вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" жовтня 2025 р. Справа №910/2645/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники учасників справи:
від позивача: Колісник В.А., Пустовіт Ю.Ю.
від відповідача: Анісімов Д.Д.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 (повний текст складено 30.06.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 (повний текст складено 18.07.2025)
у справі №910/2645/25 (суддя Усатенко І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус"
про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, та стягнення коштів у розмірі 1 205 151,60 грн
Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (далі - ТОВ "Норма Плюс") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "ОГТС України") про визнання банківської гарантії від 07.12.2022 №30133, виданої Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (далі - АТ "КБ "Глобус") відповідачу такою, що не підлягає виконанню, а також стягнення з останнього заборгованості в розмірі 1 205 151,060 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прострочення позивача по виконанню підрядних робіт зумовлено форс-мажорними обставинами. Наразі роботи за договором про закупівлю послуг від 09.12.2022 №4600006859 виконані позивачем у повному обсязі та прийняті відповідачем. З огляду на зазначене, наявні підстави, передбачені статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі", для повернення суми банківської гарантії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2025 відкрито провадження у справі №910/2645/25 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження. Крім того, цією ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - АТ "КБ "Глобус".
Також, через систему "Електронний суд", позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 42 000,00 грн.
Короткий зміст рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25 позов задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ "ОГТС України" на користь ТОВ "Норма Плюс" грошові кошти в сумі 1 205 151,60 грн та судовий збір у розмірі 14 461,82 грн.
Відмовлено в частині позовних вимог про визнання банківської гарантії від 07.12.2022 №30133, виданої АТ "КБ "Глобус" відповідачу, такою, що не підлягає виконанню.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем виконано роботи за договором у повному обсязі, що в свою чергу виключає право відповідача на збереження у себе коштів, отриманих в якості банківської гарантії, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми банківської гарантії в розмірі 1 205 151,60 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Водночас, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимоги про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, з огляду на необґрунтованість та неефективність обраного способу захисту (оскільки гарантія виконана і строк її дії закінчився).
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 частково задоволено заяву ТОВ "Норма Плюс" про стягнення витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ТОВ "ОГТС України" на користь ТОВ "Норма Плюс" витрати на правову допомогу в розмірі 21 000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Ухвалюючи додаткове рішення місцевий господарський суд, оцінюючи фактичні витрати позивача, з урахуванням всіх аспектів цієї справи, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності, керуючись принципом розумності судових витрат та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн, що становить 50% від суми таких витрат, вказаних в актах прийому-передачі наданих послуг.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ОГТС України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25, в частині задоволених позовних вимог про стягнення 1 205 151,60 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ТОВ "ОГТС України" посилається на те, що оскаржуване рішення ухвалено за неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та за неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення неправомірного рішення, яке відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), підлягає скасуванню.
Так, скаржник стверджує, що позивачем неналежно виконанні умови договору від 09.12.2022 №4600006859 і такі обставини залишились поза увагою суду першої інстанції.
Також, ТОВ "ОГТС України" зауважує, що у зв'язку з відсутністю повного виконання підрядником своїх зобов'язань за договором у визначені строки, замовником реалізовано право звернення до Банку-гаранту з письмовою вимогою про сплату гарантійного платежу. В свою чергу, гарантом умови банківської гарантії виконані належним чином та у повному обсязі.
Не погоджуючись з додатковим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "ОГТС України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Норма Плюс" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Скаржник, зокрема, посилається на неспівмірність та недоведеність реального понесення позивачем витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі. На думку апелянта, заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є надмірно великим, неспівмірним із складністю справи, а відтак необґрунтованим.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ОГТС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Судді Буравльов С.І. та Шапран В.В. перебували у відпустці з 28.07.2025 до 01.08.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОГТС України" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2645/25. Учасникам справи встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 20.08.2025.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.08.2025 апеляційну скаргу ТОВ "ОГТС України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОГТС України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25. Об'єднано апеляційні скарги ТОВ "ОГТС України" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 та на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.10.2025. Учасникам справи надано строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 25.08.2025.
18.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2645/25.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційні скарги
17.08.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ОГТС України" та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25 без змін.
Так, у відзиві позивач зазначає, що положення договору не можуть змінювати вимоги статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим, якщо роботи, відповідно до умов договору, виконані позивачем у повному обсязі, але навіть із простроченням, банківська гарантія має бути йому повернена.
На переконання позивача, місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач незаконно утримує кошти позивача у розмірі суми банківської гарантії, тому єдиним ефективним засобом порушених прав у даній справі є стягнення суми банківської гарантії з відповідача на рахунок позивача, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25, в частині стягнення з ТОВ "ОГТС України" 1 205 151,60 грн є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення інших учасників справи
25.08.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "ОГТС України" подані заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких останнє надає письмові пояснення по суті спору.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 22.10.2025 з'явилися представники сторін.
Слід зазначити, що 22.10.2025, через систему "Електронний суд", третьою особою подано клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 ГПК України).
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги своїх апеляційних скарг, з викладених у них підстав та просив їх задовольнити.
Представники позивача, у свою чергу, заперечили проти задоволення апеляційних скарг, просили суд апеляційної інстанції відмовити у їх задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
09.12.2022 між ТОВ "ОГТС України" (замовник) та ТОВ "Норма Плюс" (підрядник) укладено договір про закупівлю послуг №4600006859, відповідно до пункту 1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи, відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток №1), Договірною ціною (додаток №2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно з договірною ціною (додаток №2), становить 24 103 032,00 грн, у тому числі ПДВ - 4 017 172,00 грн (пункт 3.1 договору).
У додатковій угоді №1 від 07.11.2023 сторони обумовили, що ціна договору становить 24 102 996,35 грн.
Оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 календарних днів, але не пізніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджуються актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт (пункт 3.3 договору).
Відповідно до пункту 4.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання договору з обов'язковим дотриманням погодженого з замовником графіку виконання робіт (додаток №3).
Датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником в порядку передбаченому розділом 5 цього Договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (пункт 4.3 договору).
За умовами пунктів 4.4, 4.5 договору місце виконання робіт (далі - об'єкт) - ГРС Калинівка, м. Калинівка, Хмільницький район, Вінницька область. Передбачені цим договором роботи підрядник виконує в умовах діючого виробництва, яке є об'єктом підвищеної небезпеки. При цьому, підрядник виконує роботи не порушуючи режимів транспорту газу та роботи газотранспортної системи, вимог промислової безпеки та охорони праці із залученням своїх висококваліфікованих фахівців з використанням сучасних технологій.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.
Роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором (пункт 6.18 договору).
Пунктом 7.3.1 договору закріплено обов'язок підрядника виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи, відповідно до Технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
У випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток №3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Згідно з пунктом 10.12.1 договору замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки, згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника.
Відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пункту вимірювання витрати газу ГРС Калинівка)", згідно з оголошенням про проведення процедури закупівлі №ІІА-2022-11-09-010793-а, оприлюдненого на вебпорталі Уповноваженого органу 09.11.2022, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (далі - Гарантія) на суму 1 205 151,60 грн, що становить 5% відсотків ціни цього договору (пункт 10.9.1 договору).
Термін дії Гарантії - до 14.02.2024 включно (пункт 10.9.3 договору).
За змістом пункту 10.9.6 договору забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку), згідно з умовами договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії у паперовій формі. Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта. Моментом належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомленні) замовника.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (підпункт 11.1 пункту 11 договору).
Графіком виконання робіт (додаток №3 до договору) сторони погодили, що з моменту укладення договору: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації (І етап) мають бути завершені протягом 120 днів; виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи (II етап) мають бути завершені протягом 300 днів; пусконалагоджувальні роботи (III етап) мають бути завершені протягом 365 днів.
07.12.2022 між ТОВ "ОГТС України" (принципал) та АТ "КБ "Глобус" (банк-гарант) укладено договір про надання гарантії №30133/ЮГ-22, відповідно до пункту 1.1 якого Гарант надає гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі: "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Калинівка)", згідно з оголошенням про закупівлю №UA-2022-11-09-010793-а, що проводилася ТОВ "ОГТС України" (бенефіціар).
Сума і валюта гарантії 1 205 151,60 грн. Строк дії гарантії - з 07.12.2022 до 14.02.2024 включно (пункти 2.1, 2.2 договору про надання гарантії).
07.12.2022 АТ "КБ "Глобус" (гарант) видано банківську гарантію №30133, якою гарант гарантував належне виконання принципалом (позивачем) зобов'язань по виконанню договору та безумовно зобов'язався протягом п'яти банківських після отримання вимоги бенефіціара (відповідача) сплатити йому повну суму банківської гарантії у розмірі 1 205 151,60 грн без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачені у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
Пунктом 10.9.5 договору встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
Як зазначає позивач, 26.01.2024 він отримав лист Банку-гаранта від 26.01.2024 №1-400, яким останній повідомив, що до нього надійшла вимога SWIFT повідомлення O UGASUAUKXXX 798 DEM-25012024/1 (suffix 240126186535) про оплату гарантійного платежу за банківською гарантією від 07.12.2022 №30133, що надана на користь ТОВ "ОГТС України" в розмірі 1 205 151,60 грн. Відповідно до зазначеної інформації у SWIFT повідомленні О UGASUAUKXXX 798 DEM-25012024/1 письмова вимога відповідача на оплату банківської гарантії виставлена у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язань за договором.
Платіжною інструкцією кредитового переказу від 02.02.2024 №11527 підтверджено перерахування банком на користь відповідача суми банківської гарантії у розмірі 1 205 151,60 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2024 позивач сплатив на користь АТ "КБ "Глобус" грошові кошти у розмірі 1 205 151,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 02.02.2024 №2557.
При цьому, як стверджує позивач, роботи за договором виконані в повному обсязі. Однак, відповідачем, в силу приписів статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі", не повернуто грошові кошти, які ним отримані в якості забезпечення виконання договору, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про неналежне виконання підрядником зобов'язань за договором, що є підставою для задоволення замовником (бенефіціаром) своїх вимог на умовах, визначених гарантією.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25 оскаржується відповідачем, в частині задоволення позову про стягнення з ТОВ "ОГТС України" на користь ТОВ "Норма Плюс" грошових коштів у сумі 1 205 151,60 грн, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України, судова колегія перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі наступних правочинів:
- договору про закупівлю послуг від 09.12.2022 №4600006859, укладеного між позивачем (підрядник) та відповідачам (замовник), та за правовою природою є договором будівельного підряду;
- договору про надання гарантії від 07.12.2022 №30133/ЮГ-22, укладеного між позивачем (принципал) та АТ "КБ "Глобус" (банк-гарант);
- Банківської гарантії від 07.12.2022 №30133, наданої банком відповідачу, яка є одностороннім правочином та одним з видів забезпечення виконання зобов'язань.
Положеннями статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно зі статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Статтею 560 ЦК України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За приписами статті 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання (стаття 562 ЦК України).
Згідно зі статтею 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму, відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення зобов'язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов'язанням.
Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов'язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб'єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, відповідно до пункту 9 частини 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів.
По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися.
По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №910/2693/18, від 27.01.2020 у справі №911/1867/18.
З огляду на наведене, під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Отже, неналежне виконання зобов'язання - це порушення умов, визначених змістом зобов'язання (виконання зобов'язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконані боржник виконує обов'язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом.
За загальними умовами виконання зобов'язання, що містяться у статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі статтею 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту
За змістом частин 1, 3, 4 статті 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, у пункті 1.2 договору від 09.12.2022 №4600006859 сторонами визначено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (додаток №1), Договірною ціною (додаток №2) та Графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
У пункті 4.1 договору сторонами узгоджено, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого з замовником Графіку виконання робіт (додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до пункту 4.2 договору строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.
У пункті 4.3 договору узгоджено, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.
Так, у додатку №3 до договору, яким сторонами затверджено Графік виконання робіт, де визначено наступні строки: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень за отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів (до 08.04.2023); виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 календарних днів (до 05.10.2023); пусконалагоджувальні роботи - 365 календарних днів (до 09.12.2023).
Згідно з пунктом 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва (пункт 5.2 договору).
У випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт, до моменту надання повного комплекту виконавчої документації (пункт 5.3 договору).
За умовами пункту 7.3.1 договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (додаток №3) строки роботи, відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.
Пунктом 6.18 договору встановлено, що роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акта приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано умови договору, що підтверджується, зокрема: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 01.05.2023 №53; актом вартості устаткування; актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2024 року №1; актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2024 року №1; актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №1; актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 року №1; актом вартості устаткування за грудень 2023 року. Наведені акти підписані без зауважень обома контрагентами.
Крім того, в матеріалах справи наявний акт про завершення робіт від 05.12.2024 по договору від 09.12.2022 №4600006859, яким підтверджено, що відповідно до цього договору підрядник виконав, а замовник прийняв визначені предметом договору послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пункту вимірювання газу ГРС "Калинівка"). Вартість послуг склала 23 717 881,77 грн, економія вартості фактично виконаних робіт відбулась за рахунок уточнення обсягів робіт. Якість виконаних ТОВ "Норма Плюс" робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів, інших нормативних документів, що регламентують проведення будівельних робіт, технічним характеристикам нормативно-технічної документації та документації заводів, фірм виробників. Акт підписаний обома контрагентами без зауважень.
Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що роботи за договором виконанні позивачем у повному обсязі, а відповідачем вказані роботи прийняті без будь-яких зауважень 05.12.2024, що підтверджується долученими до справи документами.
За приписами частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/4460/19, від 14.01.2019 у справі №910/3777/18.
Крім того, в пункті 10.9.6 договору сторонами передбачено, що забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених статтею 27 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку), згідно з умовами договору, протягом 5 банківських днів з дня настання таких обставин.
Тобто, з моменту повного виконання позивачем зобов'язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не виконано відповідачем в порушення вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору.
Приймаючи до уваги вищенаведене у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується судова колегія, про наявність підстав для повернення замовником (відповідачем) забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору, не залежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору в частині строків виконання робіт.
При цьому, судом взято до уваги висновки Верховного Суду, наведені у постановах від 25.09.2024 у справі №910/12114/23 та від 25.03.2025 №910/11352/24, в яких колегія суддів виснувала: "До того ж до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України "Про публічні закупівлі", відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання".
З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем виконано роботи за договором у повному обсязі, що в свою чергу виключає право відповідача на збереження у себе коштів, отриманих в якості банківської гарантії.
Отже, враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач здійснив повне виконання зобов'язання за договором, укладеним між сторонами, та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору.
Заперечення відповідача спростовуються встановленими вище обставинами та висновками Верховного Суду, які наведеними у постановах від 25.09.2024 у справі №910/12114/23 та від 25.03.2025 у справі №910/11352/24.
Також суд першої інстанції зауважив, що предметом договору від 09.12.2022 №4600006859 є саме надання послуг з ремонту і після їх надання, договір є належним чином виконаним. Наявність нарахованих відповідачем штрафних санкцій за не своєчасне виконання договірних зобов'язань, не свідчить про невиконання позивачем договору та не є підставою для утримання суми банківської гарантії.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми банківської гарантії у сумі 1 205 151,60 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо додаткового рішення додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 244 ГПК України унормовано, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з частинами 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 16 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
У позовній заяві ТОВ "Норма Плюс" вказувало, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат складається з судового збору та витрат на правову допомогу, докази в підтвердження розміру останніх будуть подані в порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 ГПК України.
У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на оплату професійної правничої допомоги у загальному розмірі 42 000,00 грн.
На підтвердження розміру витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 23.12.2023 №13/23, укладений між Адвокатським об'єднанням "Міжнародна правова безпека" (адвокатське об'єднання) та ТОВ "Норма Плюс" (клієнт), відповідно до пункту 1.1 якого цей договір регулює правовідносини сторін, за якою адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами пункту 3.1 договору за правову допомогу, передбачену цим договором, клієнт сплачує адвокатському об'єднанню гонорар у розмірі, встановленому за домовленістю сторін у додатку до договору.
Сторонами підписано додаткову угоду від 27.01.2025 №4, в якій визначено, що 1 година надання послуг коштує 3 000,00 грн.
Також, позивач надав:
- акт наданих послуг за березень місяць від 31.03.2025, яким підтверджено надання наступних послуг: 05.03-10.03.2025 - підготовка та подача позовної заяви до Господарського суду міста Києва до ТОВ "ОГТС України" про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню та стягнення коштів у розмірі 1 205 151,60 грн тривалістю 8 годин, загальною вартістю - 24 000,00 грн;
- акт наданих послуг за квітень місяць від 28.04.2025, яким підтверджено надання наступних послуг: 01.04-10.04.2025 - підготовка та подача відповіді на відзив у справі №910/2645/25 тривалістю 3 години на суму 9 000,00 грн; 01.04-17.04.2025 участь представника в судовому засіданні у справі №910/2645/25 тривалістю 2 години на суму 6 000,00 грн;
- акт наданих послуг за травень 2025 від 27.05.2025, яким підтверджено надання наступних послуг: 15.05.2025 участь представника в судовому засіданні у справі №910/2645/25 тривалістю 1 година на суму 3 000,00 грн.
Акти підписані та скріплені печатками обох контрагентів без зауважень та підтверджують надання позивачу правової допомоги у справі №910/2645/25 загальною вартістю 42 000,00 грн.
Позивач надав копії платіжних інструкцій від 31.03.2025 №4747 на суму 69 000,00 грн, від 28.05.2025 №4946 на суму 108 000,00 грн та від 28.04.2025 №4858 на суму 63 000,00 грн на оплату послуг професійної правничої допомоги за договором. Місцевий господарський суд відзначив, що позивачем оплачено загальну вартість послуг, визначену у поданих до суду актах, яка включає правову допомогу загалом за певний місяць, в тому числі і в даній справі.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Судом першої інстанції враховано, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.
З аналізу поданих доказів, предмету спору та ціни позову, не вбачається, що розмір правової допомоги, визначений позивачем, є надмірним чи не співмірним.
Разом із тим, відповідач не наводить власної позиції щодо суми понесених позивачем витрат на правову допомогу, яка є розумною та виправданою.
Згідно з частиною 1 статті 15 ГПК України пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено дві позовні вимоги у справі №910/2645/25. Судом першої інстанції задоволено одну вимогу про стягнення грошових коштів та відмовлено у задоволенні вимоги про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.
Оскільки, позов задоволено частково, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом щодо розподілу витрат на правову допомогу пропорційно кількості задоволених вимог, а отже з відповідача підлягає стягненню 50% від вартості витрат позивача на правову допомогу.
Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позовних вимог, а також складності справи, та заперечення відповідача, оцінюючи фактичні витрати позивача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, з огляду на те, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу відповідає критеріям співмірності, пропорційності та розумної необхідності, керуючись принципом розумності судових витрат та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 21 000,00 грн, що становить 50% від суми таких витрат, вказаних в актах прийому-передачі наданих послуг.
Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову та часткове задоволення заяви ТОВ "Норма Плюс" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційні скарги ТОВ "ОГС України" задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов'язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ТОВ "ОГС України".
Розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 судом не здійснюється, оскільки сплата судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Законом України "Про судовий збір" не передбачена.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 у справі №910/2645/25 залишити без змін.
3. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2025 у справі №910/2645/25 залишити без змін.
4. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2025 покласти на апелянта.
5. Матеріали справи №910/2645/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 03.11.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран