29 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 905/592/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,
за участю представників:
від позивача (апелянта) - Грачова Є.О. - на підставі довіреності № 20/11-11 від 20.11.2024;
від відповідача - Жукової Л.А. - на підставі довіреності №19/1 від 25.12.2024;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ (вх.№2063 Д/1) на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 (суддя Говорун О.В., постановлену в м. Харків, дата складення повного тексту - 18.09.2025)
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго", м. Краматорськ, Донецька область,
про стягнення 9360833,41грн.-,
10.06.2025 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 9360833,41грн. за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0112-03015-ПД від 01.01.2024
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі №905/592/25 позов задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" борг у розмірі 9299192,70грн., 3% річних 38638,26грн., інфляційні у розмірі 23002,44грн. та витрати з оплати судового збору в сумі 112330,00грн.
29.08.2025 відповідачем (боржником) - Публічним акціонерним товариством "Донбасенерго" подано до господарського суду Донецької області заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі №905/592/25 на 12 місяців.
Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаного клопотання відповідач посилався на розташування єдиного на сьогодні виробничого активу боржника Слов'янської ТЕС, що забезпечує виконання договору та виробляє 99% товарної продукції, в м.Миколаївка Краматорського району Донецької області на території ведення бойових дій; пошкодження залізничних шляхів та зупинення поставок вугілля на Слов'янську ТЕС з початком збройної агресії РФ, як наслідок, переведення станції в режим роботи на природному газі на встановлених Урядом умовах та у завідомо збитковому режимі; покладення державою на Слов'янську ТЕС, яка є об'єктом критичної інфраструктури, виконання обов'язку із забезпечення загальносуспільних інтересів в умовах воєнного стану; ворожі обстріли і пошкодження Слов'янської ТЕС протягом 2022-2025 років, зупинення станції з 25.12.2024 та періодичне пошкодження ліній електропередачі у зв'язку із веденням воєнних дій; необхідність відновлення пошкодженого внаслідок обстрілів обладнання та забезпечення сталої роботи Слов'янської ТЕС; скрутне фінансове становище боржника і загроза його банкрутства, в тому числі через критично низький рівень оплати за надані житлово-комунальні послуги у зв'язку із воєнним станом та багатомільйонні борги державних підприємств перед боржником.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.09.2025 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"; відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2025 у справі №905/592/25 на дванадцять місяців.
Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що викладені відповідачем в заяві обставини є документально підтвердженими, виключними, невідворотними та такими, що суттєво ускладнюють виконання рішення.
Отже, приймаючи до уваги майновий стан сторін зобов'язання, відсутність вини боржника у виникненні боргу, рівно як відсутність у боржника можливості усунути причини, що зумовили його тимчасову неплатоспроможність, або запобігти їх впливу на свою діяльність, а також те, що негайне виконання рішення може негативно вплинути на фінансовий стан боржника та на можливість відновлення ним виконання стратегічних задач в особливий період, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача та відстрочення виконання рішення на 12 місяців.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПАТ “Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення; покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на безпідставність задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 12 місяців. Вважає, що наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення у цій справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
При цьому відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, скаржник зазначає, що впровадження воєнного стану в країні у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації має загальний характер та впливає на діяльність усіх суб'єктів господарювання. В даному випадку обидві сторони перебувають в однакових економічних умовах.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/592/25; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
01.10.2025 матеріали справи №905/592/25 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2025, у зв'язку із відпусткою судді Шутенко І.А., для розгляду справи №905/592/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Склярук О.І., судді Тихого П.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.25 року у справі № 905/592/25; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 29.10.2025 о 12:00 годині.
24.10.2025 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№12498), в якому просить суд апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 залишити без змін.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2025, у зв'язку із відпусткою судді Склярук О.І., для розгляду справи №905/592/25 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Гребенюк Н.В., судді Тихого П.В.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 29.10.2025 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПАТ “Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення; покласти витрати зі сплати судового збору на відповідача.
Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія, просив залишити її без задоволення, ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представники сторін з'явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі. Тривале невиконання рішення та відсутність засобів захисту прав стягувача на національному рівні спричиняє порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України ).
Аналізуючи норми статті 331 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:1) матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан; 2) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 3) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 4) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо; 5) наявність інфляційних процесів у економіці держави; 6) інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.
Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому, положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.
Відповідно до статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з частиною 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватись з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Таким чином, для з'ясування обставин чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ “Донбасенерго» зареєстровано за адресою: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Тихого Олекси, б.6.
Основним видом господарської діяльності ПАТ “Донбасенерго» є виробництво електричної енергії. З 2017 року й до цього часу єдиним виробничим активом відповідача є Слов'янська ТЕС.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на момент ухвалення даної постанови.
Слов'янська ТЕС розташована на території Миколаївської міської територіальної громади Донецької області, яка у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022 (діяв до 20.03.2025), Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, віднесена з 24.02.2024 до території можливих бойових дій.
Факт постійних ворожих обстрілів та руйнувань об'єктів інфраструктури вказаної територіальної громади є загальновідомим та не потребує доказуванню.
Згідно з витягом з наказу Міністерства енергетики України № 225 від 25.07.2023 діяльність відповідача є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Наказами Міненерго України №4-ДСК від 16.12.2022 "Про внесення змін до Переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури", Міністерства розвитку громад та територій №167 від 09.07.2022 підтверджується, що Слов'янська ТЕС є об'єктом критичної інфраструктури як в галузі виробництва електричної енергії, так і в галузі виробництва тепла (т.1 а.с.98, т.2 а.с 68).
Наведене свідчить, що Слов'янська ТЕС на даний час здійснює енергопостачання та виробництво теплової енергії у районах бойових дій, а тому відіграє важливе значення для забезпечення обороноздатності України, забезпечення життєдіяльності населення регіону, з урахуванням чого зупинення або збій у роботі станції може викликати негативні наслідки як побутового, так і економічного, соціального, техногенного характеру.
Місцевим господарським судом також встановлено, що протягом 2022-2025 років Слов'янською ТЕС неодноразово зупинялась генерація електричної енергії через її пошкодження.
Так, внаслідок обстрілу, що відбувся 05.05.2024 ракетним ударом пошкоджено машинний зал та будівлю пилезготовного центру Слов'янської ТЕС, спричинено пожежу на станції, що підтверджується актом про пожежу від 05.05.2024 (т.1 а.с.160). За фактом здійснення масованого обстрілу території м. Миколаївка Краматорського району Донецької області, а саме, території Слов'янської ТЕС, 06.05.2024 зареєстровано кримінальне провадження №22024050000001355, що підтверджується відповідним витягом з державного реєстру досудових розслідувань (т.1 а.с.159).
25.12.2024 внаслідок масованого ракетного обстрілу енергетичних об'єктів, в тому числі Слов'янської ТЕС, внаслідок прямого влучання у блочний трансформатор блоку №7 генеруюче обладнання Слов'янської ТЕС було аварійно зупинено.
Станом на час постановлення оскаржуваної ухвали триває ліквідація наслідків обстрілів 2022 - 2025 років та пошкоджень обладнання Слов'янської ТЕС; ПАТ “Донбасенерго», НЕК "Укренерго", Міністерством енергетики України, НКРЕКП вчиняються заходи, направлені на відновлення Слов'янської ТЕС
Так, згідно з протоколом №3 від 17.07.2025 засідання комісії з розгляду, затвердження та користування планових річних та перспективних графіків ремонтів і модернізації (реконструкції) обладнання електростанцій енергогенеруючих компаній та теплоелектроцентралей, створеної згідно з наказом Міненерго від 07.10.2021 №232 (зі змінами), щодо ПАТ “Донбасенерго» Слов'янська ТЕС встановлено, що під час чергової ракетно-дронової атаки 25.12.2024 на ТЕС відбулось пряме влучення безпілотного пристрою у блочний трансформатор 17Т енергоблоку №7.
У зв'язку із небезпечними умовами, які пов'язані з розташуванням ТЕС на території можливих бойових дій та з урахуванням того, що трансформатор неодноразово піддавався прицільним обстрілам, виконання ремонтних робіт під відкритим небом чи транспортування великогабаритного вантажу залізничними коліями небезпечно.
В квітні здійснено переміщення обладнання у будівлю машинного залу та розпочаті роботи з дефектації та відновленню пошкодженого обладнання.
В червні 2025 року територія ТЕС зазнала повторних обстрілів, внаслідок чого виведено з експлуатації енергоблок не блочної частини.
На Слов'янській ТЕС зараз фактично виконується не типовий номенклатурний, а заводський ремонт блочного трансформатора 17Т в умовах ТЕС. При цьому, є труднощі з наявністю спеціалізованого обладнання (кліщі, верстати, тощо) та кваліфікованого спеціалізованого персоналу, який не бажає знаходитись на території Слов'янської ТЕС, в районі наближеному до зони проведення бойових дій.
Наразі проведені перемовини з заводом-виробником блочного трансформатора 17Т ПрАТ "Запоріжтрансформатор" стосовно додаткового обстеження для складання плану дій по виконанню ремонтно-відновлювальних робіт у якому буде визначено строк завершення ремонту, але знову отримано відмову. Також отримано від заводу-виробника комерційну пропозицію з виготовлення нового трансформатора меншої потужності (400 кВа). Термін постачання трансформатору до 12 місяців.
Крім того, опрацьовується варіант відновлення генерації Слов'янської ТЕС, із залученням до роботи орендованого блочного трансформатора.
Заводом виробником зазначено про неможливість здійснення відновлення трансформатора фахівцями ПрАТ "Запоріжтрансформатор" в умовах станції, яка знаходиться біля лінії бойових дій.
Компанією опрацьовується можливість отримання трансформатора в оренду та паралельного замовлення нового на заводі. У разі позитивного рішення щодо отримання трансформатора в оренду, для транспортування та монтажу необхідно близько трьох місяців, строк виготовлення нового займає вісім місяців (т.2 а.с. 90-100).
Відновлення роботи генеруючого енергоблоку ст. №7 Слов'янської ТЕС після чергової атаки можливе не раніше кінця І кварталу 2025 року, що підтверджуються листом Державної інспекції енергетичного нагляду від 09.05.2025 №01-1.2/00645 (т.2 а.с.89).
В матеріалах справи також наявні докази, що свідчать про скрутний фінансовий стан відповідача, господарська діяльність якого за 2022 - 2024 роки, та за І квартал 2025 року, є збитковою, динаміка є негативною (т.1 а.с. 134-16, 139-140).
На підтвердження обставин триваючої збитковості господарської діяльності ПАТ “Донбасенерго» надано звіт про фінансові результати товариства за 7 місяців 2025 року (т.2 а.с. 23), збиток складає 1125211,00грн.
Згідно довідки розрахунків між СО ПАТ “Донбасенерго» Слов'янська ТЕС та населенням за теплоенергію, гаряче водопостачання, абонентське обслуговування, станом на 31.08.2025 дебіторська заборгованість складає 97275165,87грн. (т.2 а.с.125).
Крім того, згідно з витягом з інформаційної системи органів Державної податкової служби, податковий борг ПАТ “Донбасенерго» станом на 04.03.2023 складає 725289115,67грн (т.1 а.с. 141-142).
Отже, як вірно зазначено господарським судом першої інстанції, скрутне фінансове становище та триваюча тенденція його погіршення свідчать про наявність загрози припинення господарської діяльності (банкрутства) ПАТ “Донбасенерго».
Враховуючи розташування Слов'янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго» та її стратегічне значення для забезпечення постачання електричної енергії і тепла на території ведення бойових дій, колегія суддів вважає, що виконання рішення суду у найближчий період може перешкоджати господарській діяльності підприємства, призвести до дестабілізації виробничого процесу та зупинення Слов'янської ТЕС, що негативно вплине на забезпечення життєдіяльності населення та загальний рівень обороноздатності держави в особливий період.
Господарський суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали також обґрунтовано прийняв до уваги ряд чинників, які сприятимуть відновленню платоспроможності підприємства ПАТ “Донбасенерго» у 2025-2026 роках, а саме: тенденція планомірного підвищення ціни на електричну енергію до економічно обґрунтованої; ймовірне відновлення роботи Слов'янської ТЕС у другому кварталі 2025 року; можливий перехід Слов'янської ТЕС ПАТ “Донбасенерго» на виробництво електричної енергії з використанням вугілля, що позначатиметься на підвищенні фінансово-економічних можливостей відповідача; наявність судової справи, в якій ПАТ “Донбасенерго» виступає стягувачем на загальну суму 3935190,63грн. та за рахунок виконання рішень в якій (після набрання рішенням законної сили) також має сподівання покращити майновий стан підприємства.
Вказане в своїй сукупності поступово сприятиме покращенню фінансово-господарського стану підприємства, можливості відновити свою платоспроможність та виконати перед кредитором свої грошові зобов'язання.
Колегія суддів зауважує на тому, що безумовно військова агресія істотно негативно впливає на всі підприємства, які ведуть господарську діяльність на території України. Особливо істотно вказані обставини впливають на діяльність підприємств, що є учасниками ринку електричної енергії, у тому числі, й на позивача. Значення діяльності позивача, як оператора системи передачі, що включений до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є важливою для загального функціонування відповідного ринку.
Водночас твердження апелянта про те, що надання відстрочки може порушити баланс інтересів сторін спору й стимулюватиме відповідача надалі порушувати свої зобов'язання, з огляду на встановлені обставини функціонування підприємства відповідача, не є очевидним.
Доводи скаржника про те, що затримка виконання рішення суду призведе до наявності у нього збитків, зміни матеріального стану внаслідок неможливості негайного виконання рішення суду не підтверджені матеріалами справи; будь-які докази загрози банкрутства підприємства позивача, на відміну від підприємства відповідача, в матеріалах справи відсутні.
У випадку покладання на боржника обов'язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення може призвести до вкрай негативних наслідків для боржника, оскільки скрутне фінансове становище підприємства боржника створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов'язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.
На думку судової колегії, заходи з примусового виконання рішення не призведуть до його реального та швидкого виконання в натурі, а лише погіршать і без того скрутне майнове становище підприємства та створять реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, з доведенням до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи, що матиме надзвичайні наслідки.
Колегія суддів також враховує, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Hornsby v. Greece" від 19.03.1997, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Immobiliare Saffi v. Italy" № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
На державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003).
Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони";
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
В цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів, обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої ухвалено рішення. Тобто відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Судова колегія вважає, що відстрочка виконання рішення для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У даній справі відстрочка виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
Враховуючи, що в даному випадку відстрочення виконання рішення для боржника не є інструментом ухилення від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що задоволення клопотання ПАТ “Донбасенерго» про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 08.09.2025 у справі №905/592/25 залишити без змін.
Повна постанова складена 03.11.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя П.В. Тихий