вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" жовтня 2025 р. Справа№ 910/23902/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 29.10.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного банку України
на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 (про поновлення провадження у справі та передачу справи за підсудністю)
у справі №910/23902/16 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрінком"
до Національного банку України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Обеременко Роман Анатолійович
про зобов'язання вчинити дії
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2025 прийнято справу № 910/239021/16 до провадження. Провадження у справі № 910/23902/16 - поновлено. Розгляд справи № 910/23902/16 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Матеріали справи № 910/23902/16 передано за виключною підсудністю до господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укрінком".
Не погодившись з постановленою ухвалою, Національний банк України 11.08.2025 через систему "Електронний суд" звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/23902/16 в частині передачі справи до господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Укрінком". Направити справу № 910/23902/16 для продовження розгляду до господарського суду міста Києва. Розгляд справи № 910/23902/16 здійснювати за участю представника Національного банку України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 зазначену апеляційну скаргу у справі № 910/23902/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національного банку України на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 по справі № 910/23902/16; витребувано невідкладно матеріали справи №910/23902/16 з Господарського суду міста Києва/ Луганської області; ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи; ухвалено роз'яснити учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, заперечення, пояснення щодо апеляційної скарги в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; ухвалено роз'яснити скаржнику право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на відзив (в разі його надання) в письмовій формі протягом п'яти днів з дня його отримання (в разі надання - надати суду докази надсилання (надання) його іншим учасникам справи); встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
28.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/23902/16 у 1-му томі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Демидової А. М., Владимиренко С. В. про самовідвід від розгляду справи № 910/23902/16 задоволено; матеріали справи № 910/23902/16 передано для повторного автоматизованого розподілу з урахуванням спеціалізації суддів.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 зазначену апеляційну скаргу у справі № 910/23902/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуюча суддя - Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 прийнято апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/23902/16 до свого провадження. Призначено апеляційну скаргу Національного банку України на ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/23902/16 до розгляду за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд апеляційної скарги призначено на 29.10.2025 о 12 год. 50 хв.
У судове засідання 29.10.2025 з'явився представник скаржника. Представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з'явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі № 910/23902/16 в частині передачі справи до господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ "Укрінком". Направити справу № 910/23902/16 для продовження розгляду до господарського суду міста Києва.
Оскільки ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/23902/16 оскаржується лише в частині передачі матеріалів справи №910/23902/16 до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком», суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що позивач у даній справі є банком, що перебуває у процедурі ліквідації у відповідності до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На думку скаржника, ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 в частині передачі справи до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком» є незаконною, оскільки справи щодо майна банку, який перебуває у процедурі виведення з ринку відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не можуть розглядатись в межах справ про банкрутство юридичних осіб.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Національного банку України слід залишити без задоволення. Залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/23902/16 в частині передачі матеріалів справи №910/23902/16 до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком», з огляду на наступне.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/23902/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрінком" до Національного банку України , у якій позивач просив суд: визнати відмову Національного банку України щодо внесення змін до облікових даних ПАТ «Укрінком» у зв'язку із перейменуванням та внесенням змін до ЄДР протиправною та зобов'язати Національний банк України внести зміни до облікових даних ПАТ«Укрінком» (код ЄДРПОУ 05839888), у зв'язку із перейменуванням та внесенням змін до ЄДР як власника рахунку № НОМЕР_1; визнати відмову Національного банку України щодо верифікації голови правління ПАТ «Укрінком» протиправною та зобов'язати Національний банк України верифікувати голову правління ПАТ «Укрінком» Ільюченко Аллу Миколаївну як нового представника, який має право розпоряджатися рахунком № НОМЕР_1; визнати відмову Національного банку України щодо виконанню платіжних доручень від 01.11.2016 №№ 1-12 «Укрінком» протиправною та зобов'язати Національний банк України (01601, Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код 00032106) виконати платіжні доручення від 01.11.2016 №№ 1-12 Публічного акціонерного товариства «Укрінком» (93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна. буд. З-A, ідентифікаційний код 05839888); зобов'язати Національний банк України здійснити перерахунок залишку грошових коштів, після виконання платіжних доручень від 01.11.2016 №№ 1-12 «Укрінком» з рахунку № НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрінком».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 провадження у справі зупинено до вирішення по суті справи № 826/18320/16 та набрання законної сили рішення суду (ухвали, постанови) у даній справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2025 прийнято справу № 910/239021/16 до провадження. Провадження у справі № 910/23902/16 - поновлено. Розгляд справи № 910/23902/16 ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Матеріали справи № 910/23902/16 передано за виключною підсудністю до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укрінком".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині передачі матеріалів справи №910/23902/16 до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком», з огляду на наступне.
Колегія суддів зауважує, що право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частини перша, друга статті 4 ГПК України).
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
Частиною другою статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 905/813/20).
За приписами частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Згідно пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов'язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості, встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об'єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів.
Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (аналогічний висновок викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).
Дотримання цього принципу забезпечується, зокрема, концентрацією судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 КУзПБ.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник.
Суд наголошує, що спори (правовідносини), стороною яких є боржник у справі про банкрутство слід розглядати, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).
Здійснюючи системне тлумачення приписів статті 7 КУзПБ, підпункту 8 частини першої статті 20 ГПК України слід виходити з того, що процедура банкрутства - це спеціальна правова процедура, норми КУзПБ є спеціальними і під час їх зіставлення з нормами загальними вони повинні мати процесуальний пріоритет.
Частиною третьою статті 7 КУзПБ встановлено правило, за яким матеріали справи, в якій стороною є боржник, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постанови Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19, від 13.04.2023 у справі № 910/21981/16).
У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті усунення правової невизначеності.
Таким чином, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію 21.10.2019 КУзПБ має здійснюватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
При цьому, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а й надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20)).
Системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК України щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, є універсальним і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила.
З огляду на вказані положення законодавства України, розгляд всіх спорів, стороною в яких є боржник, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство цього боржника, в межах цієї справи.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі № 913/266/20 відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Укрінком», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ «Укрінком; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 01.11.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко Ігоря Валерійовича.
Вказана справа перебуває на стадії розпорядження майном.
У розумінні частин 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрінком" мають розглядатись у межах справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укрінком". У даній справі застосуванню підлягають положення спеціальної норми ст. 7 КУзПБ.
З огляду на те, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, приймаючи до уваги, що особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, для концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що справу № 910/23902/16 слід направити до Господарського суду Луганської області для розгляду в межах справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укрінком".
Таким чином, розгляд справи № 910/23902/16 в межах справи № 913/266/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Укрінком" буде сприяти принципу концентрації та розгляду справи належним судом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950.
В даному випадку норми КУзПБ мають пріорітет у застосуванні щодо норм законодавства, на яке посилається скаржник в апеляційній скарзі.
Доводів скаржника по суті апеляційної скарги, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваної ухвали та впливали на її правильність, в апеляційній скарзі суду не наведено.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/23902/16 в частині передачі матеріалів справи №910/23902/16 до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком» прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін в оскаржуваній частині, а апеляційну скаргу Національного банку України - без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу господарського суду міста Києва від 31.07.2025 у справі №910/23902/16 в частині передачі матеріалів справи №910/23902/16 до Господарського суду Луганської області для подальшого розгляду в межах розгляду справи № 913/266/20 про банкрутство ПАТ «Укрінком».
Матеріали справи № 910/23902/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 03.11.2025
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
О.М. Остапенко