, що оскільки за рішенням суду у справі №908/2404/22 з відповідача стягнуто суму 31 161 091,68 грн, на теперішні час предмет спору відсутній; просив суд розглянути питання щодо доцільності закриття провадження у справі №908/2404/22 на підставі ч. 2 ст. 231 ГПК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРОРА.

Прокурором надані пояснення по справі, в яких зазначено, що вимоги ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» ґрунтуються на Акті виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідці приймання про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), який був надісланий Службі супровідним листом № 1209/01 від 12.09.2022.

При цьому, як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 29.05.2025, вказані документи не містять дати їх складення та відсутні відомості про період часу, протягом якого ці роботи були виконані.

Окрім того Договір № 213-21 містить додаток № 2 «Календарний план», за умовами якого період надання всіх видів робіт визначений з липня 2021 року по лютий 2023 року.

Також відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», та листа Служби від 28.10.2022 № 22/1157 автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343 - км 442+731 є такою, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Тобто, фактично кінцевий термін (лютий 2023 року) з виконання визначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) настав вже після введення в Україні воєнного стану та окупації ділянки автомобільної дороги, роботи на якій мали проводитися генпідрядником.

Товариство не надало та матеріали справи не містять доказів щодо звернення до відповідача в період до дати введення воєнного стану в Україні з клопотанням про підписання акта приймання виконаних робіт.

З огляду на приписи ст. 853 ЦК України та обставини справи, станом на час направлення позивачем акта форми № КБ-2в і довідки форми № КБ-3 (вересень 2022 року), відповідач вочевидь через незалежні від нього обставини був позбавлений можливості фактично прийняти виконані позивачем підрядні роботи за договором № 213-21, а саме: оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання, обсяг і якість, відповідність технічним вимогам ремонту на спірній ділянці дороги (автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343 - км 442+731) з причин її перебування на тимчасово окупованій території.

Окрім того, не підлягає задоволенню позов ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» внаслідок нікчемності Договору 213-21 від 25.06.2021.

Укладаючи договір закупівлі за бюджетні кошти, у тому числі за рахунок капітальних трансфертів, відповідний правочин також має відповідати вимогам бюджетного законодавства України.

Згідно з ч. 4 ст. 48 БК України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

На час укладення 25.06.2021 Договору № 213-21 постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 122 «Деякі питання дорожнього господарства'передбачалось на фінансування відповідних робіт за рахунок спеціального фонду державного бюджету лише 100 тис. грн.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2021 № 327 «Питання фінансування об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2021 році за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії» на час включення закупівлі UA-2021-04-28-005771-c до річного плану (28.04.2021) та укладення 25.06.2021 Договору № 213-21 на фінансування робіт з капітального ремонту автомобільної дороги М-14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343 - км 442+731 фінансування взагалі не передбачалось. Лише у редакції від 18.09.2021 передбачалось виділення 37 млн грн. При цьому головним розпорядником (Державним агентством) вона у подальшому Службі не доводилась.

Аналогічна ситуація з постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 №891 «Про затвердження Порядку використання коштів загального фонду державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у 2021 році».

Оплата робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343 - км 442+731 передбачалась лише після внесення до неї змін постановами від 28.10.2021 №1153, від 15.12.2021 №1339.

Натомість вказані рішення Уряду прийняті вже після включення у річний план (28.04.2021) та проведення (09.06.2021) закупівлі 2021-04-28-005771-c, а також укладення 25.06.2021 Договору № 213-21.

Держагентством та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» не спростовано того факту, що Службою 25.06.2021 взято зобов'язання на загальну суму 399 499 998 грн за Договором № 213-21 за відсутності відповідних бюджетних асигнувань.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

24.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду від Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України надійшли пояснення по справі, відповідно до яких Державне агентство вважає, що Позивачем не доведено законність і обґрунтованість позовних вимог

Просить врахувати пояснення при розгляді справи та розглянути справу без участі представника агентства.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги ТОВ «Автомагістраль-Південь» (підрядника) до Служби (замовника) про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити наявність підстав для оплати робіт за договором підряду, які оформлені актами прийняття - передачі робіт, зокрема необхідним є встановлення та оцінка таких істотних обставин для цього, як реальне/фактичне виконання робіт за договором підряду та обґрунтованість відмови замовника від підписання актів виконаних робіт.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

25.06.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (Замовник, в подальшому перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (Генпідрядник) укладено договір №213-21 Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).

Відповідно до п. 1.1 Генпідрядник зобов'язується на свій ризик виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8-Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Генпідрядника закінчені роботи та оплатити їх.

Власником результату виконаних робіт є Замовник (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору кількість робіт: склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначені проектною документацією.

Відповідно до п. 1.4 договору місце виконання робіт: автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731.

Згідно із п. 2.1 договору строк виконання робіт: з дати укладання по 28.02.2023 при умові постійного фінансування.

Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 399 499 998 грн 00 коп., у т.ч. ПДВ.

Пунктами 3.2, 3.5, 3.6 договору передбачено, що ціна є твердою. Перегляд ціни договору оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємними частинами цього договору. Ціна договору визначається згідно СОУ 42.1 - 37641978-050:298 п. 6.2; 62.1.

Відповідно до п. 4.1 договору Замовник має право, зокрема, відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені Генпідрядником, Замовником або третьою особою.

Згідно із п. 4.3 договору Генпідрядник має право, зокрема, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Відповідно до 14.1 договору визначено, що після одержання повідомлення Генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) Замовник зобов'язаний розпочати їх приймання.

Згідно із п. 14.2 договору передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.

У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) недоліків, допущених з вини Генпідрядника, він у визначений Замовником строк зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити Замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Якщо Генпідрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши Генпідрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов'язані з усуненням недоліків Замовника, компенсуються Генпідрядником (п. 14.3 договору).

Відповідно до п. 15.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт після підписання Сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робі» (форма № КБ-2в) та «Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинного ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 (далі - ДСТУ) та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 15.3 договору Замовник здійснює поетапні проміжні платежі в міру виконання робіт після підписання «Акту приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) і «Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 15.4 договору Замовник здійснює розрахунки за виконі роботи з Генпідрядником протягом 30 календарних днів після отримання коштів від головного розпорядника коштів по цьому договору та на підставі підписаних «Актів приймання виконаних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3).

Згідно з п. 15.5 договору «Акти приймання виконаних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форма № КБ-3) готує Генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі п'яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Генпідрядник надає для перевірки реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи передбачені цим договором, а випадку залучення Субпідрядників - з виділенням робіт виконаних Субпідрядником.

Згідно із п. 19.1 договору цей договір набирає чинності з дати укладання договору і діє по 31.01.2023, але у будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договірною ціною (Додаток № 1 до договору) сторони узгодили найменування витрат та їх вартість на суму 399 499 998 грн 00 коп.

Календарним графіком фінансування (додаток № 4 до додаткової угоди № 1 від 25.06.2021) було передбачено фінансування робіт з державного бюджету в 2021 році на суму 399 499 998 грн 00 коп. (т.1, а.с. 33-34).

Сторони підписали календарний план виконання робіт по об'єкту (Додаток № 2 до договору № 213-21 від 25.06.2021), у якому погодили найменування робіт, термін їх виконання - з липня 2021 року по лютий 2023 року (т.1, а.с. 29-32).

У період з моменту підписання договору і по дату звернення з позовом до суду в листопаді 2022 року календарний план робіт не змінювався.

Додатковою угодою № 1ДУ-213-21 від 25.06.2021 до Договору був затверджений Додаток 4 «Календарний графік фінансування» до Договору № 406-21/1 від 25.06.2021 в редакції, що є додатком до цієї Додаткової угоди.

Додатковою угодою №2ДУ-213-21 від 04.11.2021 внесено зміни до пункту 3.1. договору та визначено ціну договору у розмірі 399 498 015,54 грн з ПДВ. (Договірна ціна? викладено у новій редакції. Додаток 1.) (т.11, а.с. 33).

Додатковою угодою №3ДУ-213-21 від 15.11.2021 внесено зміни до Додатку 3 «Перелік Субпідрядників».

У подальшому укладались Додаткові угоди №4 ДУ-213-21 від 10.12.2021, №5 ДУ-213-21 від 20.12.2021, якими вносились зміни до Додатка № 4 «Календарний графік фінансування», який викладався у редакції Додатків до цих угод.

Наступні Додаткові угоди, якими вносились зміни до Договору, в тому числі викладався в новій редакції Календарний план виконання робіт (копії містяться в матеріалах справи - т. 11, а.с. 38-47), враховуючи дати їх укладення, починаючи з січня 2023 року, не стосуються предмету розгляду даної справи.

На протязі 2021 року відповідачем за виконані роботи відповідно до договору на рахунок позивача перераховані кошти в загальній сумі 347 989 773 грн 67 коп., а саме: платіжним дорученням №120 від 10.12.2021 перераховано 200 000 000 грн 00 коп., платіжним доручення №828 від 10.12.2021 перераховано 89 773 грн 67 коп., платіжним доручення №243 від 21.12.2021, перераховано 147 900 000 грн 00 коп.

Матеріали справи містять Акт обстеження ділянки автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 «НЕВРАХОВАНІ РОБОТИ, ЯКІ НЕ ВКЛЮЧЕНІ В ПРОЕКТ».

Акт складено комісією у складі:

1. Чорний О.Ю. - керівник проекту, представник будівельно-монтажної організації, посада від ТОВ «Автомагісталь-Південь»;

2. Циганков А.В. - інженер ВТК, представник будівельно-монтажної організації, посада від ТОВ «Автомагісталь-Південь»;

3. Притула В.Т. - провідний інженер відділу якості, технічного контролю та новітніх технологій Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, представник замовника, посада від Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

4. Діденко С.М. - начальник відділу якості, технічного контролю та нових технологій Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, представник замовника, посада від Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

5. Назар'янц А.Я. - заступник директора, представник проектної організації ПП «ПАРК НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

6. Тимохін О.А. - начальник відділу з ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг та штучних споруд Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, представник замовника, посада від Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

7. Кочубей М.С. - начальник відділу безпеки руху Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, представник замовника, посада від Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

8. Кириленко Л.А. - начальник лабораторії Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, представник замовника, посада від Служби автомобільних доріг у Запорізькій області.

Відповідно до вказаного Акту комісія вирішила: виконати додаткові обсяги робіт у рамках реалізації проекту, враховуючи подальше дотримання гарантійних строків, визначених Договором з підрядною організацією та для забезпечення безпеки дорожнього руху.

1) Для підвищення якісних характеристик та збільшення строків служби покриття, потрібно замінити крупнозернисту пористу асфальтобетонну суміш на крупнозернисту щільну на модифікованому бітумі.

2) Для забезпечення безпечного руху автотранспорту на з'їздах та технологічності влаштування дорожнього одягу, необхідно врахувати влаштування шару основи із ОМС на: ПК4338+40,1 (ліво), ПК4395+58,3 (ліво), ПК4419+15,3 (ліво), ПК4419+55,1 (право), ПК4421+55,1 (право), ПК4421+89,1 (право), ПК4423+40,4 (ліво), ПК4423+96,7 (ліво), ПК4424+63 (ліво), ПК4425+71 (ліво) у кількості - 1633,5 м2. Також на з'їздах на ПК4387+27,90 (праворуч) та ПК4393+62,50 (праворуч), змінити конструктив на: влаштування дренуючого шару основи із ЩПС С5 товщиною 0,2 м; влаштування шару основи із ЩПС С5 товщиною 0,15 м; влаштування шару основи із ОМС товщиною 0,24 м; влаштування нижнього шару покриття із щільною крупнозернистою асфальтобетонної суміші товщиною 0,12 м; влаштування верхнього шару покриття із ЩМАС-20. Загальна площа двох з'їздів складає - 421 м2. На з'їзді ПК4412+56,10 необхідно виключити обсяги із влаштування покриття із кам'яного матеріалу, натомість включити обсяги влаштування покриття із дрібнозернистої суміші поза межами радіусів заокруглень площею - 66 м2.

3) Для забезпечення естетичного вигляду та завершеності відновлення кільцевої розв'язки на ПК4417+60, потрібно включити неврахований обсяг робіт із улаштуванням ФЕМ на острівцях безпеки площею 840,3 м2.

4) Для якіснішого влаштування з'їздів за межами радіусів заокруглень, потрібно замінити матеріал щебінь фр. 40-70 із заклинюванням, на доменний шлак фр. 10-70 та перерахувати кількість матеріалу.

5) У зв'язку із тим, що розмітка типу 1.1 на км 438+455 - км 438+750 суперечить ДСТУ 2587:2021, потрібно замінити її на лінію типу 1.3, також врахувати обсяг для завершення влаштування розмітки 1.14.3 білого кольору - 20 м2, червоного - 22 м2.

6) На ПК4424+05 - ПК4424+55 (ліворуч) у зв'язку із різницею по висоті 1,5 м між основною дорогою та паркувальним майданчиком, необхідно додатково влаштувати 50 м металевого бар'єрного огородження.

7) Для безпечного перебування людей на автобусній зупинці, а також безпосередньо у автопавільйоні на ПК4347+17 (ліворуч), необхідно влаштувати новий автопавільйон.

В Акті зазначено, що він складений у 2022 році, проте не містить дати та місяця його складання (т.10, а.с. 84).

23.03.2022 Позивач звернувся до відповідача з листом №2303/1, в якому зазначив:

«В свою чергу ТОВ «Автомагістраль-Південь», як Генпідрядник по об'єктам Служби автомобільних доріг у Запорізькій області інформує Вас, що станом на 15.03.2022 наявні виконані та неприйняті роботи на загальну суму 240 784,6872 тис. грн (додаток реєстр з актами виконаних робіт). Усвідомлюючи відсутність можливості на даний час прийняти та оплатити фактично виконані роботи (надані послуги), просимо Вас перевірити та зафіксувати обсяги і вартість фактично виконаних робіт для можливості подальшого їх прийняття та оплати при настанні сприятливих соціально-економічних умов в Україні».

До листа було додано акти приймання виконання будівельних робіт на 416 аркушах, в тому числі за договором № 213-21 від 25.06.2021:

Акт б/н приймання виконаних будівельних робіт на суму 16 202 148,90 грн (т. 14, а.с. 109-110);

Акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт на суму 13 279 040,70 грн (т. 14, а.с. 126-136);

Акт № 4 приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 961 800,50 грн (т. 14, а.с. 147-149).

Загальна сума Актів за договором №213-21 від 25.06.2021 складає 31 442 900,10 грн.

Вказані Акти підписані представником позивача 15.02.2025. З боку відповідача підписи на вказаних актах відсутні.

За поясненнями представника позивача Акти за договором №213-21 від 25.06.2021 на загальну суму 31 442 900,10 грн направлялися листом від 23.03.2022 на адресу відповідача для перевірки та узгодження. Після перевірки відповідачем вказані акти були повернуті позивачу для коригування.

Листом вих. № 1209/01 від 12.09.2022 позивач - ТОВ «Автомагістраль-Південь» інформував Службу автомобільних доріг у Запорізькій області, що станом на 12.09.2022 наявні виконані та не прийняті роботи на загальну суму 118 803 194,80 грн. Просив прийняти та оплатити виконані роботи. Додатком до цього листа вказані Акти приймання виконаних будівельних робіт - 259 арк. Лист згідно з вхідним штемпелем на ньому був отриманий Службою автомобільних доріг у Запорізькій області 15.09.2022 вх. № 1119 (т. 1, а.с. 48).

Так, матеріали справи свідчать, що до листа вих. № 1209/01 від 12.09.2022 позивачем були додані наступні Довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в:

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт б/н та без дати на суму 16 705 147,87 грн (т. 3, а.с. 175);

- Акт б/н та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 502 998,97 грн (т.3, а.с. 175-177);

- Акт б/н та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 16 202 148,90 грн (т.3, а.с. 177-179);

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт б/н та без дати на суму 14 455 943, 81 грн (т. 3, а.с. 200);

- Акт № 3 та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 12 494 143, 31 грн (т. 3, а.с. 200-211);

- Акт № 4 та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 961 800,50 грн (т. 3, а.с. 211-213).

Загальна сума актів за договором № 213-21 від 25.06.2021 складає 31 161 091,68 грн, що відповідає сумі позову.

За поясненнями представника позивача листом від 12.09.2022 позивач направив відповідачу відкориговані, відповідно до зауважень відповідача, акти, які раніше направлялися листом від 23.03.2022.

Листом №2709/01 від 27.10.2022 позивач звернувся до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області щодо повернення загальних журналів виконаних робіт та актів на закриття прихованих робіт до вищевказаних договорів, отримання якого відповідачем підтверджується відміткою про прийняття Службою автомобільних доріг у Запорізькій області 27.10.2022.

Листом № 22/1160 від 28.10.2022 відповідач надав відповідь на вказаний лист, в якому зазначив, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) не були підписані Службою автомобільних доріг у Запорізькій області виключно по причині відсутності достатнього фінансування, що об'єктивно не залежало від Замовника. Відповідно до договору та вимог законодавства під час виконання позивачем робіт з капітального ремонту здійснювалися нагляди за виконаними роботами. Також у листі відповідач зазначив, що позивачем забезпечено ведення журналу виконання робіт за формою, передбаченою ДБН, та спеціальних журналів по окремим спорудам. Також були надані Акти на закриття прихованих робіт. У зв'язку з чим Служба автомобільних доріг у Запорізькій області не заперечує факт виконання ТОВ «Автомагістраль-Південь» робіт згідно з наданими нам Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на суму 31 161,09168 тис. грн. з ПДВ. Разом з тим відповідач зазначив, що у зв'язку з фактично повномасштабною війною, розв'язаною російською федерацією проти України та українського народу, наразі автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 Запорізької області є такою, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Тому у працівників/повноважну спеціалістів Служби автомобільних доріг у Запорізькій області відсутня сьогодні можливість для виїзду на місце ремонту автомобільної дороги та огляду будівельного майданчика з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних Вами фізичних обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт на суму 31 161,09168 тис. грн з ПДВ.

Листом № 2709/01 від 27.10.2022 позивач звернувся до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області щодо повернення загальних журналів виконаних робіт та актів на закриття прихованих робіт до вищевказаних договорів, отримання якого відповідачем підтверджується відміткою про прийняття Службою автомобільних доріг у Запорізькій області 27.10.2022.

29.11.2022 відповідач направив позивачу листом № 2212/64, в якому зазначив, що журнали виконання робіт, акт на закриття прихованих робіт та інша виконавча документація, станом на 15.11.2022, була повернута в повному обсязі (т. 13, а.с. 170).

Невиконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт на суму 31 161 091,68 грн стало підставою для звернення ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» до суду з позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2404/22.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо висновків суду касаційної інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 310, ч. 1 ст. 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 29.05.2025 у справі № 908/2404/22 вказав, що:

- судом першої інстанції встановлено, що сторонами договору підряду від 25.06.2021 № 213-21 підписано додаток № 2 «Календарний план», який неодноразово змінювався шляхом укладення додаткових угод. Разом з тим суд першої інстанції не встановив відповідність зазначених ТОВ «Автомагістраль-Південь» робіт за вказаним договором, про які воно вказує у позовній заяві, цьому Календарному плану;

- суд першої інстанції не встановив, чи є причини непідписання Службою відновлення первинних документів (акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) безпідставними;

- не встановив також суд першої інстанції і тотожність актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), які позивач надсилав відповідачу листом від 12.09.2022 № 1209/01 для підписання, та одного акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і однієї довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), які долучені ТОВ «Автомагістраль-Південь» до позовної заяви.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про задоволення позовних вимог є передчасним та зроблений без урахування наведених вище висновків Верховного Суду та Верховного Суду України, оскільки ані судом апеляційної інстанції, ані судом першої інстанції не встановлено обставин фактичного виконання/невиконання ТОВ «Автомагістраль-Південь» робіт, оплата яких є предметом спору, та обставин обґрунтованої/необґрунтованої відмови Служби відновлення у підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3).

Загальні положення.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

З положень ст. 11 ЦК України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення прав та обов'язків зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинним на час спірних правовідносин, визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З положень ст. ст. 42, 44 ГК України вбачається, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємство створюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 глави 61 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК ч.1 ст. України).

Згідно з 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтею 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Правова позиція щодо застосування положень статті 882 ЦК України, стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, викладена в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910//18, та у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, від 16.09.2019 у справі №921/254/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18, від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18.

Відповідно до цієї правової позиції передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. При цьому підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акту виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладено саме на замовника. Якщо замовник у порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України.

Також у пункті 45 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2023 у справі №906/386/21 зазначено наступне: «Правова позиція щодо застосування судами ч.4 ст.882 ЦК є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п.6.3 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18 та інших. Цей висновок полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт підрядником за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови замовника про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Щодо тотожності актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3), які позивач надсилав відповідачу листом від 12.09.2022 № 1209/01 для підписання та актів і довідок, які долучені ТОВ «Автомагістраль-Південь» до позовної заяви.

Під час судового розгляду справи представники позивача та відповідача неодноразово в судових засіданнях підтвердили, що до листа № 1209/01 від 12.09.2022 позивачем, разом з іншим Актами по іншим договорам, які не мають стосунку до справи № 908/2404/22, були додані саме ті Довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в на загальну суму 31 161 091,68 грн за договором № 213-21 від 25.06.2021, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б давали підстави сумніватися в тотожності Довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в наданих до матеріалів справи та тих, що надсилалися відповідачеві 12.09.2022.

Щодо відповідність зазначених ТОВ «Автомагістраль-Південь» робіт за договором Календарному плану.

Сторони підписали календарний план виконання робіт по об'єкту (Додаток № 2 до договору № 213-21 від 25.06.2021), у якому погодили найменування робіт, термін їх виконання - з липня 2021 року по лютий 2023 року (а.с. т.1. 29-32).

До моменту звернення позивачем з позовною заявою до суду календарний план виконання робіт не змінювався.

За поясненнями позивача, які не спростовані іншими учасниками справи, роботи, які були вказані в актах приймання виконаних будівельних робіт, що і є предметом спору у цій справі, фактично виконувалися позивачем в період з вересня 2021 по лютий 2022 року (до 19 лютого 2022 року включно).

Строки виконання позивачем будівельних робіт підтверджуються зокрема (але не виключно) Журналом розливу органічних в'яжучих при улаштуванні поверхневої обробки (т.13, а.с. 100-103), відповідно до якого роботи почалися 11.09.2021 та закінчилися (останній запис) 19.02.2022.

До Актів приймання виконаних будівельних робіт включені наступні найменування (види) робіт:

- Акт б/н та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 502 998,97 грн (т.3, а.с. 175-177). Вид робіт: «Острівці безпеки доп. роботи» - відповідає п. 11.4. Календарного платну «Влаштування острівців безпеки та напрямних острівців»;

- Акт б/н та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 16 202 148,90 грн (т.3, а.с. 177-179). Вид робіт: «Дорожній одяг. Доп. Роботи » - відповідає розділу 6-8 Календарного плану «Дорожній одяг»;

- Акт №3 та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 12 494 143,31 грн. Вид робіт: «Водовідведення» - відповідає розділу 4 календарного плану «Водовідведення»; Вид робіт: «Дорожній одяг» Тип-1 - відповідає розділу 6 Календарного плану «Дорожній одяг» Тип-1; Вид робіт: «Дорожній одяг» Тип-2 (поширення) - відповідає розділу 7 Календарного плану «Дорожній одяг» Тип-2 (поширення); Вид робіт: «Заїзні кишені» - відповідає розділу 9 Календарного плану «Заїзні кишені»; Вид робіт «Пересічення та примикання» - відповідає розділу 12 Календарного плану «З'їзди та примикання»; Вид робіт: «Острівці безпеки» - відповідає п. 11.4. Календарного платну «Влаштування острівців безпеки та напрямних острівців».

- Акт №4 та без дати приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 961 800,50 грн. Вид робіт: «Організація дорожнього руху» - відповідає розділу 13 Календарного плану «Організація дорожнього руху».

Спір щодо своєчасності чи несвоєчасності виконання робіт між сторонами відсутній.

Щодо виконання додаткових робіт, які вказані в актах без номеру та без дати на суму 502 998,97 грн та 16 202 148,90 грн, суд враховує, що вказані додаткові роботи відповідають видам робіт, які вказані у Календарному плані робіт та є додатковими роботами, які не були включені у проектну документацію.

Додаткові роботи проводилися з відому та за згодою відповідача, що підтверджується Актом обстеження ділянки автомобільної дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 «НЕВРАХОВАНІ РОБОТИ, ЯКІ НЕ ВКЛЮЧЕНІ В ПРОЕКТ», складеного комісією за участю представників відповідача (т.10, а.с. 84).

У судовому засіданні представником відповідача підтверджено як необхідність виконання додаткових робіт, так і підписання представниками відповідача комісійного Акту у 2022 році.

У листі № 22/1160 від 28.10.2022 на звернення позивача щодо підписання актів виконаних будівельних робіт та сплати їх вартість, у тому числі і щодо додаткових робіт, відповідач про невідповідність заявлених робіт Календарному плану, чи іншим умовам договору не заперечив.

Таким чином додаткові роботи з влаштування «Острівців безпеки» та «Дорожнього одягу2 (вказані в Актах на + суму 502 998,97 грн та 16 202 148,90 грн) проведені позивачем за погодженням з відповідачем в рамках видів робіт передбачених договором № 213-21 від 25.06.2021.

Недоліки оформлення документів про погодження виконання додаткових робіт, як то не зазначення в Акті обстеження повної дати його складення та не зазначення прізвища заступника начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, який затвердив Акт комісії, на переконання суду, не можуть свідчити про не погодження таких робіт з боку відповідача, враховуючи в тому числі факт визнання відповідачем такого погодження.

Також суд зазначає, що загальна вартість робіт, які заявлені у вищезазначених актах на суму 31 161 091 грн 68 коп., з урахуванням Актів, які раніше були оплачені відповідачем у загальній сумі 347 989 773 грн 67 коп., не перевищує загальну суму договору 399 498 015,54 грн з ПДВ (відповідно до Додаткової угоди № 2ДУ-213-21 від 04.11.2021).

З урахуванням викладеного, суд висновує про відповідність заявлених робіт Календарному плану (Додаток № 2 до договору № 213-21 від 25.06.2021).

Щодо встановлення обставин фактичного виконання/невиконання робіт за договором.

Позивачем на підтвердження фактичного виконання будівельних робіт за договором на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ надано до матеріалів справи копії первинних бухгалтерських документів, зокрема:

- протоколів випробувань та актів за об'єктом: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731;

- маршрутних листів службових поїздок в межах ділянок, які обслуговувались Службою автомобільних доріг у Запорізькій області;

- Сертифікатів відповідності та паспорти на бітумну емульсію з протоколами випробувань лабораторії;

- Актів надання послуг, Актів здачі-приймання робіт (надання послуг);

- товарно-транспортних накладних, відомості про вантаж, щодо перевезення будівельних матеріалів на місце виконання робіт на об'єкті: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731;

- реєстрів актів на подання техніки та перевезення матеріалів та видаткові накладні щодо об'єкту: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731;

- видаткових накладних та реєстрів матеріалів, застосованих на об'єкті: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731;

- реєстрів матеріалів, застосованих на об'єкті Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731;

- локальні, об'єктні кошториси на будівельні роботи, відомості ресурсів до локального кошторису;

- Загального журналу робіт по об'єкту: автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731;

- Актів на закриття прихованих робіт, які місять рішення комісії щодо відповідності етапів робіт проектній документації, стандартам, будівельним нормам та правилам, технічним умовам (підписані представниками дорожньо-будівельної організації, технічного нагляду замовника та проектної організації). Акти на закриття прихованих робіт, підписані відповідачем в особі представника технічного нагляду замовника Притулою В.Т. - провідний інженер відділу технічного контролю та нових технологій Служби автомобільних доріг у Запорізькій області. В усіх актах на закриття прихованих робіт зазначено в рішенні комісії що: «Роботи виконано відповідно до проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов і відповідають вимогам їх прийняття»;

- фотоматеріалів;

- Журналу органічних в'яжучих при улаштуванні поверхневої обробки;

- Висновку № 25-93/СД за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 18.06.2025.

Відповідно до висновку №25-93/СД за результатами проведення будівельно -технічного дослідження від 18.06.2025, складеного судовим експертом Шутовським Олександром Віталійовичем:

Обсяги фактично виконаних робіт та їх вартість відповідають первинній звітній документації, що вказані в актах приймання виконаних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 31 161 091,68 грн умовам договору № 213-21 від 25 червня 2021 року, який був укладений між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (код ЄДПОУ 34252469) та Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (код ЄДРПОУ25891336) по об'єкту: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м.Таганрог) на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) та виконавчій документації, що міститься в матеріалах справи.

Якість виконаних робіт, що вказані в формах КБ-2в та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 на суму 31 161 091,68 грн підтверджується протоколами випробувань лабораторії з контролю якості виробництва Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області та протоколами випробувальної лабораторії ТОВ «Автомагістраль-Південь», паспортам на матеріали, сертифікатами відповідності, що містяться в матеріалах справи, умовам договору № 213-21 від 25 червня 2021 року.

Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) до договору № 213-21 від 25.06.2021 на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ, відповідачем не підписані, разом з тим, жодних заперечень по факту виконання цих робіт або їх недоліків відповідачем не висловлено. В листі № 22/1160 від 28.10.2022 на звернення позивача щодо підписання актів виконаних будівельних робіт та сплати їх вартість відповідач проти виконання робіт на вказану суму не заперечив, навпаки зазначено що Акти виконаних будівельних робіт не підписані виключно по причині відсутності достатнього фінансування, що об'єктивно не залежало від Замовника.

На спростування позиції позивача щодо реальності фактичного виконанняробіт відповідачем за договором у розмірі 31 161 091,68 грн, відповідачем, а також прокурором жодного доказу не до матеріалів справи не надано.

Позиція відповідача та прокурора фактично зводиться до того, що відповідач через незалежні від нього обставини був позбавлений можливості фактично прийняти виконані позивачем підрядні роботи за договором № 213-21, а саме: оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання, обсяг і якість, відповідність технічним вимогам ремонту на спірній ділянці дороги (автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь - Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці км 428+343 - км 442+731) з причин її перебування на тимчасово окупованій території.

Суд зазначає, що законодавцем, як одну із засад (принципів) господарського судочинства, визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення своїх вимог (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу).

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 р. у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 р. у справі №914/385/18, від 10.04.2019 р. у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 р. у справі №915/641/18.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс ймовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з «Достатність доказів» на нову «Вірогідність доказів» і викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, визначених ГПК України, оскільки одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК України полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Водночас із введенням у дію нового стандарту доказування необхідно надати не достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження реальності фактичного виконання робіт підрядником за договором у розмірі 31 161 091,68 грн є більш вірогідними, ніж заперечення відповідача.

Суд зауважує, що незгода прокурора та відповідача з Актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 31 161 091,68 грн та твердження про те, що такі акти, оскільки вони не підписані відповідачем через незалежні від відповідача обставини, разом з іншими доказами не підтверджують реальне виконання робіт в заявленому обсязі та з належною якістю, відхиляються судом як такі, що знаходяться в межах обов'язку прокурора та відповідача нести негативні наслідки, пов'язані з ухиленням від можливості користування своїми правами в господарському процесі, зокрема, надання доказів на спростування доводів іншої сторони. Що, в свою чергу, цілком узгоджується з принципом диспозитивності господарського судочинства.

Таким чином, суд відхиляє доводи прокурора, викладені у його поясненнях, як такі, що побудовані на концепції негативного доказу, яка суперечить принципу змагальності, не містить доказів на спростування відповідних тверджень позивача про реальне виконання підрядних робіт в обсягах, вказаних в Актах приймання виконаних будівельних робіт, якість яких відповідає умовам договору.

Щодо причини непідписання Службою відновлення первинних документів.

З огляду на вищевикладені висновки суду про реальність фактичного виконання робіт підрядником за договором у розмірі 31 161 091,68 грн та відповідність заявлених робіт Календарному плану суд висновує, що не підписання Службою відновлення Актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ є безпідставним.

Причини, у зв'язку з якими відповідач не зміг оглянути місце виконання робіт, перевірити їх фактичне виконання, обсяг і якість, хоч і є поважними (тимчасова окупація території виконання будівельних робіт), проте на підставі наявності сукупності документів, які були надані позивачем відповідачу, відповідач мав або підписати отримані акти приймання виконаних будівельних робіт або висловити заперечення стосовно реальності, обсягів та якості виконаних робіт, та відповідності їх договору, що відповідачем зроблено не було.

Не підписання Замовником Актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ не звільняє замовника його від обов'язку щодо його оплати.

Щодо несвоєчасності направлення позивачем відповідачу Актів (форми №КБ-2в) і та довідок (форми № КБ-3), а також не зазначення дати їх складання.

У своїх поясненнях (під назвою «відзив») від 08.07.2025 прокурор звертав увагу на те, що п. 15.5 договору містить умову щодо обов'язку Генпідрядника підготувати та передати завчасно (у строк не пізніше 25 числа звітного місяця ) акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), а також, що Товариство (позивач у справі) не надало, а матеріали справи не містять, доказів щодо звернення до відповідача в період до дати введення воєнного стану в Україні з клопотанням про підписання акта приймання виконаних робіт.

З цього приводу суд зазначає про відсутність заяв з боку відповідача щодо несвоєчасного направлення позивачем відповідачу первинних документів, які необхідні для перевірки реальності виконаних робіт, а також на несвоєчасне виконання генпідрядником передбаченого договором підряду обов'язку передати для підписання уповноваженому представнику замовника акта приймання виконаних будівельних робіт (форми № КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми №КБ-3).

Ні умови договору № 213-212 від 25.06.2021, ні законодавство України не передбачає такого наслідку несвоєчасного направлення актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3), як відмова у їх підписанні та оплаті Замовником робіт, за умови відсутності заперечень стосовно реальності, обсягів та якості виконаних робіт.

Крім того суд враховує, що Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ 28.02.2025 №376, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області (з 25.02.2022, код UA23080070000068953).

Таким чином, станом на 25 лютого 2022 року (дату до якої Генпідрядник мав підготувати та направити акти приймання виконаних будівельних робіт) територія Мелітопольського району Запорізької області була тимчасово окупованою, а на цій території як безпосередньо проводилися підрядні роботи, так і, за поясненнями позивача, не спростованими в судовому процесі, зберігалася технічна та фінансова документація, пов'язана з виконанням спірних робіт, в орендованій у м. Мелітополі нежитловій будівлі (Договір суборенди, т. 14, а.с. 250).

З урахуванням вказаних обставин несвоєчасне направлення актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) Генпідрядником (Позивачем) відбулося з об'єктивних причин, які не залежали від волі Генпідрядника (Позивача).

Також суд зазначає, що такі недоліки актів як не зазначення в них дати їх складення та відсутності інформації про період часу, протягом якого ці роботи були виконані, не можуть бути самі по собі підставою для відмови в оплаті реально виконаних робіт. До того ж суд враховує відсутність заперечень відповідача щодо неналежного оформлення актів, як в листі від 12.09.2022 № 1209/01 - коли такі Акти поверталися позивачу непідписаними, так і під час судового розгляду.

З урахуванням викладеного, вказані посилання прокурора судом не приймаються до уваги.

У той же час, стосовно листа Позивача від 23.03.2022 №2303/01 та Актів виконаних будівельних робіт на суму 31 442 900,10 грн, які були додані Позивачем до вказаного листа, суд зазначає, що предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості робіт в розмірі 31 161 091,68 грн, які ґрунтуються на наявних в матеріалах справи:

Довідці про вартість виконаних будівельних робіт б/н та б/д на суму 16 705 147,87 грн;

Акті б/н та б/д приймання виконаних будівельних робіт на суму 502 998,97 грн;

Акті б/н та б/д приймання виконаних будівельних робіт на суму 16 202 148,90 грн;

Довідці про вартість виконаних будівельних робіт б/н та б/д на суму 14 455 943,81 грн;

Акті № 3 та б/д приймання виконаних будівельних робіт на суму 12 494 143,31 грн;

Акті № 4 та б/д приймання виконаних будівельних робіт на суму 1 961 800,50 грн, що надавались позивачем відповідачу листом вих. № 1209/01 від 12.09.2022, тобто в іншому розмірі, ніж вказаний в Актах виконаних будівельних робіт на суму 31 442 900,10 грн, які направлялися позивачем відповідачу листом вих. №2303/01 від 23.03.2022.

Отже лист позивача вих. №2303/01 від 23.03.2022 з доданими Актами виконаних будівельних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт не є належним доказом під час вирішення спору у даній справі з підстав, які заявлені позивачем.

Щодо нікчемності Договору 213-21 від 25.06.2021.

У своїх поясненнях (під назвою «відзив» ) від 08.07.2025 прокурор посилався на нікчемність укладеного між Службою та Товариством договору № 213-21 від 25.06.2021, оскільки такий правочин і додаткові угоди до нього укладено з порушенням бюджетного законодавства. Всупереч вимогам статей 2, 23, 46, 48 БК України Служба за вказаним правочином взяла на себе бюджетні зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань. Прокурор стверджував, що в силу прямих приписів частини 3 статті 48 БК України такий причин є нікчемним відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України.

При вирішенні питання про нікчемність договору № 213-21 від 25.06.2021, суд виходить з наступного:

За частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з частиною 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред'явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін чи волі будь-якої іншої особи (автоматично). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх.

Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, притаманних правочинам цього виду, тобто не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого і сторони не досягнуть бажаного результату внаслідок вчинення нікчемного правочину. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто.

Відповідно до частини 3 статті 48 БК України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом, та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними.

Пунктом 47 частини 1 статті 2 БК України визначено, що розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету. За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 БК України).

Служба не є бюджетною установою. Відповідно до пунктів 3.1, 3.4, 3.5 Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, що затверджене наказом Агентства відновлення № Н-117 від 31.03.2023, Служба є державною неприбутковою організацією - юридичною особою публічного права, є замовником закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення виконання мети, предмету діяльності та функцій Служби, а також є одержувачем бюджетних коштів, який уповноважений розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, що є метою діяльності Служби та передбачені бюджетними програмами.

З відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, також вбачається, що Служба є одержувачем бюджетних коштів.

У пункті 38 частини 2 статті 2 БК України зазначено, що одержувач бюджетних коштів - це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Згідно з пунктом 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, одержувач використовує бюджетні кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

Відтак, положення частини 3 статті 48 БК України, на яку прокурор посилався як на підставу нікчемності спірного правочину, не розповсюджуються на Службу, як на одержувача бюджетних коштів, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд враховує висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21, Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 березня 2024 року у справі № 916/1621/22, проте визначені у ній суб'єкти Миколаївський міський палац культури «Молодіжний» та Комунальний заклад «Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради» були визначені як розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня та вказані як розпорядники Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

У свою чергу, оскільки спірний правочин було укладено в порядку Закону України «Про публічні закупівлі», до даних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми зазначеного законодавчого акта.

Зокрема, статтею 43 вказаного Закону (у редакції, чинній на час укладання спірного договору) встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; укладення договору з порушенням вимог частини 4 статті 41 цього Закону, відповідно до якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами 5 і 6 статті 33 та частиною 7 статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Проте, жодних обґрунтувань щодо наявності обставин, визначених статтею 43 спеціального Закону України «Про публічні закупівлі», прокурором у апеляційній скарзі не наведено, як і не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження їх існування.

Враховуючи вищевикладене, за наслідками розгляду наданих учасниками справи належних та допустимих доказів, наявність обставин нікчемності спірного правочину судом не встановлена.

Інші аргументи та посилання відповідача та прокурора суд визнає такими, що не мають істотного значення для вирішення справи.

Щодо повноважень прокурора.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову (скарги) в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову (скарги) або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом (скаргою) в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові (скарзі), але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Так при вступі у справу в суді апеляційної інстанції прокурором зазначено компетентним органом Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Частинами 1 та 10 ст. З Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» встановлено, що у Державному бюджеті України щорічно передбачаються видатки на фінансування робіт, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування. Для цих цілей у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється державний дорожній фонд. Головним розпорядником коштів державного дорожнього фонду, які спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства.

Таким органом є Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (підпункт 1 п. 1 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 439 від 10.09.2014).

Отже, головним розпорядником бюджетних коштів за Договором № 213-21 є Державне агентство.

Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету, водночас, останнє не здійснило жодних заходів щодо захисту інтересів держави.

Також прокурор вказує на те, що порушенням інтересів держави є те, що Службою укладено договір (взято бюджетні зобов'язання) без відповідних бюджетних асигнувань, що безсумнівно є порушенням вимог законодавства та створило передумови для безпідставного навантаження на державний бюджет. Використання бюджетних коштів становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також суд враховує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття майно, а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого права власності.

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних (законних) очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Обставина належного виконання своїх обов'язків позивачем надає йому законне очікування, що виконані ним роботи за цим Договором будуть оплачені. Несплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном, що гарантується ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Позивач поніс витрати щодо оплати праці своїх працівників, сплати податків та обов'язкових платежів з цієї заробітної плати, придбання значної кількості будівельних матеріалів, палива, робіт, послуг тощо.

Уклавши спірний договір за результатами закупівлі, позивач мав легітимні очікування щодо належного його виконання.

Виконання робіт надає позивачу право на законне очікування, що такі роботи будуть оплачені. Неоплата відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном.

Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги позивача доведені та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також суд враховує, що на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2024 у справі №908/2404/22, на підставі наказу Господарського суду Запорізької області платіжною інструкцією № 32 від 08.04.2024 з відповідача було примусово стягнуто на користь позивача суму 31 161 091,68 грн. Після примусового стягнення спірної суми рішення Господарського суду Запорізької області було скасоване, та справа передана на новий розгляд.

На час винесення цього рішення грошові кошти, які позивач просить стягнути, фактично вже оплачені позивачу, хоча і в примусовому порядку.

При цьому суд враховує, що поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Не зважаючи на стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми, між сторонами залишилися не врегульовані питання стосовно предмету позову, зокрема і щодо обґрунтованості стягнення суми боргу.

З урахуванням вирішення не врегульованих питань стосовно предмету позову, з метою досягнення правової визначеності у спірних питаннях, суд вважає за доцільне постановити саме РІШЕННЯ у цій справі, а не ухвалу про закриття провадження у справі.

При цьому, враховуючи фактичне стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми, суд вважає за необхідне судові накази у цій справі НЕ ВИДАВАТИ.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача.

Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (65058 м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34252469) 31 161 091 (тридцять один мільйон сто шістдесят одна тисяча дев'яносто одна) грн 68 коп. основного боргу.

Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ» (65058 м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34252469) 467 416 (чотириста шістдесят сім тисяч чотириста шістнадцять) грн 39 коп. судового збору.

Накази у цій справі НЕ ВИДАВАТИ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 03.11.2025.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич