Справа № 761/41647/25
Провадження № 3/761/8278/2025
31 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Кваша А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Шевченківського УП ГУНП у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
10.09.2025 року о 16 год. 35 хв. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 40А, ОСОБА_1 справляв природну потребу на зеленій зоні біля музею «Золоті Ворота», чим вчинив дрібне хуліганство.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
Про час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся належним чином через повідомлені суду та доступні суду засоби зв'язку, також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.
Постановою від 13.10.2025 до ОСОБА_1 застосовано привід на 31.10.2025, який виконано не було.
Відтак ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надав, про складання відносно нього протоколу останньому достовірно відомо.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
ОСОБА_1 достовірно відомо про складення протоколу про адміністративне правопорушення, а також про місце розгляду справи, однак, він не цікавиться провадженням у справі, що в свою чергу дає правові підстави для висновку про зловживання своїми процесуальними правами та свідчить про затягування розгляду справи по суті.
Враховуючи обмежений строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, справа розглядається за наявними в ній письмовими доказами.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно ст.245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Диспозиція статті 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Склад правопорушення за ст.173 КпАП України передбачає нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський спокій і спокій громадян. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони - є місце його скоєння, а саме громадське місце. Також обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.
Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 10.09.2025, рапорти, пояснення ОСОБА_1 , та іншими матеріалами справи у своїй сукупності, які досліджені суддею та підтверджують обставини викладені у протоколі.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З урахуванням особи правопорушника, відомостей про його сімейний та матеріальний стан, характер протиправного діяння, адміністративне стягнення необхідно накласти у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які підлягають стягненню на користь держави.
Керуючись ст.ст.27, 40-1, 173, 221, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення і піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 /сто дев'ятнадцять/ грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Антоніна КВАША