03.11.2025 року м.Дніпро Справа № 908/2161/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 04.08.2025, суддя Лєскіна І.Є.) у справі № 908/2161/25
за позовом Приватного підприємства «Геостимул» (70431, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, вул. Садова, 11, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36194289)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КайросАгроінвест» (70432, с.Степне, Запорізький район, Запорізька область, вул. Нагорна, 12, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44956132)
треті особи:
- Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39820689);
- Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області (70432, с. Степне, Запорізький район, Запорізька область, вул. Травнева, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05383342)
про витребування майна,
В липні 2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Геостимул» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КайросАгроінвест» про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188600:03:001:0567 площею 21,9999 га та 2322188600:02:001:0355 площею 6,5000га з тимчасового володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КайросАгроінвест».
Обґрунтовуючи подану позовну заяву ПП «Геостимул» зазначає про порушення його права як належного користувача земельною ділянкою з кадастровими номерами 2322188600:03:001:0567 площею 21,9999 га у зв'язку з проведенням реєстрації на даній земельній ділянці земельної ділянки з кадастровим номером 2322188600:02:001:0355 площею 6,5000га.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2025 у справі №908/2161/25 позовну заяву Приватного підприємства «Геостимул» залишено без руху.
У системі «Електронний суд» 28.07.2025 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 позовну заяву Приватного підприємства «Геостимул» (70431, с. Лежине, Запорізький район, Запорізька область, вул. Садова, 11, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 36194289) (вх. № 2353/08-07/25 від 14.07.2025) вважати неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що розглянувши подану позивачем заяву про усунення недоліків (сформована у системі «Електронний суд» 28.07.2025 зареєстрована в канцелярії суду за вх. № 15218/08-08/25 від 28.07.2025) суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимоги ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.07.2025 у справі № 908/2161/25 та норми чинного ГПК України.
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник Приватного підприємства «Геостимул», через систему «Електронний суд», звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду від 04.08.2025 та передати справу на розгляд Господарському суду Дніпропетровської області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі. (за текстом прохальної части апеляційної скарги)
В апеляційній скарзі зазначено, що оскаржувана ухвала мотивована тими обставинами, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, про які зазначав суд в ухвалі від 24.07.2025 року, що не відповідає дійсності, бо по перше недоліки були відсутні навіть на час подання позову, позов відповідає вимогам ст.162 ГПК, хоча суд установив, що позивачем наведені вище приписи процесуального закону не дотримано, зокрема, позивач не зазначив у позові жодних правових підстав, а обмежився здебільшого цитуванням судових рішень (зазначене спростовується текстом позовної заяви), а щодо цитування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2025 року по справі № 908/2269/24, судом у цій справі встановлено наступні факти від повторного доведення яких позивач звільнений на підставі п. 4 ст. 75 ГПК і ігнорування судом цього факту є безпідставним.
Скаржник вказує, що предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Апелянт наголошує, що між тим у позові у повному обсязі викладено обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначено та надано докази, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; визначено коло відповідачів, які є належними на його думку з посиланням на судове рішення, яке набуло чинності.
Позивач зауважує, що до заяви про усунення недоліків на вимогу суду додатково викладено мотивування позову та подано окрему заяву щодо раніше поданої заяви про залучення у якості третьої особи по іншій справі.
В апеляційній скарзі відзначено, що за процесуальним законодавством визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
При цьому, незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням щодо спірних правовідносин, незгода щодо кола відповідачів та їх правового статусу не є підставою для повернення позову, а має інші процесуальні наслідки, зокрема, відмова у відкритті провадження у справі, закриття провадження, відмова у позові. Також після відкриття провадження у справі сторона не позбавлена права подати клопотання про заміну відповідача на належного, змінити предмет або підстави позову тощо.
На думку скаржника, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, усупереч положенням процесуального законодавства, безпідставно на стадії відкриття провадження у справі вдався до оцінки доказів, що містяться в матеріалах справи та дослідження обставин справи.
Апелянт зауважує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є безпідставним та помилковим.
Скаржник звертає увагу, що за таких обставин, суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позивачу позовну заяву з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Відтак, на переконання апелянта, оскаржена ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/2161/25. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/2161/25.
21.08.2025 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25 залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити та надати належні документи, які посвідчують представницькі повноваження адвоката Трачук Н.І. стосовно позивача/скаржника - тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
18.09.2025 представником скаржника в системі «Електронний суд» сформовано заяву про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 2423,00 грн, відповідно до квитанції від 18.09.2025.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 (у зв'язку з відрядженням судді Дарміна М.О. для здійснення процесуальної дії, а саме відкриття провадження у справі) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
02.10.2025, документ сформовано в системі «Електронний суд», зереєстровано ЦАГС 03.10.2025, третя особа - Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області через систему «Електронний суд», звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з відзивом на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Степненська сільська рада звертає увагу апеляційного суду, що правом залучення учасника у якості третьої особи у справі з самостійними або без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача або відповідача належить суду. Господарський суд Запорізької області Степненську сільську раду та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області до участі у справі в якості третіх осіб не залучав. Проте апелянт зазначив в апеляційній скарзі Степненську сільську раду та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області як третіх осіб у справі.
Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області вважає апеляційну скаргу ПП «Геостимул» такою, що не підлягає задоволенню.
У відзиві на скаргу зазначено, що 14.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПП «Геостимул». 24.07.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області позов був залишений без руху з підстав не зазначення ПП «Геостимул» правових підстав по тексту позовної заяви, що складається з суцільного цитування судових рішень. Крім того, позивач у позовній заяві зазначив третіми особами: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Степненську сільську раду. Проте у тексті позовної заяви не викладено відповідного обґрунтування, яким чином рішення у даній справі може вплинути на права та/або обов'язки третіх осіб щодо однієї із сторін, не зазначено, на стороні позивача чи відповідача слід залучити їх до участі у справі. Прохальна частина позовної заяви не містить відповідного клопотання щодо залучення судом зазначених третіх осіб. ПП «Геостимул» згодом подало виправлену позовну заяву, яка, натомість, була тотожна попередній, тобто недоліки позовної заяви позивачем не усунені. Оскільки, позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 24.07.2025, у Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2161/25 були наявні підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, та обов'язок для повернення позовної заяви позивачу.
Степненська сільська рада Запорізького району Запорізької області вважає, що доводи апеляційної скарги ПП «Геостимул» висновки суду першої інстанції не спростовують.
03.10.2025, документ сформовано в системі «Електронний суд», зареєстровано ЦАГС 06.10.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос Агроінвест» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з відзивом на апеляційну скаргу.
У відзиві на скаргу зазначено, що 14.07.2025 ПП «Геостимул» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Кайрос Агроінвест» (справа № 908/2161/25). 24.07.2025 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу у справі № 908/2161/25 про залишення позовної заяви без руху, встановивши відсутність: викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правових підстав позову; належним чином оформленої та обґрунтованої заяви (клопотання) про залучення до участі у справі третіх осіб.
Відповідач зауважує, що при цьому відсутність у позовній заяві викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, та правових підстав позову позбавляє відповідача можливості визначити правову позицію у справі, надати належне нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень проти позову, визначитися з переліком необхідних та достатніх доказів у справі, необхідністю подання інших заяв, клопотань та пояснень, тощо.
Також відповідач вказує, що крім того відсутність обґрунтування необхідності залучення третіх осіб перешкоджає визначенню кола учасників справи, які беруть участь у справі, надають письмові пояснення у справі, докази в обґрунтування своєї позиції, тощо, та яким позивач та відповідач повинні надсилати заяви по суті справи відповідно до вимог процесуального закону.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос Агроінвест» наголошує, що ПП «Геостимул» в порушення статті 50 ГПК України не обґрунтувало: на якій підставі необхідно залучити Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області та Степненську сільську раду Запорізького району Запорізької області та на якій стороні (позивача або відповідача), не зазначило яким чином рішення у справі вплине на права та обов'язки кожного з цих осіб окремо.
Відповідач зазначає, що 28.07.2025 ПП «Геостимул» подало у справі № 908/2161/25 «виправлену» позовну заяву, яка, натомість, не містила жодного виправлення недоліків, наведених судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. «Виправлена» позовна заява ПП «Геостимул», як і первинна позовна заява, складається з суцільного цитування судових рішень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос Агроінвест» вважає висновок суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 24.07.2025, відповідає обставинам справи. Отже у Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2161/25 були наявні підстави, передбачені частиною четвертою статті 174 ГПК України, та обов'язок для повернення позовної заяви позивачу. 04.08.2025 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу у справі № 908/2161/25, якою повернув позовну заяву ПП «Геостимул».
На переконання відповідача, ухвала Господарського суд Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25 є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги ПП «Геостимул» висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не спростовують.
Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайрос Агроінвест» у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що 12.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПП «Геостимул» до ТОВ «Кайрос Агроінвест» від 11.07.2025 (справа № 908/2464/25). Господарський суд Запорізької області, порівнявши позовну заяву та додані до неї докази, що подавались до суду 14.07.2025 у справі № 908/2161/25, з позовною заявою разом з доказами від 11.08.2025 (зареєстрована в суді 12.08.2025) встановив, що позовні заяви в обох цих справах стосуються спору між тими самими сторонами, містять той самий предмет та заявлені з тих самих підстав. Господарським судом Запорізької області також встановлено, що у провадженні Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/2161/25 перебуває апеляційна скарга ПП «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 про повернення позовної заяви у зв'язку з не усуненням недоліків позову разом з іншими матеріалами справи № 908/2161/25. 18.08.2025 Господарський суд Запорізької області постановив ухвалу у справі № 908/2464/25, якою на підставі пункту 3 частини першої статті 175 ГПК України відмовив ПП «Геостимул» у відкритті провадження у справі та повернув позовну заяву. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.08.2025 у справі № 908/2464/25, ПП «Геостимул» оскаржило її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду. 16.09.2025 ухвалою Центрального апеляційного господарського суду у справі № 908/2464/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.08.2025 по цій справі. Таким чином на теперішній час у провадженні Центрального апеляційного господарського суду одночасно перебувають дві справи (№ 908/2161/25 та № 908/2464/25) з тотожними позовними заявами, за якими відкрито апеляційні провадження на ухвали суду першої інстанції про повернення позову.
ТОВ «Кайрос Агроінвест» вважає, що ПП «Геостимул», звернувшись дуплетом (двічі) до Господарського суду Запорізької області з тотожними позовними заявами та одночасно дуплетом (двічі) оскаржуючи в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення позову, намагається маніпулювати автоматичним розподілом справ в суді першої інстанції після їх повернення з апеляційної інстанції. ПП «Геостимул» намагається «обрати головуючого» у справі за своїм позовом після розгляду апеляційних скарг в Центральному апеляційному господарському суді у справі № 908/2464/25 та у справі № 908/2161/25, що є неприпустимим.
ТОВ «Кайрос Агроінвест» переконано, що ніщо не заважає ПП «Геостимул» звернутися до господарського суду з належно оформленою позовною заявою (викладення обставин, зазначення доказів, правових підстав позову; обґрунтованої заяви про залучення до участі у справі третіх осіб, тощо) та за умови відсутності в цьому чи іншому суді проваджень із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, отримати бажаний результат - ухвалу про відкриття провадження у справі.
Відповідач просить апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25 залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області не скористалося своїм правом згідно частини 1 статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.10.2025 ( з зв'язку з усуненням обставин, що зумовили заміну судді - члена колегії, а саме вихід на роботу судді Дарміна М.О.) у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 3, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 2353/08-07/24 від 14.07.2025) Приватного підприємства «Геостимул» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КайросАгроінвест» про витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 2322188600:03:001:0567 площею 21,9999 га та 2322188600:02:001:0355 площею 6,5000га з тимчасового володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «КайросАгроінвест».
Обґрунтовуючи подану позовну заяву ПП «Геостимул» зазначає про порушення його права як належного користувача земельною ділянкою з кадастровими номерами 2322188600:03:001:0567 площею 21,9999 га у зв'язку з проведенням реєстрації на даній земельній ділянці земельної ділянки з кадастровим номером 2322188600:02:001:0355 площею 6,5000га.
Позов обґрунтовано ст.ст. 19, 34, 131 Конституції України, ст..ст. 1, 15-17, 179, 181, 183, 187, 203, 215, 216, 236, 319, 386, 391 ЦК України, ст..ст. 2. 5, 17, 53, 84, 116, 122, 150, 152 ЗК України, ст.ст. 2, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 6, 7, 15, 16, 24, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.07.2025 у справі №908/2161/25 позовну заяву Приватного підприємства «Геостимул» (вх. № 2353/08-07/24 від 14.07.2025) залишено без руху.
Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі від 24.07.2025.
Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої):
1) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
2) належним чином оформленої та обґрунтованої заяви (клопотання) про залучення до участі у справі третіх осіб.
3) доказів надсилання відповідачу документів виконання цієї ухвали суду.
З матеріалів справи вбачається, що у системі «Електронний суд» 28.07.2025 позивачем подано заяву на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2025.
Розглянувши подану позивачем заяву про усунення недоліків (сформована у системі «Електронний суд» 28.07.2025 зареєстрована в канцелярії суду за вх. № 15218/08-08/25 від 28.07.2025) суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимоги ухвали Господарського суду Запорізької області від 24.07.2025 у справі № 908/2161/25 та норми чинного ГПК України. Залишаючи позовну заяву без руху, суд надав позивачу строк для усунення недоліків, а саме: запропонував позивачу надати суду виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та правові підстави позову, а також надати суду належним чином оформленої та обґрунтованої заяви (клопотання) про залучення до участі у справі третіх осіб. Проаналізувавши подану заяву про усунення недоліків, суд установив, що позивачем фактично подана аналогічна позовна заява (аналогічного змісту) без викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, та правових підстав позову. Крім того, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач, в порядку ст. 50 ГПК України повинен визначити, на стороні кого суд має залучити до участі у справі третіх осіб та визначити, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Визначити, чи заявляють самостійні вимоги на предмет спору дані особи, чи ні. Усі ці обставини повинні бути оформлені та викладені у письмовій заяві з дотриманням вимог ст.ст. 50, 170 ГПК України.
Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не дотримано вимог діючого процесуального законодавства та не виконано вимоги суду, викладені в ухвалі від 24.07.2025 про залишення позовної заяви без руху та відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визнав позовну заяву Приватного підприємства «Геостимул» неподаною та повернув заявнику.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, вимоги щодо форми та змісту якої встановлені нормами статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Так, згідно із частиною 1 цієї статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У позовній заяві зазначаються (частина 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України) 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Установлюючи вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, стаття 162 Господарського процесуального кодексу України (так само, як і інші норми цього Кодексу) не вимагає конкретної форми, в якій мають бути викладені позовні вимоги та підстави на їх обґрунтування. Позивач має право довільно викладати зміст позовних вимог, підстави позову, спосіб (способи) захисту порушеного права або інтересу, передбачений законом або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні.
Як вже зазначалось вище, Господарський суд Запорізької області в ухвалі про повернення позовної заяви від 04.08.2025 вказав, що проаналізувавши подану заяву про усунення недоліків, суд установив, що позивачем фактично подана аналогічна позовна заява (аналогічного змісту) без викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, та правових підстав позову.
Колегія суддів відзначає, що позивач у позовній заяві та у позовній заяві, поданій на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, на власний розсуд обґрунтував свої вимоги та визначив правові підстави позову.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для визнання позовної заяви неподаною і повернення позивачу.
З аналізу наведених норм процесуального права слідує, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19).
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 січня 2024 року у справі № 320/14843/23, неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо правової підстави позову, а також ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали наведеного не було враховано.
Крім того, апеляційний господарський суд наголошує, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно здійснити правову кваліфікацію спірних правовідносин. Такий підхід є сталим та знайшов відображення, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження 12-15гс19, пункт 7.43) від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункти 81, 83, 84), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 95), від 22.10.2022 у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21, пункт 102), від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 (провадження № 14-29цс23, пункт 221).
Принцип jura novit curia ("суд знає закони"), зокрема, полягає у тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum dabo tibi ius).
Неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Крім того, позивач додав до позовної заяви докази, які він вважав за необхідне надати суду, якщо ж вони при розгляді справи не підтвердять позовні вимоги, то це є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина 2 вказаної статті).
Згідно частини 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
У підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання (частина 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не може надати оцінку достатності або недостатності всіх обставин, наявності або відсутності доказів. Ці всі питання можуть вирішуватись на інших стадіях господарського процесу. Такі обставини не можуть виступати підставою для залишення позовної заяви без руху та підставами повернення позовної заяви позивачу.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в справі на підставі наданих позивачем доказів.
Питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом при ухваленні рішення по суті справи, а оцінка наданих стороною позивача обґрунтувань та доказів на предмет їх достатності на стадії відкриття провадження у справі законом не передбачена.
Суд апеляційної інстанції також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що звертаючись до суду з позовною заявою, позивач, в порядку ст. 50 ГПК України повинен визначити, на стороні кого суд має залучити до участі у справі третіх осіб та визначити, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, визначити, чи заявляють самостійні вимоги на предмет спору дані особи, чи ні, з огляду на наступне.
Для правильного вирішення спору та захисту порушеного права позивача суд повинен визначитися з учасниками справи, до складу яких згідно із частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження відносяться сторони та треті особи.
Існування статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в господарському процесі покликане забезпечити саме дотримання права на справедливий суд тих осіб, які не є позивачем чи відповідачем, однак рішення суду може вплинути на їх права чи обов'язки. Такий статус закріплено у статті 50 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.
Отже, стаття 50 Господарського процесуального кодексу України наділяє суд правом самостійно залучати третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у випадках, коли рішення може вплинути на права та обов'язки таких осіб.
Відповідно до частин 1, 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
Таким чином, визначити, чи заявляють треті особи самостійні вимоги на предмет спору, повинен сам суд.
Саме на суд покладено обов'язок визначити суб'єктний склад учасників спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Суд не має права вирішувати питання про права та обов'язки осіб, не залучених до участі у справі. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 910/1744/21.
Колегія суддів зауважує, що під час здійснення правосуддя у господарських справах суд першої інстанції, неухильно дотримуючись норм матеріального та процесуального права, повинен забезпечити їх справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів юридичних осіб. Правильне визначення складу сторін у справі є запорукою ухвалення законного і справедливого судового рішення. Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні спору.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що повернення позовної заяви із підстав, наведених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є безпідставним та помилковим.
За таких обставин наведені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув Приватному підприємству «Геостимул» позовну заяву з підстав не усунення недоліків позовної заяви, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Відтак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно із частиною 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках, зокрема, скасування судом апеляційної інстанції ухвал про повернення позовної заяви, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід скасувати та передати справу на розгляд Господарському суду Запорізької області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У зв'язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 255, 269 - 271, 273, 275, 280 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Геостимул» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/2161/25 - скасувати.
Справу № 908/2161/25 передати на розгляд Господарському суду Запорізької області на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін