вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
03.11.2025 Справа № 904/4654/25
За позовом: Комунального підприємства «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
До: Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпро
Про: стягнення 216 414,14 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
КП «Агропроекттехбуд» ДОР (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до КП «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» ДОР (відповідач) про стягнення 216 414,14 грн. ( в т.ч.: 157 887,76грн. - заборгованість, 39 067,39 грн. - пеня, 15 451,80 грн. - інфляційні втрати та 4 007,19грн. 3% річних) заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області № 85-6/VIII-21 від 01.11.21р.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.25р. відкрите провадження у справі № 904/4654/25 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
КП «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористалось, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі було повідомлене належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку 26.08.25р. копії ухвали суду в його електронний кабінет, зареєстрований у підсистемі «Електронний суд ЄСІТС».
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
01.11.21р. між Дніпропетровською обласною радою (орендодавець), КП «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» ДОР (орендар) та КП «Агропроекттехбуд» ДОР (балансоутримувач) укладений договір оренди №85-6/VIII-21, відповідно до умов якого орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 31.60 кв.м. на п'ятому поверсі, розташовані за адресою: вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро . Згідно з п. 2.1 II орендар вступає у строкове платне користування майном з дати, зазначеної в акті приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем, орендодавцем та балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Згідно з п.3.1. розділу II орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов. Пунктом 9.1 умов погоджено місячний розмір орендної плати, визначеної за результатами проведення аукціону у розмірі 3 252 , 00 грн. за базовий місяць без урахування комунальних послуг та ПДВ, крім того ПДВ - 650,40 грн. , всього 3 902,10 грн. Відповідно до п. 3.2. орендна плата за січень - грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень - грудень третього року оренди й кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалася у попередньому році, на середньорічний індекс інфляції такого року. Відповідно до п. 3.3. розділу II орендар сплачує орендну плату до обласного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 умов, щомісяця, до 15 числа поточного місяця оренди. Пунктом 16 умов встановлено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укладання договору, а саме - балансоутримувачу 100 відсотків орендної плати. Орендар сплачує орендну плату на підставі актів-рахунків балансоутримувача ( п. 3.4.).
Відповідно до п. 3.7. у разі несвоєчасної сплати або сплати не у повному обсязі орендної плати орендна плата стягується орендодавцем (у частині, належній обласному бюджету) та/або балансоутримувачем (у частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися з позовом про стягнення орендної плати та за окремо укладеними договорами за цим договором, за якими в орендаря є заборгованість, в інтересах відповідної сторони. Сторона в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові та інші витрати, пов'язані з поданням позову. Пунктом 3.8. договору визначено, що на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до п. 3.10. припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи пеню та неустойку (у разі наявності). Відповідно до абзацу 2 п. 4.1. встановлено, що у разі припинення договору орендар зобов'язаний: сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (у разі наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Відповідно до акту приймання-передачі майна від 01.11.21р. вказане майно передане орендодавцем в оренду, а 30.09.24р. сторонами підписаний акт повернення майна з оренди.
На виконання умов договору № 85-6/VIII-21 від 01.11.21р. позивач щомісячно надавав послуги та виставляв акти - рахунки надання послуг, які були підписані сторонами. Балансоутримувач також щомісяця надавав акти-рахунки, про те орендар своє зобов'язання зі сплати орендної плати виконав не у повному обсязі, у зв'язку із чим утворилась заборгованість перед балансоутримувачем за цим договором оренди у загальному розмірі 157 887,76 грн.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Згідно з приписами частини п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором, а орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.
З поданих позивачем документів судом встановлено, що відповідачем за період користування майном з 01.11.21р. по 30.09.24р. було здійснено лише часткову оплату за користування майном за договором № 85-6/VIII-21 від 01.11.21р. у розмірі 11 707,20 грн. у зв'язку з чим заборгованість з орендної плати склала 157 887,76 грн.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
За ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому ст. 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості з орендної плати у сумі 157 887,76 грн., у зв'язку з чим відповідні кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 3.8. розділу II договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
Крім основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 39 067,39 грн., 3% річних у розмірі 4 007,19 грн. та інфляційні втрати в розмірі 15 451,80 грн.
Перевіривши розрахунок цих позовних вимог судом встановлено, що заявлені позивачем до стягнення пеня в розмірі 39 067,39 грн. та 3% річних у розмірі 4 007,19 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі; інфляційні - частково в розмірі 15 105,12 грн..
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При розгляді питання щодо наявності підстав для застосування коефіцієнту 0,8 суд враховує правову позицією, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.22р. у справі №916/228/22.
Цей позов був сформований в системі «Електронний суд», тому наявні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) при розрахунку суми судового збору. Належний розмір судового збору становить 2 596,97грн. (3 246,21грн. х 0,8). Тому, судовий збір (пропорційно розміру задоволених позовних) у розмірі 2 592,79грн. слід покласти на відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачений позивачами судовий збір у розмірі 649,24грн. може бути повернутий лише за відповідним письмовим клопотанням, яке на час ухвалення цього рішення відсутнє.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача - Комунального підприємства «Агентство регіонального розвитку «Регіон-Лідер» Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 56, ЄДРПОУ 36163109) на користь позивача - Комунального підприємства «Агропроекттехбуд» Дніпропетровської обласної ради (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, ЄДРПОУ 05455707) : 157 887,76 грн. - заборгованості, 39 067,39 грн. - пені , 15 105,12 грн. - інфляційних втрат, 4 007,19 грн. - 3 % річних та 2 592,79 грн. - витрат на сплату судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити .
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України рішення складено та підписано без його проголошення 03.11.25р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.