Житомирський апеляційний суд
Справа №274/2661/25 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.
Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М.
30 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Павицької Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м.Житомирі
цивільну справу №274/2661/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою через адвоката Ковальчука Андрія Олександровича,
на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Вдовиченко Т.М. в м.Бердичеві,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 через представника адвоката Антонюк О.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2017 року в справі №274/1475/17 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з твердої грошової суми на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позов обґрунтований тим, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2017 року в справі №274/1475/17 визначена зміна виду і розміру стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 досягли повноліття та аліменти на їх утримання не стягуються, а ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ще потребують утримання батьків. Розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей є занадто низьким та несистематичним, існувала велика заборгованість зі сплати коштів. Наразі батько дітей офіційно працевлаштований, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 . Відповідно до довідки-розрахунку, виданою відділом ДВС, заборгованість зі сплати аліментів складала 203 283 грн. Вказані кошти були стягнуті з відповідача шляхом відкриття кримінальних проваджень, застосування санкцій виконавчою службою та накладання усіх передбачених обмежень. Лише у квітні 2025 року всі борги були стягнуті з ОСОБА_2 . Син та донька навчаються у старших класах, що тягне значні матеріальні затрати. Діти готуються до вступу у ВНЗ, відвідують репетиторів. Мати постійно несе витрати на оздоровлення, спортивні заняття, лікування сина та доньки, оскільки вони часто хворіють і вимушені відвідувати лікаря та проводити заходи щодо лікування. За такий тривалий період збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і батьки мають спільно, як у грошовій, так і у натуральній формі виконувати свій батьківський обов'язок. Матеріальне становище не дозволяє їй ( ОСОБА_1 ) самостійно в повному обсязі виконувати батьківський обов'язок за обох батьків, оскільки через стан здоров'я наразі вона не працює. Вказані обставини є суттєвими та вагомими підставами для зміни порядку способу стягнення аліментів.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задоволений частково. Змінений спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2017 року, та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення старшою дитиною повноліття, після чого стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття. Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили. Виконавчий лист №274/1475/17, виданий в цивільній справі за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, відкликано, та після закінчення його виконання станом на день набрання законної сили рішенням суду, повернути до суду, що його видав. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. У задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.
Не погодившись частково із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 через адвоката Ковальчука А.О. подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині зміни способу стягнення аліментів, яким позов задоволений, скасувати та ухвалити нове, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в розмірі 1/5 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення дітьми повноліття.
Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що борги зі сплати аліментів, які ним сплачені, не є показником недобросовісності щодо сплати аліментів та виконання батьківського обов'язку, а лише вказують на те, що у нього були відсутні фінансові можливості належним чином виконувати свої обов'язки. Позивач не надала жодної аргументації стосовно неможливості підтвердити відповідні обставини, наприклад, купівлю підручників, канцелярських приладь. Також не надано доказів на підтвердження витрат на оздоровлення, спортивні заняття, лікування сина та доньки. Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу стосовно того, що він отримує високе грошове забезпечення та щорічну додаткову винагороду. Наголошено на тому, що він ( ОСОБА_2 ), як і інші військовослужбовці, змушений за власний рахунок придавати необхідну для проходження служби амуніцію, витрачати свої власні кошти для забезпечення своїх базових потреб, витрачати кошти на ремонт волонтерських автомобілів, ремонт генераторів, купівлю палива, засобів зв'язку та спостереження, якими нажаль держава не забезпечує, а тому значна частина грошового забезпечення витрачається саме на такі потреби. В суді не ставилося питання щодо переваги одних дітей перед іншими. Наявність на утриманні у нього інших дітей є обставиною, на яку повинен звертати увагу суд та враховувати при визначенні розміру аліментів. Судом не було враховано, що на його утриманні знаходиться його батько, який є особою з інвалідністю 2-ої групи. Наявність у батька пільг не звільняє його ( ОСОБА_2 ) від морального обов'язку сина доглядати за батьком. Суд першої інстанції не надав жодної оцінки його стану здоров'я, внаслідок виконання бойових завдань по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Враховуючи поранення та погіршення стану здоров'я, йому призначене лікування та реабілітаційні заходи у медичному закладі. Йому ( ОСОБА_2 ) на ці процедури необхідні значні кошти.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 через адвоката представника ОСОБА_12 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Аргументи відзиву на апеляційну скаргу грунтуються на тому, що наразі її ( ОСОБА_1 ) матеріальне становище не дозволяє самостійно утримувати дітей. Діти навчаються у старших класах, що передбачає значні матеріальні затрати, оскільки вони готуються до вступу у ВНЗ та відвідують репетиторів. Збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку і батьки мають спільно виконувати свій батьківський обов'язок. Матеріальне становище не дозволяє їй ( ОСОБА_1 ) самостійно у повному обсязі виконувати батьківський обв'язок за обох батьків, оскільки через стан здоров'я вона ( ОСОБА_1 ) наразі не працює. Більше того, перебуває у декретній відпустці, бо народила дитину. Матеріальний стан відповідача покращився, він проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 та має стабільний дохід. Розмір аліментів, які сплачує відповідач на утримання дітей, є занадто низьким, а тому наявні підстави для зміни способу стягнення аліментів. Батько не телефонує дітям, не зустрічається з ними, не володіє інформацією щодо їх стану здоров'я, справ у школі, особистого життя. Сам факт супротиву щодо сплати аліментів і зміни способу їх стягнення з твердої грошової суми на частку від доходів свідчить про ставлення батька до дітей та його незацікавленість у нормальних стосунках зі своїми дітьми. Стан здоров'я ОСОБА_2 не став причиною звільнення його з лав ЗСУ, він продовжує службу, а тому будь-яких підстав для ухилення від своїх батьківських обов'язків немає. Батько дітей не звертався до суду про зменшення розміру стягнення аліментів, а в даному провадженні розглядається зовсім інше питання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої ст.27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст.150, 180 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст.181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частиною першою ст.192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Стаття 192 СК України передбачає можливість змінити раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі №565/2071/19, від 28 травня 2021 року в справі №715/2073/20 викладений правовий висновок щодо застосування ст.192 СК України: «Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану».
Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Отже, стягувач аліментів має право звертатися до суду із позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів. Верховний Суд підтримує цю позицію, зокрема, посилаючись на частину третю ст.181 СК України. Згідно з цією нормою, одержувач аліментів може змінити спосіб їх стягнення, встановлений судовим рішенням, і для цього не обов'язково доводити істотні зміни в матеріальному чи сімейному стані, як це передбачено для зміни розміру аліментів.
Так, із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_13 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.20,24).
ОСОБА_11 змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (а.с.7-10).
Відповідно до витягів з реєстру Бердичівської територіальної громади ОСОБА_1 та діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6,17,22).
Згідно з рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 червня 2017 року в справі №274/1475/17 змінено розмір стягуваних за рішенням суду аліментів зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 , шляхом зміни способу їх стягнення. Вирішено стягувати зі ОСОБА_2 користь ОСОБА_11 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 500 гривень, щомісячно, на кожну дитину, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття (а.с.14-15).
Відповідно до довідки-розрахунку Бердичівського відділу ДВС від 26 грудня 2022 року №18/23964745, станом на 30 листопада 2022 року заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 перед ОСОБА_11 становила 203 283 грн (а.с.16).
Відповідач ОСОБА_2 також є батьком дітей: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.59).
На виконанні у Бердичівському відділі ДВС перебуває АСВП №77996181 із примусового виконання судового наказу №274/2879/25, виданого 05 травня 2025 року Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_17 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 25 квітня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.53 зворот).
Відповідач ОСОБА_2 в апеляційній скарзі також посилається на те, що на його утриманні перебуває його батько ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є особою з інвалідністю 2-ої групи (а.с.55).
Згідно з виписки №2968 із медичної карти стаціонарного хворого КНП "Самарівська ЦМЛ" СМР" від 30 травня 2025 року, ОСОБА_2 отримав АКБТ із перфорацією лівої барабанної перетинки (оперативного лікування не потребує) (а.с.57). Вогнепальне осколкове дотичне поранення обличчя. Вогнепальне осколкове сліпе поранення потиличної ділянки голови, спини, лівого плеча, лівого передпліччя, обох сідниць. Вогнепальне осколкове дотичне поранення задньої поверхні обох стегон. Вогнепальне осколкове сліпе поранення правої стопи.
Одними з основних засад (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства. Так, за положеннями частини другої ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За положеннями частини третьої ст.12 та частини першої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Частини п'ята та шоста ст.81 ЦПК України передбачають, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач ОСОБА_1 , як одержувач аліментів, довела необхідність зміни способу стягнення аліментів, враховуючи, що батько дітей має стабільний дохід у вигляді грошового забезпечення військовослужбовця, а розмір присуджених до стягнення аліментів наразі є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки діти зростають та збільшуються потреби на їх матеріальне забезпечення, а матеріальне становище матері, з якою проживають діти, не дозволяє їй у повному обсязі забезпечити дітей необхідним матеріальним утриманням.
Доводи апеляційної скарги про те, що на утриманні відповідача знаходиться ще двоє дітей: ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , і з нього на їх утримання стягуються аліменти у розмірі 1/3 частки від його доходу не можуть слугувати підставою для скасування (зміни) рішення суду першої інстанції та встановлення аліментів на дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/5 частки від його доходу, оскільки всі діти відповідача мають рівні права та їм гарантоване однакове право на забезпечення належного рівня життя і гармонійного розвитку, а тому не може бути забезпечене краще матеріальне утримання однієї дитини за рахунок іншої та надана перевага одним дітям перед іншими. Крім того, за положеннями частини третьої ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей не може перевищувати 70%. У цьому випадку загальний розмір аліментів за судовим наказом та рішення суду не перевищує 67% та й відповідач не надав суду жодних доказів про свої доходи (грошове утримання тощо).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що на утриманні відповідача знаходиться його батько також не є беззаперечною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 із 1/3 до 1/5 частки від доходу відповідача, як останній просить у своїй апеляційній скарзі, враховуючи, що батько відповідача відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 має право на пільги, встановлені законодавством України, для ветеранів війни - інвалідів війни, отримує пенсію та матеріали справи не містять доказав того, що відповідач є єдиною дитиною у свого батька.
Отже, матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що присуджений судом першої інстанції розмір аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є для відповідача надмірним тягарем, приймаючи до уваги, у тому числі, його стан здоров'я (отримані поранення).
Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Решта доводів апеляційної скарги ґрунтуються на переоцінці доказів, яким оцінка надана судом першої інстанції у відповідності до положень ст.89 ЦПК України.
За приписами ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для зміни або скасування такого рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану через адвоката Ковальчука Андрія Олександровича, залишити без задоволення.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: