61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
03.11.2025р. Справа №905/888/25
Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради, м.Добропілля
до відповідача Чаловського Олександра Миколайовича
про стягнення заборгованості в сумі 49776,57 грн.
Суддя Левшина Г.В.
без виклику сторін
1. Суть спору:
Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради, м.Добропілля, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості в сумі 49776,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії №152/20 від 01.04.2020р. в частині оплати за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 10.09.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/888/25; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; роз'яснено учасникам справи, що відповідно до ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.
Одночасно, за наявних обставин, судом було вжито всіх можливих заходів з метою належного повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, з оглядом на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у Чаловського О.М. не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Окрім того, як було встановлено судом згідно з інформацією, що наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець Чаловський Олександр Миколайович, який є споживачем за договором №152/20 від 01.04.2020р., припинив підприємницьку діяльність 30.07.2025р.
Керуючись приписами ч.ч.6, 8 ст.176 Господарського процесуального кодексу України, судом було здійснено запит з Єдиного державного демографічного реєстру та отримано відповідь №1734623 від 03.09.2025р. про те, що в Єдиному державному демографічному реєстрі адресою реєстрації ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є АДРЕСА_1 .
Окрім того, з метою забезпечення гарантії права відповідача на справедливий суд, елементом якого є право знати про наявність позову, судом було сформовано запит через підсистему «Електронний суд» та отримано Відповідь №1886177 від 13.10.2025р. щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, з якої вбачається наявність у відповідача довідки ВПО. Місцем фактичного проживання Чаловського О.М. визначено АДРЕСА_2 .
Враховуючи наведену інформацію, судом здійснено направлення ухвали про відкриття провадження у справі на адресу фактичного проживання відповідача, проте конверт з ухвалою повернуто на адресу суду відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з положеннями п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, направлення ухвали суду рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання поштового листа, в якому міститься ухвала суду адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 по справі №910/16249/19.
Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв'язку з відповідачем (телефонограма б/н від 11.09.2025р.).
Таким чином, враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
3. Встановлені судом обставини справи:
01.04.2020р. між Комунальним підприємством «Добро» Добропільської міської ради, (позивач, виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Чаловським Олександром Миколайовичем (відповідач, споживач) було укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії №152/20 ( далі - договір), за умовами п.1.1 якого виконавець зобов'язався надавати споживачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Пунктом 1.3 договору визначено інформацію про споживача:
1) адреса: Донецька область, м. Білозерське, вул. Шахтарської Слави, буд. 23;
2) опалювана площа (об'єм) будівлі споживача - 86,80 кв. метрів;
3) теплове навантаження будинку 0,00970 Гкал/год.
У будинку відсутній індивідуальний тепловий пункт (п.1.4 договору).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що надання послуги здійснюється безперервно, крім перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Опалювальний період починається у разі, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°C та нижче, а закінчується у разі, коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°C, на підставі рішення про початок та закінчення опалювального періоду, прийнятого органами місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 4.1 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається з: щомісячної плати за послугу постачання теплової енергії, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги; щомісячної плати за абонентське обслуговування, яка визначається виконавцем за їх фактичними витратами у розрахунку на 1 абонента/міс., але не більше ніж граничний розмір встановлений Кабінетом Міністрів України у розмірі 28,47 гривень в місяць; плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат виконавця, пов'язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги; щоквартальної плати внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку.
Станом на дату укладення цього договору тариф на послугу постачання теплової енергії становить 1366,51 гривень з ПДВ 20% за 1 Гкал (абз. 2 п. 4.2 договору).
За умовами п. 4.4 договору для оплати виконаних робіт виконавець надає наступні документи: рахунок-фактуру; акт прийому-передачі виконаних робіт надається впродовж 3-днів з моменту виконання робіт, але не пізніше за 10-е число місяця, що слідує за за звітним, якщо 10-е число вихідних або святковий день, то акт надається не пізніше за останній робочий день звітного місяця; споживач, упродовж 5 (п'яти) днів після отримання акту прийому-передачі виконаних робіт, але не пізніше за 1-е число місяця, що слідує за звітним, підписує і повертає виконавцю один екземпляр. У разі наявності збоку споживача зауважень до акту, то споживач повинен звернутися до виконавця не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання акту з письмовою відмовою від підписання акту з описом зауважень, недоліків до акту для їх виправлення. У разі ненадання споживачем виконавцю підписаного акту або вмотивованої відмови від підписання акту у зазначений у цьому пункті договору строк акт вважається підписаним з обох сторін та є обов'язковим для виконання обома сторонами за договором.
Споживач здійснює оплату за послугу постачання теплової енергії та плату за абонентське обслуговування щомісяця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, на рахунок, зазначений в розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору. Споживач здійснює оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку щоквартально до 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу, на рахунок, зазначений в розділі «Реквізити і підписи сторін» цього договору (п. 4.5 договору).
Згідно пунктів 7.1-7.2 цього договору він набирає чинності з 01.04.2020 року і діє до 31.12.2020 року з дати набрання чинності. Якщо за один місць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази припинення дії вказаного договору, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за ним були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
За твердженнями позивача на виконання умов договору №152/20 від 01.04.2020р. позивачем здійснено постачання теплової енергії відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі послуг з постачання теплової енергії та рахунками, які долучено до позовної заяви, а саме:
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №310 (152/20) від 31 січня 2024 року на суму 8557,99 грн. та рахунок №254 від 31.01.2024р. на суму 8557,99 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №591 (152/20) від 29 лютого 2024 року на суму 5302,73 грн. та рахунок №556 від 29.02.2024р. на суму 5302,73 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №927 (152/20) від 29 березня 2024 року на суму 4359,82 грн. та рахунок №875 від 29.03.2024р. на суму 4359,82 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1232 (152/20) від 30 листопада 2024 року на суму 2846,92 грн. та рахунок №1221 від 30.11.2024р. на суму 2846,92 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1517 (152/20) від 31 грудня 2024 року на суму 5927,03 грн. та рахунок №1490 від 31.12.2024р. на суму 5927,03 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №225 (152/20) від 31 січня 2025 року на суму 8759,38 грн. та рахунок №220 від 31.01.2025р. на суму 8759,38 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №516 (152/20) від 28 лютого 2025 року на суму 9356,94 грн. та рахунок №492 від 28.02.2025р. на суму 9356,94 грн.;
- Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №797 (152/20) від 31 березня 2025 року на суму 6650,90 грн. та рахунок №761 від 31.03.2025р. на суму 6650,90 грн.
Вищевказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за періоди січень 2024р. - березень 2024р., листопад 2024р. - березень 2025р. підписані представником теплопостачальної організації. Споживачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписані.
До матеріалів справи долучено акт про відмову від підпису вищенаведених первинних документів від 08.07.2025р., що підписаний представниками позивача щодо відмови відповідача від підписання актів та рахунків за спірний період.
З урахуванням наведеного, позивач наполягає на тому, що заборгованість відповідача перед теплопостачальною організацією за договором №152/20 від 01.04.2020р., з урахуванням передплати за попередній період у сумі 1985,14 грн., становить 49776,57 гривень, які Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради і просить стягнути в судовому порядку.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України).
Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
У відповідності до ч.1 ст.174 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» виробництвом теплової енергії є господарська діяльність, пов'язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору; постачанням теплової енергії (теплопостачанням) є господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води тощо, також є предметом регулювання Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
За приписами ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з ч.7 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019р. затверджено «Правила надання послуги з постачання теплової енергії» (далі - Правила).
Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Пунктами 32, 34, 35, 36 Правил передбачено, що плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства. Рахунок на оплату спожитої послуги надається споживачу на безоплатній основі щомісяця відповідно до статті 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Рахунки на оплату спожитої послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів послуг, на основі показань вузлів комерційного обліку з урахуванням показань вузлів розподільного обліку відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та надаються споживачу (його представнику) у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послуги, визначеного договором. Розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Статті 16, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначають постачання теплової енергії безперервно, крім часу перерв, зокрема, на міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами.
Пунктом 31 Правил передбачено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
Позивачем на підтвердження надання відповідачу послуг з постачання теплової енергії за договором надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з постачання теплової енергії та рахунки на оплату послуг з постачання теплової енергії за періоди січень 2024р. - березень 2024р., листопад 2024р. - березень 2025р. на загальну суму 51761,71 грн.
Зазначені вище акти та рахунки на оплату наданих послуг містять детальну інформацію здійсненого нарахування за теплову енергію в спірний опалювальний період.
При цьому у відкритому доступі в мережі Інтернет (на сайті Добропільської міської військової адміністрації) наявні розпорядження Начальника Добропільської міської військової адміністрації «Про встановлення тарифу на теплову енергію та постачання гарячої води споживачам Добропільської міської територіальної громади» №534 від 07.09.2023р. та №701 від 30.09.2024р.
З наданих актів здачі-приймання робіт (надання послуг) з постачання теплової енергії та рахунків за спірний період вбачається використання вказаних у розпорядженнях тарифів при формування ціни за поставлену теплову енергію.
Поряд із цим, судом було встановлено, що вказані документи не містять підписів відповідача.
Крім того, доказів надсилання наведених актів та рахунків споживачу за спірний період суду не надано, водночас в матеріалах справи наявний акт позивача від 08.07.2025р. про відмову відповідача від підпису актів надання послуг та рахунків на оплату за спірний період.
За умовами договору виконавець для оплати виконаних робіт надає споживачу акт прийому-передачі та рахунок фактуру, при цьому, в умовах неповернення підписаного акту або вмотивованої відмови від його підписання упродовж 5 днів акт є таким, що підписаний. Враховуючи відсутність в матеріалах справи вмотивованої відмови від підписання актів, в умовах наявності, складеного позивачем акту від 08.07.2025р., суд дійшов висновку, що сума та обсяг наданих послуг є погодженими сторонами.
До того ж, згідно з умовами договору споживач здійснює оплату за послугу постачання теплової енергії щомісяця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом тривалість якого складає 01 по 30-31 число кожного місяця. Тобто, оплата послуг не пов'язується з отримання /неотриманням відповідачем актів і рахунків та оплата має бути здійснена не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом незалежно від їх отримання.
Суд враховує, що відповідачем не надано спростувань факту споживання теплової енергії за спірний період в обсягах, які визначені позивачем, як і не надано доказів оскарження вказаних у рахунку обсягів спожитої теплової енергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунку та обсягів поставленої теплової енергії в спірний період. Заперечень щодо здійснених позивачем розрахунків вартості поставленої теплової енергії відповідачем не надано.
Отже, сума заборгованості за послуги постачання теплової енергії в загальному розмірі 49776,57 грн. (з урахуванням передплати за попередній період у сумі 1985,14 грн.) за періоди січень 2024р. - березень 2024р., листопад 2024р. - березень 2025р. є доведеною, обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку позовну заяву Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради задовольнити.
Як вже було встановлено судом, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 30.07.2025р. здійснено запис про припинення здійснення відповідачем підприємницької діяльності.
Згідно з ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Одночасно ВП ВС наголосила, що в разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її обов'язок укласти обов'язковий до укладення договір не припиняється, а залишається за нею як за фізичною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/1083/18 роз'яснила, що з 15 грудня 2017 року господарський суд не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи - підприємця, яка є однією зі сторін у справі (згідно з п.6 ч.1 ст.231 ГПК України у редакції Закону №2147).
Разом з цим, згідно з п.6 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, господарський суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Тобто, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
З огляду на викладене, суд стягує з відповідача заборгованість за поставлену теплову енергію за договором №152/20 від 01.04.2020р. в сумі 49776,57 грн., яка виникла під час здійснення ним підприємницької діяльності, саме як з фізичної особи.
Понесені позивачем судові витрати за розгляд справи підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, як то визначено ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд зазначає, що за правилами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позовна заява у цій справі подана в електронній формі у системі «Електронний суд». З урахуванням ціни позову та приписів чинного законодавства позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн. Фактично за платіжною інструкцією №1667 від 29.08.2025р. позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн.
Отже, позивач надмірно сплатив 605,60 грн.
Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Відтак судовий збір в розмірі 605,60 грн. може бути повернуто з Державного бюджету України за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради, м.Добропілля до Чаловського Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості в сумі 49776,57 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Чаловського Олександра Миколайовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради (85001, Донецька область, м.Добропілля, провулок Луганський, буд. 2А; код ЄДРПОУ 40507613) заборгованість в сумі 49776,57 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення підписано 03.11.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина