31.10.2025 м.Дніпро Справа № 908/2948/23(908/2821/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025 у справі №908/2821/24 (суддя Педорич С.І., повний текст підписаний 03.03.2025) у справі
за позовом: Акціонерне товариство “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код юридичної особи 14352406)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Ялинівка Нова», вул. Шевченка, б. 1Б, с. Ялинівка, Пулинський район, Житомирська область, 12043, ідентифікаційний код юридичної особи 39289687)
про звернення стягнення на майно
22.10.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерне товариство “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (скорочене найменування - АТ “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №240223-ЗАВ від 24.02.2023, який належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), а саме: автомобіль - загальний легковий універсал-В, марки LEXUS NX 300H, 2016 р.в., номер шасі (кузова, рами, двигуна) НОМЕР_2 , реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дата видачі документу 15.04.2016, орган що видав 8041 в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялинівка Нова» (код ЄДРПОУ 39289687, місцезнаходження: 12043, Житомирська область, Пулинський район, с. Ялинівка, вул. Шевченка, б. 1Б) перед Акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код: 14352406) за кредитним договором N 101121- АЕ від 10.11.2021 в загальному розмірі 4102 636,60 грн, яка складається із заборгованості за простроченим кредитом в розмірі 3942246,57 грн та заборгованості за простроченими процентами в розмірі 160390,03 грн. Встановити спосіб реалізації рухомого майна - предмета застави, шляхом проведення електронного аукціону предмета застави у межах процедури виконавчого провадження із визначенням початкової ціни предмета застави при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025 у справі № 908/2821/24 позов задоволено повністю.
Звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави №240223-ЗАВ від 24.02.2023, який належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), а саме: автомобіль - загальний легковий універсал-В, марки LEXUS NX 300H, 2016 р.в., номер шасі (кузова, рами, двигуна) НОМЕР_2 , реєстраційний номер (державний номерний знак) НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , дата видачі документу 15.04.2016, орган, що видав - 8041, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Ялинівка Нова» (код ЄДРПОУ 39289687, місцезнаходження: 12043, Житомирська область, Пулинський район, с. Ялинівка, вул. Шевченка, б. 1Б) перед Акціонерним товариством “Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, ідентифікаційний код юридичної особи: 14352406) за кредитним договором N 101121- АЕ від 10.11.2021 в загальному розмірі 4 102 636,60 грн (чотири мільйони сто дві тисячі шістсот тридцять шість гривень 60 коп.), яка складається із заборгованості по простроченому кредиту в розмірі 3 942 246,57 грн (три мільйони дев'ятсот сорок дві тисячі двісті сорок шість гривень 57 коп.) та заборгованості по прострочених процентах в розмірі 160 390,03 грн (сто шістдесят тисяч триста дев'яносто гривень 03 коп.).
Встановлено спосіб реалізації рухомого майна - предмета застави, шляхом проведення електронного аукціону предмета застави у межах процедури виконавчого провадження із визначенням початкової ціни предмета застави при примусовому виконанні рішення суду на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Видати наказ.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (вул. Жилянська, 32, м. Київ, 01033; ідентифікаційний код юридичної особи 14352406) суму 8 448,37 грн (вісім тисяч чотириста сорок вісім гривень 37 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", звернулась ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025 по справі №908/2821/24. Постановити нове рішення, яким закрити провадження по справі №908/2821/24.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 24.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2025 витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/2821/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025 у справі №908/2821/24 (суддя Педорич С.І.) до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Запорізької області.
02.04.2025 матеріали справи № 908/2821/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2025 апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 12672грн. 56 коп.
25.04.2025 на адресу Центрального апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" від апелянта надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору та додано докази , що судовий збір перевищує 5% від доходу апелянта.
Ухвалою суду від 05.05.2025 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задоволено; звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору в сумі 12672,56 грн за подання апеляційної скарги у справі №908/2821/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.02.2025 у справі №908/2821/24; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 28.10.2025 об 10:30 годин; сторонам встановлений строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.
Після відкриття провадження, 05.05.2025 до суду від позивача надійшли заперечення з приводу звільнення апелянта від сплати судового збору.
14.05.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
03.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про визнання подання представником ОСОБА_1 адвокатом Литвиненком С.С. клопотання від 25.04.2025 про звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду від 27.02.2025 по справі № 908/2821/24 зловживанням процесуальними правами і залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для оплати судового збору/або повернення заявнику апеляційної скарги на рішення від 27.02.2025 по справі № 908/2821/24.
Під час підготовки справи до розгляду суддею-доповідачем з'ясовано, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.10.2023 у справі № 908/2948/23 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; оприлюднено повідомлення про відкриття провадження; призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича; заборонено боржнику відчужувати майно; встановлено керуючому реструктуризацією боржника виконати певні дії.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2023 у справі № 908/2948/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження про неплатоспроможність боржника Фізичної особи ОСОБА_1 .
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2024 (колегія суддів: головуючий, доповідач - Мороз В.Ф., судді - Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2023 скасовано. Відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2025 у цій справі касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.09.2024 та ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 у справі №908/2948/23 скасовано. Справу №908/2948/23 передано на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2023.
Приймаючи постанову Верховний Суд зауважив, що апеляційний суд, поновлюючи в ухвалі від 29.01.2024 банку строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, не зазначив, яка саме причина пропуску строку на апеляційне оскарження визнана поважною та не навів ніякого обґрунтування поновлення такого строку, обмежившись лише посиланням на те, що апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження і колегія суддів вбачає підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 для розгляду справи №908/2948/23 визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванов О.Г. (доповідач), судді - Чус О.В., Кощеєв І.М.
З урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 03.04.2025, та з огляду на подану боржником заяву, вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд ухвалою від 16.05.2025 залишив скаргу без руху з підстави визнання неповажними обставин пропуску строку на оскарження ухвали від 05.10.2023 із наданням скаржнику строку на усунення недоліків скарги, зокрема: подання нового клопотання про поновлення строку, із зазначенням інших причин такого пропуску.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (вх.44282) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.10.2023 у справі №908/2948/23; апеляційну скаргу №б/н від 18.12.2023 з додатком на 11 аркушах (в редакції заяви про усунення недоліків від 22.01.2024), в тому числі платіжну інструкцію № 2124 від 19.01.2024 про сплату 32208,00 грн, повернуто апелянту.
АТ "Банк Кредит Дніпро" 25.06.2025 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі №908/2948/23.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.09.2025 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" залишено без задоволення; ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2025 у справі № 908/2948/23 залишено без змін.
Таким чином, відповідач у справі №908/2821/24 - ОСОБА_1 на дату розгляду апеляційної скарги 28.10.2025 визнана боржником у справі про банкрутство № 908/2948/23. Відповідно, рішення суду першої інстанції про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №240223-ЗАВ від 24.02.2023, який належить ОСОБА_1 і є предметом перегляду у справі № 908/2821/24, належить до категорії спорів, пов'язаних із банкрутством, оскільки стосується майнових вимог до боржника і відноситься до спеціалізації другої судової палати Центрального апеляційного господарського суду, яку не слухає суддя-доповідач Дармін М.О., внаслідок чого останнім подано керівнику апарату суду, після погодження секретарем палати, службову записку для здійснення автоматичної зміни складу колегії суддів по справі №908/2821/24 відповідно до спеціалізації.
На підставі розпорядженням керівника апарату суду від 28.10.2025 №917/25 проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, оскільки зазначена справа віднесена до категорії, яку не слухає визначений склад суду (справи про банкрутство, в тому числі майнові спори, стороною в яких є боржник).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.10.2025, справу №908/2821/24 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Іванов О.Г. (доповідач), судді Чус О.В., Кощеєв І.М.
На підставі викладеного, апеляційна скарга відповідача підлягає прийняттю до свого провадження зазначеною колегією суддів.
Щодо заяви позивача від 03.09.2025 про визнання подання представником ОСОБА_1 адвокатом Литвиненком С.С. клопотання від 25.04.2025 про звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду від 27.02.2025 по справі № 908/2821/24 зловживанням процесуальними правами і залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для оплати судового збору/або повернення заявнику апеляційної скарги на рішення від 27.02.2025 по справі № 908/2821/24.
Відповідно до частин 1, 2 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 1 ст. 43 ГПК України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов'язок добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
У статті 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року зазначено, що зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Зловживання процесуальними правами, в тій чи іншій мірі спрямоване на перешкоджання реалізації захисту порушеного права. Порушниками, які можуть зловживати своїми процесуальними правами, можуть бути особи, які беруть участь у справі, інші учасники процесу, оскільки кожен з них наділений відповідними процесуальними правами і обов'язками та відповідно може впливати на хід розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"; рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010; рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
У рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», в якому Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).
Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад господарського судочинства (п.8 ч.1 ст.2 ГПК України).
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати, визначених п.1, 2 ч.1 цієї статті відносяться тільки фізичні особи, визначених п.4 ч.1 цієї статті - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією) чи боржник у процедурі банкрутства (неплатоспроможності), предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 по справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Як встановлено у цій справі, відповідачка є фізичною особою щодо якої відкрито провадження у справі про неплатоспроможність і введено процедуру реструктуризації боргів боржника, отже, однозначно є суб'єктом, на якого розповсюджується дія ст.8 Закону України «Про судовий збір»; при цьому, до свого клопотання додала належні і допустимі докази незадовільного фінансового становища (виписки з рахунків, довідку з державного реєстру фізичних осіб - платників податків, витяг з державного реєстру речових прав), що позбавляє можливості сплатити судовий збір в сумі 12 672,56 грн та відсутність майна за рахунок якого його можливо було б сплатити. Зазначеним обставинам суд апеляційної інстанції вже надав свою оцінку, в межах дискреційних повноважень, тому ухвалою від 05.05.2025 задовольнив відповідне клопотання апелянта.
Суд звертає увагу, що нормами процесуального законодавства не передбачено ні перегляд повторно, ні за нововиявленою обставиною питання про розстрочення/відстрочення/звільнення від сплати судового збору або його зменшення.
Таким чином, у діях апелянта не встановлено ознак зловживання правом, як позивачем не доведено наявності таких дій з боку апелянта. Звідси у задоволенні заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» слід відмовити.
Колегія суддів звертає увагу, що у зв'язку з наявністю справи про неплатоспроможність відповідачки, що є підставою для розгляду в межах справи про неплатоспроможність ОСОБА_2 на стадії апеляційного розгляду справі присвоєний номер №908/2948/23 (908/2821/24).
Керуючись ст. ст.20, 32, 197, 234, 235, 268 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
1. Прийняти справу №908/2948/23 (908/2821/24) до свого провадження.
2. Відмовити у задоволенні заяви позивача - АТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання подання представником ОСОБА_1 адвокатом Литвиненком С.С. клопотання від 25.04.2025 про звільнення від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення суду від 27.02.2025 по справі № 908/2821/24 зловживанням процесуальними правами і залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для оплати судового збору/або повернення заявнику апеляційної скарги на рішення від 27.02.2025 по справі № 908/2821/24.
3. Розгляд справи у судовому засіданні призначити на 05.03.2026 на 10:00 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань № 415-а.
А у разі надходження відповідних заяв чи клопотань відповідне судове засідання (і всі наступні) будуть проведені у режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду або поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів учасників провадження у справі та програмного забезпечення "EasyCon".
З урахуванням запровадження воєнного стану в Україні:
- повідомити учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, відзиви тощо), вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, через особистий кабінет в системі "Електронний суд";
- учасникам провадження у справі, які бажають прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, необхідно надати суду електронну адресу, яка буде використана для реєстрації в системі відеоконференцзв'язку, а також документи, що посвідчують особу, що прийматиме участь в судовому засіданні, та підтверджують її повноваження; номер телефону для зв'язку з судом; відмітку про наявність або відсутність електронного підпису;
- учасникам провадження у справі, які бажають прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у іншому приміщенні суду, необхідно надати суду перелік судів, до яких має змогу дістатись заявник.
Суд звертає увагу, що достатнім для проведення судового засідання в режимі відеоконференції є направлення відповідного клопотання з даними представника і доказів його повноважень. У зазначених випадках ухвала, як процесуальний документ по справі, щодо кожного окремого представника не постановляється, оскільки питання щодо відеоконференцій по справі вже вирішено даною ухвалою.
Явку сторін в засідання визнати не обов'язковою.
Копію ухвали надіслати учасникам провадження в електронні кабінети.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв