вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" жовтня 2025 р. Справа№ 910/5968/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників згідно протоколу судового засідання;
від позивача: Браніцький О.М., адвокат, посвідчення № 3604/10; Корольова С.В. - директор, в порядку самопредставництва;
від відповідача: Лисенко І.К., адвокат, посвідчення № 5626/10; Бабічев І.Г. - директор, в порядку самопредставництва;
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 (повний текст - 15.05.2025)
у справі № 910/5968/24 (суддя - Плотницька Н.Б.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна Рів'єра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент"
про припинення права власності
1. Короткий зміст заявлених вимог
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна Рів'єра" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" (надалі - відповідач) про припинення права власності на наступні ненежитлові приміщення: №№ 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 252 у багатоквартирному будинку № 3А по вулиці Микільсько-Слобідській та нежитлові приміщень №№ 216, 220, 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244 у багатоквартирному будинку № 3Б по вулиці Микільсько-Слобідській.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями будинків № 3А та № 3Б по вулиці Микільсько-Слобідській, а тому, відповідно до Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", є спільним майном співвласників багатоквартирного будинку, право власності на які неправомірно зареєстровані за відповідачем.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 позов задоволено повністю. Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-А: (31 нежитлове приміщення). Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-Б: (25 нежитлових приміщень). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна Рів'єра" судовий збір в розмірі 16 595 грн 75 коп.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" 04.06.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 05.06.2025), в якій просив прийняти апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 року у справі № 910/5968/24. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 року у справі № 910/5968/24. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСББ "СОНЯЧНА РІВ'ЄРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент".
29.07.2025 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено заяву скаржника про поновлення строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Поновлено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/5968/24.
Північним апеляційним господарським судом 12.09.2025 було призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/5968/24 на 29.09.2025.
25.09.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшли пояснення (були зареєстровані 26.09.2025).
25.09.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи (було зареєстровано 26.09.2025).
26.09.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли заперечення щодо призначення експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 продовжено строк розгляду справи. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/5968/24 на 14.10.2025.
01.10.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли додаткові пояснення (були зареєстровані 02.10.2025).
01.10.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли додаткові пояснення (були зареєстровані 02.10.2025).
14.10.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивовано тим, що представник відповідача перебуває в інших судових засіданнях. Також відповідач ТОВ «БЛР ДЕВЕЛОПМЕНТ» просив суд надати можливість заявити та обґрунтувати в судовому засіданні подане 25.09.2025 клопотання про призначення судової експертизи та подані 25.09.2025 додаткові пояснення в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України.
Розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувались перерви, зокрема, 14.10.2025 - на 21.10.2025.
В судове засідання 21.10.2025 з'явились представники обох сторін. Судом апеляційної інстанції було заслухано представників сторін та оголошено перерву для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом в порядку ст. 233 ГПК України за результатом розгляду клопотання про призначення судової експертизи у даній справі на 22.10.2025.
В судовому засіданні 22.10.2025 судом апеляційної інстанції було проголошено вступну та резолютивну частину ухвали про відмову у задовленні клопотання відповідача про призначення судової експертизи у даній справі (яку було оформлено окремим докусентом), заслухано представників сторін по суті апеляційної скарги та ухвалено постанову за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа була розглянута в «розумний строк» (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін; узгодження продовження строку розгляду справи, з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" та інші чинники.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів
Апелянт зазначив, що судом першої інстанції було неповністю та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи; неправильно досліджені докази; нез'ясовані всі обставини, що мають значення для справи; недоведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Так, за доводами скаржника, право власності на оспорювані нежитлові приміщення виникло у першого власника даних приміщень - ТОВ «Смарт Інтегратор» ще у лютому 2017 року на підставі інвестиційних договорів. Право власності було зареєстроване в установленому державою порядку. За нежитлові приміщення, які інвестор планував використовувати для ведення господарської діяльності, були внесені визначені інвестиційними договорами грошові кошти. Інвестиційні договори та державна реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення на сьогоднішній день не є скасованими та є дійсними.
Апелянт зазначив, що спірні приміщення знаходяться в будинках за №3-А та 3-Б по вул. Микільсько-Слобідській в м. Києві, не належать до житлового фонду та є самостійними об'єктами нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру. Таким чином, вважає, що спірні приміщення з самого початку будувались як нежитлові, тому підстав стверджувати, що вони є допоміжними, немає.
Окрім цього, скаржник зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги надані відповідачем докази та винятковий статус спірних приміщень у багатоквартирному будинку, що не належать до житлового фонду та є самостійним об'єктом нерухомого майна, оскільки зі стадії проектування, тобто, з самого початку, вони будувалися з іншим цільовим призначенням - для потреб непромислового характеру.
Таким чином, апелянт вважає, що спірні нежитлові приміщення є окремими приміщеннями, які не належать до житлового фонду, мають самостійний статус нежитлових, про що наявні докази існування первинних правовстановлюючих документів на стадії будівництва та введення в експлуатацію даних приміщень саме як нежитлових, та які підтверджують набуття відповідачем речових прав на спірні нежитлові приміщення як окремі об'єкти цивільних прав. Також у матеріалах справи наявні документи на підтвердження оплати по інвестиційних договорах за спірні нежитлові приміщення.
Також за доводами апелянта, судом першої інстанції неправильно було застосовано положення ст. 346, 348 ГПК України, оскільки для застосування вказаних норм права необхідним є прийняття нового закону, уже після набуття особою у власність майна, який забороняє або обмежує право особи мати у власності таке майно. Однак, з моменту реєстрації права власності на оспорювані приміщення за відповідачем не приймались нові закони, які б забороняли юридичним особам - товариствам з обмеженою відповідальністю володіти на праві приватної власності нежитловими приміщеннями в багатоквартирному будинку. Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» були прийняті та набрали законної сили ще до набуття інвестором у власність нежитлових приміщень.
А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Так, позивач не погоджується з доводами апелянта, що спірні приміщення не належать до допоміжних приміщень, та є нежилими приміщеннями із власним функціональним призначенням. Водночас, за доводами позивача, матеріалами справи зазначене припущення апелянта не підтверджується.
За доводами сторони, судом першої інстанції було правомірно встановлено, що допоміжними приміщеннями є всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, комунікацій, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Більше того, позивач зазначив, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на те, що спірні приміщення є нежилими приміщеннями, відмінними від допоміжних приміщень. Натомість позивачем долучено висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи №1556/07-2023 від 18.07.2023 на замовлення позивача, відповідно до якого спірні приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. МикільськоСлобідська, 3-А, та багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 3-Б, які призначені для експлуатації та обслуговування будинку та його інженерних мереж.
Тоді як надані апелянтом технічні паспорти та інша документація не свідчать про те, що на стадії проектування будинків спірні приміщення були заплановані як нежитлові.
Більше того, надані відповідачем докази (інвестиційні договори, платіжні доручення за листопад 2020, інвентаризаційна документація, створена у 2020) підтверджують обставини набуття ним права власності на приміщення, а не те, що спірні приміщення при проектуванні будинків планувалися як нежитлові приміщення, а не допоміжні.
Також позивач зазначив, що предметом спору у справі № 910/12412/23 (відповідач - ТОВ «СМАРТ ХАУС ЮА») були 56 нежитлових приміщень. Водночас, предметом спору у даній справі є 54 приміщення, що належать ТОВ «БЛР Девелопмент».
Така різниця пов'язана із тим, що в статутний капітал відповідача було внесено лише 54 приміщення, а два приміщення «загубили» під час переоформлення.
Таким чином, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення через необґрунтованість.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, 21.01.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань за № 1000671020000035573 зареєстровано юридичну особу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна рів'єра".
Зі статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна рів'єра", затвердженого протоколом № 1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, розташованих за адресою: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 3А, та 02002, м. Київ, вул. Микільсько- Слобідська, буд. 3Б, від 19.12.2021-02.01.2022 вбачається, що об'єднання створено відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" власниками квартир та нежитлових приміщень житлового комплексу, що включає в себе багатоквартирний будинок № 3А та багатоквартирний будинок № 3Б, які розташовані по вулиці Микільсько-Слобідська в місті Києві та об'єднані спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням та інженерною інфраструктурою (надалі - житловий комплекс) (пункт 1.1. статуту).
Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. статуту метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинків, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.
До завдань та предмету діяльності об'єднання згідно з пунктом 2.2. статуту відноситься, зокрема, забезпечення наступного: ефективного управління багатоквартирними будинками житлового комплексу, спільним майном співвласників (підпункт 2.2.1.); реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном (підпункт 2.2.2); належного утримання багатоквартирних будинків та прибудинкової території (підпункт 2.2.3).
При цьому, умовами пункту 2.3. статуту визначено право об'єднання, зокрема, на визначення порядку управління, утримання, експлуатації, ремонту та охорони спільного майна відповідно до статуту (підпункт 2.3.3.).
Відповідно до пункту 3.4. статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна Рів'єра" спільним майном співвласників є:
- приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинків, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників та розташовані на прибудинковій території (підпункт 3.4.1);
- конструктивні елементи будинків - частини споруди, які забезпечують її цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в'їздна група тощо) (підпункт 3.4.2);
- технічне обладнання будинків - інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир та/або нежитлових приміщень (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, індивідуальний тепловий пункт, насосні підстанції, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території) (підпункт 3.4.3.);
- права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирні будинки, і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації (підпункт 3.4.4.);
- інвентар, обладнання, елементи благоустрою (підпункт 3.4.5).
Судом першої інстанції було правомірно зазначено, що пунктом 3.6 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна Рів'єра" закріплено, що спільне майно є спільною сумісною власністю співвласників. Воно не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна будь-якого багатоквартирного будинку Житлового Комплексу. Таким чином, праовмріним є твердження, що допоміжні приміщення не можуть перебувати у приватній власності.
Звертаючись із позовом у даній справі, позивач зазначив, що під час діяльності об'єднання було встановлено, що низка нежитлових приміщень, що мають статус «допоміжних» було виведено із фактичного володіння співвласників (усіх власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках № з А та № з Б, які розташовані по вулиці Микільсько-Слобідська в місті Києві) та оформлено право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа", а саме такі нежитлові приміщення: №№ 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 252 у багатоквартирному будинку № 3А по вулиці Микільсько-Слобідській та нежитлові приміщень №№ 216, 220, 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244 у багатоквартирному будинку № 3 Б по вулиці Микільсько-Слобідській.
Разом з цим, рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/12412/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа" на наступні нежитлові приміщення: №№ 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252 у багатоквартирному будинку № 3А по вулиці Микільсько-Слобідській та нежитлові приміщень №№ 216, 220, 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245 у багатоквартирному будинку № 3Б по вулиці Микільсько-Слобідській.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2024 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000731020000049638 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" (ідентифікаційний код 45420794). Єдиним учасником (засновником) якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа".
30 квітня 2024 року одноосібним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа" прийнято рішення № 30/04, яким доручено директору товариства підписати з Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" акти приймання-передачі нерухомого майна.
В той же день, 30 квітня 2024 року прийнято рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" № 2, згідно якого вирішено у зв'язку зі створенням Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" та затвердженням статутного капіталу у розмірі 1 005 450,00 грн внести вклад учасника у вигляді нерухомого майна та надано повноваження директору товариства підписати із Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа" акти прийманння-передачі та оцінки нерухомого майна.
Одночасно, 30 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" складено акт приймання-передачі та оцінки майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" (ідентифікаційний код 45420794).
Згідно даного переліку до статутного капіталу відповідача було передано такі нежитлові приміщення: №№ 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 23б, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 252 у багатоквартирному будинку № з А по вулиці Микільсько-Слобідській та нежитлові приміщень №№ 216, 220, 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244 у багатоквартирному будинку № 3 Б по вулиці Микільсько-Слобідській (надалі - спірне майно, спірні приміщення).
Право власності на зазначені нежитлові приміщення зареєстровано за відповідачем у травні 2024 року.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляцій.
Законодавство, що регулює відносини з реалізації права власності у багатоквартирних будинках, складається з Конституції України, цього Закону, інших законів України та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері власності у багатоквартирних будинках (стаття 3 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"). Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Стаття 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає суб'єктів права власності у багатоквартирному будинку. За змістом частин першої та другої цієї статті Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" власники квартир та нежитлових приміщень, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава, є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Отже, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Разом з цим, нежитловим приміщенням відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" є ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.
Частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України установлено, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Фактично, спір у даніц справі стосується того, чи є спірні приміщення окремими нежитловими приміщеннями, або ж такі приміщення є допоміжними. Саме це питання є ключовим при вирішенні даного спору.
Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, до житлового фонду не входять, слід виходити як з місця їхнього розташування, так і із загальної характеристики сукупності властивостей таких приміщень, зокрема, способу і порядку їх використання. Такий правовий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 23.10.2019 у справі № 598/175/15-ц.
При цьому, допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення) (пункт 2 частини першої статті 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна (пункт 3 частини першої статті 2 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Разом з цим, з Інформаційної довідки № 378138601 від 12.05.2024 вбачається, що відповідач є власником окремих об'єктів нерухомого майна "нежитлових приміщень", які є спірними приміщеннями у даній справі. Так, суд апеляційної інстанції в даному аспекті зазначає, що враховує наступне.
Для визначення правового статусу спірного приміщення у багатоквартирному будинку, а саме - встановлення того, чи відноситься воно до допоміжного, чи є нежитловим приміщенням із незалежним цільовим призначенням в структурі житлового будинку, судом першої інстанції здійснено співставлення проектної документації щодо будівництва будинків №№ 3-А, 3-Б по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва , які були надані суду позивачем, та інвентаризаційних матеріалів, у тому числі поповерхових планів зазначених будинків та експлікації приміщень (технічний паспорт станом на 27.09.2018).
Судом апеляційної інстанції досліджено як належні в розумінні ст. 76, 77 ГПК України наступні докази: копії технічних паспортів на будинки №№ 3-А, 3-Б по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва, виготовлених ТОВ "Профі П.Л.Ю.С." станом на 27.09.2018; копії матеріалів з проекту "Завершення будівництва житлового-офісного комплексу", виготовлених у 2017 році; копії матеріалів робочого проекту "Система контролю до вибухових концентрацій газу", виготовленого у 2017 році; "Система пожежної сигналізації" (2017), копії робочих креслень "Внутрішні телекомунікаційні мережі"; копія робочої документації "Автоматизована система моніторингу та обліку водопостачання та теплопостачання".
Так, судом установлено, що у спірних приміщеннях було передбачено встановлення наступних комунікацій та обладнання:
- у групі приміщень № 252, розташованій в об'ємі стилобатної частини, відповідає приміщенню для проходження комунікацій № 11 згідно з проектними даними "Завершення будівництва житлового-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2 ) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у Дніпровському районі м. Києві. (Коригування)" житлового будинку № 3-А по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва (проектний номер: 1): трубопроводи водопостачання, господарсько-побутової каналізації та теплопостачання з запірною арматурою; кабельні траси мережі слабкострумових систем по металевим лоткам систем зв'язку; кабель ВВГ 2x1,5 (поєднують оповіщувачі світлозвукові С-05С-12 в об'ємі підвалів будинків №№ і, 2); кабель КВВГнг 4x1,5 (поєднує оповіщувачі світлозвукові С-05С-12 в об'ємі підвалів будинків №№ і, 2); кабелі J-Y(St)YLg 1x2x0,8, (N)HXCH FE180/E90 2x2,5; сповіщувачі пожежні димові адресні ИПД-А; сповіщувачі пожежні димові адресні ИПР-А; оповіщувачі світло-звукові;
- у групах приміщень №№ 222, 223, 224, 225, 226, 227, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 245, 246, 247, 248, 250, розташованих в межах житлового будинку № 3-А по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва , та групах приміщень №№ 216, 217, 218, 219, 220, 221, 223, 224, 225, 226, 227, 228, 229, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 239, 240, 241, 242, 243, розташованих в межах житлового будинку № 3-Б по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва: коаксиальний кабель; мідний кабель "кручена пара" в металевих лотках; щиток РЩ, автоматичний вимикач, кабель електроживлення для живлення телекомунікаційного обладнання;
- у групах приміщень №№ 228, 236, 244, 249, розташованих в межах житлового будинку № 3-А по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва , та групах приміщень №№ 222, 230, 238, 243, розташованих в межах житлового будинку № 3-Б по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва: телекомунікаційне обладнання; коаксиальний кабель; мідний кабель "кручена пара" в металевих лотках; щиток РЩ, автоматичний вимикач, кабель електроживлення для живлення телекомунікаційного обладнання;
Більше того, дослідивши та співставивши проектну та технічну документацію, яка міститься в матеріалах справи, судом установлено наступне цільове призначення спірних приміщень при будівництві останніх:
у будинку № 3-А по вулиці Микільсько-Слобідській у місті Києві :
- група приміщень № 221 - розміщена в об'ємі стилобату, що складається з тамбуру, основних приміщень, коридору - згідно з проектом приміщення передбачалися як приміщення міського туалету;
- група приміщень № 222 - розміщена в об'ємі другого поверху - приміщення для проходження комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 223 - розміщена в об'ємі третього поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 224 - розміщена в об'ємі четвертого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 225 - розміщена в об'ємі п'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 226 - розміщена в об'ємі шостого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 227 - розміщена в об'ємі сьомого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 228 - розміщена в об'ємі восьмого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 229 - розміщена в об'ємі дев'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 230 - розміщена в об'ємі десятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 231 - розміщена в об'ємі одинадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 232 - розміщена в об'ємі дванадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 233 - розміщена в об'ємі тринадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 234 - розмішена в об'ємі чотирнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 235 - розміщена в об'ємі п'ятнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 236 - розміщена в об'ємі шістнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) І комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 237 - розміщена в об'ємі сімнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 238 - розміщена в об'ємі вісімнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 239 - розмішена в об'ємі дев'ятнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 240 - розміщена в об'ємі двадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 241 - розміщена в об'ємі двадцять першого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 242 - розміщена в об'ємі двадцять другого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 243 - розмішена в об'ємі двадцять третього поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 244 - розміщена в об'ємі двадцять четвертого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 245 - розмішена в об'ємі двадцять п'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 246 - розміщена в об'ємі двадцять шостого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 247 - розмішена в об'ємі двадцять сьомого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 248 - розміщена в об'ємі двадцять восьмого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 249 - розміщена в об'ємі двадцять дев'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 250 - розміщена в об'ємі тридцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації);
у будинку № 3-Б по вулиці Микільсько-Слобідській у місті Києві :
- група приміщень № 216 - розмішене в об'ємі другого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 217 - розміщене в об'ємі третього поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 218 - розмішене в об'ємі четвертого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 219 - розміщене в об'ємі п'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 220 - розмішене в об'ємі шостого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 221 - розміщене в об'ємі сьомого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 222 - розміщене в об'ємі восьмого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 223 - розміщене в об'ємі дев'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 224 - розміщене в об'ємі десятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 225 - розміщене в об'ємі одинадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 226 - розміщене в об'ємі дванадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 227 - розмішене в об'ємі тринадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 228 - розміщене в об'ємі чотирнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 229 - розміщене в об'ємі п'ятнадцятого поверху приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 230 - розміщене в об'ємі шістнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 231 - розміщене в об'ємі сімнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 232 - розміщене в об'ємі вісімнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 233 - розміщене в об'ємі дев'ятнадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 234 - розмішене в об'ємі двадцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 235 - розміщене в об'ємі двадцять першого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 236 - розміщене в об'ємі двадцять другого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 237 - розміщене в об'ємі двадцять третього поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 238 - розмішене в об'ємі двадцять четвертого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 239 - розміщене в об'ємі двадцять п'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 240 - розміщене в об'ємі двадцять шостого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 241 - розміщене в об'ємі двадцять сьомого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 242 - розміщене в об'ємі двадцять восьмого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом);
- група приміщень № 243 - розміщене в об'ємі двадцять дев'ятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації) / комутаційна (згідно з проектом);
- група приміщень № 244 - розміщене в об'ємі тридцятого поверху - приміщення для комунікацій (згідно з матеріалами технічної інвентаризації та проектом).
Крім того, згідно з технічними паспортами на зазначені будинки спірні приміщення не є ізольованими, доступ до вищевказаних приміщень відбувається через загальний вхід до будинку та сходові клітки загального користування, до приміщень, які розташовані на різних поверхах.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені спірні 54 приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового комплексу (будинків № 3-А 3-Б розташованих за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська), які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування житлових будинків та їх інженерних мереж.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/12412/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Хаус Юа" на наступні нежитлові приміщення: №№ 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 251, 252 у багатоквартирному будинку № 3А по вулиці Микільсько-Слобідській та нежитлові приміщень №№ 216, 220, 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245 у багатоквартирному будинку № 3Б по вулиці Микільсько-Слобідській.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом було ухвалено рішення щодо тих самих приміщень, що і у даній справі, однак в більшій кількості (на 2 об'єкта, а саме: № 251 у багатоквартирному будинку № 3А по вулиці Микільсько-Слобідській та № 245 у багатоквартирному будинку № 3Б по вулиці Микільсько-Слобідській). Вказані 54 приміщення - є предметом спору у даній справі.
Так, при розгляді вказаної іншої господарської справи судом зроблено висновок, що спірні приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового комплексу (будинків № 3-А 3-Б, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська), які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування житлових будинків та їх інженерних мереж. Належних та допустимих доказів того, що спірні приміщення первинно планувалися як нежилі приміщення, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, матеріали справи не містять.
Тоді як надані технічні паспорти та інша документація не свідчать про те, що на стадії проектування будинків спірні приміщення були заплановані як нежитлові. Більше того, не наведено і належними доказами не обґрунтовано, для яких цілей планувалися такі нежитлові приміщення. Крім того, інвентаризаційна документація, надана суду відповідачем, є складеною пізніше, ніж проектна документація, надана позивачем. Надані докази (інвестиційні договори, платіжні доручення за листопад 2020, інвентаризаційна документація, створена у 2020) підтверджують обставини набуття ним права власності на приміщення, а не те, що спірні приміщення при проектуванні будинків планувалися як нежитлові приміщення, а не допоміжні.
Таким чином, аналіз наданих доказів свідчить, що спірні приміщення не є самостійним об'єктом нерухомого майна та є допоміжними приміщеннями житлових будинків, в розумінні чинного законодавства України та норм ГПК України.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок щодо застосування норм процесуального права, який має загальний (універсальний) характер викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі № 916/2586/20, від 16.06.2022 у справі № 910/366/21.
В даному аспекті суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правомірно було враховано саме копії наданих позивачем технічних паспортів на будинки №№ 3-А, 3-Б по вулиці Микільсько-Слобідській Дніпровського району міста Києва, виготовлених ТОВ "Профі П.Л.Ю.С." станом на 27.09.2018; копії матеріалів з проекту "Завершення будівництва житлового-офісного комплексу", виготовлених у 2017 році; копії матеріалів робочого проекту "Система контролю до вибухових концентрацій газу", виготовленого у 2017 році; "Система пожежної сигналізації" (2017), копії робочих креслень "Внутрішні телекомунікаційні мережі"; копія робочої документації "Автоматизована система моніторингу та обліку водопостачання та теплопостачання", а не інвестиційні договори, платіжні доручення за листопад 2020, інвентаризаційна документація, створена у 2020.
Більше того, як у вказаній справі, так і даній справі позивачем було долучено висновок експерта №1556/07-2023 від 18.07.2023, відповідно до якого спірні приміщення є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 3-А, та багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 3-Б, які призначені для експлуатації та обслуговування будинку та його інженерних мереж. Доказів протилежного відповідачами ані в указаній справі, ані в даній справі надано не було.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що преюдиційність обставин - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиційного установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В цій частині суд апеляційної інстанції також враховує практику ЄСПЛ, зокрема в рішенні від 25.09.2025 у справі «Д.Б. проти України» (п. 34-36), що право на справедливий судовий розгляд за статтею 6 Конвенції, тлумачене у світлі принципів верховенства права та правової визначеності, охоплює вимогу, що коли суди остаточно вирішили спір між певними сторонами, їхнє рішення не повинно ставитися під сумнів (див. Brumгrescu v. Romania [GC], Nє 28342/95, § 61, ECHR 1999-VII, Ta Grazulevicite v. Lithuania, Nє 53176/17, § 72, 14 грудня 2021 року).
Так, суд вважає, що ситуація, коли факти, уже встановлені остаточним рішенням в одній справі, пізніше скасовуються судами в новій справі між тими самими сторонами, подібна до ситуації, коли після відновлення провадження остаточне та обов?язкове рішення скасовується повністю. Отже, така ситуація також може становити порушення принципу правової визначеності, що суперечить статті 6 Конвенції (див., наприклад, Esertas v. Lithuania, Nє 50208/06, § 25, 31 травня 2012 року).
Суд апеляційної інстанції в цій частині зазначає, що встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 у справі №910/12412/23 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, обставини (в частині того, що спірні приміщення є допоміжними) в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та не підлягають доведенню при розгляді даної справи. А тому суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що спірні приміщення не є допоміжними, а є нежилими приміщеннями, право власності на які у встановленому законом порядку зареєстрував відповідач. У цій частині суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для задоволення клопотання про проведенн експертизи та вважає доводи скаржника про неврахування наданого висновку експерта безпідставними в силу ст. 75 ГПК України.
Водночас, щодо кількості об'єктів, право власності на які просив припинити позивач, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у даній справі була вимога до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" про припинення права власності на 54 нежитлові приміщення: №№ 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 247, 248, 249, 250, 252 у багатоквартирному будинку № 3А по вулиці Микільсько-Слобідській та нежитлові приміщень №№ 216, 220, 221, 222, 223, 225, 226, 227, 228, 229, 230, 231, 232, 233, 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242, 243, 244 у багатоквартирному будинку № 3Б по вулиці Микільсько-Слобідській.
Тобто вимога про припинення права власності на 54 об'єкти нерухомості.
В той же час, як вбачається з рішення суду першої інстанції у даній справі, судом помилково було розглянуто вимоги про припинення права власності на 56 об'єктів. Так, суд вирішив припинити право власності на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-А: нежитлове приміщення 251, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329223180000; на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-Б: нежитлове приміщення 245, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329215080000, фактично щодо яких не заявлялись позовні вимоги.
При цьому, Конституцій України (ст. 41) гарантує право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно з положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що в порушенням вказаних норм матеріального права та норм процесуального права, судом першої інстанції було розглянуто та задоволено позовні вимоги про припинення права власності як на 54 об'єкти, так і на інші 2 об'єкта, які не заявлялись позивачем та не є предметом розгляду у даній справі.
Водночас, оскільки вказані обставини не були доводами апеляційної скарги, апеляційна скарга - не підлягає задовленню. Однак, з урахуванням порушення судом першої інстанції норм матеріального права, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 269 ГПК не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги. А тому дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-А: нежитлове приміщення 252, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329236380000; на нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-Б: нежитлове приміщення 245, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329215080000 шляхом виключення вказаного з рішення суду першої інстанції (з описової, мотивувальної та резолютивної). У решті рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
А тому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни рішення суду першої інстанції в розумінні ч. 2, 4 ст. 277 ГПК України.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Отже, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції, ухваливши по суті правильне рішення щодо 54 об?єктів нерухомості, та захистивши порушене майнове право позивача, також неправомірно вирішив припинити право власності всупереч ст. 321 ЦК України ще на 2 об?єкти, що є підставою для зміни рішення в цій частині на підставі ч.4 ст. 269 ГПУ України. Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, ст. 275-277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність часткової зміни рішення суду першої інстанції шляхом виключення об?єктів нерухомого майна за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-А: нежитлове приміщення 251, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329236380000 та нерухоме майно за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-Б: нежитлове приміщення 245, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329215080000.
8. Судові витрати
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що при зверненні з позовом у даній справі позивачем було сплачено судовий збір, виходячи із вартості 54 об'єктів нерухомості. Відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою також було сплачено судовий збір, виходячи із вартості саме 54 об'єктів нерухомості. Таким чином, з урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, ст. 275-277, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛР Девелопмент" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/5968/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/5968/24 - змінити шляхом виключення з нього об'єктів нерухомого майна, а саме: за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-А: нежитлове приміщення 252, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329236380000 та за адресою: місто Київ, вулиця Микільсько-Слобідська, будинок 3-Б: нежитлове приміщення 245, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329215080000.
3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 у справі № 910/5968/24 - залишити без змін.
4. Сплачений судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.
5. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 03.11.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім