вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. Справа№ 911/703/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників згідно з протоколом судового засідання:
від позивача: Мороз О.В. - адвокат, посвідчення № 1088;
від відповідача: Гаврись Я.Б. - адвокат, посвідчення № 001255;
за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 (повний текст - 05.08.2025)
у справі № 911/703/25 (суддя - Сокуренко Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 3 551 529, 44 грн
1. Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 3 551 529, 44 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2022 по справі № 911/862/22. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 911 952, 71 грн 3% річних, 2 639 576, 73 грн інфляційних втрат.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2025 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" 898 475, 58 грн 3 % річних, 2 600 568, 21 грн інфляційних втрат та 41 988, 53 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" 25.08.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити її. Скасувати рішення Господарського суду Київської області №911/703/25 від 23.07.2024 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
01.09.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 у справі №911/703/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (62 982,79 грн), про що надати суду докази в десятиденний строк.
12.09.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої скаржник долучив докази сплати судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №3562 від 11.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 у справі №911/703/25 (в оскаржуваній частині); призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 у справі № 911/703/25 на 21.10.2025.
01.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято судом апеляційної інстанції порядку ст. 263 ГПК України.
В судове засідання 21.10.2025 з'явились представники обох сторін. Представник апелянта свою апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає його необґрунтованим та таким, що ухвалено при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального права.
Так, за доводами апелянта, рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 у справі №911/703/25, на думку ПАТ «Центренерго», є незаконним і таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За доводами скаржника, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про доведеність позовних вимог, хоча позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження підстав для нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Зокрема, скаржник вважає, що ТОВ «Ю.Комодітіз» не подало жодних первинних документів, які б підтверджували факт існування грошового зобов'язання, момент його прострочення та умови, передбачені договором між сторонами. Єдине рішення суду у попередній справі №910/862/22 не може вважатися доказом наявності грошового зобов'язання чи підставою для застосування статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки ця норма стосується невиконання саме договірного зобов'язання, а не судового рішення.
Крім того, апелянт вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату інфляційних втрат та трьох відсотків річних, а отже, обов'язок їх сплати у відповідача не виник. Відсутність такої вимоги свідчить про те, що права позивача не були порушені, а позов є передчасним.
При цьому, скаржник вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки цим обставинам, не з'ясував усіх фактичних даних, на які посилалися сторони, та дійшов помилкових висновків щодо правової природи спірних правовідносин.
Таким чином, ПАТ «Центренерго» вважає, що рішення суду прийняте без належного з'ясування обставин справи та без достатніх правових підстав, у зв'язку з чим просить суд апеляційної інстанції скасувати його в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Ю.Комодітіз» у позові повністю.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ю.Комодітіз» зазначило, що вважає апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго» безпідставною, а рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 - законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, всебічно дослідив обставини справи й дійшов правомірних висновків.
Доводи відповідача про нібито недоведення позовних вимог не відповідають дійсності. Суд не визнав попереднє рішення у справі №910/862/22 підставою для виникнення прав і обов'язків сторін, а лише використав його преюдиціальне значення відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Тобто суд першої інстанції обґрунтовано визнав встановленим факт наявності заборгованості ПАТ «Центренерго» перед ТОВ «Ю.Комодітіз», який уже був доведений і підтверджений рішенням, що набрало законної сили. Посилання відповідача на частину сьому цієї ж статті є помилковим, адже вона застосовується лише до справ, у яких беруть участь інші особи.
Так само безпідставними є твердження апелянта про відсутність факту порушення прав позивача. ТОВ «Ю.Комодітіз» зазначає, що відповідач неправильно тлумачить зміст частини другої статті 625 Цивільного кодексу України. Вираз «на вимогу кредитора» у цій нормі стосується основного боргу, а не інфляційних втрат чи трьох відсотків річних. Отже, якщо боржник не виконав грошове зобов'язання після пред'явлення йому вимоги про сплату боргу, він автоматично несе відповідальність за прострочення у вигляді інфляційних втрат і трьох відсотків річних. Факт надсилання письмової вимоги та наявності боргу вже був установлений судом у справі №910/862/22, і відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України не потребує повторного доказування.
Таким чином, усі доводи апеляційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм права та помилковому розумінні мотивів судового рішення. З огляду на це ТОВ «Ю.Комодітіз» просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ПАТ «Центренерго» без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справі та правомірно зазначено судом першої інстанції, 13.12.2021 між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ю.Комодітіз» (далі покупець, позивач), на підставі аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-131221-10-2-5 від 13.12.2021 у порядку та на умовах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 05.06.2019 «Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами», було укладено двосторонній договір № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії (надалі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, предметом цього договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.
Пунктом 1.2 договору визначено, що тип графіку продажу електричної енергії (базове навантаження, пікове навантаження, позапікове навантаження, блочне навантаження) визначаються у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва.
Згідно з п. 1.5 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, однак стосуються договірних зобов'язань, сторони зобов'язуються керуватися законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується відпустити електричну енергію в об'єднану енергосистему України, а покупець зобов'язується відібрати електричну енергію з об'єднаної енергосистеми України згідно графіку відпуску/відбору електричної енергії, визначеного у додатку № 1 згідно п.п. 23 п. 3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 499.
Продавець має право в односторонньому порядку на зменшення обсягу відпуску відбору електричної енергії покупцю у разі якщо собівартість виробництва електричної енергії продавця є більшою ніж ціна (вартість) електричної енергії, визначеної в цьому договорі, з технічних причин, з інших причин чи обставин. За таких обставин обсяг (и) електричної енергії, який підлягає зменшенню та період (и) зменшення відпуску/відбору, визначається (ються) продавцем. Про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в певних обсягах та за певний період (и) продавець має право повідомити покупця не пізніше ніж за тридцять днів до дати такого зменшення відпуску/відбору електричної енергії.
У разі прийняття регулятором змін (доповнень) в Правила ринку в частині змін, які стосуються чи впливають на діяльність продавця на ринках електричної енергії, продавець має право в односторонньому порядку, письмово опередивши покупця не менш ніж за 3 доби до дати початку відпуску/відбору електричної енергії, зменшити обсяг відпуску/відбору електричної енергії до обсягів визначених продавцем від загального обсягу відпуску/відбору електроенергії, визначеного у додатку № 1.
У разі отримання продавцем коштів за електричну енергію, відпуск/відбір якої зменшив продавець, останній зобов'язується повернути кошти в межах вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії протягом п'ятнадцяти банківських днів з дати отримання від покупця вимоги в письмовій формі про повернення коштів в сумі вартості електричної енергії, зменшеної для відпуску/відбору.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що право власності на електричну енергію переходить від продавця покупцю у точках комерційного обліку продавця. Після переходу права власності на електричну енергію покупець несе всі витрати (в т. ч., однак не виключно пов'язані з розподілом та/або передачею електричної енергії до покупця), ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на електричну енергію.
Відповідно до п. 2.6 договору, не пізніше 3-х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електричної енергії, продавець зобов'язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця, 2 примірники акта купівлі-продажу електричної енергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора систем передач. Покупець не пізніше 2-х робочих днів, наступних за днем отримання актів, зобов'язується направити продавцю один примірник оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.
Згідно з п. 3.1 договору, ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу, та загальна вартість договору визначаються у додатку № 1 за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва. Ціна на електричну енергію, яка підлягає продажу згідно п. 14.1.4. ст. 14, п. 213.1.1 ст. 213 та п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України включає в себе податок у розмірі, що визначений п. 215.3.9 ст. 215 Податкового кодексу України.
Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, зазначений у розділі 10 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості 100 % всього обсягу електричної енергії, передбаченої цим договором (за вирахуванням суми гарантійного внеску), протягом 2-х (двох) банківських днів з дати укладення цього договору.
Відпуск електричної енергії здійснюється продавцем покупцю, а покупець має право відбору електричної енергії, за умови оплати її протягом двох робочих днів з дати укладення цього договору.
Пунктом 3.3, договору визначено період відпуску/відбору електричної енергії з « 01» березня 2022 року до « 30» квітня 2022 року включно.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відбитками печаток сторін (за наявності) і діє до моменту повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором або укладення сторонами додаткової угоди про припинення (розірвання) цього договору.
Одночасно з укладенням договору № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021, між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 «Графік відпуску/відбору електричної енергії на період з 01.03.2022 року по 30.04.2022 року» до нього.
Положеннями додатку № 1 передбачено наступні умови продажу електричної енергії: обсяг продажу електричної енергії 14 630 МВт.г.; ціна за 1 МВт.г. (з акцизним податком та без ПДВ) 2 103, 00 грн; загальна вартість електричної енергії 36 920 268, 00 грн; гарантійний внесок 11 704 000, 00 грн; ПДВ гарантійного внеску 2 340 800, 00 грн.
На виконання умов договору № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021 позивачем 14.12.2021 було перераховано відповідачу грошові кошти (вартість електричної енергії та сума гарантійного внеску з ПДВ) у загальному розмірі 36 920 268, 00 грн, що підтверджується такими доказами: платіжним дорученням № 592 від 14.12.2021 на суму 2 340 800, 00 грн, платіжним дорученням № 1254 від 14.12.2021 на суму 22 875 468, 00 грн, листом відповідача № 24/4231 від 14.12.2021 про отримання суми гарантійного внеску (без ПДВ), копії яких наявні у матеріалах справи.
У січні 2022 року відповідач своїм листом № 24/240 від 25.01.2022 повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2400 МВт.г. за період з 01.03.2022 по 10.03.2022 (тобто за зазначений період відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).
У відповідь на лист відповідача № 24/240 від 25.01.2022 позивач звернувся до нього з вимогою № 538/02-02/22 від 09.02.2022 про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, у якій вимагав протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 6 056 640, 00 грн на поточний рахунок позивача.
У лютому 2022 року відповідач своїм листом № 24/410 від 07.02.2022 повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2400 МВт.г. за період з 11.03.2022 по 20.03.2022 (тобто за зазначений період відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).
У відповідь на лист відповідача № 24/410 від 07.02.2022 позивач звернувся до нього з вимогою № 538/03-02/22 від 09.02.2022 про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, у якій вимагав протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 6 056 640, 00 грн на поточний рахунок позивача.
У лютому 2022 року відповідач своїм листом № 24/596 від 17.02.2022 р. повідомив позивача про зменшення відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 2630 МВт.г. за період з 21.03.2022 по 31.03.2022 (тобто за зазначений період відпуск/відбір електричної енергії не буде здійснюватися).
У відповідь на лист відповідача № 24/596 від 17.02.2022 позивач звернувся до нього з вимогою № 546/03-02/22 від 22.02.2022 р. про повернення суми передоплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії, у якій вимагав протягом 15 банківських днів з дати отримання вимоги перерахувати грошові кошти у загальному розмірі 6 637 068, 00 грн на поточний рахунок позивача.
У квітні 2022 року відповідач звернувся до позивача з листом № 24/1038 від 29.04.2022 про обставини непереборної сили, у якому повідомив, що через здійснення з 24.02.2022 російською федерацією повномасштабної збройної агресії проти України, що є обставинами непереборної сили (форс-мажорні обставини), офіційно засвідченими листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, такі обставини прямо, безумовно та безпосередньо перешкоджають відповідачу своєчасно повернути кошти у разі отримання належної та відповідної вимоги позивача за договором № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021.
30.04.2022 відповідачем було складено та підписано акт купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2022 р., відповідно до якого загальний обсяг відпущеної електричної енергії у вказаний період склав 7 200 МВт.год вартістю 18 169 920, 00 грн.
Загальні обсяг і вартість електричної енергії за вищезазначеним актом купівлі-продажу електричної енергії позивачем не заперечуються.
У травні 2022 позивач звернувся до відповідача із вимогою № 614/01-05/22 від 31.05.2022 р., у якій вимагав у строк до 05.06.2022 сплатити суму простроченої заборгованості (передплати в розмірі вартості зменшеного обсягу відпуску/відбору електричної енергії) за договором № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021 у загальному розмірі 18 750 348, 00 грн. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується відповідними фіскальним чеком, накладною та описом вкладення у цінний лист № 0101046535988 від 01.06.2022, наявними у матеріалах справи.
Вказані вище обставини встановлені в рішенні Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22 за позовом ТОВ «Ю.Комодітіз» до ПАТ «Центренерго» про стягнення 18 750 348, 00 грн основного боргу.
Так суд встановив, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/862/22 за позовом ТОВ «Ю.Комодітіз» до ПАТ «Центренерго» про стягнення 18 750 348, 00 грн боргу. Позовні вимоги були обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення грошових коштів (передоплати) внаслідок зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії за двостороннім договором № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22 позов ТОВ «Ю.Комодітіз» до ПАТ «Центренерго» про стягнення 18 750 348,00 грн боргу задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Ю.Комодітіз» 18 750 348,00 грн основної заборгованості та 281 255, 22 грн судового збору.
Господарський суд Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22 встановив, що у встановлені договором та вимогами строки відповідач обов'язок щодо повернення грошових коштів (передоплати) позивачу, внаслідок зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії у березні 2022 р., не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 18 750 348, 00 грн, що підтверджується двостороннім договором № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021 та відповідними додатками до нього, а також наступними документами: платіжним дорученням № 592 від 14.12.2021 на суму 2 340 800, 00 грн, платіжним дорученням № 1254 від 14.12.2021 на суму 22 875 468, 00 грн, листами відповідача № 24/4231 від 14.12.2021 про отримання суми гарантійного внеску (без ПДВ), № 24/240 від 25.01.2022, № 24/410 від 07.02.2022, № 24/596 від 17.02.2022, № 24/1038 від 29.04.2022, листами-вимогами позивача № 538/02-02/22 від 09.02.2022, № 538/03-02/22 від 09.02.2022, № 546/03-02/22 від 22.02.2022, № 614/01-05/22 від 31.05.2022, податковими накладними № 87 від 31.12.2021, № 88 від 31.12.2021, актом купівлі-продажу електричної енергії за квітень 2022 р. від 30.04.2022 на суму 18 169 920, 00 грн. У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо своєчасного повернення позивачу грошових коштів (передоплати) внаслідок зменшення обсягу відпуску/відбору електричної енергії за двостороннім договором № 20/21-363-РДД купівлі-продажу електричної енергії від 13.12.2021.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до приписів статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22, яке набрало законної сили, встановлено, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 36 920 268, 00 грн в оплату вартості електричної енергії, однак відповідачем було недовідпущено оплаченої електричної енергії вартістю 18 750 348, 00 грн.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що станом на дату розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано доказів в розумінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України належних та допустимих доказів повернення відповідачем позивачу в добровільному порядку 18 750 348, 00 грн заборгованості за договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021. У суді апеляційної інстанції вказаного також надано не було.
При цьому, відповідно до інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 21.02.2025 щодо виконавчого провадження № 70126176, наказ Господарського суду Київської області від 18.10.2022 у справі № 911/862/22 не виконаний, виконавче провадження № 70126176 зупинене. Доказів протилежного, зокрема, апелянтом надано не було. Таким чином, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості на виконання рішення Господарського суду Київської області № 911/862/22 від 31.08.2022 ані в примусовому порядку, ані в добровільному.
Разом з цим, сул першої інстанції також встановив, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/2033/23 за позовом ТОВ «Ю.Комодітіз» до ПАТ «Центренерго» про стягнення 3 379 197, 20 грн пені, 3 243 333, 75 грн інфляційних втрат та 479 903, 69 грн 3 % річних. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що ПАТ «Центренерго» не було виконано зобов'язання з оплати за двостороннім договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 купівлі-продажу електричної енергії, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим розмір основної заборгованості відповідача становив 18 750 348, 00 грн, що було підтверджено рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22, яку відповідачем не було сплачено. Таким чином, у зв'язку невиконанням боржником грошового зобов'язання позивач просив суд стягнути з відповідача 2 694 511, 88 грн інфляційних втрат за період з 03.03.2022 по 31.08.2022, 273 393, 00 грн 3 % річних за період з 03.03.2022 по 31.08.2022, 548 821, 87 грн інфляційних втрат за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 та 206 510, 69 грн 3 % річних за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 відповідно до ст. 625 ЦК України та 3 379 197, 20 грн пені за період з березня 2022 року по вересень 2022 року, посилаючись на пункт 4.2 договору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі № 911/2033/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025, позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Центренерго» на користь ТОВ «Ю.Комодітіз» 306 683, 77 грн 3 % річних, 887 771, 91 грн інфляційних втрат та 17916,84 грн судового збору.
Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 15.08.2024 у справі № 911/2033/23 встановив, що матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем 18 750 348, 00 грн заборгованості за договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 позивачу. Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення передоплати позивачу за договором № 20/21-363-РДД від 13.12.2021 в сумі 18 750 348, 00 грн з 28.06.2022.
Зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі № 911/2033/23 вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача 273 393, 00 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача в сумі 18 750 348, 00 грн за період з 03.03.2022 по 31.08.2022 та 206 510, 69 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача в сумі 18 750 348, 00 грн за період з 14.02.2023 по 27.06.2023. Також, позивач просить стягнути з відповідача 2 694 511 88 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача в сумі 18 750 348, 00 грн за період з 03.03.2022 по 31.08.2022 та 548 821, 87 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача в сумі 18 750 348, 00 грн за період з 14.02.2023 по 27.06.2023.
Проте, Господарський суд Київської області в рішенні від 15.08.2024 у справі № 911/2033/23 дійшов висновку, що відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом, сума 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача в сумі 18 750 348, 00 грн за період з 28.06.2022 по 31.08.2022 становить 100 173, 09 грн, за період з 14.02.2023 по 27.06.2023 становить 206 510, 68 грн, а всього 306 683, 77 грн. Також, відповідно до правильного розрахунку, здійсненого судом відповідно до Методики розрахунку інфляційних втрат, зазначеній у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, сума інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18 750 348, 00 грн за період з липня 2022 по серпень 2022 становить 338 950, 04 грн, за період з лютого 2023 по червень 2023 становить 548 821, 87 грн, а всього 887 771, 91 грн.
Отже, зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі № 911/2033/23 вбачається, що спірним періодом нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 18 750 348, 00 грн, є період з 03.03.2022 по 31.08.2022 та період з 14.02.2023 по 27.06.2023 щодо нарахування 3 % річних, а також період з липня 2022 по серпень 2022 та період з лютого 2023 по червень 2023 щодо нарахування інфляційних втрат.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що преюдиційність обставин - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В цій частині суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ, зокрема в рішенні від 25.09.2025 у справі «Д.Б. проти України» (п. 34-36) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд за статтею 6 Конвенції, тлумачене у світлі принципів верховенства права та правової визначеності, охоплює вимогу, що коли суди остаточно вирішили спір між певними сторонами, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів (див. Brumгrescu v. Romania [GC], Nє 28342/95, § 61, ECHR 1999-VII, Ta Grazulevicite v. Lithuania, Nє 53176/17, § 72, 14 грудня 2021 року).
З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем обґрунтовано та правомірно заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних за період прострочення з 28.06.2023 до 31.01.2025 та інфляційні нарахування за період прострочення з липня 2023 до січня 2025 року, що не охоплені рішенням Господарського суду Київської області від 15.08.2024 у справі № 911/2033/23.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних, передбачене положеннями ст. 625 ЦК України, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги. Тобто, базою (основою) для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, вказано, що у ч. 2 ст. 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому, при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні. Тому доводи скаржника в цій частині відхиляються як безпідставні, а порушене майнове право позивача правильно захищено (задоволено) судом першої інстанції в порядку ст. 4 ГПК України.
В цій частині, приймаючи доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що оскільки з прийняттям рішення про стягнення боргу, яким по суті фіксується обов'язок сторони сплатити кошти, зобов'язання, що виникли на підставі договору та їх прострочення не припиняються, станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем на користь позивача передоплати в сумі 18 750 348, 00 грн, а рішення Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі № 911/862/22 не виконане, а також враховуючи, що позивачем у даній справі нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за періоди, що не були охоплені рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/2033/23 від 15.08.2024, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України на основну заборгованість в розмірі 18 750 348, 00 грн за періоди прострочення з 28.06.2023 до 31.01.2025 та з липня 2023 до січня 2025 року інфляційних нарахувань.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткову обґрунтованість позовних вимог. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не знайшов.
Таким чином, на підставі ст. 2, 74-80, 86, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 у справі № 911/703/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2025 у справі № 911/703/25 (в оскаржуваній частині) - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок та строки оскарження передбачені ст. 287-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич