вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. Справа №910/4279/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Шапрана В.В.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Осипов Д.О.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські облікові системи"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025
у справі №910/4279/25 (суддя Щербаков С.О.)
за позовом Служби безпеки України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські облікові системи"
про стягнення 427 635,00 грн
Короткий зміст позовних вимог
Служба безпеки України (далі - СБУ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські облікові системи" (далі - ТОВ "Українські облікові системи") про стягнення штрафних санкцій в розмірі 427 635,00 грн, з яких: 266 985,00 грн - пеня, 160 650,00 грн - штраф.
Обґрунтовуючи позовні вимоги СБУ посилалася на порушення ТОВ "Українські облікові системи" умов договору про закупівлю послуг за державні кошти від 15.03.2024 №19/1-22в, в частині пропуску строку надання послуг, у зв'язку з чим позивач, на підставі пункту 8.3 договору, здійснив нарахування пені в сумі 266 985,00 грн та штрафу в розмірі 160 650,00 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 позов задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Українські облікові системи" на користь СБУ штрафні санкції в розмірі 427 635,00 грн та судовий збір в сумі 5 131,62 грн.
Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання з надання послуг та за відповідний період прострочення, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 266 985, 00 грн за періоди з 01.08.2024 до 06.12.2024, з 01.11.2024 до 06.12.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024 та з 07.12.2024 до 31.12.2024. Крім того, місцевим господарським судом перевірено розрахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача розміру штрафів, з урахуванням приписів чинного законодавства України та пункту 8.3 договору, і встановлено, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 160 650,00 грн штрафу в розмірі 7% від вартості послуг, строк надання яких прострочено понад 30 днів, є обґрунтованою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішеннями місцевого господарського суду, ТОВ "Українські облікові системи" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без з'ясування обставин, які мають важливе значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення, а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не надано жодної оцінки частині аргументів відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Українські облікові системи" у справі №910/4279/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2025 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
11.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання скаржника про усунення недоліків апеляційної скарги.
Головуючий суддя Сітайло Л.Г. перебувала у відпустці з 11.08.2025 до 12.08.2025 та з 14.08.2025 до 29.08.2025.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025, у зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В. які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем з 25.08.2025 до 12.09.2025 у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 для розгляду справи №910/4279/25 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Майданевич А.Г., Кропивна Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Українські облікові системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.09.2025. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4279/25. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 19.09.2025.
18.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4279/25.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2025, у зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем з 19.09.2025 на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025, для розгляду справи №910/4279/25 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 прийнято до провадження апеляційну скаргу ТОВ "Українські облікові системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Майданевич А.Г. та призначено її розгляд на 21.10.2025.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
13.09.2025, через систему "Електронний суд", позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити апеляційну скаргу ТОВ "Українські облікові системи" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 - без змін.
Так, у відзиві СБУ повністю погоджується з рішенням суду першої інстанції, як таким, що ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права та вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною, а також такою, що не підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 21.10.2025 з'явився представник позивача.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з частинами 3, 8 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Таким чином, відповідач повідомлений судом апеляційної інстанції про дату, час та місце проведення судового засідання апеляційним господарським судом. При цьому, явка обов'язковою не визнавалась, а тому справа №910/4279/25 розглядається за його відсутності.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
15.03.2024 між СБУ (замовник) та ТОВ "Українські облікові системи" (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №19/1-22в, за умовами якого виконавець зобов'язується у терміни, в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати послуги, пов'язані з програмним забезпеченням, код за ДК 021:2015 72260000-5 (Послуги, пов'язані з програмним забезпеченням - комп'ютерної програми "БюджетСофт") без передачі права власності, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх у порядку і на умовах, визначених цим договором, а саме:
- послуги з технічної підтримки та постачання оновлень примірників ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" (далі - ПЗ), відповідно до Технічної специфікації (додаток №1 до договору) та Технічних вимог (додаток №2 до договору) і на умовах цього договору (пункт 1.1.1 договору);
- послуги з постачання примірників ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" (робоче місце) у складі модулів, як результату комп'ютерного програмування у вигляді комп'ютерної програми, версії, конфігурації та кількості робочих місць, згідно з Технічною специфікацією (додаток №1 до договору), проведення тестування працездатності програмного забезпечення на комп'ютерній техніці замовника і на умовах цього договору та Технічними вимогами (додаток №2 до договору) (пункт 1.1.2 договору);
- послуги з установки/інсталяції/відтворення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт", відповідно до пункту 1.3 Технічної специфікації (додаток №1 до цього договору) та на умовах цього договору (пункт 1.1.3 договору);
- послуги питань обслуговування ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" та адаптування його функціоналу під потреби замовника, відповідно до Технічної специфікації (додаток №1 до договору) і Технічних вимог (додаток №2 до договору) та на умовах цього договору (пункт 1.1.4 договору);
- послуги з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника, відповідно до пункту 1.5 та пункту 2.3 Технічної специфікації (додаток №1 до договору) та на умовах цього договору (пункт 1.1.5 договору).
Ціна договору складає 8 845 620,00 грн, у тому числі ПДВ - 1 474 270,00 грн. Оплата буде здійснена по КПКВ 6521010 за КЕКВ 2240, загальний фонд (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору платником за цим договором є СБУ.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що замовник здійснює оплату послуг на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично надані виконавцем послуги на підставі належним чином оформлених документів виконавця (актів приймання-передачі послуг, тощо) протягом 10 банківських днів з дня підписаного акта приймання-передачі послуг, при наявності бюджетних призначень на ці цілі, з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій (акти приймання-передачі наданих послуг направляються замовнику не пізніше 25.12.2024).
Відповідно до пункту 4.1 договору строк надання виконавцем послуг замовнику - з 01.01.2024 до 31.12.2024.
Місце надання виконавцем послуг замовнику визначено додатком №1 до цього договору (пункт 4.2 договору).
Пунктом 4.7 договору встановлено, що під час надання послуг сторони зобов'язані належним чином перевірити у повному обсязі факт надання послуг, згідно з Технічною специфікацією (додаток №1 до договору), а також оформити всі необхідні документи, що засвідчують факт приймання-передачі послуг.
Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та діє в межах строку дії правового режиму воєнного стану в Україні, але в будь-якому разі до 31.12.2024, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за договором, щодо взаєморозрахунків, виконання продавцем своїх гарантійних зобов'язань та в інших визначених договором випадках - є обов'язковим до виконання в повному обсязі. Сторони дійшли спільної згоди, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його підписання з 01.01.2024 (пункт 7.1 договору).
Додатком №1 до договору, сторони погодили технічну специфікацію (в редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2024).
Відповідно до Технічної специфікації (додаток №1 до договору в редакції додаткової угоди №1 від 23.12.2024) вартість створення додаткового функціоналу модуля "Харчування" - 765 000,00 грн; додаткового функціоналу розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" - 765 000,00 грн; додаткового функціоналу модуля "Постачання, склад та реалізація" - 765 000,00 грн.
Додатком №1 до договору сторони погодили технічні вимоги.
У розділі 5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) визначено деталізований перелік послуг з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника.
Пунктом 5.3 розділу 5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) визначено перелік послуг з удосконалення програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника, а саме: створення додаткового функціоналу модулів "Харчування", "Постачання, склад та реалізація" та розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія", створення додаткового функціоналу ділянки з обліку відряджень та створення додаткового функціоналу ділянки з обліку внутрішніх розрахунків з підзвітними підрозділами (внутрішньовідомча передача).
У пункті 5.3.1 розділу 5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) передбачено, що створення додаткового функціоналу модуля "Харчування" здійснюється з внесенням змін в структуру баз даних, що повинно забезпечити функціонал передбачений пунктами 5.3.1.1-5.3.1.10.
Пунктом 5.3.2 розділу 5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) визначено деталізований перелік послуг щодо створення додаткового функціоналу модуля "Постачання, склад та реалізація", що передбачає собою внесення змін в структуру бази даних, що повинно забезпечити функціонал передбачений пунктами 5.3.2.1-5.3.2.8.
У пункті 5.3.3 розділу 5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) визначено деталізований перелік послуг щодо створення додаткового функціоналу розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія", що передбачає собою внесення змін в структуру бази даних, що повинно забезпечити функціонал передбачений пунктами 5.3.3.1-5.3.3.5.
Згідно з пунктом 5.5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) перед початком розробки створення удосконалень програмного забезпечення передбачених Технічною специфікацією (додаток №1 до договору) сторонами складається деталізований перелік вимог до кожного модуля окремо із зазначенням термінів виконання, який не може перевищувати 3 місяці.
Так, на виконання пункту 5.5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) сторонами складено та підписано План надання послуг з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника за договором (далі - План), відповідно до якого встановлено: назва модуля чи функціонал, що удосконалюється; строк завершення розробки удосконалень; строк становлення та налаштування розроблених удосконалень; очікуваний результат (посилання на пункти Технічних вимог (додаток №2 до договору), які визначають деталізований перелік послуг щодо створення виконавцем під потреби замовника додаткового функціоналу розділу модулів "Харчування", "Постачання, склад та реалізація" та розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія").
Відповідно до пунктів 1, 2, 5 Плану повинні бути встановлені та налаштовані додаткові функціонали:
1) модуля "Харчування" до 31.07.2024;
2) розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" до 31.10.2024;
3) модуля "Постачання, склад та реалізація" до 31.07.2024.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач звертався до позивача з листом від 23.10.2024 №34, в якому повідомив, що фахівці з комп'ютерної програми "БюджетСофт" мають велику загрузку через те, що задіяні на інших напрямках і локаціях підрозділів СБУ, які розташовані по всій Україні. Затримка також спричинена проблемою з подальшим бронюванням працівників відповідача та супутніми наслідками його відсутності. У зв'язку з цим, відповідач запропонував позивачу змінити терміни плану надання послуг з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника за договором від 15.03.2024 №19/1-22в.
Листом від 18.12.2024 №19/1/10-10330вс позивач надав відповідь на вищезазначений лист відповідача, в якому зазначив, що відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, істотні умови договору про закупівлю, в частині продовження строку його дії, можуть змінюватись за умови виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Проте, з огляду на наведені відповідачем обґрунтування причин невиконання договірних зобов'язань, передбачених Планом надання послуг з удосконалення ліцензійного програмного терміни, забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника за договором, позивач зазначив, що не вбачає правових підстав для продовження зазначених y Плані термінів надання послуг до 31.12.2024.
Так, у грудні 2024 року відповідачем надано позивачу послуги з встановлення та налаштування додаткових функціоналів модуля "Харчування" та модуля "Постачання, склад та реалізація" на загальну суму 2 327 535,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття послуг від 23.12.2024 №114 на суму 1 509 892,50 грн та від 23.12.2024 №122 на суму 817 642,50 грн.
Проте, послуги із створення додаткового функціоналу розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" надано не було.
Позивач звернувся до відповідача з претензіями від 11.12.2024 №10/18-6254ВС та від 31.12.2024 №19/18-6713ВС, в яких, у зв'язку із порушенням строків надання послуг, просив відповідача сплатити суму пені та штрафу.
Листом від 27.01.2024 №44 відповідач відхилив претензії позивача, з підстав того, що між ним та позивачем не погоджено деталізований перелік вимог до кожного модуля для надання послуги з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт", а послуги надані в межах передбачених термінів договором, тобто до 31.12.2024.
Звертаючись до суду з даним позовом, СБУ стверджує, що відповідач не надав послуги у визначені Планом надання послуг з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника за спірним договором строки, тобто до 31.07.2024 та до 31.10.2024 відповідно. На підставі викладеного, просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 427 635,00 грн, з яких: 266 985,00 грн - пеня за періоди з 01.08.2024 до 06.12.2024, з 01.11.2024 до 06.12.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024 та з 07.12.2024 до 31.12.2024, а також 160 650,00 грн - штраф у розмірі 7% від вартості послуг, строк надання яких прострочено понад 30 днів.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором про надання послуг.
Згідно зі статтею 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на виконання пункту 5.5 Технічних вимог (додаток №2 до договору) сторонами складено та підписано План надання послуг з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника за договором, відповідно до якого встановлено: назва модуля чи функціонал, що удосконалюється; строк завершення розробки удосконалень; строк становлення та налаштування розроблених удосконалень; очікуваний результат (посилання на пункти Технічних вимог (додаток №2 до договору), які визначають деталізований перелік послуг щодо створення виконавцем під потреби замовника додаткового функціоналу розділу модулів "Харчування", "Постачання, склад та реалізація" та розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія").
Згідно з пунктами 1, 2, 5 Плану повинні бути встановлені та налаштовані додаткові функціонали:
1) модуля "Харчування" до 31.07.2024;
2) розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" до 31.10.2024;
3) модуля "Постачання, склад та реалізація" до 31.07.2024.
Як зазначалось вище, у грудні 2024 року відповідачем надано позивачу послуги з встановлення та налаштування додаткових функціоналів модуля "Харчування" та модуля "Постачання, склад та реалізація" на загальну суму 2 327 535,00 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття послуг від 23.12.2024 №114 на суму 1 509 892,50 грн та від 23.12.2024 №122 на суму 817 642,50 грн.
Отже, відповідачем надано послуги з встановлення та налаштування додаткових функціоналів модуля "Харчування" та модуля "Постачання, склад та реалізація" з порушенням строків погоджених сторонами, а саме Планом надання послуг з удосконалення ліцензійного програмного забезпечення - комп'ютерної програми "БюджетСофт" під потреби замовника за спірним договором.
При цьому, відповідно до актів здачі-приймання послуг від 23.12.2024 №114 та від 23.12.2024 №122 послуги зі створення додаткового функціоналу розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" надано не було.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За приписами частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).
Таким чином, відповідач зобов'язаний був надати послуги щодо встановлення та налаштування додаткових функціоналів модуля "Харчування" до 31.07.2024; розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" до 31.10.2024 та модуля "Постачання, склад та реалізація" до 31.07.2024. Проте відповідачем надано послуги щодо модуля "Харчування" та модуля "Постачання, склад та реалізація" 23.12.2024, тобто з порушенням погоджених сторонами строків, а послуги зі створення додаткового функціоналу розділу "Гуртожиток" модуля "Бухгалтерія" надані не були.
При цьому, суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача стосовного того, що він не виконав своє зобов'язання у строк, у зв'язку з порушенням позивачем пункту 6.2.3 договору, внаслідок неповідомлення про зміну реквізитів, місцезнаходження, оскільки відповідачем на надано доказів, а судом в свою чергу не встановлено, що позивачем з моменту укладення сторонами договору змінювалися реквізити, зокрема місцезнаходження.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 427 635,00 грн, з яких: 266 985,00 грн - пеня за періоди з 01.08.2024 до 06.12.2024, з 01.11.2024 до 06.12.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024 та з 07.12.2024 до 31.12.2024, а також 160 650,00 грн - штраф у розмірі 7% від вартості послуг, строк надання яких прострочено понад 30 днів.
Пунктом 8.3 договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Видами забезпечення виконання зобов'язання, за змістом положень частини 1 статті 546 ЦК, є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, а частиною 2 цієї норми встановлено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в статті 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.
Сторонами у договорі погоджено, що за порушення строків виконання зобов'язання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Колегія суддів, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, погоджується з судом першої інстанції, що він відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання з надання послуг та за відповідний період прострочення, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 266 985,00 грн за періоди з 01.08.2024 до 06.12.2024, з 01.11.2024 до 06.12.2024, з 07.12.2024 до 22.12.2024 та з 07.12.2024 до 31.12.2024.
Крім того, місцевий господарський суд слушно зауважив, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №917/194/18, від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.
Також, перевіривши розрахунок заявленого позивачем розміру штрафу, з урахуванням приписів чинного законодавства України та пункту 8.3 договору, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що сума нарахована вірно, відповідно до вимог законодавства та умов договору, а тому до стягнення з відповідача підлягають 160 650,00 грн штрафу.
З огляду на наведене, на переконання судової колегії, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог СБУ.
Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Українські облікові системи" задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на ТОВ "Українські облікові системи".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські облікові системи" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.07.2025 у справі №910/4279/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські облікові системи".
4. Матеріали справи №910/4279/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 03.11.2025.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді В.В. Шапран
А.Г. Майданевич