вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
03.11.2025м. ДніпроСправа № 904/6171/25
За позовом ОСОБА_1 , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання недійсними рішень загальних зборів та правління, скасування реєстраційної дії та запису
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить:
- визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43", оформлене протоколом № 1 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43" (частина перша) від 27.07.2025 та протоколом №1 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43" (частина друга) від 27.07.2025;
- визнати недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43", оформлене протоколом № 1 засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43" від 28.08.2025;
- скасувати реєстраційну дію та запис внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1002271070004020427 від 04.09.2025 "Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів".
Позов обґрунтований тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства та положень статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43".
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:
- заборонити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43" та його правлінню, голові правління, ініціативній групі або будь-яким іншим особам проводити загальні збори співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з питань обрання нового складу, голови або членів правління та ревізійної комісії, до набрання законної сили рішенням суду у справі, що розглядається;
- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації (у тому числі через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, змін у складі правління, голови, статуту чи інших установчих документів ОСББ "Алмазна 43", пов'язаних із рішеннями, які можуть бути ухвалені на таких зборах, до вирішення спору судом по суті.
Заявник зазначає, що проведення нових загальних зборів ОСББ, ухвалення нових рішень або вчинення реєстраційних дій на їх підставі може призвести до ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, створить ситуацію невизначеності у правовому статусі органів управління ОСББ та може завдати істотної шкоди інтересам позивача та інших співвласників.
Окрім того, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2025 у справі №904/934/25 визнано недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43", оформлене протоколом загальних зборів № 2 від 19.11.2023, складеним 04.12.2023, посвідченим 29.08.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І.; визнано недійсним рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43", оформлене протоколом засідання правління № 4 від 31.07.2024, посвідченим 29.08.2024 приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І.; скасовано реєстраційну дію та запис, внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.09.2024 за № 1002271070003020427 "Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною собою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна установчих документів".
Рішення суду було оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Проте, достовірно знаючи про існування вищезазначеного рішення та усвідомлюючи можливість набрання ним чинності у випадку залишення апеляційної скарги без задоволення, відповідачем 27.07.2025 проведено нові загальні збори, якими переобрано склад правління, в подальшому 28.08.2025 обрано нового голову правління ОСББ, що свідчить про бажання уникнути можливості виконання рішення суду від 24.06.2025.
На думку позивача, після відкриття провадження відповідач може знову вчинити дії, спрямовані на зміну складу правління ОСББ, обрання нового голови правління ОСББ, що призведе до необхідності звертатися з новим позовом про визнання таких рішень недійсними.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у п. 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4); іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
Виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права відповідача або вказаних осіб, та, відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу і яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову потрібно враховувати, що такими заходами не повинні обмежуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані із предметом спору.
Як вказувалось вище, звертаючись із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори співвласників будинку та заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, змін у складі правління, голови, статуту чи інших установчих документів.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є немайнові вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів та рішення правління.
Підставою позову є прийняття неправомірних, на думку ОСОБА_1 , рішень загальних зборів ОСББ, зокрема: про викладення статуту в новій редакції, припинення повноважень правління ОСББ та обрання правління у новому складі, припинення повноважень ревізійної комісії ОСББ, уповноваження здійснювати необхідні дії для проведення державної реєстрації змін до установчих документів, а також рішення членів правління ОСББ про припинення повноважень ОСОБА_2 на посаді голови правління та обрання головою правління ОСОБА_3 .
Оскільки, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Водночас частиною п'ятою статті 137 Господарського кодексу України визначено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору (п.1).
Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ від 27.07.2025 та рішення правління ОСББ від 28.08.2025.
Заявляючи вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори співвласників будинку, позивачем не враховані положення п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України.
З урахуванням викладеного, господарський суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, в частині заборони Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Алмазна 43" та його правлінню, голові правління, ініціативній групі або будь-яким іншим особам проводити загальні збори співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з питань обрання нового складу, голови або членів правління та ревізійної комісії, до набрання законної сили рішенням суду у справі, що розглядається.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставою для відмови у державній реєстрації є, зокрема те, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії.
Позивач оскаржує:
рішення загальних зборів об'єднання, оформлене протоколом № 1 від 27.07.2025 (частина перша) та протоколом №1 від 27.07.2025 (частина друга), яким внесено зміни до Статуту ОСББ "Алмазна 43" та затверджено його в новій редакції, припинено повноваження правління ОСББ та обрано новий склад правління, припинено повноваження ревізійної комісії та обрано новий склад ревізійної комісії, а також рішення про використання спільного майна: облаштувати офіс у технічному приміщенні (колясочна) другого під'їзду, надати дозвіл співвласнику ОСОБА_4 на довгострокове користування приміщенням (колясочна) третього під'їзду, суміжним із його квартирою АДРЕСА_2 ;
рішення правління об'єднання, оформлене протоколом №1 від 28.08.2025, яким припинено повноваження ОСОБА_2 на посаді голови правління ОСББ "Алмазна 43"та звільнено її із займаної посади з 28 серпня 2025 року, обрано з новообраного складу правління ОСББ "Алмазна 43" з 29 серпня 2025 року ОСОБА_3 Головою правління ОСББ "Алмазна 43" з повноваженнями, визначеними Статутом ОСББ "Алмазна 43", ОСОБА_5 - Заступником Голови правління ОСББ "Алмазна 43".
У постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 923/253/20 зазначено, що, виходячи з предмета позову та вимог заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням норм частини четвертої, п. 4 частини п'ятої, частин дев'ятої, десятої ст. 137 ГПК України, має перевірити які конкретно реєстраційні дії, що пов'язані з предметом спору в даній справі, допустимо заборонити проводити суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у т.ч. державним реєстраторам, нотаріусам, тощо).
Зі змісту заяви про вжиття заходів до забезпечення позову вбачається, що позивач просить заборонити суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, змін у складі правління, голови, статуту чи інших установчих документів ОСББ "Алмазна 43", що не є обґрунтованим.
Господарський суд вважає, що заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії в ЄДР ЮО та в Реєстрі громадських об'єднань щодо ОСББ виходить за межі предмета спору, не відповідає вимогам співмірності, адекватності, розумності, збалансованості інтересів сторін, оскільки державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ, здійснюється виключно на підставі рішення уповноваженого органу управління юридичної особи у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (у даному випадку прийняття таких рішень належить до виключної компетенції загальних зборів ОСББ).
Тому за цих конкретних обставин справи заборона судом вчиняти будь-які реєстраційні дії у ЄДР щодо керівника, зміну установчих документів, зміну складу правління тощо, повязаних із рішеннями, які можуть бути ухвалені в майбутньому є втручанням у компетенцію загальних зборів членів ОСББ, оскільки протягом дії заходів до забезпечення позову вони не зможуть реалізувати свої рішення, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ.
У такий спосіб окреслюється вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняються вчиняти, попереджуються потенційні обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність.
У цій справі заборона вчинення конкретних реєстраційних дій не стосується рішень, оформлених протоколами №1 від 27.07.2025 та №1 від 28.08.2025, що не узгоджується з предметом спору.
Проте, рішення загальних зборів та рішення членів правління об'єднання щодо призначення на посаду голови об'єднання Власенко Л.В. виконано.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 31.10.2025 головою об'єднання є Власенко Л.В., тобто до державного реєстру 04.09.2025 внесено запис № 1002271070004020427 про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна установчих документів.
Отже, неможливо забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстрації дій, які вже були вчинені (постанови Верховного Суду від 13.01.22 у справі №918/531/22 та від 18.10.2023 №922/1864/23).
З огляду на те, що вимоги у заяві про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб'єктам державної реєстрації (у тому числі через Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей про зміну керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміну установчих документів, змін у складі правління, голови, статуту чи інших установчих документів ОСББ "Алмазна 43", пов'язаних із рішеннями, які можуть бути ухвалені на загальних зборах в майбутньому, не стосуються предмета спору у справі №904/6171/25, заява про забезпечення позову в цій частині задоволенню не підлягає.
Зважаючи на викладені вище обставини, заява ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 42, 136-141, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття - 03.11.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.М. Євстигнеєва