61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
03.11.2025р. Справа №905/866/25
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб», м.Дніпро
до відповідача Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове
про стягнення заборгованості в сумі 1157520,18 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 986688,02 грн., 3% річних в сумі 31513,75 грн. та інфляційне збільшення в сумі 139318,41 грн.
Суддя Левшина Г.В.
без виклику сторін
1. Стислий зміст позовних вимог:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб», м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове, про стягнення заборгованості в сумі 1157520,18 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 986688,02 грн., 3% річних в сумі 31513,75 грн. та інфляційне збільшення в сумі 139318,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором постачання №Т1/9-2024 від 22.01.2024р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 03.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/866/25; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; роз'яснено учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.
Поряд із цим, судом встановлено, що згідно бази даних Автоматизованої системи “Діловодства спеціалізованого суду» у Державного підприємства «Селидіввугілля» зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі (підсистема “Електронний суд»).
Відповідно до ч.5 ст.6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно ч.7 ст.6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За таких обставин, направлення ухвал суду здійснювалось до електронного кабінету Державного підприємства «Селидіввугілля» зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційна системі.
Зі змісту довідки про доставку електронного листа вбачається, що відповідачу доставлено ухвалу суду від 03.09.2025р. про відкриття провадження у справі до електронного кабінету 05.09.2025 15:37 год.
Враховуючи вищенаведені обставини, Державне підприємство «Селидіввугілля» було належним чином повідомлено відкриття провадження у справі №905/866/25.
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п.1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
3. Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
22.01.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб» (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством ««Селидіввугілля» (далі - покупець, відповідач), на підставі відкутих торгів з особливостями №UA-2023-12-27-013228-а, укладений договір постачання №Т1/9-2024 (далі - договір), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов?язується поставити у власність покупця наступний товар, за кодом ЄЗК ДК 021:2015:42410000-3: Підіймально-транспортувальне обладнання, (далі - товар), в асортименті, кількості, в термін, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід?ємними частинами цього договору.
Постачання товару здійснюється автотранспортом постачальника та / або за рахунок його коштів. Датою поставки товару покупцю вважається дата, яка вказана на товаросупроводжувальних документах, наданих покупцю постачальником (п.п.2.5, 2.6 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що загальна сума договору складає 3895992,00 грн. з ПДВ. У тому числі ПДВ становить 649332,00 грн. Ціна товару, що поставляється постачальником, встановлюється сторонами у відповідних специфікаціях до договору.
Розрахунки за поставлену продукцію проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 180 календарних днів з дати поставки (п.3.4 договору).
За умовами п.4.1.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В той же час, постачальник, зокрема, зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором, а також одночасно з товаром надати покупцю наступні документи: акт приймання-передачі товару, товарно-транспортну накладну, накладну, документи, що підтверджують вимоги до якості (сертифікат якості, технічні паспорта і т.п.), податкову накладну (п.п.4.3.1, 4.3.6 договору).
У відповідності до умов п.8.1 даний договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2024р., а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного та належного їх виконання.
Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками підприємств.
Як свідчать матеріали справи, сторонами також було підписано специфікацію до договору №Т1/9-2024 від 22.01.2024р., за змістом якої сторони узгодили найменування товару, його кількість, ціну та строк поставки, а саме:
1. Найменування предмету закупівлі - Рештак СП 202.05.00.000 у кількості 30 шт. на загальну суму 649332,00 грн. з ПДВ;
2. Строк поставки - протягом 10-ти календарних днів з дати замовлення;
3. Умови розрахунків - розрахунки за поставлений товар проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 180 календарних днів з дати поставки.
4. Умови поставки - поставка товару здійснюється транспортом постачальника та за рахунок його коштів до складу покупця за адресою вантажоодержувача: ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», 85485, Донецька обл., м. Українськ, вул. Богдана Хмельницького, 1.
На виконання умов договору №Т1/9-2024 від 22.01.2024р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3895992,00 грн., а саме:
- 24.01.2024р. поставлено Рештак СП 202.05.00.000 у кількості 15 шт. на загальну суму 1947996,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом №1 прийому-передачі на відповідальне зберігання від 28.12.2023р., актом №1 прийому-передачі з відповідального зберігання від 24.01.2024р., а також видатковою накладною №40 від 24.01.2024р. Дана видаткова накладна містить підпис представника відповідача - Бандуренко Олени Іванівни, повноваження якої на отримання товару підтверджуються довіреністю №22, дата видачі 23.01.2024р. Поставлений товар зобов?язано оплатити згідно з рахунком на оплату №39 від 24.01.2024р.
- 06.02.2024р. поставлено Рештак СП 202.05.00.000 у кількості 15 шт. на загальну суму 1947996,00 грн. з ПДВ, що підтверджується товарно-транспортною накладною №74 від 06.02.2024р., а також видатковою накладною №80 від 06.02.2024р. Дана видаткова накладна містить підпис представника відповідача - Бандуренко Олени Іванівни, повноваження якої на отримання товару підтверджуються довіреністю №40, дата видачі 06.02.2024р. Поставлений товар зобов?язано оплатити згідно з рахунком на оплату №77 від 06.02.2024р.
Крім того, позивачем до матеріалів справи додано копії податкових накладних, у яких позивачем відображено проведення господарської операції за вищепереліченими видатковими накладними та квитанції про прийняття вказаних податкових накладних Державною податковою службою України.
За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 2909303,98 грн. Відповідач факт часткової не спростовує, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі не надає.
У зв'язку із вищенаведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 3565888,76 грн., з яких: основна заборгованість у сумі 1157520,18 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 986688,02 грн., 3% річних в сумі 31513,75 грн. та інфляційне збільшення в сумі 139318,41 грн.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оцінивши зміст договору №Т1/9-2024 від 22.01.2024р., на підставі якого між сторонами виникли господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань за договором №Т1/9-2024 від 22.01.2024р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3895992,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №40 від 24.01.2024р. на суму 1947996,00 грн. та №80 від 06.02.2024р. на суму 1947996,00 грн.
За приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (п.1 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013р.).
Надані позивачем видаткові накладні містять посилання на договір №104/1 від 01.04.2021р., найменування суб'єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, одиницю виміру господарської операції та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Окрім того, матеріали справи містять підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період січень 2024р. - серпень 2024р., який, зокрема, містить інформацію щодо заборгованості відповідача по договору №Т1/9-2024 від 22.01.2024р. в сумі 986688,02 грн.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 17.08.2022р. у справі №924/232/18 зазначив, що акт звірки не є первинним бухгалтерським документом, що відображає господарську операцію, а лише складається на підставі таких документів. Мета складання акту звірки, на відміну від первинного бухгалтерського документа, який має на меті відображення господарської операції, полягає у визначенні стану розрахунків між сторонами, виявленні боргу або його відсутності на підставі первинних документів.
Акт звірки взаєморозрахунків, що відображає дані в бухгалтерському обліку за звітний період, зокрема, надходження коштів та суми зобов'язання, є належним письмовим доказом, яким сторона може підтверджувати свої вимоги або заперечення.
Водночас відповідно до частини 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України такий доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Разом з тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що відображена в акті інформація підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 20.04.2021р. у справі №910/14518/19, від 05.03.2019р. у справі №910/1389/18, від 19.04.2018р. у справі №905/1198/17, від 08.05.2018р. у справі №910/16725/17.
Як вже було зазначено судом, розрахунки за поставлену продукцію проводяться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 180 календарних днів з дати поставки (п.3.4 договору).
Беручи до уваги викладені умови оплати та дати поставки відповідно до п.3.4 договору, відповідач повинен розрахуватись із позивачем за отриманий ним товар за видатковими накладними:
- №40 від 24.01.2024р. на суму 1947996,00 грн. - до 23.07.2024р.;
- №80 від 06.02.2024р. на суму 1947996,00 грн. - до 05.08.2024р.
Отже, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким що настав.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором постачання №Т1/9-2024 від 22.01.2024р. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Тому, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 986688,02 грн.
Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 48747,41 грн. та інфляційних втрат у сумі 424646,80 грн., суд виходить з такого.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за простроченими зобов'язаннями відповідача по оплаті вартості поставленого товару, суд встановив його арифметично правильним, а тому суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 48747,41 грн. та інфляційних втрат у сумі 424646,80 грн.
Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб», м.Дніпро до Державного підприємства «Селидіввугілля», м.Селидове про стягнення заборгованості в сумі 1157520,18 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 986688,02 грн., 3% річних в сумі 31513,75 грн. та інфляційне збільшення в сумі 139318,41 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (03142, м.Київ, провулок Приладний, буд. 2а; код ЄДРПОУ 33426253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Промснаб» (49000, м.Дніпро, вул. Мечникова, буд. 11; код ЄДРПОУ 37434048) основну заборгованість в сумі 986688,02 грн., 3% річних у сумі 31513,75 грн., інфляційне збільшення у сумі 139318,41 грн., всього заборгованість в сумі 1157520,18 грн., судовий збір в сумі 13890,24 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина