вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" жовтня 2025 р. Cправа № 902/919/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (вул. Івана Федорова, 32А, м. Київ, 03038)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС" (вул. Максима Шимка, 38, м. Вінниця, 21034)
про стягнення 2 241 471,64 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
позивача Сечко С.В. за довіреністю (в режимі відеоконференції);
відповідача Стороженко С.С. згідно ордеру, Красномовець Н.П. згідно ордеру.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 3541 УСГ від 30.06.2025 (вх. № 978/25 від 04.07.2025) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 2 241 471,64 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/897/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 26.08.2025, про що 09.07.2025 постановив відповідну ухвалу.
31.07.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 31.07.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/8058/25 від 31.07.2025).
11.08.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 11.08.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/8356/25 від 11.08.2025).
14.08.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання № б/н від 13.08.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/8536/25 від 14.08.2025) про поновлення строку, встановленого для подання клопотання про витребування доказів, а також про витребування у позивача оригіналів електронних доказів, що містяться у файлах "докази.docx", "докази1.docx" та "Відповідь банку реквізити.docx".
14.08.2025 до суду від відповідача надійшло заперечення № б/н від 13.08.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/8539/25 від 14.08.2025) на відповідь на відзив вих. № 902/919/25 від 11.08.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/8356/25 від 11.08.2025).
Розглянувши в судовому засіданні 26.08.2025 клопотання № б/н від 13.08.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/853625 від 14.08.2025) про поновлення строку, встановленого для подання клопотання про витребування доказів, а також про витребування у позивача оригіналів електронних доказів, що містяться у файлах "докази.docx", "докази1.docx" та "Відповідь банку реквізити.docx", суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання, про що постановлено протокольну ухвалу.
У цьому ж судовому засіданні представниками відповідача подано спільне клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 календарних днів.
За результатами слухання справи 26.08.2025, з урахуванням зазначеного клопотання представників відповідача, судом на підставі частини третьої статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 16.09.2025, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
16.09.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання № б/н від 15.09.2025 (вх. номер канц. суду 01-34/9823/25 від 16.09.2025) про поновлення строку, встановленого для подання клопотання про витребування доказів, а також про витребування у позивача оригіналів електронних доказів, що містяться у файлах "докази.docx", "докази1.docx" та "Відповідь банку реквізити.docx".
Розглянувши у судовому засіданні 16.09.2025 вказане клопотання, суд відмовив у його задоволенні, про що постановив протокольну ухвалу.
Виконавши завдання підготовчого провадження, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 16.10.2025, про що 16.09.2025 постановлено протокольну ухвалу.
На визначену судом дату (16.10.2025) представник позивача з'явився в режимі відеоконференції. Представники відповідача взяли участь в судовому засіданні в залі суду.
У судовому засіданні 16.10.2025 суд, заслухавши вступні слова представників позивача та відповідача, провів стадію безпосереднього дослідження доказів, після чого перейшов до стадії судових дебатів, у межах якої оголосив перерву до 17.10.2025.
Після завершення дебатів 17.10.2025 суд, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 23.10.2025 о 12 год 00 хв.
У судовому засіданні 23.10.2025 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у складському приміщенні, орендованому Товариством з обмеженою відповідальністю "НАШ КАРАВАН", власником якого є відповідач, та яке розташоване поруч із складським приміщенням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна", сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено та знищено майно ТОВ "ТЕДІС Україна", у зв'язку з чим останнє, у результаті настання страхового випадку - пожежі, звернулося до позивача з вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 2 241 471,64 грн.
З огляду на викладене, позивач, керуючись положеннями статей 993, 1166, 1192 Цивільного кодексу України, а також статті 27 Закону України "Про страхування", просить стягнути зазначену суму з відповідача.
Відповідач у відзиві заперечив проти позову, зазначивши, що в Договорі страхування зазначено два різні його номери. Зокрема, у верхній частині Договору вказано номер 12-0197-22-00020, тоді як у правій колонці рядка "Вигодонабувач" зазначено номер 12-0197-20-00046.
Крім того, відповідач зауважує, що положеннями Договору страхування на першій сторінці, у розділі "Вигодонабувач" визначено, що правом на отримання страхового відшкодування володіє АТ "ОТП Банк". Згідно із пунктом 2.4 Договору страхування, АТ "ОТП Банк" є єдиним вигодонабувачем, а ТОВ "ТЕДІС Україна" має право на отримання страхового відшкодування лише за письмовою згодою АТ "ОТП Банк", яка в матеріалах справи відсутня.
Відповідач також зазначає, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували дійсний розмір завданих збитків, а також наявні ознаки завищення розміру збитків та невідповідності проведеної виплати поданим документам.
Також відповідач стверджує, що в діях ТОВ "ТЕДІС Україна" під час оренди складського приміщення виявлено порушення правил пожежної безпеки. Це підтверджується наявністю декларації товариства, приписів щодо перевірки ТОВ "ТЕДІС Україна" та їх невиконанням, а також фотоматеріалами: фотографія дверей складу ТОВ "ТЕДІС Україна", яка свідчить про знаходження на рампі біля дверей вантажів і тари зазначеного товариства; фотографія входу до приміщення складу ТОВ "ТЕДІС Україна", яка демонструє, що вхід/вихід було захаращене товаром.
На переконання відповідача, відповідно до підпункту 14 пункту 3.9 Договору страхування, зазначені обставини не визнаються страховим випадком, а збитки в такому випадку не відшкодовуються.
Позивач, заперечуючи доводи відповідача у відповіді на відзив, наголошує, що власником нежитлового приміщення за адресою м. Вінниця, вул. Максима Шимка, 38, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС", яке несе повну відповідальність за дотримання правил пожежної безпеки. Недотримання відповідачем правил пожежної безпеки при експлуатації електричних приладів у приміщенні (електричної мережі) призвело до виникнення аварійного режиму та пожежі, яка поширилася на приміщення Страхувальника і завдала йому майнової шкоди (збитків).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує на відсутності будь-яких доказів його вини у виникненні пожежі, що підтверджується матеріалами ГУ ДСНС та відділу поліції № 1 ГУ НП у Вінницькій області.
Водночас відповідач підкреслює, що надані позивачем документи не встановлюють причин пожежі однозначно, про що позивач сам зауважує на сторінці 3 відповіді на відзив, вказуючи на ймовірну причину пожежі, тому відповідно до абзацу 4 підпункту 3.10.1 пункту 3.10 Договору страхування відшкодування у такому випадку не передбачене.
Крім того, відповідач зазначає, що у листі № 03/5156 від 20.12.2022 вказано, що на складі знаходився товар загальною вартістю 69 263 506,83 грн, тоді як застрахованим був лише товар на суму 52 164 861,40 грн, тобто частина товару на суму 17 098 645,43 грн не застрахована. Незважаючи на це, позивач без належних доказів стверджує, що саме застрахований товар був знищений пожежею, тоді як фактичне розміщення товару загальною вартістю 69 263 506,83 грн на складі не підтверджене.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 01.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" (далі - Орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 90 (далі - Договір оренди) (а.с. 8-10).
Відповідно до пункту 1.1 цього Договору Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти тимчасове платне користування на умовах оренди нежитлові приміщення загальною площею 950,62 м2 (далі - Об'єкт оренди та/або Об'єкти та/або майно), що складається з: магазина-склад площею 864,00 м2; офісного приміщення № 104 та № 106 загальною площею 60,62 м2; комірка площею 26 м2, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Шимка Максима, 38.
Згідно із п. 2.1 Договору оренди Орендар набуває право користування об'єктом, що надається в оренду, одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передавання орендованих приміщень. Акт приймання-передавання на приміщення підписується Сторонами протягом 5 календарних днів з моменту підписання даного договору.
При передаванні об'єкта, що надається в оренду, складається акт приймання-передавання орендованих приміщень, який підписується представниками Сторін, погоджується Орендарем та затверджується Орендодавцем (Додаток № 1) (п. 2.5 Договору оренди).
Відповідно до підписаного сторонами акта приймання-передавання орендованих приміщень від 01.03.2020 (а.с. 10 на звороті) ТОВ "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС" передало, а ТОВ "ТЕДІС Україна" прийняло у тимчасове платне користування на умовах оренди приміщення, визначені у пункті 1.1 Договору оренди.
21.06.2022 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" (далі - Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" (далі - Страхувальник) та Акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - Вигодонабувач), якому належить право на отримання страхового відшкодування в сумі заборгованості Страхувальника за договором про надання банківських послуг № CR 16-079/28-2 від 13.04.2016, в забезпечення зобов'язань за яким між Страхувальником та Вигодонабувачем укладено договір застави № PL 16-083/28-2 від 13.04.2016 і договір застави № PL 18-876/28-2 від 30.11.2018, укладено Договір добровільного страхування майна № 12-0197-22-00020 (далі - Договір страхування) на користь Вигодонабувача (договір № 12-0197-20-00046) (а.с. 4-6).
Пунктом 1 Договору страхування передбачено, що Страхувальник передає, а Страховик приймає на страхування Товари в обороті (далі - майно), а саме: тютюнові вироби в асортименті згідно додатку № 1 до Договору страхування.
Відповідно до п. 2.4 Договору страхування Вигодонабувач є єдиним вигодонабувачем за Договором згідно з умовами Договору.
У пункті 2.5 Договору страхування визначено, що відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження, або втрати майна зазначеного в розділі 1 Договору, внаслідок настання певних подій, зокрема таких, як вогонь (пожежа, вибух, удар, блискавка) , відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору.
Пунктом 2.10 Договору страхування передбачено, що місце страхування визначається згідно із додатком № 1 до Договору.
У Додатку № 1 до Договору страхування (а.с. 7) сторони визначили, що до об'єктів страхування віднесено, зокрема, склад, розташований у м. Вінниця, по вул. Максима Шимка, 38, із періодом страхування з 01.07.2022 по 30.09.2022 та страховою сумою (з ПДВ) 52 164 861,40 грн.
Строк дії Договору з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2022 року (п. 2.11 Договору страхування).
Положеннями пункту 3.10 Договору страхування встановлено, що за Договором страхування, укладеним щодо страхових випадків зазначених в п. 2.5 Договору Страховик не відшкодовує збиток, заподіяний майновим інтересам Страхувальника або Вигодонабувача в результаті подій та/або дій, зокрема у випадку: порушення Страхувальником встановлених законами або нормативними актами правил та норм протипожежної безпеки, безпеки проведення робіт або інших аналогічних норм; відсутності документального підтвердження причини пожежі або таку причину встановити не має можливості.
У розділі 4 Договору страхування визначено права та обов'язки сторін. Відповідно до підпункту 4.4.4 пункту 4.4 цього Договору Страховик зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, та виконання Страхувальником зобов'язання, передбаченого в п. 5.5 Договору, здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів для визначення розміру збитку та/або проведення незалежної експертизи.
У разі настання Страхового випадку, відповідно до розділу 5 Договору страхування, Страхувальник зобов'язаний, зокрема, зберегти до прибуття Страховика чи його уповноваженого представника та пред'явити пошкоджене майно чи залишки від нього в тому вигляді, в якому воно було після події. Зміна картини збитку припустима тільки, якщо це диктується письмовими вказівками державних органів, розумінням безпеки, зменшенням розміру збитку, зі згоди Страховика або по закінченню 7 (сімох) днів після попередження Страховика про настання страхового випадку але з обов'язковим фіксуванням (кіно-фотозйомка, схема) місця події. В тому випадку, Страхувальник зобов'язаний надати Страховику детальний опис місця події завірений уповноваженою особою державних органів, які дали вказівку на зміну картини збитку. При цьому до такого опису обов'язково повинні бути додані матеріали кіно- та/або фотозйомки, при відсутності таких матеріалів Страхувальник має надати інші докази причин настання збитків (п. 5.6 Договору страхування).
В присутності представника Страховика, скласти письмово перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна. Цей перелік підписується Страхувальником та представником Страховика. Без підпису представника Страховика перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна вважається не дійсним (п. 5.7 Договору страхування).
Відповідно до п. 6.1 Договору страхування розмір страхового відшкодування визначається при Пошкодженні, Знищенні або Втраті майна виходячи з фактичного розміру збитків, завданих майну в результаті Страхового випадку, зазначеного в Договорі, на підставі даних огляду та документів згідно Розділу 8 Договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір Страхової суми за Договором. Якщо страхова сума виявиться більшою вартості майна, прийнятого на страхування, Договір діє у тій частині страхової суми, яка не перевищує його вартість.
Розділ 7 Договору страхування визначає порядок та умови виплати страхового відшкодування. Згідно із пунктом 7.1 цього Договору виплата страхового відшкодування здійснюється Страховиком відповідно до умов Договору, Правил страхування та законодавства України, на підставі Заяви Страхувальника або Вигодонабувача про виплату страхового відшкодування та Страхового акту.
За домовленістю сторін у пункті 7.2 визначено, що страхове відшкодування, що має бути сплачене за Договором, сплачується Вигодонабувачу в рахунок погашення існуючої заборгованості Страхувальника/Боржника за Кредитним договором, якщо інше не було письмово погоджено між Страховиком, Страхувальником та Вигодонабувачем. При цьому, Страхувальник/Боржник не звільняється від виконання, непогашених за рахунок отриманого Вигодонабувачем страхового відшкодування, зобов'язань за Кредитним договором в строки, передбачені зазначеним Кредитним договором. Частина страхового відшкодування, що перевищує всю заборгованість перед Вигодонабувачем за Кредитним договором, направляється Вигодонабувачем, після отримання страхового відшкодування від Страховика, на рахунок Страхувальника, відкритий у Вигодонабувача.
Як передбачено пунктом 8.1 Договору страхування для отримання страхового відшкодування Страхувальник зобов'язаний надати Страховику документи, перелік яких залежить від характеру страхового випадку. Зокрема, у разі настання пожежі Страхувальник (Вигодонабувач) повинен надати: документ від пожежної служби, де будуть обов'язково вказані причини та наслідки пожежі (п. 1); лист від Вигодонабувача, який підтверджує його згоду або незгоду на виплату страхового відшкодування Страхувальнику (п. 10); перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна (п. 11).
Актом про пожежу від 27.08.2022 (а.с. 11-12), складеним комісією у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зафіксовано, що пожежа виникла 27.08.2022 о 17:20 (час орієнтовний) на об'єкті складська будівля, розташованому за адресою: м. Вінниця, вул. М. Шимка, 38, власником якого є ТОВ "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС".
Місце виникнення - підсобне приміщення. Пожежею знищено і пошкоджено, серед іншого, тютюнові вироби ТОВ "ТЕДІС Україна". Причина пожежі визначена як ймовірне коротке замикання електромережі. Акт підписано всіма членами комісії. У розділі "Зауваження членів комісії (за наявності)" зазначено: не було.
28.08.2022 представниками ТОВ "ТЕДІС Україна" складено акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на РСП Вінниця (а.с. 26-31), яким зафіксовано, що за обліковими даними загальна кількість одиниць становила 1 931 175,00, фактично наявно 1 881 093,00 одиниць, що вказує на нестачу 50 642 одиниць.
ТОВ "ТЕДІС Україна" склало довідку щодо балансової вартості майна, втраченого внаслідок пожежі (а.с. 25), у якій зазначено, що, за даними бухгалтерського обліку, балансова вартість майна, що враховувалася на балансі Вінницького регіонального структурного підрозділу ТОВ "ТЕДІС Україна", становить 3 322 500,78 грн. До довідки додано Додаток № 1, у якому зазначено про втрату матеріальних цінностей в обсязі 50 642 одиниць на суму 3 322 500,78 грн.
30.08.2022 ТОВ "ТЕДІС Україна" звернулося до ПАТ "СК "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 22).
31.08.2022 ТОВ "ТЕДІС Україна" надіслало засобами поштового зв'язку на адресу ТОВ "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС" (власник приміщення, орендодавець) лист № 452/ГО/ДЛ від 30.08.2022 (а.с. 23). Водночас уповноважені представники орендарів (ТОВ "ВІНДИСТРИБЮТ" та ТОВ "НАШ КАРАВАН") отримали лист особисто, що підтверджується відповідними відмітками на ньому.
Відповідно до змісту листа, у зв'язку із пожежею, що сталася 27.08.2022, запропоновано спільно з ТОВ "ТЕДІС Україна" здійснити огляд орендованої частини приміщення, визначити обсяг пошкоджених/знищених пожежею товарно-матеріальних цінностей, що належать ТОВ "ТЕДІС Україна", та оформити відповідні документи за результатами такого огляду.
За результатами дослідження технічної причини виникнення пожежі в складській будівлі № 5, що сталася 27.08.2022, складено 06.09.2022 ДВЛ АРЗ СН ГУ ДСНС України у Вінницькій області технічний висновок № вс-034/22 (а.с. 13- 17).
На сторінці 5 висновку зазначено, що під час проведення візуального огляду електричної мережі було встановлено, що електрична мережа прокладалась в середині підсобного приміщення та з'єднувалась з електрощитовою.
Під час огляду місця пожежі у правій частині підсобного приміщення, в пожежному смітті було виявлено оплавлену ділянку мідного провідника витягнута вздовж його осі, що характерно для виникнення аварійного режиму роботи у вигляді короткого замикання.
Висновок ДВЛ визначає ймовірною причиною виникнення пожежі коротке замикання електромережі на момент підготовки документа. При цьому зазначено, що аналіз можливих версій виникнення пожежі проводився без ознайомлення з матеріалами, накопиченими відповідними органами ГУНП у Вінницькій області.
Листом ПАТ "СК "УСГ" № 03/3590 від 06.09.2022 (а.с. 117) повідомлено Акціонерне товариство "ОТП Банк" про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором страхування - пожежі, яка виникла 27.08.2022 у сусідньому приміщенні.
У подальшому, листом № 03/5156 від 20.12.2022 (а.с. 117 на звороті) ПАТ "СК "УСГ" повідомило Акціонерне товариство "ОТП Банк" про оцінений розмір завданого збитку у сумі 3 322 500,78 грн, франшизу - 260 824,31 грн, страхову суму - 52 164 861,40 грн, вартість товару на складі - 69 263 506,83 грн та орієнтовну суму страхового відшкодування 2 241 471,64 грн, яка визначена за формулою: 3 322 500,78 Ч 52 164 861,40 / 69 263 506,83 - 260 824,31 = 2 241 471,64 грн.
Листом № 03/00016 від 02.01.2023 (а.с. 115) Вигодонабувач погодив, що страхове відшкодування має бути перераховане на рахунок Страхувальника у зазначеній сумі.
ПАТ "СК "УСГ" складено страховий акт № МН-1934 від 11.01.2023 (а.с. 44) щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 2 241 471,64 грн за страховим випадком 1. Вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки) від 27.08.2022. У страховому акті зазначено, що фактично наявні документи: заява на виплату страхового відшкодування, акт про пожежу, фотографії з місяця події, заява з реквізитами, бухгалтерські документи, лист Вигодонабувача зі згодою на виплату страхового відшкодування, висновок про розмір матеріального збитку. Розмір збитку визначено у сумі 2 502 294,95 грн.
Кошти за страхове відшкодування у розмірі 2 241 471,64 грн перераховано 11.01.2023, що підтверджується платіжною інструкцією № 1042 (а.с. 45) із зазначенням відповідного призначення платежу.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" посилається на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС", як особи, відповідальної за завдані збитки (власника приміщення, в якому сталася страхова подія), обов'язку відшкодувати на користь ПрАТ "СК "УСГ" суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 2 241 471,64 грн, що стало підставою для виникнення спору.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Закон України "Про страхування" регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
За приписами статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.
У відповідності зі ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 4 ст. 89 Закону України "Про страхування" встановлено, що предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження майном та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну (ч. 5 ст. 89 Закону України "Про страхування").
Як убачається з матеріалів справи, 21.06.2022 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УСГ" (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС Україна" (Страхувальник) та Акціонерним товариством "ОТП Банк" (Вигодонабувач) було укладено Договір добровільного страхування майна № 12-0197-22-00020.
При цьому суд констатує, що договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками Страховика і Страхувальника, натомість підпис уповноваженої особи Вигодонабувача на ньому відсутній.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (учасників) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 зі справи № 674/461/16-ц.)
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені у ньому умови не є такими, що регулюють спірні правовідносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду у справі 145/2047/16-ц від 16.06.2020.
У контексті даної справи факт підписання Договору добровільного страхування майна № 12-0197-22-00020 від 21.06.2022 лише Страховиком та Страхувальником, за відсутності підпису Вигодонабувача, сам по собі не є належним і достатнім доказом того, що зазначений Договір не було укладено.
Судом враховано правові позиції Великої Палати ВС у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21) вказала, що у випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків, тому правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли. Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно до його істотних умов, передбачених законодавством. У разі якщо договір виконувався сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).
З матеріалів справи слідує, що листом № 03/00016 від 02.01.2023 Акціонерним товариством "ОТП Банк" (Вигодонабувач) надано згоду на перерахування страхового відшкодування за Договором добровільного страхування майна № 12-0197-22-00020 від 21.06.2022 на рахунок Страхувальника в сумі 2 241 471,64 грн.
Враховуючи викладене, суд констатує, що Вигодонабувач обізнаний як про існування зазначеного Договору, так і про його умови.
Суд доходить висновку, що Договір добровільного страхування майна № 12-0197-22-00020 від 21.06.2022 укладено між трьома сторонами.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 988 ЦК України та пунктом 1 частини 1 статті 92 Закону України "Про страхування" страховик за договором страхування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.
Страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства (пункт 50 частини 1 статті 1 Закону України "Про страхування").
Частинами 1- 3 статті 94 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхова сума може бути встановлена за окремим об'єктом страхування, страховим випадком, групою страхових випадків, договором страхування в цілому.
Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником або відповідно до законодавства під час укладення договору страхування або внесення змін до такого договору.
У договорі страхування в межах страхової суми можуть визначатися ліміти відповідальності страховика за окремим об'єктом страхування, страховим ризиком або страховим випадком, групою страхових ризиків та/або страхових випадків тощо.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах дійсної вартості майна за цінами і тарифами, що діють на день укладення договору страхування або внесення змін до такого договору, якщо інше не передбачено договором страхування або законом.
Відповідно до частини 1 статті 108 Закону України "Про страхування" визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.
Аналогічні положення закріплено в статті 993 Цивільного кодексу України.
Відповідно до умов Договору страхування, зокрема підпункту 4.4.4 пункту 4.4, Страховик зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання письмового повідомлення про настання страхового випадку, та виконання Страхувальником зобов'язання, передбаченого в п. 5.5 Договору, здійснити огляд пошкодженого майна та вжити заходів для визначення розміру збитку та/або проведення незалежної експертизи.
На виконання зазначеного пункту Договору 30.08.2022 ТОВ "ТЕДІС Україна" звернулося до ПАТ "СК "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Відповідно до пункту 5.7 розділу 5 Договору страхування у разі настання Страхового випадку Страхувальник зобов'язаний в присутності представника Страховика, скласти письмово перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна. Цей перелік підписується Страхувальником та представником Страховика. Без підпису представника Страховика перелік знищеного, пошкодженого чи втраченого майна вважається не дійсним.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження переліку знищеного/пошкодженого майна позивачем подано акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей на РСП, відповідно до якого за обліковими даними загальна кількість одиниць становила 1 931 175, фактично виявлено 1 881 093 одиниці, тобто встановлено нестачу 50 642 одиниць. Водночас зазначений акт складено за відсутності уповноваженого представника ПАТ "СК "УСГ" та підписано виключно представниками ТОВ "ТЕДІС Україна", без підпису представника Страховика, як того вимагають умови Договору страхування.
Надана позивачем довідка щодо вартості втраченого майна, підписана головним бухгалтером ОСОБА_5 , також не може бути визнана належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заподіяної шкоди, оскільки складена без залучення незалежних експертів.
Висновок щодо визначення розміру заподіяної шкоди позивачем суду також не надано.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1 Договору страхування, Страхувальник передає, а Страховик приймає на страхування товари в обороті, а саме тютюнові вироби в асортименті згідно із Додатком № 1 до Договору страхування. Водночас вказаний Додаток № 1 до матеріалів справи не долучено, натомість подано лише додаток, у якому визначено склади, на яких зберігалися тютюнові вироби.
Беручи до уваги, що на складі знаходилися як застраховані матеріальні цінності на суму 52 164 861,40 грн, так і не застраховані на суму 17 098 645,43 грн, а позивачем не складено окремого переліку знищеного/пошкодженого майна, суд позбавлений можливості встановити обсяг пошкодженого (знищеного) товару та з'ясувати, чи підлягав він страхуванню.
Інших доказів, що підтверджують перелік майна, знищеного/пошкодженого внаслідок пожежі, позивачем не подано ані під час подання позовної заяви, ані в ході розгляду справи судом.
Крім того, суд відзначає наявність розбіжностей у визначенні розміру збитків. Так, відповідно до страхового акта № МН-1934 від 11.01.2023, складеного ПАТ "СК "УСГ", розмір збитку визначено у сумі 2 502 294,95 грн, тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягав виплаті за страховим випадком № 1 - "Вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки)" від 27.08.2022, становив 2 241 471,64 грн.
Разом з тим, суд звертає увагу, що всупереч вимогам підпункту 4.4.4 пункту 4.4 Договору страхування, Страховиком після настання страхового випадку та отримання заяви ТОВ "ТЕДІС Україна" про його настання не було здійснено огляд пошкодженого майна та не вжито заходів для визначення розміру збитку та/або проведення незалежної експертизи, оскільки доказів протилежного матеріали справи не містять.
Позивач обґрунтовує стягнення страхового відшкодування тим, що відповідач є власником складського приміщення, у якому сталася пожежа. Проте з акта про пожежу від 27.08.2022 вбачається лише факт виникнення загоряння 27.08.2022 о 17:20 у будівлі, розташованій за адресою: м. Вінниця, вул. М. Шимка, 38, власником якої дійсно є ТОВ "ВІННИЦЯОБЛАГРОТЕХСЕРВІС".
Згідно із технічним висновком ДВЛ АРЗ СН ГУ ДСНС України у Вінницькій області № ВС-034/22 від 06.09.2022, ймовірною причиною пожежі визначено коротке замикання електромережі. Водночас зазначений висновок не містить відомостей про конкретну особу, з вини якої сталося загоряння. Крім того, у висновку зазначено, що аналіз можливих версій виникнення пожежі здійснювався без ознайомлення з матеріалами, накопиченими відповідними органами ГУНП у Вінницькій області.
Наведені документи не дають можливості встановити причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю відповідача та фактом виникнення пожежі. Інших доказів, які б підтверджували вину відповідача у виникненні пожежі, позивачем суду не надано.
Враховуючи викладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів як того, що відповідач є особою, відповідальною за заподіяний збиток, так і розміру збитків застрахованої особи.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, та надаючи правову оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" недоведеними, необґрунтованими та не підтверджуються наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
Стосовно інших доводів сторін суд зазначає таке.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява № 4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Решта доводів учасників процесу, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В позові відмовити.
Судові витрати Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" у справі № 902/919/25 залишити за позивачем.
Примірник рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 03 листопада 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи